Ухвала

від 31.08.2022 по справі 335/1339/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 31.08.2022 Справа № 335/1339/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 335/1339/21 Слідчий суддя ОСОБА_3

Провадж. №11-сс/807/201/22 Доповідач 2 інст. ОСОБА_4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_4,

суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

при секретарі ОСОБА_7,

за участю:

прокурора ОСОБА_8,

представника ТОВ «Укрспецмаш» адвоката ОСОБА_9,

розглянула 31 серпня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою представника ТОВ «Укрспецмаш» адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_10, за погодженням з процесуальним керівником звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що службові особи ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»». зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в супереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди вчинили дії, направлені на реалізацію протиправної економічної схеми при закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів, в результаті чого заподіяли тяжкі наслідки.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2018-2019 років ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»» опубліковувало оголошення про проведення тендерів що то закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів. При цьому, участь у тендерній закупівлі завжди приймало ТОВ «Велес-МК», пропозиція якого завжди приймалася а перемоги у таких тендерних закупівлях отримувало одне і те ж саме підприємство - ТОВ «Компанія системної інтеграції». Інші пропозиції учасників тендеру від підприємств, які виявляли бажання взяти участь у тендері, відхилялися або без поважних причин, або і достатньо формальних підстав. Аналізом тендерної документації з веб-порталу «рrоzzоrо» органом досудового розслідування було встановлено, що вимоги до постачальників газоохолоджувачів для турбогенераторів, були розроблені тендерним комітетом ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»» таким чином, щоб допустити до участі у торгах лише заздалегідь визначені підприємства, а саме ТОВ «Компанія системної інтеграції» та ТОВ «Велес-МК», а також не допустити до участі у таких торгах інших суб`єктів господарювання.

Так, після проведення тендерів, протягом 2018-2019 років між ВП «Запорізька АЕС» ДП«НАЕК «Енергоатом»» та ТОВ «Компанія системної інтеграції» (код ЄДРПОУ 31296770) укладалися договори щодо постачання газоохолоджувачів для турбогенераторів ТВВ-1000-4УЗ із значно завищеною вартістю.

Так, зокрема, між вказаними суб`єктами господарювання укладено наступні договори. 22 06 2018 договір № 314 (1) 18 УК на загальну суму 12456000 грн. щодо поставки 4 газоохолоджувачів для турбогенераторів; 04.10.2018 договір № 551 (1) 18 УК па загальну суму 12360000 грн. щодо поставки 4 газоохолоджувачів для турбогенераторів; 07.11.2019 договір № 558 (1)19 УК на загальну суму 32254800 грн. щодо поставки 8 газоохолоджувачів для турбогенераторів (далі - Договори).

Згідно відповіді на запит з Управління Держаудитслужби в Запорізькій області отримано інформацію з приводу проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині фінансово-господарської діяльності ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021. Згідно наданої інформації, працівниками Держаудитслужои проводилася ревізія Договорів, за результатами якої було здійснено зустрічну звірку із ТОВ «Компанія системної інтеграції» при якій встановлено, що різниця між реалізованим товаром та цінами, за якими він обліковувався, склала 20160072,65 грн.

В ході проведення тимчасових доступів до речей і документів органом досудового розслідування вилучено документацію податкової звітності ТОВ «Компанія системної інтеграції» та ТОВ «Укрспецмаш», а також документацію щодо руху грошових коштів по банківським разинкам зазначених суб`єктів господарювання.

Орган досудового розслідування приходить до висновку, що посадові особи ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Укрспецмаш», діючи за попередньою змовою із посадовими особами ВП «ЗАЕС», налагодили злочинну схему, направлену на заволодіння грошовими коштами при закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів шляхом складання і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яка полягала у наступному. Директор ТОВ «Укрспецмаш», відповідно до умов заздалегідь оговореного плану, зобов`язувався виготовити газоохолоджувачі для турбогенераторів за ціною, яка є значно меншою від ціни, за якою вказане обладнання реалізовувалося для потреб ВП «ЗАЕС» з використанням відповідної сировини, необхідної для їх виготовлення. В свою чергу, директор ТОВ «Компанія системної інтеграції» придбав вказане обладнання у ТОВ «Укрспецмаш» та реалізовував на ВП «ЗАЕС» за значно завищеною ціною. З метою виведення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом та отриманих від ВП «ЗАЕС» в якості оплати за Договорами, в тіньовий обіг. ТОВ «Компанія системної інтеграції» було укладено договори та акти приймання-передачі, списання давальницької сировини із ТОВ «Укрспецмаш», за якими ТОВ «Компанія системної інтеграції» ніби-то надавалася сировина для ТОВ «Укрспецмаш» з метою виготовлення газоохолоджувачів для турбогенераторів, яку ТОВ «Компанія системної інтеграції» фактично не придбавало. При цьому, до зазначених документів ТОВ «Компанія системної інтеграції» було включено ціну на матеріали і сировину, яка є значно вищою у порівнянні із середньоринковими цінами на зазначені матеріали та сировину. В подальшому. ТОВ «Компанія системної інтеграції» залишок коштів, отриманих від ВП «ЗАЕС», виводився в тіньовий обіг під приводом закупівлі різноманітного обладнання, не пов`язаного із будівельними /монтажними роботами, а також під приводом надання фінансових допомог іншим фізичним чи юридичним особам.

Крім того, встановлено, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та реалізації злочинної схеми з приводу заволодіння грошовими коштами при закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів причетний гр. ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеними заходами та слідчими діями встановлено, що ОСОБА_2 розподіляє між фігурантами кримінальних правопорушень грошові кошт, здобуті злочинним шляхом та, використовуючи свої впливові зв`язки на ВП «ЗАЕС», виконує роль комунікатора між посадовими особами ВП «ЗАЕС» та посадовими особами ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Укрспецмаш», допомагає зазначеним особам порадами та вказівками спотворювати чи приховувати технічну документацію з виготовлення газоохолоджувачів для турбогенераторів та може зберігати за місцем свого мешкання проектні та технічні документи з приводу виготовлення та поставки газоохолоджувачів для турбогенераторів на ВП «ЗАЕС». Крім того, ОСОБА_2 являється директором ТОВ «ТМ Південне», на яке ТОВ «Компанія системної інтеграції» систематично перераховувалися грошові кошти під приводом повернення фінансових безвідсоткових позик, здобуті злочинним шляхом та отримані від ВП «ЗАЕС».

23.12.2021 у період часу з 12 год. 25 хв. по 16 год. 47 хв. на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук приміщень за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 за місцем фактичного знаходження ТОВ «Укрспецмаш», в ході проведення якого виявлено та вилучено майно.

Вилучені в ході проведення обшуків речі та документи мають важливе доказове значення по провадженню та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюють в ході досудового розслідування. Зокрема, по вказаним вище системним блокам призначено комп`ютерно-технічну експертизу з метою виявлення та огляду документації, яка на них міститься. В свою чергу, технічна документація на газоохолоджувачі для турбогенераторів, протоколи їх випробувань самі по собі являються речовими доказами, оскільки містять на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.

Тому, слідчий просив накласти на тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7, майно та документи.

Ухвалою слідчого суддіОрджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2021 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна.

Накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 майно та документи, а саме:

- копія паспорту «Газоохладитель ГО-1800/5453-33 Турбогенератора ТВВ-1000-433 з написом 464 у картонній політурні;

- копія паспорту «Газоохладитель ГО-1800/5653-...3 Туроогенератора ТВВ-100-4»» ; написом 465 у картонній політурні;

- копія видаткової накладної № РН-0000002 від 12.03.2020 па 1 арк.

- копія видаткової накладної № РН-0000003 від 12.03.2020 на 1 арк.

- оригінал видаткової накладної № ГП СФ = 0000002 від 12.03.2020 на 1 арк.

- оригінал ТТН № ГП-1 від 28.07.2020 на 2 арк.

- копія довіреності № 12 від 12.03.2021 на 1 арк.

- копія видаткової накладної ГП СФ = 0000001 від 28.01.2020 на 1 арк.

- копія ТТН № ГП -1 від 28.07.2020 на 2 арк.

- оригінал видаткової накладної № ГП СФ = 0000001 від 28.01.2020 на 1 арк.

- копія довіреності № 1 від 28.01.2020 на 1 арк.

- оригінал ТТН № ГП -1 від 28.01.2020 на 1 арк.

- копія технічних умов ТУ.У29.2 -31424275-11-2018 на 17 арк.

- копія погодження ПМ та повідомлення 1 до ГУ № 24210а від 02.01.2020 на 1 арк.

- методи випробувань копії на 14 арк.

- копії програми методики типових випробувань ЄЦ 57.000.00-01ПМ на 8 арк.

- копія програми та методики випробувань ЄЦ 57.000.00-01 ПМ та 7арк.

- акт приймальної комісії № 1 від 29.09.2018 на 1 арк.

- оригінал плану якості № ПЯ-Д.Л-12-07.2018 на 16 арк.

- оригінал плану якості № ПЯ-ДЛ-13-07-2018 на 16 арк.

- оригінал плану якості приймальної комісії № 1 від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінали протоколу засідання комісії по проведенню приймальних випробувань від 28.09.2020на 2 арк.; кожний у 2 примірниках;

- оригінал протоколу №1 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінал протоколу № 2 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінал проколу № 3 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінал проколу № 4 приймальних випробувань від 28.09.201 8 на 2 арк.

- оригінал проколу № 5 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінал проколу № 6 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- оригінал проколу № 7 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 арк.

- системний блок комп`ютеру «Lenovo» s/n -R8X23XA в корпусі чорного кольору;

- системний блок комп`ютера в корпусі чорного кольору без позначення марки виробника та серійного номеру;

- системний блок комп`ютеру в корпусі чорного кольору «ROMA ALPHA» s/n -220М 1-97;

- системний блок комп`ютеру із написом «DELUXE» без вказаного серійного номеру;

- оригінал протоколу приймальних випробувань № 8 від 28.09.201 8 на 2 аркушах;

- оригінал протоколу приймальних випробувань № 9 від 28.09.2018 на 3 аркушах;

- оригінал протоколу приймальних випробувань № 10 від 28.09.201 8 на 2 аркушах;

- акт приймальної комісії № 1 від 28.09.2018 на 2 аркушах;

- оригінал погодження повідомлення № 1 до ТУ від 28.01.2020 № 1224/03 па 1 аркуші;

- оригінали протоколів приймально-здавальних випробувань № 1, № 2, № 3, № 4 в одному примірнику на 2-х аркушах кожний;

- копія наказу № ПП-04/20 від 05.03.2020 на 1 аркуші;

- оригінал акту № 1 від 24.01.2020 на 2 аркушах;

- оригінали протоколів типових випробувань № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 в одному примірнику на 3 аркушах кожний;

- оригінал протоколу Х 6 попередніх випробувань від 20.04.2020 з додатками на 8-ми аркушах;

- оригінали протоколів № 7 та № 8 типових випробувань від 23.01.2020 в одному примірнику на 3-х аркушах кожний;

- оригінал протоколу випробувань № 9 від 23.04.2020 на 2 аркушах;

- оригінали протоколів приймально-здавальних випробувань № 1, № 2, № 3, № 4 в одному примірнику на 2-х аркушах кожний;

- оригінал наказу № ПГІ-03/20 від 27.04.2020 на 1 аркуші;

- оригінал наказу № ПП-02/20 від 20.01.2020 на 1 аркуші;

- оригінал наказу № ПП-01/20 від 20.01.2020 на 2 аркушах;

- оригінал наказу № ПП-05/20 від 26.12.2018 на 1 аркуші;

- оригінали протоколів приймально-здавальних випробувань № 1, № 2, № 3 № 40 від 26.12.2020в одному примірнику на 2-х аркушах кожний;

- протоколу приймальних випробувань № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 від 28.09.2020 в одному примірнику на 2 аркушах кожний;

- оригінал протоколу № 9 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 3 аркушах;

- оригінал протоколу № 10 приймальних випробувань від 28.09.2018 на 2 аркушах.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені речі та документи є речовими доказами. відповідають критеріям, встановленим ст.98 КПК України та мають важливе значення для з`ясування обставин по кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Укрспецмаш», не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді вважає її незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування доводів зазначає, що слідчий суддя в порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України розглянув клопотання без повідомлення власника майна, проте необхідності обмежувати права власника майна не було. В цьому кримінальному провадженні підозра жодній особі не повідомлена, відповідно зазначене майно є майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст.64-2 КПК України повинен звертатися виключно прокурор.

Звертає увагу, що слідчим не дотримано чітко встановленого строку звернення до суду з відповідними клопотаннями, а слідчим суддею недотримано строків розгляду клопотання.

Крім того, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання. В порушення п.3 ч.2 ст.171 КПК України до клопотання слідчим не було додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Кримінальне провадження відкрито відносно службових осіб ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом, які зловживаючи службовим становищем, вчинили дії направлені на реалізацію протиправної економічної схеми при закупівлі товару, в результаті чого заподіяли тяжкі наслідки. Натомість майно вилучено у третьої особи ТОВ «Укрспецмаш», яка не є ані підозрюваним ані особою, відносно якої відкрито кримінальне провадження. На цей час відсутні докази щодо визнання майна та документів, що належить на праві власності ТОВ «Укрспецмаш» речовим доказом. Заявлену мету збереження речових доказів, а саме майна іншої юридичної особи (відносно якої не вносились відомості про будь-які правопорушення), яке нібито відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, в ухвалі взагалі не обґрунтовано та не зазначено обґрунтування цього в клопотанні слідчого, також не вказано доказів, які б могли призвести до втрати майна.

На час розгляду клопотання була відсутня постанова про визнання арештованого майна речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим суддею не зазначено в ухвалі про її наявність та не здійснено посилання в обґрунтуванні мотивувальної частини на таку постанову, як на правову підставу для накладення арешту, а сама ухвала містить лише формальне посилання та ґрунтується фактично на тому, що майно нібито є об`єктом кримінального правопорушення. Отже, жодних належних доказів того, що майно на яке накладено арешт, було набуте кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст.98 КПК України, клопотання слідчого та оскаржувана ухвала не містять.

Крім того, слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. В порушення ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя не визначив спосіб накладення арешту. Накладення арешту на майно та документи ТОВ «Укрспецмаш» є повним блокування правомірної господарської діяльності підприємства та призводить до неможливості виконання зобов`язань як по діяльності з контрагентам, з подальшим накладенням штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань, так й з питання подання звітності. Системні блоки, які було вилучено під час обшуку, використовувались підприємством для подання звітності. На цей час підприємство не може виконати власні обов`язки з надання звітності за 2021 рік, так не може скласти жоден з документів звітності, подання яких передбачено для підприємства нормами ПКУ.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ТОВ «Укрспецмаш» підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор частково висловив заперечення вимогам апеляційної скарги щодо скасування арешту на документи. При цьому не мав заперечень щодо скасування арешту на вилучену комп`ютерну техніку, яка на даний час не представляє інтересу для органу досудового розслідування.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Як органом досудового розслідування, так і слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано не було.

Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Однак, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя не перевірив усіх обов`язкових складових, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020080000000416 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

При цьому звертає на себе увагу тривалість досудового розслідування даного кримінального провадження. Так, до ЄРДР відомості за наведеними слідчим даними були внесені 08.12.2020 року.

В клопотанні слідчого зазначено, що посадові особи ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Укрспецмаш», діючи за попередньою змовою із посадовими особами ВП «ЗАЕС», налагодили злочинну схему, направлену на заволодіння грошовими коштами при закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів шляхом складання і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яка полягала у наступному. Директор ТОВ «Укрспецмаш», відповідно до умов заздалегідь оговореного плану, зобов`язувався виготовити газоохолоджувачі для турбогенераторів за ціною, яка є значно меншою від ціни, за якою вказане обладнання реалізовувалося для потреб ВП «ЗАЕС» з використанням відповідної сировини, необхідної для їх виготовлення. В свою чергу, директор ТОВ «Компанія системної інтеграції» придбав вказане обладнання у ТОВ «Укрспецмаш» та реалізовував на ВП «ЗАЕС» за значно завищеною ціною. З метою виведення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом та отриманих від ВП «ЗАЕС» в якості оплати за Договорами, в тіньовий обіг. ТОВ «Компанія системної інтеграції» було укладено договори та акти приймання-передачі, списання давальницької сировини із ТОВ «Укрспецмаш», за якими ТОВ «Компанія системної інтеграції» ніби-то надавалася сировина для ТОВ «Укрспецмаш» з метою виготовлення газоохолоджувачів для турбогенераторів, яку ТОВ «Компанія системної інтеграції» фактично не придбавало. При цьому, до зазначених документів ТОВ «Компанія системної інтеграції» було включено ціну на матеріали і сировину, яка є значно вищою у порівнянні із середньоринковими цінами на зазначені матеріали та сировину. В подальшому. ТОВ «Компанія системної інтеграції» залишок коштів, отриманих від ВП «ЗАЕС», виводився в тіньовий обіг під приводом закупівлі різноманітного обладнання, не пов`язаного із будівельними /монтажними роботами, а також під приводом надання фінансових допомог іншим фізичним чи юридичним особам.

Крім того, встановлено, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та реалізації злочинної схеми з приводу заволодіння грошовими коштами при закупівлі газоохолоджувачів для турбогенераторів причетний гр. ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеними заходами та слідчими діями встановлено, що ОСОБА_2 розподіляє між фігурантами кримінальних правопорушень грошові кошти, здобуті злочинним шляхом та, використовуючи свої впливові зв`язки на ВП «ЗАЕС», виконує роль комунікатора між посадовими особами ВП «ЗАЕС» та посадовими особами ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Укрспецмаш», допомагає зазначеним особам порадами та вказівками спотворювати чи приховувати технічну документацію з виготовлення газоохолоджувачів для турбогенераторів та може зберігати за місцем свого мешкання проектні та технічні документи з приводу виготовлення та поставки газоохолоджувачів для турбогенераторів на ВП «ЗАЕС». Крім того, ОСОБА_2 являється директором ТОВ «ТМ Південне», на яке ТОВ «Компанія системної інтеграції» систематично перераховувалися грошові кошти під приводом повернення фінансових безвідсоткових позик, здобуті злочинним шляхом та отримані від ВП «ЗАЕС».

23.12.2021 у період часу з 12 год. 25 хв. по 16 год. 47 хв. на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук приміщень за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 за місцем фактичного знаходження ТОВ «Укрспецмаш», в ході проведення якого виявлено та вилучено майно.

З метою збереження речових доказів слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку приміщень за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна. 7 за місцем фактичного знаходження ТОВ «Укрспецмаш».

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вказане майно через його відповідність критеріям ст.98 КПК України.

З таким висновком слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Аналізуючи клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів констатує недоведеність органом досудового розслідування необхідності застосування інституту арешту майна в даному кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст.364 КК України щодо посадових осіб ВП «ЗАЕС».

За наявною інформацією ТОВ «Укрспецмаш» мало договірні відносини із ВП «ЗАЕС». Посадові особи ТОВ «Укрспецмаш» не фігурували у даному провадженні у якості підозрюваних осіб.

Відповідальність за вчинення цього злочину настає у разі зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. Зловживання владою або службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. Тобто злочин має матеріальну складову. При цьому, органом досудового розслідування не зазначено, а в чому саме полягають тяжкі наслідки, не було встановлено розміру заподіяної шкоди, не надано доказів проведення експертних досліджень для встановлення цієї шкоди. Встановлення розміру завданої шкоди має значення для кваліфікації дій за частиною статті 364 КК України. Разом з цим, тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки, покладені на особу, або повноваження з надання публічних послуг були нею порушені; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю в конкретних умовах.

Проте, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання слідчим не було додано доказів, якими б слідчий обґрунтовував доводи клопотання щодо наявності тяжких наслідків. Між тим, доведення правової кваліфікації у достатньому рівні є передумовою для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Звертаючись до суду з клопотанням, слідчий визначив метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно - забезпечення збереження речових доказів.

Встановленню підстави та мети накладення арешту на майно передує з`ясування питання відповідності майна, яке пропонується до арешту визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу, що пов`язано із кваліфікацією злочину, внесеного до ЄРДР.

На предмет перевірки відповідності майна поняттю речових доказів є важливим опис та інше фіксування результатів огляду речей, документів, щоб надало можливість їх поєднати із обставинами конкретного кримінального провадження та породжувало би законні юридичні наслідки.

Натомість, відображене з метою арешту майно у вигляді документів, технічних пристроїв, без їх змістовного розкриття, взагалі не надає можливості у співставленні із обставинами кримінального провадження, які є предметом розслідування у даній справі, ідентифікувати заявлене у клопотанні майно як речові докази.

Більш того, прокурор в судовому засіданні не заперечував проти повернення частини вилученого майна, а саме системних блоків, їх власникам.

Отже, слід вважати, що навіть зі спливом часу лише підтвердилась відсутність обставин задля накладення арешту на наведені пристрої.

Окремо судова колегія зауважує, що з наданих прокурором: постанови про призначення судової інженерно-механічної експертизи від 10.01.2022 року та супровідного листа вбачається надання слідчим експерту двох паспортів на газоохолоджувачі і завіреної копії паспорту на інший газоохолоджувач, тоді як зазначений у клопотанні слідчим перелік запропонованого для накладення арешту документів складається з численної кількості документів.

Отже додатково постає питання у доцільності утримання вказаних документів, тим паче за обставин не доведення їх приналежності критеріям речових доказів та можливості утримання документів в їх копіях, оскільки питання щодо почеркознавчого дослідження, задля чого була б потреба у оригіналах документів, не йдеться.

Одночасно судова колегія зауважує, що постанова слідчого про визнання речовим доказом від 24 грудня 2021 року носить лише формальний характер, без наведення обставин, які характеризують вилучене майно як речові докази і, за вимогами положень ст.173 КПК України, не є вирішальним для з`ясування обставин, з якими закон пов`язує вирішення питання щодо накладення арешту на майно.

Висновок слідчого судді про відповідність вилученого майна критеріям речового доказу за відсутності відповідного аргументування з боку органу досудового розслідування по кожній із позицій затребуваного до накладення арешту майна, слід вважати припущенням.

Більш того, вказана обставина не отримала належного відображення у клопотанні про накладення арешту на майно, що засвідчує не дотримання слідчим суддею передбачених ст.ст. 22, 26 КПК України загальних засад кримінального провадження у вигляді змагальності та диспозитивності.

Разом з цим, слід відмітити, що арешт на вилучене під час обшуку майно не може бути накладений і з підстав спеціальної конфіскації, забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, оскільки зазначені підстави не заявлені ініціатором клопотання, в доданих матеріалах відсутні відомості про наявність цивільного позову, повідомлення підозри у даному провадженні, що є обов`язковим для накладення арешту на майно саме з цих підстав, а санкція ч.2 ст.364 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Між тим, не лише приналежність майна критеріям речового доказу є обставиною, яка підлягає перевірці під час застосування передбаченого ст. 170 КПК України заходу забезпечення кримінального провадження.

В цьому контексті мають значення реальна наявність ризиків стосовно пошкодження, знищення, перетворення, відчуження майна, що в даному випадку, з огляду на зміст заявленого клопотання та додані до нього документи, носить лише декларативний характер, оскільки такий довід слідчого не отримав належного підтвердження.

За наданими до клопотання матеріалами не можливо спростувати тверджень представника власника майна щодо відсутності заперечень добровільно надати необхідні документи в їх копіях.

Крім того, за описом у протоколі обшуку вбачається вилучення певних документів у копіях.

На відсутність у клопотанні та доданих до нього документах належного аргументування обставин існування ризиків не звернуто уваги слідчим суддею, що призвело до хибного висновку про необхідність накладення арешту на майно з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.

За обставин не доведення приналежності вилученого майна критеріям речових доказів та мети накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, застосування затребуваного органом досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження ні яким чином не сприятиме досягненню дієвості цього провадження, що згідно ст.131 КПК України є загальною метою застосування будь-якого заходу.

Обов`язок ініціатора клопотання довести обставини що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тощо слідує із вимог ч.5 ст.132, ст.171 КПК України та відповідає передбаченим ст.ст.7, 22, 26 КПК України принципам змагальності та диспозитивності.

Аналізуючи матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що потреби досудового розслідування, з урахуванням навіть тривалості перебування документів у органа досудового розслідування та відсутності на час апеляційного розгляду даних про їх значення, не виправдовують таке втручання у права, як арешт майна, вилученого під час обшуку приміщень за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 за місцем фактичного знаходження ТОВ «Укрспецмаш», а отже відсутні правові підстави для утримання вказаного майна.

Крім того, відповідно до п.п.5, 6 ч.1 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вимоги ч.1 ст.173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слідчого, без належного обґрунтування, носить формальний характер, слідчим не доведено необхідного об`єму правових підстав для прийняття рішення про арешт майна, вилученого під час обшуку приміщень за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 за місцем фактичного знаходження ТОВ «Укрспецмаш», а рішення слідчого судді без наведення переконливих обставин, не можна визнати вмотивованим та обґрунтованим.

Сукупність вище наведених обставин обумовлює скасування оскаржуваної ухвали з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ТОВ «Укрспецмаш» адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7 майно та документи, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якої відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080000000416 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 05 вересня 2022 року о 12.00 годині.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6