Постанова

від 14.09.2022 по справі 557/1872/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року

м. Рівне

Справа № 557/1872/21

Провадження № 22-ц/4815/460/22

Рівненський апеляційний суд в складі суддів:

головуючого Боймиструка С.В,

суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фостяка Олега Ярославовича на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольцсервіс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гольцсервіс" (далі - ТОВ "Гольцсервіс") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також цього ж числа ТОВ "Гольцсервіс" подано до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що 04 червня 2019 року о 03 год. 10 хв. на 294 км автодороги М-06 "Київ-Чоп" трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Scania R380", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напiвпричіпом "Кrone SDK27", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та "Mercedes 416 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом "Кhott 37", реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3

Внаслiдок вказаної дорожньо-транспортної пригоди названі транспортнi засоби зазнали механiчних пошкоджень, а також вантаж (клей ПВА), який знаходився в причепi "Khott 37", був знищений (розлився на дорогу).

Як зазначив у поданій заяві представник позивача, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди встановлена рішенням Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року, тому останній, на переконання представника, з огляду на положення ст. 625, 1167, 1186, 1188 ЦК України, зобов`язаний сплатити позивачу шкоду в розмірі 454 374 гривні 62 копійки та судові витрати в розмірі орієнтовно 50 000 гривень.

Водночас, представник позивача, вказуючи на те, що станом на дату подання даної заяви відповідач не відшкодував позивачу жодних коштів, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та ускладнення їх захисту.

За вказаних обставин та посилаючись на норми процесуального права, які містять в ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майна, належне ОСОБА_2 , а саме на транспортнi засоби: "Scania R380", 2007 року випуску, "Scania G420", 2011 року випуску, та "Кrone SDK27", 2005 року випуску, в межах суми 454 374 гривні 62 копійки.

Ухвалою Гощанського районногосуду Рівненськоїобласті від 26 листопада 2021 року заяву Товариства зобмеженою вiдповiдальнiстю"Гольцсервіс"про забезпеченняпозову задоволено частково.

Накладено арешт на транспортний засіб "ScaniaG420", 2011 року випуску, який зареєстрований 19 липня 2019 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , без обмеження у праві користування.

В іншій частині заяви - відмовити.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Також вказує, що накладення арешту на вказаний транспортний засіб може перешкодити проведенню господарської діяльності відповідача.

З цих підстав, просив ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2021 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явились. З технічних причин виявилось неможливим провести відео конференцію з учасниками справи поза межами суду, тому з огляду на ч.5 ст.212 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про проведення судового засідання без явки сторін.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду, а накладення арешту на один транспортний засіб без обмеженняу правікористування, буде співмірним заходом забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виникли спірні правовідносини з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у зв`язку з чим ТОВ "Гольцсервіс" звернулось до суду за захистом своїх порушених прав із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 454 374 гривні 62 копійки.

Представник позивача, просить суд накласти арешт на транспортнi засоби "Scania R380", 2007 року випуску, "Scania G420", 2011 року випуску, та "Кrone SDK27", 2005 року випуску, які належать ОСОБА_2 , в межах зазначеної вище суми.

Згідно витягу ГСЦ МВС з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, сформованого на запит представника позивача ОСОБА_4 , за ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби: «Scania R380», 2007 року випуску, "Scania G420", 2011 року випуску, та "Кrone SDK27", 2005 року випуску. Відомості, зазначені у даному витягу з Реєстру, є актуальними станом на 22 листопада 2021 року.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, справа № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Арешт майна в розумінні п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України як спосіб забезпечення позову полягає в забороні розпоряджатися ним (забороні відчуження) до вступу рішення в законну силу або до зняття заборони, тобто без позбавлення відповідача права володіння і користування майном.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним.(Постанова Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 334/7442/19).

З наведеного вбачається, що підстави та обґрунтованість обмеження правомочності користування підлягають окремому доведенню.

Накладення арешту на один з транспортних засобів без заборони користуватись ним є відповідною правовою мірою для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та унеможливить здійснення відповідачем дій щодо відчуження наявного у нього майна, та інших протиправних дій, які надалі можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору.

Крім того, такий спосіб забезпечення позову не обмежує відповідача у користуванні транспортним засобом, зокрема, для здійснення господарської діяльності. Як вбачається з матеріалів справи у розпорядженні відповідача наявні інші транспортні засоби у накладенні арешту на які суд відмовив. Доводи ж апелянта про виникнення необхідності у заміні транспортного засобу є припущенням та не можуть братись до уваги.

Висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову в цілому апелянтом не спростовані. Ухвала суду прийнята з додержанням вимог закону та підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 367, 368, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фостяка Олега Ярославовича залишити без задоволення.

Ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.