Постанова

від 29.07.2010 по справі 49/36-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2010 р. Справа № 49/36-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І., Барбашо ва С.В.

при секретарі Чудновській І.І.

за участю представників с торін:

позивача - Захаров Ю.М .

відповідача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому су довому засіданні у приміщенн і Харківського апеляційного господарського суду апеляці йну скаргу відповідача вх . № 1953Х/3-7 на рішення господар ського суду Харківської обла сті від 02.06.10 по справі № 49/36-10

за позовом Харківсько ї філії ТОВ "Караван", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Х арків

про стягнення 4248,00 грн. -

встановила:

В квітні 2010 р. позивач - ТОВ «Караван», м. Дніпропетро вськ звернувся до господарс ького суду Харківської облас ті з позовною заявою в якій пр осив суд стягнути з відповід ача - ФОП ОСОБА_3, м. Харків 4248 грн. вартості переданої поз ивачем відповідачу морозиль ної камери та судових витрат , з посиланням на те, що відпов ідач не повернув йому морози льну камеру та не відшкодува в її вартості після припинен ня договірних зобов' язань з а укладеним між сторонами до говором №109 від 17.04.2009 р. на викона ння умов якого позивачем бул а передана відповідачу вказа на морозильна камера в тимча сове користування.

Рішенням господарського с уду Харківської області (суд дя Кононова О.В.) від 02.06.2010 р. по сп раві № 49/36-10 позов задоволено. З відповідача на користь пози вача стягнуто 4248 грн. вартості переданої йому морозильної вітрини D 300 з інвентарним номе ром 0501283, 102 грн. витрат по сплаті д ержавного мита та 236 грн. витра т на інформаційно - технічне з абезпечення судового процес у.

Рішення мотивоване з посил анням на невиконання відпові дачем своїх зобов' язань за укладеним між сторонами дого вором №109 від 17.04.2009 р. щодо поверн ення вітрини або відшкодуван ня її вартості.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, вважає його незаконним т а необґрунтованим, подав апе ляційну скаргу, в якій просит ь рішення скасувати та прийн яти нове, яким відмовити пози вачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилаєтьс я на те, що господарський суд п ри винесенні рішення неповно з' ясував обставини, які маю ть значення для справи та нев ірно застосував норми матері ального та процесуального пр ава.

Зокрема, відповідач вважає , що оскільки вітрину позивач передав в рамках договору по ставки № 109 від 17.04.2009 р., в даному ви падку вона є власністю відпо відача і вимагати її поверне ння позивач в даному випадку не має. І оскільки сам договір незаконно містить положення що зобов' язують відповідач а повернути вітрину, цей дого вір, на думку відповідача, є ні кчемним та ін.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач просить суд ріше ння господарського суду зали шити без змін, а апеляційну ск аргу без задоволення, з посил анням на те, що договір № 109 від 17.04.2009 р. містить елементи догово рів поставки та найму, які від повідно регулюються різними вимогами чинного законодавс тва, що не суперечить вимогам ст. 628 ЦК України; що умовами зг аданого договору передбачен о обов' язок відповідача піс ля припинення договору повер нути позивачу вітрину, яка ві дповідно є власністю позивач а та передавалася останнім в ідповідачу в тимчасове корис тування, і оскільки відповід ач не виконав умови договору щодо її повернення позивач в имагає відшкодування її варт ості та ін.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, 17.04.200 9 року між сторонами укладено договір № 109.

Вказаним договором передб ачено обов' язок позивача по ставляти відповідачу товар, та обов' язок останнього опл ачувати цей товар на визначе них сторонами умовах.

Крім того договором також п ередбачено, що для реалізаці ї товару постачальник, за баж анням покупця, надає наявні в нього морозильні камери (віт рини) (п. 5.1 договору)

Відповідно до розділу 5 та п . 6.2.5. Договору, постачальник пе редав покупцю по акту прийом у-передачі № РсТ-000005 одну мороз ильну вітрину Б300 з інвентарни м номером 0501283, з метою її викори стання тільки для розміщення і реалізації товару постача льника.

Згідно з п. 6.2.3 договору покуп ець зобов'язаний до 5 числа кож ного місяця проводити з пост ачальником звіряння наявнос ті вітрини на 1 число поточног о місяця з підписанням відпо відного акту.

Відповідно до п. 6.2.8 договору , відповідач зобов'язався пис ьмово інформувати позивача п ро зміну місця знаходження й ого вітрини та надавати пози вачу можливість контролюват и за технічним станом вітрин , а також за наявністю в ній то вару.

Позивач вказує, що відповід ач не виконував умови догово ру і не проводив звірення ная вності вітрини. За весь періо д дії договору не було складе но жодного акту звіряння.

Позивач зазначає, що відпов ідач всупереч вимогам п. 6.2.8 Дог овору на вимогу представникі в позивача не надав вітрину д ля визначення її технічного стану.

Згідно з п. 6.2.10 договору відпо відач зобов'язався повернути вітрини на протязі 30 календар них днів з моменту отримання вимоги від позивача.

16.10.2009 року позивач направив в ідповідачу претензію в якій відповідно до пункту 9.3 Догово ру повідомив про розірвання Договору постачання № 109 і вис ловив пропозицію повернути х олодильну вітрину або сплати ти її договірну вартість. Вищ евказана претензія вручена а дресату 21.10.2009 року, про що свідч ить поштове повідомлення, як е додане до матеріалів справ и. Однак до теперішнього часу відповідач спірну вітрину н е повернув, відповіді на прет ензію не надав, що і стало підс тавою для звернення позивача до суду з позовом по даній спр аві.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що відповідач не виконав своїх зобов' язань за догов ором №109 від 17.04.2009 р. щодо поверне ння вітрини або відшкодуванн я її вартості.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, повністю відп овідають фактичним обставин ам спору та матеріалам справ и, їм надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим відсутні підстави дл я задоволення апеляційної ск арги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, зазначених у статті 11 Ц К України.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін). Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо ст рок (термін) виконання боржни ком обов'язку не встановлени й або визначений моментом пр ед'явлення вимоги, кредитор м ає право вимагати його викон ання у будь-який час. Боржник п овинен виконати такий обов'я зок у семиденний строк від дн я пред'явлення вимоги, якщо об ов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

Згідно з п. 7.3. договору у разі виникнення спорів між сторо нами стосовно вітрини, догов ірна вартість однієї вітрини визначається у гривнях та в п ерерахунку складає еквівале нт 400 Євро за офіційним курсом НБУ на день подачі позову до с уду.

Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку не повернення вітри ни в термін який перевищує 30 к алендарних днів від дати отр имання вимоги від постачальн ика про її повернення покупе ць зобов'язаний відшкодувати постачальнику її договірну вартість вказану в п. 7.3 Догово ру.

Враховуючи викладене, а так ож по-перше те, що відповідач п ісля розірвання договору на відповідну вимогу позивача н е повернув останньому вітрин у, а так само не відшкодував її вартість, по-друге те, що варт ість вітрини та правові насл ідки її неповернення визначе ні умовами договору, судова к олегія погоджується з виснов ками господарського суду про задоволення позову та стягн ення з відповідача на корист ь позивача 4248 грн. вартості віт рини.

При цьому не можуть бути при йняті судом до уваги доводи в ідповідача стосовно нікчемн ості договору № 109 з тих підста в що між сторонами фактично у кладено договір поставки, а в ньому нібито всупереч вимог ам чинного законодавства ная вні умови що зобов' язують в ідповідача повернути позива чу вітрину, яка передавалася в рамках договору, оскільки в имоги чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 6, 627 ЦК У країни, не забороняють сторо нам укласти договір на свій р озсуд, зокрема вносити до ньо го елементи різних договорів , які відповідно регулюються різними положеннями чинного законодавства, що і було зроб лено сторонами при укладанні договору № 109 від 17.04.2009 р.

Посилання відповідача на н аявність в нього права власн ості на вітрину в зв' язку з п ередачею її позивачем в рамк ах договору поставки № 109 тако ж не можуть бути прийняті суд ом до уваги, оскільки відпові дно до п. 5.4 вказаного договору , при передачі вітрини право в ласності на неї позивачу не п ереходить. Тобто при передач і вітрини право власності на неї залишилося у позивача.

Посилання відповідача на н ібито незаконно передбачени й в договорі обов' язок відп овідача проводити звіряння в ітрини, письмово повідомляти про зміну її місцезнаходжен ня, повернути її, тощо також є безпідставними, оскільки спр остовуються встановленим за коном принципом свободи дого вору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), та є т акими, що побудовані на вільн ому тлумаченні відповідачем окремих положень договору т а закону.

З урахуванням викладеного , суд визнає вимоги відповіда ча про скасування рішення по збавленими фактичного та пра вового обґрунтування, а так с амо такими, що не відповідают ь, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавств а.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам чинного законодавства та фак тичним обставинам справи, а м отиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть б ути підставою для його скасу вання.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарсько го суду Харківської області від 02.06.2010 р. по справі № 49/36-10 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу - без задоволення.

Повний текст постанови під писано 29.07.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Барбашова С.В.