Ухвала

від 19.09.2022 по справі 905/212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

20.09.2022 Справа № 905/212/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Макарової Ю.В., судді Зекунова Е.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал

про забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу ТОВ "Дорстрой" (ЄДРПОУ 31660851) і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) заборони ТОВ "Дорстрой" (ЄДРПОУ 31660851) вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу; 3) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу ТОВ "Джевис" (ЄДРПОУ 38587239) і знаходяться у нього чи в інших осіб; 4) заборони ТОВ "Джевис" (ЄДРПОУ 38587239) вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Дорстрой, м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Джевис, м. Донецьк

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал, м. Київ

про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 82 999 902,71грн.

за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Дорстрой, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал, м. Київ

про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним

без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа № 905/212/15 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Дорстрой до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Джевис, за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал, м. Київ, про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 82 999 902,71грн. та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Дорстрой, м. Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним.

Ухвалою суду від 23.02.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2022.

16.03.2022 судове засідання у справі № 905/212/15 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою суду від 08.08.2022 зобов`язано сторін висловити свою позицію щодо призначення розгляду справи по суті.

19.09.2022 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал надійшла заява про забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу ТОВ "Дорстрой" (ЄДРПОУ 31660851) і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) заборони ТОВ "Дорстрой" (ЄДРПОУ 31660851) вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу; 3) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу ТОВ "Джевис" (ЄДРПОУ 38587239) і знаходяться у нього чи в інших осіб; 4) заборони ТОВ "Джевис" (ЄДРПОУ 38587239) вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу.

В обгрунтування поданої заяви позивач зазначив, що з боку відповідачів відсутні будь-які дії, які б свідчили про намір виконати їх зобов`язань.

Існує практика несумлінних дій відповідачів, які за час розгляду справи, зловживаючи своїми правами, можуть приховати майно, продати, знищити чи знецінити його, внаслідок чого судовий захист прав та законних інтересів позивача може виявитися неефективним, а прийняте на користь позивача рішення суду може залишитися без виконання.

Таким чином, у позивача є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Розглянувши заяву позивача, господарський суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

За змістом абз. 7 ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту заяви ТОВ Фінансова компанія «Фінуніверсал» про забезпечення позову не вбачається, що відповідачами вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду. Заява про забезпечення позову не містить жодних доказів, обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. У матеріалах заяви відсутні докази, які свідчать, що відповідачами вживаються заходи, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову, приховання коштів чи майна тощо, не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідачів.

Доводи заявника, якими мотивовано забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях, доказів, на підтвердження викладеного у заяві про забезпечення позову, заявником не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності 20.09.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя Е.В. Зекунов