Рішення

від 20.10.2022 по справі 557/1872/21

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/98/2022

Справа 557/1872/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретарі судового засідання Гуменюк Н.П., Довгалець Н.М., Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/1872/21,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконфенції в залі суду в смт Гоща у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за участю представників учасників справи:

представника позивача Цьвока Б.І.,

представника відповідача Фостяка О.Я.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» (далі ТОВ «Гольцсервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 червня 2019 року о 03 годині 10 хвилин на 294 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Krone SDK27», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та належних ТОВ «Гольцсервіс» транспортного засобу «Mercedes 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а також вантаж (клей ПВА), який знаходився в причепі «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , був знищений (розлився на дорогу).

Винуватість ОСОБА_2 у даній дорожньо-транспортній пригоді та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, встановлена 02 квітня 2021 року постановою Львівського апеляційного суду, в свою чергу постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2019 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (далі ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.») згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0646346, позивач звернувся в страхову компанію з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 04 червня 2019 року, на що отримав лист від 13 липня 2021 року, у якому повідомлялося про відсутність правових підстав для подальшого розгляду заяви, так як порушено термін її подачі, визначений пунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За вказаних обставин, представник позивача, посилаючись на приписи норм права, що містяться у статтях 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка відповідно до висновку експерта № 112 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 05 серпня 2021 року становить 170 908,85 грн, вартість відновлювального ремонту причепа «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка відповідно до висновку експерт № 113 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 05 серпня 2021 року становить 40 057,96 грн, вартість знищених товарно-матеріальних цінностей (2605,00 кг клею), яка становить 167 776,90 грн, зі стягненням з останнього в порядку частини другої статті 625 ЦК України за період з 05 червня 2019 року по 28 жовтня 2021 року 48 361,36 грн інфляційних збитків та 3 % річних, які складають 27 269,55 грн, а також судові витрати.

12 липня 2022 року представник позивача ОСОБА_4 подав клопотання про залучення співвідповідача, в якому просив суд залучити до розгляду у справі співвідповідача ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.». Останній, з врахуванням позиції Верховного суду, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 та добросовісності поведінки позивача (пропущення річного строку для подання заяви про страхове відшкодування у зв`язку із тривалим судовим розглядом справ про адміністративні правопорушення щодо водіїв учасників ДТП), вважає, що страхове відшкодування в межах страхової суми за шкоду, завдану майну, 100 000 грн може бути стягнуто зі страховика відповідача ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.». На підтвердження укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинний на 04 червня 2019 року, щодо забезпечення транспортного засобу «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , представник позивача надав лист МТСБУ на адвокатський запит № 9-03/13434 від 30 червня 2022 року. За вказаних обставин представник позивача просить стягнути: солідарно з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гольцсервіс» 100 000 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 04 червня 2019 року; з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гольцсервіс» 278 743,71 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 04 червня 2019 року; 48 361,36 грн інфляційного збільшення та 27 269,55 грн 3% річних; а також стягнути з відповідачів судові витрати.

17 червня 2021 року представником відповідача на електронну адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, у якому останнім викладені заперечення проти позову.

Зокрема, представник відповідача, не погоджуючись з позицією позивача з приводу того, що останній звільнений від доказування вини ОСОБА_2 , у зв`язку із встановленням її постановою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року у справі № 465/7676/19, вважає, що важливе значення для встановлення дійсних обставин справи має й справа № 344/107776/19, у якій встановлено відсутність вини іншого водія-учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 . При цьому представник відповідача зауважує на тому, що з документів вказаної справи вбачається, що ОСОБА_3 перед початком руху не перевірив надійність розташування і кріплення вантажу, не контролював його під час руху, внаслідок чого буксований причіп з вантажем відірвався від автомобіля-тягача та вдарився у транспортний засіб відповідача. Як зауважує представник, ОСОБА_3 у своїх поясненнях не спростовував цих обставин, а навпаки ствердив факт відчіплення причепу, проте у подальшому під час розгляду змінив свої свідчення, стверджуючи, що від`єднання причепу відбулося внаслідок наїзду ззаду транспортного засобу відповідача. Така поведінка водія транспортного засобу позивача, на переконання представника відповідача, суперечить принципу добросовісності у цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин.

Крім того, представник відповідача, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, та вказуючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0646346, вважає, що саме страховик має нести відповідальність в частині відшкодування шкоди, яка покривається страховою виплатою.

Що стосується розміру шкоди, заподіяної транспортним засобам позивача, яку останній визначає на підставі висновків експерта як вартість їх відновлювального ремонту, то представник відповідача зауважує, що подані позивачем висновки експерта не можуть вважатись достовірними доказами вартості відновлювального ремонту транспортних засобів, з огляду на те, що такі ґрунтуються на необхідності ремонту пошкоджень, характер і розмір яких не можна пов`язати з подією дорожньо-транспортної пригоди. Резюмуючи такий висновок, представник зауважує на тому, що огляд транспортних засобів еспертом, як зазначено у висновках, проводився більше ніж через два роки після події ДТП, не на місці такої події, висновки експерта не містять аналізу схеми ДТП і покликання на інші документи, які складалися на місці події, крім того, експерт свідомо зазначає у висновках на те, що, виходячи з припущень, виявлених пошкоджень, до ДТП не було.

Також, на переконання представника відповідача, позивачем не доведено достатніми і достовірними доказами розміру шкоди, завданої його товарно-матеріальним цінностям. Як зауважує останній у відзиві, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04 червня 2021 року, роздруківка з сайту Головного управління ДСНС України в Рівненській області та фото не містять жодної інформації про обсяги розлитого клею, його товарну номенклатуру, приналежності клею позивачеві та перебування такого у його транспортних засобах на момент дорожньо-транспортної пригоди; наказ № 1-Д від 04 червня 2019 року про створення комісії з розслідування випадку пошкодження та знищення майна в результаті автомобільного ДТП, наказ № 2-Д від 12 серпня 2021 року про списання з балансу запасів, знищених у результаті автомобільного ДТП, бухгалтерська довідка від 16 серпня 2021 року щодо визначення вартості знищеного внаслідок ДТП та проведення списання знищених товарів, акт списання товарів № 8 від 16 серпня 2021 року - є виключно внутрішніми документами, складеними позивачем, як особою, зацікавленою у документуванні максимально великого розміру збитків. За вказаних обставин представник відповідача допускає, що позивач, переслідуючи матеріальний інтерес, недобросовісно списав цінності, яких фактично не було у транспортних засобах (або були, але не пошкодились), визначив їх вартість на власний розсуд.

Представник відповідача просить врахувати, викладені у відзиві міркування, аналіз норм законодавства і судової практики під час ухвалення рішення у справі.

19 жовтня 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Фостяк О.Я. скерував до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, навівши у такому відповідні застереження стосовно обсягу і вартості наданих позивачеві послуг адвоката. Представник вважає, що загальна кількість часу, витраченого представником позивача на надання адвокатських послуг, виходячи з принципу співмірності, фактичного обсягу і складності відповідних послуг, наданих представником, становить 10 год., а гранична сума, яка може бути стягнута з відповідачів з урахуванням засад розподілу судових витрат, визначених статтею 141 ЦПК України, на користь позивача як витрати на надання професійної правової допомоги складає 13 562,50 грн. Що стосується визначення стороною позивача суми витрат на правову допомогу у розмірі 38 000 грн, як мінімального розміру вартості усіх правничих послуг згідно договору № 21/06/15 від 15 червня 2021 року, то представник зазначив, що використання такого способу визначення вартості адвокатських послуг суперечить принципу розумності і добросовісності регулювання цивільно-правових відносин, адже у такому випадку зникає будь-яка необхідність і навіть можливість обґрунтування співмірності витрат на оплату професійної правничої допомоги, фактичного обсягу та складності наданих послуг.

Відповідач ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

26 листопада 2021 року ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків. Цього ж числа частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10 січня 2022 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

04 лютого 2022 року, 12 березня 2022 року, 08 липня 2022 року, 03 жовтня 2022 року, 04 жовтня 2022 року, 11 жовтня 2022 року та 17 жовтня 2022 року ухвалами судді Гощанського районного суду Рівненської області були задоволені клопотання представників сторін та експерта про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

01 червня 2022 року Гощанським районним судом Рівненської області відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Фостяка О.Я. про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та підготовче судове засідання відкладено, 22 червня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та про виклик експерта, підготовче засідання відкладено.

13 липня 2022 року Гощанським районним судом Рівненської області за клопотанням представника позивача по даній цивільній справі в якості співвідповідача залучено - ДТВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», приєднано до матеріалів справи докази та підготовче засідання відкладено.

12 серпня 2022 року та 07 жовтня 2022 року Гощанським районним судом Рівненської області без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені до відповідачів вимоги в редакції заяви від 12 липня 2022 року підтримав, аргументувавши таку позицію доводами, які є аналогічними, викладеним у позові та означеній попередньо заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» у судове засідання не з`явилися, судом здійснювалися заходи щодо належного повідомлення останніх про час, місце та дату розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, аргументувавши свою позицію доводами, які були викладені ним у відзиві на позов. Також представник підтримав подане 19 жовтня 2022 року клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Заслухавши представників сторін по справі, експерта, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить наступних висновків.

Із свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 судом установлено, що ТОВ «Гольцсервіс» є власником транспортного засобу - «Mercedes Benz 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та транспортного засобу - причепа «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 (арк. спр. 4, 5, т. 1).

Також судом установлено, що 04 червня 2019 року о 03 годині 10 хвилин на 294 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Krone SDK27», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та належних ТОВ «Гольцсервіс» транспортного засобу «Mercedes Benz 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 .

Із копії акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04 червня 2019 року, повідомлення Головного управління ДСНС України у Рівненській області зі сторінки http://rv.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/13699.html та фото до нього убачається, що в результаті означеної вище дорожньо-транспортної пригоди відбулося забруднення дорожнього покриття (розлито на проїзну частину шириною 60 м клейку рідину (клей)) та створено перешкоди в дорожньому русі (арк. спр. 110, 111-113, т. 1).

Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року провадження у справі № 465/7676/19 про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова за результатами апеляційного перегляду скасована, а провадження у справі закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закіченням строку накладення адміністративного стягнення, про що в матеріалах справи наявна постанова судді Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року (арк. спр. 8-9, т. 1).

Як убачається зі змісту мотивувальної частини вказаної постанови, апеляційним судом установлено, що 04 червня 2019 року о 03 годині 10 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Krone SDK27», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 294 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував її зміну, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes Sprinter 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень, чим було завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3. б, 13.1. Правил дорожнього руху.

Також із копій матеріалів справи № 344/10776/19 судом установлено, що по відношенню до водія ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом «Mercedes Benz 416 СDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «Khott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , було складено протокол про адміністративне правопорушення та судом вирішувалося питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Водночас згідно постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2019 року у справі № 344/10776/19, яка набрала законної сили 09 вересня 2019 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (арк. спр. 10, т. 1).

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки постанова судді Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини ОСОБА_2 у означеній вище дорожньо-транспортній пригоді відповідно до вказаної норми частини шостої статті 82 ЦПК України не підлягають доведенню.

Відповідно до висновку експерта № 112 за результатами проведення за зверненням ТОВ «Гольцсервіс» згідно договору № 21 від 21 липня 2021 року судової автотоварознавчої експертизи від 05 серпня 2021 року та додатків до нього, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes Benz 416 СDi 2,7 TDCi 5dr 5MT», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , від виявлених при обстеженні 21 липня 2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження у ДТП 04 червня 2019 року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить 170 908,85 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mercedes Benz 416 СDi 2,7 TDCi 5dr 5MT», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження у ДТП 04 червня 2019 року, з врахуванням результатів його остаточного обстеження 21 липня 2021 року в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить 72 490,16 грн (арк. спр. 18-65, т. 1).

Відповідно до висновку експерта № 113 за результатами проведення за зверненням ТОВ «Гольцсервіс» згідно договору № 21 від 21 липня 2021 року судової автотоварознавчої експертизи від 05 серпня 2021 року та додатків до нього, вартість відновлювального ремонту причепа «KNOTT 37», ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , від виявлених при обстеженні 21 липня 2021 року його пошкоджень внаслідок пошкодження у ДТП 04 червня 2019 року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить 40 057,96 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових причепа «KNOTT 37», ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження у ДТП 04 червня 2019 року, з врахуванням результатів його остаточного обстеження 21 липня 2021 року в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить 17 239,36 грн (арк. спр. 66-108, т. 1).

Про те, що огляд означених вище транспортних засобів експертом для встановлення розміру збитків буде проведений 21 липня 2021 року позивачем було повідомлено як ОСОБА_2 , так і ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», що стверджується даними відповідних повідомлень представника позивача, скерованих згідно даних фіскальних чеків означеним адресатам (арк. спр. 12, 13, т. 1).

За проведення вказаних експертних досліджень ТОВ «Гольцсервіс» сплатило ТОВ «Експертиза» 7000 гривень згідно договору № 2107/07 про виконання судової експертизи від 21 липня 2021 року, акту здачі-приймання виконаних робіт від 05 серпня 2021 року, платіжних доручень № 37 та № 38 від 11 серпня 2021 року (арк. спр. 14, 15, 16, 17, т. 1).

Як убачається з даних наказу ТОВ «Гольцсервіс» № 1-Д від 04 червня 2019 року «Про створення комісії з розслідування випадку пошкодження та знищення майна в результаті автомобільного ДТП» (арк. спр. 114, т. 1), а також акта про пошкодження та знищення товарно-матеріальних цінностей від 10 червня 2019 року (арк. спр. 146, т. 1), створена ТОВ «Гольцсервіс» комісія з розслідування випадку пошкодження та знищення майна в результаті автомобільного ДТП, що мала місце 04 червня 2019 року о 03 год. 10 хв. на 294 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» за участю водія ОСОБА_6 , який керував належними позивачу транспортними засобами, встановила перелік та кількість матеріальних цінностей, що були знищені внаслідок ДТП 04 червня 2019 року: 103 05 Йоваколь Клей 1430 кг, 150 50 Йовапур Клей 150 кг, 260 20 Йоватерм Клей 225 кг, 280 30 Йоватерм Клей 525 кг, 280 50 Йоватерм Клей 75 кг, 282 20 Йоватерм Клей 200 кг.

Вказані матеріальні цінності у кількості 2605 предметів на суму 167 776,90 грн списано з балансу запасів ТОВ «Гольцсервіс», що стверджується даними наказу ТОВ «Гольцсервіс» № 2-Д від 12 серпня 2021 року «Про списання з балансу запасів, знищених в результаті автомобільного ДТП» (арк. спр. 115, т. 1), бухгалтерської довідки щодо визначення вартості майна, знищеного внаслідок ДТП та проведення списання знищених товарів від 16 серпня 2021 року (арк. спр. 116, т. 1), акта списання товарів № 8 від 16 серпня 2021 року (арк. спр. 117, т. 1).

Даними митних декларацій вiд 25 квітня 2018 року, 09 листопада 2018 року, 30 січня 2019 року, 28 березня 2019 року та 31 травня 2019 року, рахунків вiд 07 листопада 2018 року та 24 квітня 2018 року, заявок-спецiфiкацiй № 27.02/02 вiд 26 березня 2019 року, № 19.02/01 вiд 11 січня 2019 року та № 20.05/02 вiд 07 травня 2019 року (арк. спр. 198-215, т. 1) стверджуються обставини придбання ТОВ «Гольцсервіс» товарів (клеїльних засобів «Йоватерм» та «Йоват») із зазначенням найменування та специфікації таких товарів, їх ваги та вартості, а дані накладної на переміщення № 1 від 03 червня 2019 року (арк. спр. 223, звор. сторона, т. 1) вказують про відвантаження ТОВ «Гольцсервіс» 03 червня 2019 року товару (103 05 Йоваколь Клей 2530 кг, 150 50 Йовапур Клей 700 кг, 260 20 Йоватерм Клей 225 кг, 280 30 Йоватерм Клей 525 кг, 280 50 Йоват Клей 75 кг, 282 20 Йоватерм Клей 500 кг) для переміщення зі складу на склад ТОВ «Гольцсервіс». У графі накладної «відвантажив (ла)» наявний підпис уповноваженої особи та відбиток печатки ТОВ «Гольцсервіс», графа накладної «отримав (ла)» відповідного підпису уповноваженої особи та відбитку печатки про отримання переміщуваного товару згідно вказаної накладної - не містить.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 - власника транспортного засобу «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/646346 на строк з 20 травня 2019 року по 19 травня 2020 року. Відповідно до вказаного договору страхування страхова сума за шкоду життю та здоров`ю встановлена у розмірі 200 000 грн, страхова сума за шкоду майну 100 000 грн, франшиза у розмірі 0 (нуль) грн.

Вказані обставини стверджуються даними відповіді на адвокатський запит № 9-03/13434 від 30 червня 2022 року та не оспорюються сторонами (арк. спр. 197, т. 1).

Із листа ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» від 13 липня 2021 року за вих. № 51-5122 убачається, що ТОВ «Гольцсервіс» відмовлено у розгляді справи щодо страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивачем порушено термін подачі зави про страхове відшкодування, визначений статтею 35 вказаного Закону (арк. спр. 109, т. 1).

Представник позивача, вказуючи на добросовістність поведінки останнього (пропущення річного строку для подання заяви про страхове відшкодування у зв`язку із тривалим судовим розглядом справ про адміністративні правопорушення щодо водіїв учасників ДТП), звернувся до суду за захистом права позивача на відшкодування шкоди до страховика завдавача шкоди в межах суми страхового відшкодування та безпосередньо до особи, яка завдала таку шкоду.

Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу відшкодування шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: 1) в повному обсязі; 2) особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню. Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до положень статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону № 1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Суд звертає увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування згідно із Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Матеріалами справи установлено, що після винесення Львівським апеляційним судом постанови 02 квітня 2021 року, 05 липня 2021 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», однак отримав відмову у розгляді справи щодо страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV, оскільки ним порушено термін подачі заяви про страхове відшкодування, визначений статтею 35 Закону № 1961-IV.

Вирішуючи питання з приводу позовних вимог до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», суд виходить з того, що позивачем пропущено строк, визначений підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV, через незалежні від позивача обставини, відтак позивач при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

Суд зауважує, що позивач, отримавши відмову у виплаті страхового відшкодування, звернувся з даним позовом за захистом свого порушеного права в межах строку позовної давності із зазначенням обґрунтованих причин пропуску річного строку звернення до страхової компанії за відшкодуванням матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля внаслідок неправомірних дій винуватця ДТП. На переконання суду, незвернення позивача до страхової компанії у визначений статтею 35 Закону № 1961-IV річний строк, було обумовлено обставинами судового розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо водіїв - учасників ДТП, який тривав довше за один рік. При цьому означені обставини не залежали від дій позивача та ним було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У п. 133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а отже суд, за вказаних вище встановлених обставин, приходить висновку про те, що страховик ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов`язаний сплатити позивачу розмір завданої шкоди, яка становить вартість відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів (автомобіля та причепа) з урахуванням зносу деталей (89 729,52 грн (72 490,16+17 239,36), а ОСОБА_2 , який є винним у дорожньо-транспортній пригоді, в силу положень статтей 1187, 1194 ЦК України, на переконання суду, зобов`язаний відшкодувати потерпілому різницю між фактичною вартістю ремонту транспортних засобів (автомобіля та причепа) з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та потенційним страховим відшкодуванням у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, який підлягає до стягнення, суд враховує дані висновків експерта № 112 та № 113 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 05 серпня 2021 року, якими встановлена відповідно вартість відновлювального ремонта автомобіля «Mercedes Benz 416 СDi 2,7 TDCi 5dr 5MT», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , в розмірі 170 908,85 грн та в розмірі 72 490, 16 грн (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових); причепа «KNOTT 37», ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в розмірі 40 057,96 грн та 17 239,36 грн (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових).

Під час розгляду справи було допитано судового експерта Галамая Б.І., який зазначив, що висновки складено ним відповідно до законодавства України, визначених методик щодо оцінки вартості майна. Належними і допустимими доказами таких висновків стороною відповідача не спростовано. Крім того, сторона відповідача, висловивши незгоду з визначеною сумою матеріальних збитків, не була позбавлена можливості подати до суду клопотання про проведення у справі відповідної експертизи.

Враховуючи вищенаведене, розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, суд приходить висновку, що з ОСОБА_2 до стягнення на користь позивача підлягає шкода в розмірі 121 237,29 грн (170 908,85 + 40 057,96) - 89 729,52).

До стягнення з відповідачів підлягає також і шкода, завдана товарно-матеріальним цінностям позивача, яку останнім визначено у сумі 167 776,90 грн, зокрема зі страхової компанії підлягає стягненню в межах страхового відшкодування 10 270,48 грн (100 000 89 729,52), а решта суми, яка становить 157 506,42 грн (167 776,90 10 270,48), - підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Підстав для солідарного стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого, із заподіювача шкоди та його страховика в межах суми страхового відшкодування, на чому наполягає позивач у своїх вимогах, суд не убачає.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) Велика Палата Верховного Суду висловила позицію про те, що законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого.

При цьому суд зауважує, що розмір шкоди, завданої товарно-матеріальним цінностям позивача, є доведеним. На переконання суду, досліджені в ході розгляду справи докази містять інформацію щодо предмета доказування у цій частині і у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до такого предмета доказування, з огляду на що аргументи представника відповідача з приводу недоведеності розміру такої шкоди, судом відхиляються.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 77, 78, 80 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом, встановленим у статтях 89, 264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 48 361,36 грн інфляційного збільшення та 27 269,55 грн 3% річних, нарахованих позивачем на суму збитку в порядку статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пунктах 44 та 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення».

Разом з тим, підтвердженням існування такого зобов`язання з визначеним розміром відшкодування та терміном сплати відповідної компенсації має бути судове рішення. Оскільки підстави та розмір такого відшкодування з відповідача ОСОБА_2 є предметом встановлення по даній справі, суд вважає, що підстави для стягнення інфляційних втрат відсутні.

Вимоги про стягнення із ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» інфляційного збільшення та 3% річних позивачем не заявлені, а тому такі судом не вирішуються.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Здійснені позивачем витрати на правничу допомогу під час розгляду справи підтверджуються копіями Договору про надання правової допомоги № 21/06/15 від 15 червня 2022 року (арк. спр. 32-33, т. 2), Додаткової угоди № 1 до вказаного Договору від цього ж числа (арк. спр. 34, т. 2), акта наданих послуг від 01 вересня 2022 року (арк. спр. 43, т. 2), рахунків-фактур № 21/06/15/1 від 15 червня 2021 року, № 21/06/15/2 від 28 жовтня 2021 року, № 21/06/15/3 від 01 лютого 2022 року, № 21/06/15/4 від 01 серпня 2022 року (арк. спр. 35-38, т. 2) та платіжних доручень № 26 від 16 червня 2021 року, № 65 від 22 листопада 2021 року, № 8 від 07 лютого 2022 року та № 49 від 30 серпня 2022 року на суму 38 000 грн (арк. спр. 39-42, т. 2), які є достатніми для підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат за надання правової допомоги.

Водночас, на переконання суду, сума, заявлена до стягнення витрат на правничу допомогу, є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, у зв`язку з чим суд частково погоджується з доводами представника відповідача Климківа Ю.Я., наведеними у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд, вважає, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 24 500,00 грн (14 год х 1750 грн), з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та обґрунтованості таких витрат.

З огляду на предмет та підстави позову, суд вважає надмірними та завищеними витрати по часу на юридичні консультації (2 год.) загальною вартістю 3500 грн, аналіз судової практики у спірних правовідносинах (2 год.) загальною вартістю 3500 грн та підготовку позовної заяви (4 год.) загальною вартістю 7000 грн, оскільки судова практика зі спірного питання є сформованою та її застосування не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження, а позовна заява є типовою для даного виду цивільно-правових відносин. Такої ж позиції суд притримується щодо часу, витраченого на встановлення факту наявності у відповідача речових прав на майно (2 год.) загальною вартістю 3500 грн, оскільки такий факт встановлений представником позивача шляхом формування засобами ІС «Електронний кабінет водія» витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішній справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, що не потребувало будь-яких додаткових зусиль та значної витрати часу. Це ж стосується і часу витраченого на підготовку заяви про забезпечення позову (2 год.) загальною вартістю 3500 грн, зміст якої здебільшого зводиться до цитування норм процесуального закону та загальновідомої судової практики зі спірного питання.

Що стосується решти наданих послуг (підготовка клопотань (2 год.) та представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (5 год.), то суд вважає, що сума на відшкодування таких витрат є розумною та не завищеною.

Також матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 6815,62 грн (арк. спр. 134, т. 1), судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 1135 грн, понесені витрати, пов`язані із проведенням експертиз в розмірі 7000 грн.

З огляду на означене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням експертиз пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за правилами статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Гольцсервіс» задоволено частково (83,35%), на його користь з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» підлягає стягненню 1749,14 грн судового збору, 1540 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, та 5390 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з розрахунку заявлених вимог до вказаного відповідача по відношенню до ціни позову (заявлені вимоги по відношенню до ціни позову, яка визначена позивачем у сумі 454 374,62 грн, - становлять 22 %, з них задоволено 100 %), а з ОСОБА_2 підлягає стягненню 4877,71 грн судового збору, 4294,50 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, 15 030,75 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з розрахунку заявлених вимог до вказаного відповідача по відношенню до ціни позову (заявлені вимоги по відношенню до ціни позову, яка визначена позивачем у сумі 454 374,62 грн, - становлять 100 %, з них задоволено 61,35 %).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» 100 000 гривень страхового відшкодування за шкоду завдану майну, 1749 гривень 14 копійок судового збору, 1540 гривень витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, та 5390 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 108 679 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» 278 743 гривні 71 копійку матеріальної шкоди, 4877 гривень 71 копійку судового збору, 4294 гривні 50 копійок витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, 15 030 гривень 75 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього 302 946 (триста дві тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень 67 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2021 року по справі № 557/1872/21, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс», місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224, ЄДРПОУ 37162897.

Відповідачі: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, корпус 6-А, ЄДРПОУ 32404600; ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2022 року.

Суддя Ю.В. Оленич