Ухвала

від 18.09.2022 по справі 460/8799/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 460/8799/20

адміністративне провадження № К/990/24952/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 у справі №460/8799/20 за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 21.07.2020 за № 62 «Про затвердження детального плану території», а саме: детального плану території міста Рівного на земельну ділянку площею 1,7331 га на вулиці Данила Галицького, 16, із кадастровим номером: 5610100000:01:038:0142.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

12.09.2022 Львівська обласна прокуратура направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 у цій справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 КАС України органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.

Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про прокуратуру" Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Статтею 10 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

За приписами пункту 1 частини першої статті 11 Закону України "Про прокуратуру" керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (частина третя статті 11 Закону України "Про прокуратуру")

Відповідно до частини третьою статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачем у цій справі був заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури, заявником апеляційної скарги - заступник керівника Рівненської обласної прокуратури.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Проте касаційна скарга підписана заступником керівника Львівської обласної прокуратури без зазначення повноважень на представлення інтересів Рівненської місцевої прокуратури або обласної прокуратури.

Водночас у розумінні Закону України "Про прокуратуру" Львівська обласна прокуратура не є органом прокуратури вищого рівня щодо Рівненської обласної прокуратури.

У касаційній скарзі, із посиланням на інформацію наявну в протоколі судового засідання від 04.08.2022, скаржник зазначає, що прокурор відділу Львівської обласної прокуратури Мельничук Ю.І. брав участь в апеляційному розгляді справи та здійснював в ній представництво інтересів держави як прокурор.

Статтею 328 КАС України визначено коло осіб, які мають право подавати касаційну скаргу.

За приписами статей 330, 331 КАС України, касаційна скарга подається у письмовій формі, безпосередньо до суду касаційної інстанції та має містити інформацію про особу, яка її подає.

Водночас статтею 334 КАС України передбачено, що питання про витребування справи суд вирішує одночасно з відкриттям касаційного провадження, скаржник зобов`язаний додати до касаційної скарги належні докази, що підтверджують наведені ним доводи.

Проте на виконання наведених норм КАС України скаржником не надано доказів на підтвердження того, що саме Львівська обласна прокуратура представляла інтереси позивача. Водночас доводи про участь її представника в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки в тексті постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 відсутня інформація про того хто саме представляв інтереси позивача, протокол судового засідання, під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження відсутній, його копія заявником касаційної скарги не надана.

За наведеного правового регулювання, Верховний Суд наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості керівника регіонального органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.

Отже доводи заступника керівника Львівської обласної прокуратури про те, що Львівська обласна прокуратура приймала участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції не підтверджені.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 у справі № 460/8799/20 за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддяС.Г. Стеценко