Ухвала

від 15.09.2022 по справі 910/2147/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" вересня 2022 р. Справа№ 910/2147/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 (повний текст складено 13.07.2022)

у справі № 910/2147/22 (суддя -Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Збагачувач"

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-Енергетична компанія "Газ - Енерго"

про стягнення 58 544 698,44 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Збагачувач" заборгованість у розмірі 57 350 550 грн, пеню у розмірі 1 194 148 грн 44 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 868 350,00 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 01.08.2022 (згідно з відтиском штемпеля суду апеляційної інстанції) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, скаржниця просила з урахуванням п.1 ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 до 34 750,80 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, запропоновано скаржниці надати докази, на підставі яких можливе відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, а також докази надсилання апеляційної скарги з додатками на адресу третьої особи.

02.08.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про врахування інформації щодо матеріального стану ОСОБА_1 при вирішення питання про відстрочення, розстрочення або зменшення судового збору. До вказаного клопотання стороною було долучено відповідь №02/08-1 від 02.08.2022 Товариства з обмеженню відповідальністю "Артіс капітал" на адвокатський запит, здійснений представником позивача у даній справі. У вказаній відповіді товариство повідомило, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є учасником вказаного товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 50 %. (Будь-які виплати ОСОБА_1 у період з 2020 по 2021 не здійснювались).

Також товариство зазначило, що у 2020 та 2021 роках товариством не здійснювалась виплата дивідендів учасникам, зокрема, й ОСОБА_1 . Водночас, товариство повідомило, що у випадку прийняття відповідного рішення про виплату дивідендів у відповідності до ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір таких дивідендів, що складає 50% чистого прибутку, станом на 31.12.2020 складає 21 688 000,00 грн, станом на 31.12.2021 - 23 053 000,00 грн.

18.08.2022 через канцелярію суду від апелянтки надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та письмові пояснення. До вказаної заяви було долучено довідку Державної податкової служби про доходи відповідача за період з І по ІV квартал 2021. Згідно вказаної довідки відповідачці у травні 2021 від Акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" було нараховано 14 343 215,74 грн дивідендів у вигляді акцій, що оподатковувались за ставкою 0%. При цьому скаржниця зазначає, що вказані дивіденди у вигляді акцій не виплачувались. Водночас, сторона самостійно зазначала, що навіть якщо припустити, що зазначена сума акцій підлягала б врахуванню разом з іншими її доходами за 2021 рік, то загальна сума доходів становила б 15 038 231,74 грн. Тоді як (з урахуванням положень п. 1. ч.1. ст. 8 ЗУ "Про судовий збір") п`ять відсотків від зазначеної суми становить 751 911,58 грн.

Водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення судового збору, запропоновано надати докази сплати судового збору в розмірі 1 302 525,00 грн; роз`яснено ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня отримання (ознайомлення з текстом) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.

15.09.2022 на адресу суду від скаржниці надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій сторона зазначила, що наданих доказів достатньо на підтвердження обставин неплатоспроможності; вони є достовірними та достатніми. А тому сторона просила зменшити їй розмір судового збору до 34 750,80 грн.

Фактично у поданій заяві апелянтка не погодилась з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в ухвалі суду від 05.09.2022, та наводить постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20, а також зазначає, що АТ «ЄПБ» і ТОВ «Артіс Капітал» рішенням загальних зборів постановили не виплачувати дивіденди учасникам. При цьому заявниця не надає жодних доказів прийняття таких рішень саме ТОВ «Артіс Капітал», яке фактично спростувало б докази, надані позивачем (зокрема, лист-відповідь №02/08-1 від 02.08.2022).

Доказів сплати судового збору до заяви також не надано.

Розглянувши подану стороною заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги відповідачці з урахуванням наступного.

Згідно із частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, ухвала суду від 05.09.2022 була мотивавона наступним.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати та передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів зазначила, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору є правом суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 серпня 2022 року у справі № 910/19043/21).

За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Як встановлено судом в ухвалі від 05.09.2022 дохід апелянтки отриманий, за попередній календарний рік становить 695 016,00 грн, тоді як сума судового збору, що підлягає сплаті при подання апеляційної скарги становить 1 302 525,00 грн (максимальна ставка при поданні апеляційної скарги). Тобто у розумінні п.1 ч.1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" розмір судового збору (за подання апеляційної скарги у даній справі) дійсно перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Однак, дослідивши всі докази в сукупності, що були надані як позивачем, так і відповідачкою, суд в ухвалі від 05.09.2022 встановив, що апелянтка є учасником Товариства з обмеженню відповідальністю "Артіс капітал" з часткою у статутному капіталі в розмірі 50 %. Із відповіді на адвокатський запит вбачається, що у випадку прийняття відповідного рішення учасниками товариства (в т. ч. ОСОБА_1 ) про виплату дивідендів, їх розмір станом на 31.12.2020 становить 21 688 000,00 грн, станом на 31.12.2021 - 23 053 000,00 грн. Тобто, потенційно, апелянтка, ініціювавши виплату таких дивідендів, мала б змогу отримати виплату останніх.

Водночас заявниця, не погоджуючись в заяві від 15.09.2022 з цим висновком суду, не надала жодних доказів, що вчиняла будь-які дії з метою отримання виплати дивідендів, тощо.

В ухвалі від 05.09.2022 було також встановлено, що з наданої (на вимогу ухвали суду від 04.08.2022) скаржницею довідки з Державної податкової служби від 12.08.2022 № 47990/6126-15-12-06-11-СГ, вбачається, що скаржниці було нараховано 14 343 215,74 грн дивідендів у вигляді акцій у 2021 році.

Самостійно таку інформацію сторона не повідомляла суду. Не погоджуючись із вказаним, в заяві від 15.09.2022 скаржниця вважає, що суд не повинен враховувати такі дані, а повинен обмежитись лише формальною довідкою з Державної податкової служби.

Тому, суд апеляційної інстанції залишає зазначене втретє в заяві від 15.09.2022 клопотання про зменшення судового збору без розгляду.

Таким чином, не виконавши ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, заявниця фактично в заяві від 15.09.2022 не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, намагаючись їх тлумачити «на власний розсуд».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційний перегляд справи закріплено й в статті 129 Конституції України.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, суд апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним, і встановлені законодавством процесуальні правила мають бути дотримані сторонами у справі. Зокрема, передбачена положеннями ГПК України, Закону України «Про судовий збір» сплата судового збору за подання апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 05.09.2022 дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1 302 525,00 грн - не є надмірним тягарем для апелянтки. Доказів протилежного відповідачкою до заяви від 15.09.2022 надано не було, вимог суду не виконано, що є підставою для повернення апеляційної скарги.

Тоді як посилання апелянтки на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки обставини вказаної справи не є релевантні даній справі з урахуванням обставин (майнового стану скаржниці), які були встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді питання про зменшення сплати судового збору.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 174 ГПК України та повернення апеляційної скарги особі, що звернулася із апеляційною скаргою. При цьому скаржник не обмежений в праві повторно звернутися з апеляційною скаргою в загальному порядку.

Керуючись статями 32, 234, ч. 4 ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/2147/22 та додані до неї матеріали повернути (надіслати) скаржниці.

2. Матеріали апеляційного провадження надіслати до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко