Постанова

від 20.07.2007 по справі 14/121-пд-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/121-пд-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.07                                                                                       Справа №14/121-пд-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Шевченко Т. М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Акімовій Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Єгорушкін В.В. (довіреність від 10.04.2007 р. без номеру);

від відповідача – Гуртовий С.А. (паспорт серії МО № 542780 від 08.05.1998 р., директор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційної скарги Приватного підприємства «Юрма», м. Таврійськ Херсонської області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.04.2007 р. у справі №14/121-ПД-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сири Таврії»,                      м. Таврійськ Херсонської області

до відповідача Приватного підприємства «Юрма», м. Таврійськ Херсонської області

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.07.2007 р. № 2170 склад колегії змінено, справу № 14/121-ПД-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Шевченко Т.М., Яценко О.М. Колегія суддів прийняла справу до провадження.

В судовому засіданні, розпочатому 04.07.2007 р., оголошувалась перерва до 20.07.2007 р.

За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою по закінченні судового засідання оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.04.2007 р. у справі № 14/121-ПД-07 (суддя Гридасов Ю.В.) задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, накладено арешт на комплекс нежитлових виробничих приміщень, розташованих за адресою: Херсонська область, м. Таврійськ, вул. Промислова, 4а, що складається з наступних об'єктів нерухомості, позначених на плані літерами: “А1”, “А2”, “А3”, “а”, “а1” – адміністративно-побутова будівля, прибудова, гараж, тамбур, ґанок; “С1”, “С№1”, “С№2” – прохідна-магазин, прибудови; “С2”, “с№2”, “с2”, під “с2” – клуб, тамбур, ґанок, сходи, підвал; “С3”, “с3” – сауна-готель, ґанок, сходи; “П4”, “П5”, “П6” – цеха; “П8” – цех, “Ш” – склад.

Ухвалу мотивовано тим, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення в частині застосування наслідків недійсності правочину у випадку продажу цього нерухомого майна іншій юридичній або фізичній особі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.04.2007 р. у справі № 14/121-ПД-07 скасувати.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою посилається на те, що відповідач є добросовісним володільцем майна та протягом більше двох років володіє спірним майном. Зауважив, що в клопотанні позивача не обґрунтовано причин звернення з заявою про забезпечення позову, не наведено жодного доказу, який би міг свідчити про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується забезпечення позову. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме ст. ст. 33, 66 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується роз'ясненням листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 “Про деякі питання забезпечення позову”.

Крім того відповідач заявив, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, за наслідками якого винесена оскаржувана ухвала.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою та законною. Повідомив, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р., яка набула чинності, договір купівлі-продажу № 51/64 від 27.12.2002 р., за яким ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» зобов'язувалось передати у власність ТОВ «Торговий дім «Сири Таврії» об'єкт нерухомості, а саме – товарний (тарний) склад, було визнано недійсним. Згідно умов договору від 29.04.2004 р. ТОВ «ТД «Сири Таврії» передало ПП «Юрма» комплекс нежитлових виробничих приміщень, до складу якого увійшов спірний об'єкт нерухомості. В подальшому ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ПП “Юрма” про витребування майна з чужого незаконного володіння, але рішенням суду від 01.06.2005 р. у справі № 10/148-ПН-05, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у позові було відмовлено. Позивач вважає, що вказані обставини свідчать про те, що посадовими особами ТОВ “Торговий дім “Сири Таврії” та ПП “Юрма”, які є до того ж близькими родичами, здійснені навмисні дії щодо відчуження нерухомості, яка вже не була у власності ТОВ “Торговий дім “Сири Таврії”, і невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірних об'єктів на користь іншої фірми власників відповідача з метою набуття статусу добросовісного набувача, витребування майна в якого було б утрудненим чи неможливим.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ “Торговий дім “Сири Таврії” Білоусов І.В. звернувся до господарського суду Херсонської області з клопотанням про забезпечення позову. В обґрунтування заявленого клопотання послався на те, що у випадку задоволення вимог позивача рішенням господарського суду буде застосована взаємна реституція сторін, згідно з якою позивач і відповідач будуть зобов'язані повернути один одному все отримане за угодою. У зв'язку з цим просив накласти арешт на все нерухоме майно, яке було предметом договору купівлі-продажу від 29.04.2007 р., оскільки невжиття запобіжних заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення у справі у випадку продажу цього нерухомого майна іншій юридичній чи фізичній особі.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.04.2007 р. у справі № 14/121-ПД-07 клопотання позивача було задоволено, накладено арешт на комплекс нежитлових виробничих приміщень, розташованих за адресою: Херсонська область, м. Таврійськ,                вул. Промислова, 4а, що складається з наступних об'єктів нерухомості, позначених на плані літерами: “А1”, “А2”, “А3”, “а”, “а1” – адміністративно-побутова будівля, прибудова, гараж, тамбур, ґанок; “С1”, “С№1”, “С№2” – прохідна-магазин, прибудови; “С2”, “с№2”, “с2”, під “с2” – клуб, тамбур, ґанок, сходи, підвал; “С3”, “с3” – сауна-готель, ґанок, сходи; “П4”, “П5”, “П6” – цеха; “П8” – цех, “Ш” – склад.

Колегія суддів погоджується з прийнятою судом першої інстанції ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову з наступних причин.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Метою забезпечення позову є створення умов для реального виконання рішення суду, тобто заходи забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача. Відповідно, обираючи, який саме засіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, суду необхідно враховувати зміст позовних вимог.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним  договору купівлі-продажу 29.04.2004 р. комплексу нежитлових виробничих приміщень, розташованих за адресою: Херсонська область, м. Таврійськ, вул. Промислова, 4а, укладеного між ТОВ “Торговий дім “Сири Таврії” та ПП “Юрма”, та зобов'язання сторін повернути одна одній все отримане за даною угодою.

У випадку задоволення позовних вимог судом відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України буде застосована взаємна реституція сторін, згідно з якою позивач і відповідач будуть зобов'язані повернути один одному в натурі все отримане за спірним договором. У випадку ж відчуження відповідачем зазначеного нерухомого майна застосування наслідків недійсності правочину, тобто безпосереднє виконання рішення суду, буде неможливим.

Згідно п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки статтею 67 ГПК України наведений вичерпний перелік запобіжних заходів, тому жоден інший захід, окрім накладення арешту на нерухоме майно, не забезпечить виконання рішення суду у даній справі виходячи з предмету позову. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

Доводи відповідача щодо неповідомлення його належним чином про час та місце судового розгляду справи судом першої інстанції не підтверджуються матеріалами справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 16.04.2007 р., питання про вжиття заходів забезпечення позову розглядалося в тому самому судовому засіданні, в якому розглядалися й заявлені позовні вимоги, – призначеному ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2007 р. про порушення провадження у справі  (а.с. 48, т. 1).

Згідно штампу вихідної кореспонденції суду ухвала про порушення провадження у справі була відправлена сторонам 12.03.2007 р. та згідно з поштовим повідомленням була вручена уповноваженій Крижановській 21.03.2007 р. (а.с. 35 т. 1). Поштове повідомлення з відміткою про вручення повернуто господарському суду 22.03.2007 р. (згідно штемпеля поштової установи).

Відповідно до абз. 3 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від     18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її  розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній  заяві.  

У позовній заяві адресою ПП “Юрма” зазначено: вул. Промислова, 4-а, м. Таврійськ, Херсонська область, 74988. Іншої адреси відповідача на момент порушення провадження у справі господарському суду першої інстанції не було відомо.

Крім того, у наданій відповідачем копії свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходженням ПП “Юрма” зазначено: вул. Промислова, 4-а, м. Таврійськ, Херсонська область, 74988, тобто зазначена в позовній заяві адреса відповідача, на яку була направлена ухвала місцевого господарського суду, є його юридичною адресою.

Обов'язок щодо забезпечення пересилання та доставки поштових відправлень згідно п. 6 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155, покладається на операторів поштового зв'язку, а тому господарський суд не зобов'язаний контролювати вручення відправленої ним кореспонденції  уповноваженим особам адресатів.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юрма», м. Таврійськ Херсонської області, залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.04.2007 р. у справі №14/121-ПД-07 залишити без змін.

Головуючий суддя Зубкова  Т.П."(переведений)"

 судді  Зубкова Т.П.  

 Шевченко Т. М.  Яценко О.М.