Постанова

від 14.02.2023 по справі 160/26929/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа №160/26929/21

адміністративне провадження № К/990/32200/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., Шлай А.В. від 12 вересня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди відмовлено.

3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково, зменшено розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі № 160/26929/21 до 1310 грн, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди повернуто особі, яка її подала.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона не позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини не є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, зменшену ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року до 5% від її річного доходу, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував доводи позивача про неможливість оплатити судові витрати у зв`язку з її малозабезпеченістю, яка підтверджена відповідними документами. Також судом залишено поза увагою, що єдиними джерелом доходу позивача є пенсія в розмірі 2200 грн, якої не вистачає навіть на життєвонеобхідні речі.

Скаржник зазначає, що як на момент звернення з позовом, так і на момент складання скарги, не має можливості сплатити судовий збір, також вказує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово звільняв її від сплати судового збору за розгляд її касаційних скарги.

8. Відзиву на касаційну скаргу від Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

10. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

11. Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

12. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

13. Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

14. Частинами першою - третьою статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

15.Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16. Так, ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року клопотання скаржника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково, зменшено розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року до 1310 грн, що становить 5% від її річного доходу, відповідно до наданих довідок про дохід № 1263 6320 6262 4219, № 3882 8381 9047 1898, № 2773 6117 6077 1715, виданих ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

17. Частково задовольняючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд виходив з того, що за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції судовий збір складає 2724 грн; оскільки ця сума перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік з метою забезпечення права доступу скаржника до суду, вважав за доцільне зменшити розмір судового збору до 1310 гривень.

18. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена скаржнику ОСОБА_1 та її представнику Яструбу О.П.

30 серпня 2022 року від представника позивача надійшло повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач повторно посилається на майновий стан, зазначає, що умови ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року про зменшення розміру судового збору виконувати не має наміру та повторно просить суд апеляційної інстанції звільнити її від сплати судового збору.

Позивач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки наявні підстави, встановлені пунктом 1 частини 1 статтею 8 Закону України «Про судовий збір», а відтак вважає, що вона повинна бути саме звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

19. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні у зв`язку з тим, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, зменшену ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року до 5% від її річного доходу, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними.

20. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції та доводам скаржника щодо звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає про таке.

21. За правилами статті 132 КАС України судовий збір належить до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.

При цьому процесуальна норма частини 2 статті 132 КАС України є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до Закону України «Про судовий збір».

22. Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

23. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

24. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).

25. Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

26. Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

27. Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

28. Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

29. До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

30. У цій справі суд апеляційної інстанції скористався своїм повноваженням на вирішення питання звільняти або не звільняти заявника апеляційної скарги від сплати судового збору і дійшов висновку, що немає підстав для звільнення.

Натомість, врахувавши підстави встановлені пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», задля забезпечення права доступу скаржника до суду у відповідності до наданих йому повноважень приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», вважав за доцільне зменшити розмір судового збору до 1310 грн, оскільки така сума не перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

31. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд який розв`язує питання про відкриття провадження (взяття до розгляду заяви, скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення розміру судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього розміру. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.

Також слід зазначити, що норми частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

32. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (пункт 59) вказав: «Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Таким чином, вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції».

33. Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо наявності у суду апеляційної інстанції обов`язку звільнити позивача від сплати судового збору.

34. Враховуючи викладені обставин, які склалися у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги позивачеві у зв`язку із невиконанням ним вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в частині необхідності сплати судового збору у розмірі 1310 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №160/26929/21 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа