Рішення

від 27.09.2007 по справі 33/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 33/185                                                                                                         27.09.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          відкритого акціонерного товариства «Модуль»

до                      товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Заріна»

про                     стягнення 138 280,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Джурбій В.М. –представник за довіреністю № 01/08 від 01.08.2007 року;

від відповідача:    не з'явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Модуль»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Заріна»про стягнення заборгованості в сумі 138 280,93 грн. за договором № 0307/1 купівлі-продажу від 03.07.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 0307/1 від 03.07.2006 року купівлі-продажу товару згідно специфікації № 2 до договору, відповідно до умов якого позивач поклав на себе зобов'язання сплатити 50% попередньої оплати в сумі 195 344,00 грн., а відповідач поклав на себе зобов'язання на протязі 12 тижнів після здійснення 50% попередньої оплати поставити покупцеві товар своїм транспортом.

Сума договору відповідно до специфікації № 2 до договору № 0307/1 від 03.07.2006 року становить 382 962,11 грн.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача оплату на загальну суму 265 344,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні банківські виписки, а саме:

- № 11101.34 від 18.07.2006 року на суму 50 000,00 грн.,

- № 11101.57 від 19.07.2007 року на суму 45 344,00 грн.,

- № 11101.85 від 21.07.2006 року на суму 20 000,00 грн.,

- №11101.12 від 24.07.2006 року на суму 40 000,00 грн.,

- № 11101.30 від 26.07.2006 року на суму 40 000,00 грн.,

- № 11101.40 від 27.07.2006 року на суму 20 000,00 грн.,

- № 11101.68 від 31.07.2006 року на суму 30 000,00 грн.,

- № 11101.00 від 02.08.2006 року на суму 20 000, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, прострочивши поставку товару на 42 дні. Підтвердженням зазначеного факту є видаткова накладна № 218/2 від 30.11.2006 року на суму 214 709,91 грн.

26.02.2007 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 26 від 26.02.2007 року в якій просить допоставити товар до 07.03.2007 року.

Розмір основного боргу на момент подання позовної заяви становить 50 634,09 грн.

В ході судового розгляду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог вих. № б/н від 26.09.2007 року, в якій перераховано суму штрафних санкцій. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за непоставлений товар у розмірі 50 634,09 грн., пені та штрафних санкцій в розмірі 84 954,32 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 382,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В позовній заяві позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача щодо забезпечення позову, суд, вважає, його необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням штрафних санкцій судом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за непоставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 50 634,09 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача, з несплати заборгованості за поставлений товар є порушенням грошових зобов'язань, взятих на себе стороною за договором, а тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пункт 6.1. Договору передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язань по договору продавець або покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми недопоставленого/неоплаченого товару, за кожний день прострочення, а за прострочення більше тридцяти днів додатково стягується штраф в розмірі семи процентів від вказаної вартості.

Таким чином, сума штрафу за підрахунками суду становить 26 807,35 грн.

Частини 2 статті 343 ГК України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Моментом прострочення зобов'язання є 18.10.2006 року. Облікова ставка в період шести місяців становила: з 10.06.2006 року до 01.06.2007 року –08,5% відповідно до Листа НБУ від 06.06.2006 року №  14-011/1373-6039.

В період з 19.10.2006 року до 30.11.2006 року (42 дні) пеня за недопоставлений товар на суму 382 962,11 грн. становить 7 491,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2006 року відповідач здійснив часткову поставку товару на загальну суму 214 709,91 грн., у зв'язку з чим, на цю дату відбулася прострочка з поставки товару на суму 168 252,20 грн.

З 01.12.2007 року пеня за недопоставлений товар за 142 дні на суму 168 252,20 грн. становить 11 127,69 грн.

Таким чином, загальна сума пені за підрахунками суду становить 18 619,05 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Заріна» (04060, м. Київ, вул. Котовського, 11; р/р 26004010235600 в АКИБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33157092, свідоцтво № 39071308, ІНП-331570926599) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь відкритого акціонерного товариства «Модуль»(32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 7, р/р 2600130135102 у Філії «Відділення Промінвестбанку у м. Дніпропетровськ», МФО 305437, ІНП 213383522094, свідоцтво № 31621318, ЄДРПОУ 21338358) суму основного боргу 50 634 (п'ятдесят тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 09 коп., штраф у сумі 26 807 (двадцять шість тисяч вісімсот сім) грн. 35 коп., пеню в сумі 18 619 (вісімнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 05 коп., та витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 81 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 97 561 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий