Ухвала

від 29.06.2022 по справі 521/22531/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22531/14-ц

Провадження № 2/521/28/22

УХВАЛА

30 червня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді -Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання Манюк Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільноїсправи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

До суду22.12.2014року звернулосяз позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.12.2014 року Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Бурана О.М. було відкрито провадження по справі (а.с.53 т.1).

З того часу вказана справа перебуває в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси.

25.03.2015 року ТОВ «Кей-Колект» надало до суду клопотання про уточнення позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.69 т.1)

25.05.2015 року від імені ОСОБА_1 до канцелярії суду по справі надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання припиненим договору поруки (а.с.76-80 т.1).

Також, 25.05.2015 року від імені ОСОБА_2 до канцелярії суду по справі надійшло заперечення на позов, в якому вона просила в позові відмовити (а.с.85-88 т.1).

27.04.2016 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справ, головуючим суддею у справі визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С. (а.с.114 т.1).

27 квітня 2016 року суддею Малиновського районного суду м. Одеси Леоновим О.С. прийнято справу до свого провадження та призначено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 , до розгляду (а.с.115 т.1).

Проте, позивач ОСОБА_1 , надавши 25.05.2015 року зустрічний позов до суду, перестав з того часу до періоду, а саме: до 18.06.2019 року інтересуватися поданим ним, позовом та до суду без поважних причин не прибував у призначений до розгляду час, іноді, надаючи до суду, на протязі п`яти років, з часу подання ним позову до суду, різноманітні заяви, на підтвердження яких щодо причини неявки до суду, доказів ним, не долучено.

Так, згідно до довідки, сторони 30.06.2016 року, у судове засідання не прибули, розгляд справи відкладено на 20.07.2016 р. на 15:00 (а.с.119 т.1).

Упризначений до розгляду час, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим (а.с.126 т.1) про явку до суду, - 19.08.2016 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув (а.с.131 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено.

Також, у призначений до розгляду час, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим (а.с.171 т.1) про явку до суду, - 08.12.2016 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув (а.с.172 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 25.01.2017 року.

Проте, у призначений до розгляду час - 25 січня 2017 року, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю його адвоката (а.с.173 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 28.02.2017 року.

Проте, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим (а.с.175 т.1) про явку до суду, у призначений до розгляду час 28 лютого 2017 року, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «командировкой» (а.с.177 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом неодноразово було відкладено, але відповідачі у судове засідання не прибували.

03.08.2017 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справ, головуючим суддею у справі визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П. (а.с.223 т.1).

04 серпня 2017 року суддею Малиновського районного суду м. Одеси Целух А.П. прийнято справу до свого провадження та на 20.10.2017р. призначено справу до розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 (а.с.224 т.1).

Проте, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим про явку до суду, у призначений до розгляду час 20.10.2017р., позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «командировкой» (а.с.226 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 05.12.2017 року (а.с.228 т.1).

Також, ні ОСОБА_2 , ні позивач за зустрічним позовом до суду, від 25.05.2015 року, ОСОБА_1 , в судове засідання 05.12.2017р. не прибули, у зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 21.02.2018 року (а.с.230т.1).

Проте, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим про явку до суду, у призначений до розгляду час 21.02.2018р., позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «командировкой» (а.с.232 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 24.04.2018 року (а.с.234 т.1).

Проте, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим про явку до суду, у призначений до розгляду час 24.04.2018р., позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав в черговий раз заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «командировкой» (а.с.235 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 08.06.2018 року (а.с.237 т.1).

Розгляд справи судом було відкладено: на 26.07.2018 року (а.с.238 т.1), на 04.10.2018 року (а.с.240 т.1).

Проте, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим про явку до суду, у призначений до розгляду час 04.10.2018р., позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав в черговий раз заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «командировкой» (а.с.241т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 27.11.2018 року (а.с.243 т.1).

Крім того, зважаючи на вищевказані дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суддею Малиновського районного суду м. Одеси Целух А.П. було постановлено ухвалу, якою, у зв`язку з зловживанням процесуальними правами відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 як сторони по справі та нез`явленням його у судові засідання, застосовано до нього, ОСОБА_1 , як відповідачаза первіснимпозовом тапозивача зазустрічним позовом, заходи процесуального примусу та прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , штраф в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 562 гривень 60 копійок в дохід державного бюджету.

Проте, незважаючи на вищенаведене, будучи заздалегідь, належним чином повідомленим про явку до суду, у призначений до розгляду час 27.11.2018р., позивач за зустрічним позовом до суду, від 25.05.2015 року, ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав в черговий раз заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з «болезнью», вказавши, що підтвердження надасть до суду додатково (а.с.248т.1).

Також, ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, до канцелярії суду надала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю її адвоката (а.с.249 т.1).

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи судом було відкладено на 24.01.2019 року (а.с.247 т.1).

Доказів щодо хвороби та зайнятості адвоката, до суду так і не було надано.

У зв`язку з неявкою 24.01.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розгляд справи судом було відкладено (а.с.6 т.2).

Також, розгляд справи судом було відкладено в черговий раз на 17.06.2019р. (а.с.9 т.2)

14.05.2019 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справ, головуючим суддею у справі визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В. (а.с.13 т.2).

Суддею Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 (а.с.14 т.2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 до суду в судове засідання не прибув.

Отже, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання багаточисельну кількість разів на протязі: 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 років не прибував безпідставно, за надуманими ним причинами, як, наприклад, вказівка ним про командировки.

Між тим, суд зазначає, що саме повістка до суду, і є підставою для звільнення, у час виклику до суду, від роботи, однак, незважаючи на виклик до суду, саме у призначений до розгляду час, позивач за зустрічним позовом, на свій розсуд, обравши інші пріоритети, ніж явка до суду та розгляд справи за його позовом, щоразу подавав до суду заяву про командировку, але доказів щодо знаходження ним у час розгляду справи в іншому місті, як то: докази про оплату готелю в іншому місті, докази про виплати сум командировочних саме за вказані періоди часу, ним за п`ять років не було жодного разу надано до суду.

Заяви про розгляд справи без його участі до суду, ОСОБА_1 та його представник, не надали, доказів на підтвердження поважності не прибуття в судове засідання, також не було ними надано до суду.

Між тим, суд зазначає, що, відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Позивачем за зустрічним позовом до суду, від 25.05.2015р., ОСОБА_1 , не було повідомлено суд про зміну його місця проживання, судом було направлено повістки про виклик в судові засідання на адресу, зазначену позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Оскільки, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судові засідання багаточисельну кількість разів на протязі: 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 років не прибував безпідставно, за надуманими ним причинами, як, наприклад, командировка, хоча, саме повістка до суду, згідно до норм діючого законодавства, і є підставою для звільнення у час виклику до суду, від роботи, причини не явки суду не повідомив, доказів щодо поважності неявки до суду протягом п`яти років, також до суду ним не було надано, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 18.06.2019 року, зустрічний позов,наданий досуду 25.05.2015року ОСОБА_1 , до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку Постановою Одеського апеляційного суду, від 14.11.2019 року, було задоволено: ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, від 18.06.2019 року скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а. с. 83 86, т. 2).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 28.12.2019 року, було прийнято до провадження цивільну справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, та призначено справу до судового розгляду на 05.02.2020 року (а. с. 91, т. 2).

У відкрите судове засідання 05.02.2020 року з`явився позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , в якому ним було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та суд його задовольнив відклавши розгляд справи на 25.02.2020 року. ОСОБА_1 про явку у вказане судове засідання склав розписку (а. с. 102, т. 2).

Проте, вподальшому, позивач за зустрічним позовом до суду, від 25.05.2015 року, ОСОБА_1 продовжив обрану ним до цього поведінку та в день судового засідання, до канцелярії суду ОСОБА_1 особисто було подано заяву про відкладення розгляду справи на 17.03.2020 року, але підстав для відкладення розгляду справи не зазначив.

Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з метою недопущення порушення прав позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату, а саме: на 17.03.2020 року, як того вимагав ОСОБА_1 (а. с. 106, т. 2).

ОСОБА_1 про явку у вказане судове засідання склав розписку (а. с. 107, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судове засідання 17.03.2020 року не прибув, але в черговий раз, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з «плохим самочуствием с признаками вирусного заболевания». Будь-яких медичних підтверджень вказаного ОСОБА_1 до заяви не долучено (а. с. 110, т. 2).

Однак, судом було прийнято рішення про відкладення розгляду справи, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , на іншу дату - 23.04.2020 року (а. с. 111, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його чергова заява про відкладення розгляду справи з підстав введення на території України карантинних заходів (а. с. 116, т. 2).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 18.06.2020 року (а. с. 117, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялись належним чином (а. с. 122 123, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 18.06.2020 року не прибув та вкотре надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 126, т. 2).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 16.07.2020 року (а. с. 127, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялись належним чином (а. с. 128 129, 134 135, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 16.07.2020 року не прибув та в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 132, т. 2).

Враховуючи викладене, судом було прийнято рішення про відкладення розгляду справи, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , на іншу дату - 04.08.2020 року (а. с. 133, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 04.08.2020 року у судове засідання не прибув, але вкотре надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 138, т. 2).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 13.08.2020 року (а. с. 141, т. 2).

Проте, і це судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду надав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 151, т. 2).

Враховуючи подану заяву, суд знову, відклав розгляд справи на іншу дату 18.08.2020 року (а. с. 152, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 18.08.2020 року не прибув, але вкотре надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 159, т. 2).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 21.08.2020 року (а. с. 160, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 21.08.2020 року не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 162, т. 2).

Враховуючи подану заяву, суд знову, відклав розгляд справи на іншу дату 25.08.2020 року (а. с. 163, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його чергова заява про відкладення розгляду справи з підстав введення на території України карантинних заходів (а. с. 163, т. 2).

Однак, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 25.08.2020 року не прибув.

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 27.08.2020 року (а. с. 174, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 27.08.2020 року не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 180, т. 2).

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 18.09.2020 року (а. с. 188, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його чергова заява про відкладення розгляду справи з підстав введення на території України карантинних заходів (а. с. 204, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 18.09.2020 року у судове засідання не прибув.

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 06.10.2020 року (а. с. 207, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 повідомлявся належним чином (а. с. 213 214, т. 2).

Однак, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 06.10.2020 року у судове засідання не прибув, до суду в черговий раз подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 218, т. 2).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 08.10.2020 року (а. с. 219, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 08.10.2020 року не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 223, т. 2).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 13.10.2020 року (а. с. 214, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 13.10.2020 року не прибув, але вкотре до суду подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 226, т. 2).

Про вказану дату судового засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 повідомлявся належним чином (а. с. 229, т. 2).

Проте, з огляду на чергову неявку належним чином повідомленого позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , але з метою недопущення порушення його прав, суд знову відклав розгляд справи на іншу дату 28.10.2020 року (а. с. 230, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 28.10.2020 року у судове засідання не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 240, т. 2).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 12.11.2020 року (а. с. 241, т. 2), про що останній повідомлявся належним чином (а. с. 246 247)

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 12.11.2020 року у судове засідання не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 250, т. 2).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 23.12.2020 року, про що ОСОБА_1 був обізнаний, так як в черговий раз до суду подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 255, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 23.12.2020 року не прибув.

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 26.01.2021 року (а. с. 256, т. 2).

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 26.01.2021 року у судове засідання не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 259, т. 2).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 24.11.2021 року, про що ОСОБА_1 повідомлявся належним чином (а. с. 32, т. 3)

Проте, і в це судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду надав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 30, т. 3).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 02.12.2021 року, про що ОСОБА_1 був обізнаний, так як в черговий раз до суду подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 31, т. 3).

Однак, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 02.12.2021 року у судове засідання не прибув.

З огляду на вказане, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 09.12.2021 року.

Проте, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання 09.12.2021 року у судове засідання не прибув, але в черговий раз надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України карантинних заходів (а. с. 14, т. 3).

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 , суд відклав розгляд справи на іншу дату 30.06.2022 року (а. с. 37, т. 3), про що ОСОБА_1 був обізнаний, так як в черговий раз до суду подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення на території України воєнного стану (а. с.41-42, т. 3).

Згідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частиною другою статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/1, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, Верховний Суд виклав наступні висновки: «Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.»

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належним йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, наділені широким колом цивільних прав та рядом обов`язків, зокрема виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вирішуючи питання про залишення зустрічного позову без розгляду, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків проте, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"; рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Частиною 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України визначено, що у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або не повідомлення ним про причини неявки, якщо він був належним чином повідомлений, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Таким чином, за відсутності визначеної процесуальним законодавством можливості суду відкладати судове засідання у справі у випадку неодноразового нез`явлення позивача в судове засідання без поважних причин, справа не може бути розглянута за відсутності позивача, який повідомлявся про розгляд справи протягом 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 років, та від якого не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду, від 22 травня 2019 року по справі 310/12817/13.

Суд зазначає, що справа перебуває в провадженні суду з грудня 2014 року, зустрічний позов ОСОБА_1 було подано до суду 25.05.2015 року, але будучи обізнаними про можливість розгляду справи без його участі, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, чим умисно протягом близько восьми років затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Разом з тим, посилання ОСОБА_1 щодо запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), не заслуговують на увагу, оскільки позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України, або подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на введення в Україні воєнного стану, як на підставу для відкладення розгляду справи, суд, також не приймає до уваги, оскільки Малиновський районний суд м. Одеси здійснює правосуддя в штатному режимі, на території м. Одеси та Одеської області відсутні бойові дії.

Таким чином, якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість скористатись своїми правами, як то: прибути до суду; або, надавши всі докази до суду, звернутись до суду з заявою про розгляд справи без їх участі, чи проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. (Висновок у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавцем передбачено розумні строки розгляду справи.

Також, суд зазначає, що статтею 44 ЦПК України передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, відповідно до ч.1 вказаної статті, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч.2 вказаної статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, підлягає залишенню без розгляду, оскільки, численні неявки ініціатора судового процесу за зустрічним позовом - ОСОБА_1 є повторними, прямо вказують на зловживання ним своїми процесуальними правами, а заяви про розгляд справи за його відсутності до суду так і не надійшло.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що такий висновок суду кореспондується з положеннями п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства, згідно яких, суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, але достеменно знала про його призначення.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що, відповідно до ч. 2ст. 257 ЦПК України,особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст.257,259-260, 353 - 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов,наданийдосуду 25.05.2015року ОСОБА_1 , до ПАТ «УкрСиббанк», АКБ «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 353 355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук