Ухвала

від 07.07.2010 по справі 2а-126/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ К-16572/07

колегія суддів Вищого адміністративного суду Укра їни в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І, Кобилянського М.Г., Л іпського Д.В.,

розглянувши в попередньом у судовому засіданні в поряд ку касаційного провадження а дміністративну справу за поз овом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх спр ав України в Луганській обла сті, Головного управління Пе нсійного фонду України в Луг анській області, Стахановськ ого міського відділу управлі ння Міністерства внутрішніх справ України в Луганській о бласті про перерахунок пенсі ї за касаційною скаргою ОСО БА_3 на постанову Донецьког о апеляційного адміністрати вного суду від 17 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрун товував тим, що в період з 21 січ ня 1976 року до 31 грудня 19 99 року проходив службу в Стаха новському міському відділі у правління Міністерства внут рішніх справ України в Луган ській області на різних поса дах, в період з 31 грудня 1999 року п о 5 січня 2000 року - в управлінні Міністерства внутрішніх спр ав України в Луганській обла сті на посаді старшого інспе ктора з особливих доручень у правління по роботі з особов им складом. Наказом управлін ня Міністерства внутрішніх с прав України в Луганській об ласті від 5 січня 2000 року № 507 о/с був звільнений у відс тавку за пунктом 65 «а»(за віко м) Положення про проходження служби рядовим і начальниць ким складом органів внутрішн іх справ з призначенням йому пенсії за вислугу років. Під ч ас проходження служби в Стах ановському міському відділі управління Міністерства вну трішніх справ України в Луга нській області позивачу, яки й мав право на пенсію за вислу гу років і продовжував працю вати, була встановлена та вип лачувалась щомісячна доплат а в розмірі 25%, а не 50%, від суми пе нсії, яка могла бути йому нара хована. Проте при призначенн і пенсії зазначена щомісячна доплата взагалі не була врах ована. Просив визнати неправ омірними дії управління Міні стерства внутрішніх справ Ук раїни в Луганській області щ одо неправильного призначен ня пенсії без урахування щом ісячної доплати в розмірі 50% в ід суми пенсії, яка могла бути йому нарахована, зобов' яза ти відповідача з 1 січня 2005 року перерахувати пенсію з ураху ванням зазначеної надбавки.

Постановою Стахановського міського суду Луганської об ласті від 20 лютого 2007 ро ку позов ОСОБА_3 було задо волено. Зобов' язати посадов их осіб управління Міністерс тва внутрішніх справ України в Луганській області перера хувати пенсію ОСОБА_3 з ур ахуванням щомісячної доплат и в розмірі 50% від суми пенсії, я ка могла бути йому нарахован а, за період з 1 січня 2005 року по т еперішній час. Зобов' язати управління Міністерства вну трішніх справ України в Луга нській області направити від повідні документи про резуль тати перерахунків до Головно го управління Пенсійного фон ду України в Луганській обла сті для виплати недоплаченої суми пенсії, а також виплати п енсії в новому розмірі надал і. Зобов' язано Головне упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Луганській області вип латити недоплачені суми пенс ії ОСОБА_3 відповідно до п ерерахунку, наданому управлі нням Міністерства внутрішні х справ України в Луганській області.

Постановою Донецького апе ляційного адміністративног о суду від 17 липня 2007 рок у апеляційну скаргу Головног о управління Пенсійного фонд у України в Луганській облас ті було задоволено. Постанов у Стахановського міського су ду Луганської області від 20 лю того 2007 року скасовано, в задов оленні позову ОСОБА _3 відмовлено.

Вказуючи на допущені, на дум ку ОСОБА_3, судом апеляцій ної інстанції порушення норм чинного процесуального та м атеріального законодавства , що призвело до постановленн я неправильного судового ріш ення, позивач просить скасув ати постановлене судове ріше ння суду апеляційної інстанц ії та залишити в силі судове р ішення суду першої інстанції .

Заслухавши суддю-доповіда ча, обговоривши доводи касац ійної скарги та перевіривши за матеріалами справи правил ьність застосування судами н орм матеріального та процесу ального права, правової оцін ки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна с карга задоволенню не підляга є з наступних підстав.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій при розгляді сп рави по суті встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в ор ганах внутрішніх справ Украї ни та був звільнений у відста вку за віком з призначенням й ому пенсії за вислугу років, я ка становить 26 років 11 місяців . Під час проходження служби в Стахановському міському від ділі управління Міністерств а внутрішніх справ України в Луганській області позивачу , який мав право на пенсію за в ислугу років і продовжував п роходити службу, була встано влена та виплачувалась щоміс ячна доплата в розмірі 25% від с уми пенсії, яка могла бути йом у нарахована, протягом періо ду з квітня 1997 року по грудень 1 999 року, тобто до переходу на сл ужбу в управління Міністерст ва внутрішніх справ України в Луганській області на поса ді старшого інспектора з осо бливих доручень управління п о роботі з особовим складом.

Відповідно до положень час тини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб на чальницького і рядового скла ду органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»від 9 кві тня 1992 року №2262-ХІІ (в редакції, ч инній на момент виникнення с пірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, війс ьковослужбовцям надстроков ої служби та військової служ би за контрактом, особам, які м ають право на пенсію за цим За коном, та членам їх сімей обчи слюються з розміру грошового забезпечення за останньою ш татною посадою перед звільне нням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військови м (спеціальним) званням, проце нтну надбавку за вислугу рок ів, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (над бавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановле них законодавством.

Підпунктом «а»пункту 3 Ука зу Президента України від 4 жо втня 1996 року № 926/96 б уло надано право керівникам органів внутрішніх справ, у м ежах асигнувань, що виділяют ься на утримання цих органів , установлювати особам рядов ого і начальницького складу органів внутрішніх справ, як і мають право на пенсію за вис лугу років згідно із законод авством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка б могла бу ти їм нарахована.

Суд апеляційної інстанції , скасовуючи рішення суду пер шої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА _3, прийшов до обґрунтованог о висновку про те, що щомісячн а доплата в розмірі від 25 до 50 в ідсотків суми пенсії, яка б мо гла бути нарахована позивачу , залишеному за його згодою та в інтересах справи на службі , не була йому встановлена на м омент звільнення належним на казом керівника органу внутр ішніх справ на підставі чинн ого нормативно-правового акт у - Указу Президента України в ід 4 жовтня 1996 року № 926/96, а тому пі дстави для включення зазначе ної доплати до перерахунку п енсії відсутні.

Крім цього, за змістом зазна ченої правової норми така до плата не може бути включена д о складу грошового забезпече ння осіб рядового і начальни цького складу органів внутрі шніх справ для обчислення ро зміру пенсії, оскільки ця доп лата по своїй суті вже є части ною пенсії, обчисленою відпо відно до положень статті 43 Зак ону України «Про пенсійне за безпечення військовослужбо вців, осіб начальницького і р ядового складу органів внутр ішніх справ та деяких інших о сіб», яка виплачується зазна ченим особам при умові залиш ення їх на службі.

Відповідно до вимог части ни 1 статті 220 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не б ули встановлені в судовому р ішенні, та вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу.

За правилами статті 224 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд касаційно ї інстанції залишає касаційн у скаргу без задоволення, а су дові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апел яційної інстанції не допуст или порушень норм матеріальн ого і процесуального права п ри ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних ді й. Не може бути скасовано судо ве рішення з мотивів порушен ня норм процесуального права , якщо це не призвело і не могл о призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено, і це вбачаєтьс я з матеріалів справи, що оска ржуване судове рішення суду апеляційної інстанції поста новлене з дотриманням норм м атеріального та процесуальн ого права, доводами касаційн ої скарги висновки, викладен і в судовому рішенні, не спрос товуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колег ія суддів вважає за необхідн е відмовити в задоволенні ка саційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220-1, 222, 223, 22 4, 230, 231 Кодексу адміністративно го судочинства України, коле гія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА _3 залишити без задоволення , а постанову Донецького апел яційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року - без з мін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення і м оже бути оскаржена до Верхов ного Суду України за винятко вими обставинами протягом од ного місяця з дня їх відкритт я.

Головуючий Юрче нко В.В.

Судді Амєлін С.Є .

Гурін М .І.

Кобиля нський М.Г.

Ліпсь кий Д.В.

Суддя В .В. Юрченко