ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/26929/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДСП ДМР про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 12 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, адже скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, а також з порушенням вимог пункту 4 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, адже скаржником до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року клопотання скаржника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково, зменшено розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року до 1310 грн., що становить 5% від її річного доходу, відповідно до наданих довідок про дохід № 1263 6320 6262 4219, № 3882 8381 9047 1898, № 2773 6117 6077 1715, виданих ГУ ПФУ в Дніпропетровській області; апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року залишена без руху та скаржнику надано строк на їх виправлення, шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена скаржнику ОСОБА_1 та її предстанику.

30 серпня 2022 року від скаржника ОСОБА_1 , а також від її предстаника надійшли повторні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник повторно посилається на майновий стан, зазначає, що умови ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року про зменшення розміру судового збору виконувати немає наміру, надає копії ухвал Верховного Суду від 08.12.2020 року та 24.06.2022 року. Повторно просить суд апеляційної інстанції звільнити її від сплати судового збору.

Розглянувши повторне клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому підстави, суд апеляційної приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З огляду на викладене, повторно зазначаємо, що скаржник ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, суд критично оцінює заявлене скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Також, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі, сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Також, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб`єктами владних повноважень.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Втім, стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, скаржником до апеляційної скарги були надані довідки № 1263 6320 6262 4219, № 3882 8381 9047 1898, № 2773 6117 6077 1715, видані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про отриманий дохід за 2021 рік, на підставі яких суд апеляційної інстанції зменшив скаржнику ОСОБА_1 розмір судового збору до 1310 грн., що становить 5% від річного доходу позивача, застосовуючи приписи статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Жодних інших доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, зменшеного ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року до 5% від її річного доходу, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, скаржником суду апеляційної інстанції надано не було.

Отже, доводи скаржника не свідчать про неможливість сплатити судовий збір, зменшений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року до 5% від її річного доходу, відповідно до чинного законодавста України і не є підставою для звільнення від сплати суму судового збору, у звязку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона не позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини не є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, зменшену ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року до 5% від її річного доходу, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Станом на 12 вересня 2022 року включно (день постановлення даної ухвали) скаржником ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, зазначені недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у даній адміністративній справі підлягає поверненню скаржнику.

Питання про відвід судді регламентується статтями 36-41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

Дата ухвалення рішення 11.09.2022
Оприлюднено 16.09.2022

Судовий реєстр по справі 160/26929/21

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 18.01.2023 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 30.11.2022 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 11.09.2022 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 09.08.2022 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 09.08.2022 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.07.2022 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.07.2022 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 05.06.2022 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 05.06.2022 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 04.04.2022 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 29.12.2021 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 29.12.2021 Дніпропетровський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 160/26929/21

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону