Постанова

від 13.09.2022 по справі 679/1476/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 679/1476/18

провадження № 61-2091св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки природи»,

треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року в складі судді Стасюка Р. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Корніюк А. П., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки природи» (далі - ТОВ «Ліки природи»), в якому просила визнати недійсними електронні торги з продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (номер лота 304642), скасувати протокол № 362926 проведення електронних торгів від 16 жовтня 2018 року і акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканич Т. В. 29 листопада 2018 року.

На обґрунтування позову зазначала, що 16 жовтня 2018 року відбулися електронні торги з продажу нежитлового приміщення № 76 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана нерухомість була реалізовано в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення про стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 500 000 доларів США. ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, а нежитлове приміщення, на яке звернуто стягнення, є спільним майном подружжя. Їй на праві власності належить Ѕ цього приміщення, що підтверджується ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року, якою затверджено мирову угоду, укладену між нею та ОСОБА_2 , згідно якої вони досягли згоди щодо поділу спільного майна подружжя.

Окрім того, ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року було накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, в тому числі й на спірне нежитлове приміщення. Незважаючи на це торги були проведені, вказане приміщення реалізовано, внаслідок чого було порушено її права як власника вказаного майна.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги з продажу нежитлового приміщення № 76 загальною площею 65,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (номер лота 304642), проведені 16 жовтня 2018 року Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України та оформлені протоколом проведення електронних торгів №362926.

Скасовано протокол проведення електронних торгів № 362926 від 16 жовтня 2018 року та акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час проведення електронних торів (16 жовтня 2018 року) спірне нежитлове приміщення було спільним майном подружжя та ОСОБА_1 належала на праві спільної сумісної власності Ѕ його частина. Державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен встановити, чи володіє він вказаним майном спільно з іншими особами, чи не перебуває це майно під обтяженням, після чого вирішувати питання про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Вказане питання державним виконавцем при передачі спірного майна на реалізацію в повній мірі з'ясовано не було, оскільки державний виконавець лише пересвідчився в тому, що спірне нежитлове приміщення зареєстроване на ім'я боржника ОСОБА_2 , при цьому не з'ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбане майно в період шлюбу, що є підставою для визнання торгів недійсними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У січні 2020 року Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Сетам»), Хустський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ДП «Сетам» посилалося на те, що воно як організатор торгів розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби, та жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Із системного аналізу статей 1, 5, 6, 33 Закону України «Про іпотеку» вбачається принцип цілісності предмета іпотеки та можливість задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки, а не його частини. В разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.

Позивач за допомогою належних та допустимих доказів не довела, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, яке вплинуло на результати їх проведення, внаслідок чого були порушені її законні інтереси.

ДП «Сетам» як організатора оскаржуваних торгів не було залучено до участі в справі в якості відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Касаційна скарга Хустського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) мотивована тим, що станом на день проведення електронних торгів ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не набрала законної сили. Відтак ОСОБА_1 на момент проведення електронних торгів не належала на праві власності Ѕ частина спірного нежитлового приміщення.

Окрім того, арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 було накладено через два дні після його реалізації на електронних торгах. З огляду на наведене, державним виконавцем не було порушено порядок щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, тому відсутні підстави для визнання електронних торгів недійсними.

ОСОБА_3 на обґрунтування касаційної скарги зазначав, що у свідоцтві про право власності від 16 серпня 2007 року та витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено, що спірний об`єкт нерухомого майна належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Жодних відомостей про те, що вказане приміщення є спільною сумісною власністю подружжя, вказані документи не містили.

Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна не передбачено обов'язку встановлення державним виконавцем факту перебування боржника у шлюбі.

ОСОБА_1 навмисно звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з метою унеможливлення виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу.

ОСОБА_1 станом на січень 2020 року не зареєструвала за собою право власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна, тому передчасними є висновки судів про порушення її права власності внаслідок проведення електронних торгів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державного підприємства «Сетам» та витребувано її матеріали з Нетішинського міського суду Хмельницької області.

12 березня 2020 року справа № 679/1476/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24 червня 1989 року зареєстрували шлюб.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 набув право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16 серпня 2007 року.

22 лютого 2018 року державним виконавцем Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було відкрито виконавче провадження № 55866190 з примусового виконання виконавчого листа № 569/4362/15-ц, виданого Рівненським міськрайонним судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 500 000 доларів США.

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому, зокрема, просила визнати за нею право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року з метою забезпечення даного позову накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, зокрема на вищевказане спірне нежитлове приміщення.

Вказана ухвала була виконана Рахівським РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області шляхом внесення відомостей в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 17 жовтня 2018 року.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду, якою визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

В межах виконавчого провадження № 55866190 по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 500 000 доларів США державним виконавцем Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області передано на реалізацію належне ОСОБА_2 нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 362926 відбулись електронні торги, на яких продано нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за 650 076 грн.

Згідно акту проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затвердженого начальником Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, переможцем торгів визнано ТОВ «Ліки Природи».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, і покупець - переможець електронних торгів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, ОСОБА_1 пред`явила позов лише до органу державної виконавчої служби та переможця електронних торів - ТОВ «Ліки Природи», а організатора електронних торів - ДП «Сетам» визначила як третю особу.

Водночас у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину.

З огляду на наведене, оскаржувані судові рішенні підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через неналежний склад відповідачів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційні скарги задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, сплачений ДП «Сетам», Хустським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 228, 80 грн кожним підлягає стягненню з позивача на їх користь.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки природи», треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про визнання електронних торгів з продажу нежитлового приміщення недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта проведення електронних торгів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції Українисудовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 228, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 228, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 228, 80 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов