Рішення

від 09.10.2007 по справі 5/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.10.07                                                                                           Справа№ 5/272

За  позовом ТзОВ „Я.К.І.В”, м.Івано-Франківськ

до відповідача ТзОВ „НВП” „ЕРГО” , м.Львів

про стягнення 6339,00 грн.

                                                                                         Суддя  І.Й.Петрик

Представники:

від позивача  - Н.М.Цахнюк –представник (довіреність від  17.09.07р.)

від відповідача – не з”явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено ТзОВ „Я.К.І.В”, м.Львів до ТзОВ „НВП” „ЕРГО”, м.Львів про стягнення 6339,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.08.07р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.07р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та подав клопотання від 09.10.07р., в якому просить розглядати дану справу у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача, оскільки останній без поважних причин не надав суду витребуваних судом документів та нез”явився в судове засідання, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2147299 від 21.09.2007 р.  Крім цього, представник позивача в судовому засіданні відмовився від стягнення пені в розмірі подвійної ставки НБУ, а саме: 459,64 грн.

Розглянувши  матеріали  справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд  встановив.

           Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань,  згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, тощо.

07 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Я.К.І.В.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕРГО»укладено договір постачання товару від 07.09.06р.

Згідно п.1.1. предметом даного договору постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається Договором, товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

На виконання умов Договору ТОВ «Я.К.І.В.»здійснило постачання товару на суму 4057,40 грн. (чотири тисячі п'ятдесять сім грн. 40 коп.), що підтверджується видатковою накладною № РН-306 від 14 листопада 2006 року, видатковою накладною №РН-307 від 14 листопада 2006 року та видатковою накладною №РН-308 від 14 листопада 2006 року.

У відповідності до п.6.1. Договору, оплата за отриманий товар здійснюється в термін до 15 числа наступного місяця за реалізований товар станом на останній день попереднього місяця. Оплата проводиться в безготівковому порядку в гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника в установі банку.

Однак, станом на сьогоднішній день ТОВ «НВП «ЕРГО»так і не перерахувало кошти за отриманий товар в сумі 4057,40 грн. (чотири тисячі п'ятдесять сім грн. 40 коп.).

ст.6 ГПК України передбачено, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Керуючись нормою ст.7 ГПК України, претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

29 травня 2007 року ТОВ «Я.К.І.В»надіслано претензію за вих. № 92 на предмет погашення заборгованості у сумі 4057,40 грн. (чотири тисячі п'ятдесять сім грн. 40 коп.), яку залишено останнім без відповіді та задоволення.

Станом на день подачі позову основний борг не погашений і становить 4057,40 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України також встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений. Виходячи з даної норми боржник зобов'язаний також сплатити позивачу 55,69 грн., що відповідно і становлять три проценти за весь час прострочення ( з 16.12.2007р. по 20.08.2007р. ) виконання зобов'язання щодо повернення коштів в сумі 4057,40 грн. (4057,40 грн. Ч 3% : 365 днів Ч 167 днів = 55,69 грн.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за в весь час прострочення. Виходячи з наведеної норми Закону відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 266,27 грн., які становлять різницю між проіндексованою сумою боргу за в весь час прострочення виконання грошового зобов'язання  та основною сумую боргу.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до вимог ст.193 ГК України, господарські зобов”язання  повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи відмову позивача від стягнення пені в розмірі подвійної ставки НБУ, а саме: 459,64 грн., суд дійшов  висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами  і підлягають до задоволення частково ( 4057,40 грн. основного боргу, 266,27 грн. проіндексованої суми заборгованості 55,69 грн. відсотків річних).

Крім того, позивач просить стягнути 1500,00 грн. за понесенні ним витрат на оплату послуг адвоката (платіжне доручення №3711 від 20.08.07р).

Згідно із ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема і витрат з оплатою послуг адвокатів.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат за проведення експертизи, послуги перекладача, витрати послуг адвокатів та інші витрати, пов'язані з розглядом справи господарським судом, застосовуються ті ж самі правила, що й при розподілі державного мита.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому, визнання однією стороною фактичних даних чи обставин не є для господарського суду обов'язковим. Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлена сума витрат на оплату послуг адвоката підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись  ст.ст.11, 509, 526, 625, 530 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 80,82, 84, 85  ГПК України, суд, –

 В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробниче підприємство „ЕРГО”, м.Львів, вул.Грабовського, 11 (ЄДРПОУ 22356269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Я.К.І.В”, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 14 (ЄДРПОУ 24686551) - 4057,40 грн. основного боргу, 266,27 грн. проіндексованої суми заборгованості, 55,69 грн. відсотків річних та 1500,00 грн. послуг адвоката, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог –провадження припинити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Петрик І.Й.