Рішення

від 27.08.2018 по справі 757/31580/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31580/18-ц

Категорія 52

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Владіміровій О.К.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації витрати частини доходу,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Науково-дослідчого економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації витрати частини доходу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №41-К від 07.07.2016 її було звільнено з посади виконувача обов`язків провідного наукового співробітника відділу реформування відносин власності Науково-дослідчого економічного інституту у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. 07.07.2016, в день звільнення з роботи, відповідачем не було здійснено виплату заробітної плати на користь позивача за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 в сумі 10502 грн. 43 коп.

06.01.2016 на підставі судового наказу Печерського районного суду м. Києва, з відповідача на користь позивача було стягнуто за грудень 2015 року нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 2918,63 грн. Вказує на те, що підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 120353 грн. 04 коп. та компенсації витрати частини доходів у розмірі 10013 грн. 16 коп.

Ухвалою суду від 03.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 03.07.2018 та копія позовної заяви з додатками, які були направлені на адресу відповідача, отримані останнім 10.08.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреністю на зворотному повідомленні.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

За таких обставин, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження та в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши докази, встановив такі обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що наказом Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 41-К від 07.07.2016 ОСОБА_1 було звільнено з посади виконувача обов`язків провідного наукового співробітника відділу реформування відносин власності Науково-дослідчого економічного інституту, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

06.01.2016 на підставі судового наказу Печерського районного суду м. Києва, з відповідача на користь позивача стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату за 2015 рік в розмірі 23363,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вказані вимоги законодавства не виконані - в день звільнення позивача не здійснено повного розрахунку виплати заробітної плати.

Як вбачається з копії довідки про заробітну плату №1/367 від 30.12.2014 доданої позивачем до позовної заяви, загальний розмір заборгованості відповідача по заробітній платі становить: за жовтень 2014 рік - 2975,36 грн., за листопад 2014 рік - 2975,36 грн., за грудень 2014 рік - 4551,71 грн., всього 10502,43 грн., які ніяким чином не спростовані відповідачем.

В зв`язку з вищевикладеним, позовна вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 10502,43 грн. знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підлягає задоволенню.

За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.01.2014 у справі № 6-144цс13, від 22.01.2014 у справі № 6-159цс13.

Згідно з пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, посадовий оклад за два останніх місяці, що передують його звільненню (травень, червень 2016 року), становить 9658,00 грн. (4829,00 х 2), відповідно 247,64 грн. за один робочий день (9658,00/39).

В періоді часу з 07.07.2016 по 15.06.2018 - 486 робочих днів.

Таким чином, загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати позивачу становить: (247,64 грн. х 486 грн.) = 120353,04 грн.

Крім того, відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, згідно з розрахунком суми компенсації за порушення встановлених строків виплати заробітної плати, наданого позивачем, з яким погодився суд, сума компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням її виплати за період з 01.11.2015 по 15.06.2018 складає 10013,16 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що судом встановлено порушення трудового законодавства та законних прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 в розмірі 10502,43 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2016 по 15.06.2018 у розмірі 120353,04 грн. та суми компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням її виплати за період з 01.11.2015 по 15.06.2018 у розмірі 10013,16 грн., що разом складає 140868,63 грн. то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір, на підставі положень Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 1408 грн. 69 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 117 КЗпП, ст. 34 Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації витрати частини доходу - задовольнити.

Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 у розмірі 10502 (десять тисяч п`ятсот дві) грн. 43 коп.

Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2016 по 15.06.2018 у розмірі 120353 (сто двадцять тисяч триста п`ятдесят три) грн., 04 коп.

Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 суму компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням її виплати за період з 01.11.2015 по 15.06.2018 у розмірі 10013 (десять тисяч тринадцять) грн., 16 коп.

Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки розвитку і торгівлі України на користь держави судовий збір у розмірі 1408 грн. 69 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки розвитку і торгівлі України: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 02736403.

Суддя Новак Р.В.