Постанова

від 18.09.2022 по справі 160/239/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/239/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Соловей Л.О.

за участі представника позивача Боровинського В.В.

представника відповідача Костюченка О.Т.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тіслав» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. (суддя Букіна Л.Є., повне судове рішення складено 09.11.2020 р.) в справі № 160/239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю фірма «Тіслав» до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю фірма «Тіслав» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про:

1) визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» від 05.07.2018 р. в частині пунктів 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44 Переліку тимчасових споруд, викладеного у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 р.;

2) визнання дій Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасових споруд позивача незаконними;

3) повернення протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу на місце розташування за адресою м. Дніпро, вул. Бердянська, 1 тимчасової споруди з жовтого профнастилу з коричневим піддашком, розміром 3x5 метрів, з захисними жалюзі коричневого кольору, або відшкодування вартості вказаної тимчасової споруди у розмірі 44375,66 грн.;

4) зобов`язання протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради відшкодувати солідарно вартість незаконно демонтованих тимчасових споруд позивача в сумі:

тимчасові споруди №1, №3 загальною площею 22,1 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а - 71584,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н01-1107/18);

тимчасові споруди №1, №2, №3 загальною площею 42,9 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Бердянська, 1 138 957,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н02-1107/18);

тимчасові споруди №4, №5 загальною площею 27,4 кв м., що були розташовані за адресою: Дніпро, вулиця Бердянська, 1 88 751,00 грн. (звіт про оцінку майна №Н03-1107/18);

тимчасові споруди загальною площею 15 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2 - 117 037,00 грн. (звіт про оцінку майна №РDК161013 004);

тимчасова споруда загальною площею 8,5 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а 134 227,00 грн. (звіт про оцінку майна №РDК 161018-001);

тимчасова споруда загальною площею 10 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, проспект Миру, 17 52 432,00 грн. (договір купівлі-продажу торгівельного кіоску від 12.08.2012р.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 р., залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 р., закрите провадження у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тіслав» до Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради та до Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування збитків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянтом зазначено про не надання правової оцінки усім доводам позивача, без врахування правових висновків Верховного Суду з подібних правовідносин.

Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позивачем в період з 1994 по 2002 роки на підставі рішень органу місцевого самоврядування на вулицях міста розташовані 12 торгівельних споруд, при цьому до 2004 року діяли договори оренди земельних ділянок. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача землевпорядна документація в подальшому не оформлена, договори оренди не поновлені, а позивач був позбавлений можливості отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд (далі ТС). На всі об`єкти позивач був вимушений укласти договори про тимчасове використання об`єктів не за цільовим призначенням строком дії до 31.12.2015 р.

Судом першої інстанції не враховано, що у 2013 році міською радою прийняте рішення № 43/37, яким внесено зміни до Порядку розміщення тимчасових споруд, якими визначено, що документація щодо встановлення тимчасових споруд, видана до набрання чинності цим порядком, дійсна до закінчення терміну її дії, а при затвердженні комплексної схеми розміщення ТС об`єкти господарювання зобов`язані оформити документацію та привести ТС у відповідність до комплексної схеми та архетипу, проте така комплексна схема та архетип на затверджені.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не з`ясував законність вимог до позивача про отримання паспортів прив`язки ТС, а також не звернув увагу на відсутність паспортів прив`язки ТС у м. Дніпро, встановлених до 31.12.2015 р.

Посилання суду першої інстанції на рішення міської ради № 33/31 вважає безпідставним, адже положення пункту 2.2 цього рішення (затвердження комплексної схеми розміщення ТС) не відповідають дійсності, а комплексна схема в межах конкретних вулиць, мікрорайонів та інших територій міста на затверджена.

Також є незмістовним посилання на рішення виконкому від 23.03.2017 № 169, оскільки ТС позивача мають комерційне призначення, відповідачем не надано доказів наявності актів обстеження, а приписи видані із порушення процедури проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На думку апелянта, у відповідача відсутня компетенція на прийняття рішення про демонтаж ТС без рішення суду, а порушення правил благоустрою не може бути підставою для демонтажу ТС, посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові в справі № 461/4655/16-а.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано наявність заборони, встановленої ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представники третіх осіб до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представників третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2015 р. між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпропетровської міської ради та позивачем укладено договір №734/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: м. Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а, строком на 3 роки.

Крім того, між позивачем та Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпропетровської міської ради також строком на 3 роки укладено договори №916/2, №734/2, №723/2, № 742/2, № 853/2 та №602 (строком на 6 місяців) про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресами: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1; м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2; м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а; м. Дніпро, проспект Миру, 17 відповідно.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушень Правил, звільнити зайняті земельні ділянки та привести до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 вказаного рішення КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» ДМР за наявності укладених договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, договорів передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд здійснити їх розірвання відповідно до чинного законодавства, забезпечити укладання договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд і матеріалів.

Пунктами 2, 8, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44 Додатку до вказаного рішення (Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу) визначено тимчасові споруди за адресами: м. Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а., м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1; м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2; м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а; м. Дніпро, проспект Миру, 17 відповідно (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 року у справі № 200/14168/16-а заборонено на час вирішення спору Дніпропетровській міській раді та Комунальному підприємству «Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами» Дніпропетровської міської ради здійснювати демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Тіслав».

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2018 року у справі №200/14168/16-а, роз`яснено, що заборона суду, викладена в ухвалі від 17 серпня 2016 року, щодо заборони Дніпровській міській раді та комунальному підприємству «Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами» на демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Тіслав», повинна виконуватися Дніпровською міською радою, а також тими юридичними особами, які утворені Дніпровською міською радою. Вказана ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку, проте скарга повернута Дніпровській міській раді відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2020 року, а тому набрала законної сили лише 01.09.2020 року. Крім того, вона не містить припису щодо її негайного виконання.

Натомість, як зазначає позивач, незважаючи на вказані судові акти та чинні договори №734/2 про використання об`єктів благоустрою, КП все ж здійснило демонтаж тимчасових споруд за адресами: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1; м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2; м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а; м. Дніпро, проспект Миру, 17 та м. Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а відповідно. Також Товариство указує, що демонтаж тимчасових споруд здійснено до закінчення строків, встановлених відповідними приписами.

Комунальним підприємством «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради здійснено демонтаж тимчасових споруд за адресами: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1; м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2; м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а; м. Дніпро, проспект Миру, 17 та м. Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а, на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636, з огляду на те, що тимчасові споруди, які були розміщені за переліченими вище адресами не мали належним чином оформлених паспортів прив`язки.

Враховуючи, що позивачем не вчинено жодних дій задля оформлення паспортів прив`язки, а самі споруди установлені позивачем без відповідних дозвільних документів, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08.09.2915 р. між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпропетровської міської ради та ТОВ фірма «Тіслав» укладено договір №734/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона міського та зовнішнього транспорту, що складається з зони природного походження) за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського, 34-а, строком на 3 роки (а.с. 27-31 т.1)

Між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпропетровської міської ради та ТОВ фірма «Тіслав» укладено договори:

№916/2 від 23.10.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування громадсько-житлова зона, що складається з зони природного походження) за адресою: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1 строком на 3 роки (а.с. 22-26 т.1);

№ 742/2 від 10.09.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона міського та зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: м. Дніпро, пр. ім. Газети «Правда», 2 строком на 3 роки (а.с. 12-16 т.1);

№ 732/2 від 04.09.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - громадсько-житлова зона, що складається з зони природного походження) за адресою: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1 строком на 3 роки (а.с. 17-21 т.1);

№ 916/2 від 23.10.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1 строком на 3 роки (а.с. 22-26 т.1);

№ 853/2 від 30.09.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - громадська-житлова зона, що складається з зони природного походження) за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, 17-а строком на 3 роки (а.с. 32-36 т.1);

№ 602ТС від 29.04.2016 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування - зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1-а строком на 6 місяців (а.с. 37-41 т.1);

№ 930/2 від 03.11.2015 р. про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування громадська-житлова зона, що складається з зони природного походження) за адресою: м. Дніпро, пр. Бердянська, 1 строком на 3 роки (а.с. 42-46 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 р. №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 р. №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком (а.с. 136-139 т.4).

Пунктом 2 вказаного рішення визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушень Правил, звільнити зайняті земельні ділянки та привести до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 вказаного рішення КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» ДМР за наявності укладених договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, договорів передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд здійснити їх розірвання відповідно до чинного законодавства, забезпечити укладання договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд і матеріалів.

Пунктами 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44 Переліку тимчасових споруд, який є додатком до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 р., визначено тимчасові споруди за адресами; пр. Миру, 1-а, вул. Бердянська, 1, вул. Маршала Малиновського, 34-а, (вид діяльності - торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

На виконання цього рішення Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради здійснило демонтаж тимчасових споруд за адресами: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1, м. Дніпро, пр. імені Газети «Правда», 2, м. Дніпро, вул. Бердянська, 1-а, м. Дніпро, пр. Миру, 17, м. Дніпро, вул. Малиновського, 34-а.

Спірним в цій справі є саме питання правомірності рішення органу місцевого самоврядування в частині демонтажу тимчасових споруд, зазначених у додатку до цього рішення в пунктах 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження - організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Статтею 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV) передбачено, що для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №44/43 від 27.11.2013 р. затверджено Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (далі - Правила), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з пунктом 24.5 Правил функції інспекційного благоустрою м. Дніпропетровська виконує Комунальне підприємство «Управління з контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, яке є підзвітним власнику об`єктів благоустрою м. Дніпропетровська.

Відповідно до п. 19.1.1 Правил порядок розміщення та утримання тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Дніпропетровську встановлюється міською радою разом із комплексною програмою розміщення ТС у місті на підставі Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 р. №244.

З метою здійснення контролю за станом благоустрою міста та виконанням Правил благоустрою території міста Дніпровською міською радою створено Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради.

Рішенням Дніпровської міської ради №97/31 від 25.04.2018 р. затверджено Положення про Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Положення до функцій Інспекції належить виявлення та оперативне реагування на факти порушень Законів України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Дніпра та іншого чинного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення за недотримання законодавства з питань благоустрою населених пунктів та інших нормативно-правових актів у сфері благоустрою та торгівлі.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.03.2017 р. №169 визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради провести обстеження території міста Дніпра на предмет розташування тимчасових споруд господарського, побутового призначення, некапітальних споруд, вагончиків, контейнерів, ємностей, гаражів, вжити заходи щодо встановлення власників таких споруд і правомірності їх розміщення на міській території. Результати обстеження, отримані відомості про власників та підстави їх розміщення зафіксувати в актах обстеження.

Судом встановлено, що Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради виявлено відсутність паспортів прив`язки тимчасових споруд за адресами: м. Дніпро, вул. Бердянська, 1, вул. Маршала Малиновського, 34-а, АДРЕСА_1 , пр. Миру, 17, АДРЕСА_2 , про що проінформовано виконавчий комітет Дніпровської міської ради листом за №8/3873 від 21.06.2018 року.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 р. № 636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 р. №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком, рішення прийнято на підставі листа інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 21.06.2018 року вх. №8/3873.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 3038-VI адреса тимчасовим спорудам не присвоюється.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №244).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.11 та 2.23 Порядку №244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Відповідно до п. 2.16 Порядку №244 паспорт прив`язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу (пункт 2.30 Порядку № 244).

Тобто, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності можливо лише за умови наявності паспорту прив`язки з подальшою подачею замовником заяви про виконання вимог паспорту прив`язки. Без наявності паспорту прив`язки тимчасова споруда вважається встановленою самовільно та підлягає демонтажу.

Умовами договорів, укладених між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної вланості» та ТОВ фірма «Тіслав», про використання об`єктів благоустрою (частини території загального користування - зона міського та зовнішнього транспорту, що складається з тротуару, громадсько-житлова зона, що складається з зони природного походження) за приведеними вище адресами визначено спосіб, в який об`єкти благоустрою будуть використовуватися не за цільовим призначенням, - встановлення не властивих об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування прокупців і проведення грошових розрахунків з покупцями при продажу товарів при здійсненні торгівельної діяльності поза стаціонарними торговельними об`єктами. Виконання договорів на використання об`єкту благоустрою не за їх цільовим призначенням не має наслідком виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновленні об`єкти благоустрою та їх частини (пункти 1.2, 1.4 договорів).

Крім того, умовами приведених вище договорів не передбачено встановлення на об`єкті благоустрою (частини території загального користування - зона міського та зовнішнього транспорту, що складається з тротуару, громадсько-житлова зона, що складаєьбся з зони природного походження) будь-яких споруд, в тому числі тимчасових.

Позивачем відсутність паспортів прив`язки для розміщення тимчасових споруд, як і відсутність реєстрації таких паспортів в журналі реєстрації паспортів прив`язки та містобудівному кадастрі, не заперечується.

Відтак, суд доходить до висновку, що оскільки ТОВ фірма «Тіслав» всупереч вимогам договорів та без оформлення паспортів прив`язки встановило тимчасові споруди - кіоски за адресами: м. Дніпро, вул. Малиновського, 34-а, м. Дніпро, вул. Бердянська, 1, м. Дніпро, пр. ім. Газети «Правда», 2, м. Дніпро, вул. Бердянська, 1, м. Дніпро, вул. Бердянська, 1, м. Дніпро, пр. Миру, 17-а, м. Дніпро, вул. Бердянська, 1-а, тому рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 р. №636 про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська в частині демонтажу тимчасових споруд за приведеними адресами є правомірним.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції, що позивачем в період з 1994 по 2002 роки на підставі рішень органу місцевого самоврядування на вулицях міста розташовані 12 торгівельних споруд, при цьому до 2004 року діяли договори оренди земельних ділянок, а внаслідок протиправної бездіяльності відповідача землевпорядна документація в подальшому не оформлена, договори оренди не поновлені, тому позивач був позбавлений можливості отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд та укласти на всі об`єкти договори про тимчасове використання об`єктів не за цільовим призначенням, суд визнає безпідставними, адже такі посилання виходять за межі предмету доказування в цій справі.

Також суд визнає необґрунтованими доводи позивача, що у 2013 році міською радою прийняте рішення № 43/37, яким внесено зміни до Порядку розміщення тимчасовий споруд, якими визначено, що документація щодо встановлення тимчасових споруд, видана до набрання чинності цим порядком, дійсна до закінчення терміну її дії, а при затвердженні комплексної схеми розміщення ТС об`єкти господарювання зобов`язані оформити документацію та привести ТС у відповідність до комплексної схеми та архетипу, проте така комплексна схема та архетип на затверджені, адже у позивача відсутні паспорти прив`язки ТС взагалі, а відсутність комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Дніпра не звільняє суб`єкт господарювання від відповідного обов`язку звернутися до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою та пакетом документів, передбачених Порядком, як вірно зазначив суд першої інстанції.

Також суд першої інстанції з цього питання цілком обґрунтовано звернув увагу на не здійснення позивачем жодних дій з метою отримання паспортів прив`язки, хоча на протязі 2017-2018 років відповідачем приймалися рішення про оформлення паспортів прив`язки, про продовження дії раніше виданих паспортів прив`язки, незважаючи на не затвердження комплексної схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Дніпра.

Аргумент апелянта про не з`ясування судом першої інстанції законності вимог до позивача про отримання паспортів прив`язки ТС є цілком неприйнятним, оскільки судом першої інстанції в рішенні надана оцінка питанню необхідності отримання позивачем паспортів прив`язки.

Зазначення апелянтом про відсутність паспортів прив`язки ТС у м. Дніпро, встановлених до 31.12.2015 р., є безпідставним, позаяк не стосується предмету доказування в цій справі.

Також апелянт вважає неправильним застосування судом першої інстанції рішення виконкому від 23.03.2017 р. № 169, оскільки ТС позивача мають комерційне призначення, відповідачем не надано доказів наявності актів обстеження, а приписи видані із порушення процедури проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З цього питання суд зазначає таке.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.03.2017 року №169 визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради провести обстеження території міста Дніпра на предмет розташування тимчасових споруд господарського, побутового призначення, некапітальних споруд, вагончиків, контейнерів, ємностей, гаражів, вжити заходи щодо встановлення власників таких споруд і правомірності їх розміщення на міській території. Результати обстеження, отримані відомості про власників та підстави їх розміщення зафіксувати в актах обстеження.

Той факт, що ТС, розміщені позивачем, мають комерційне призначення жодним чином не суперечить рішенню № 169, адже ці споруди у бідь-якому випадку є некапітальними спорудами, тобто входять до переліку ТС, які мали бути обстежені.

Відсутність актів обстеження не впливає на правомірність саме оскарженого в межах цієї справи рішення, а правомірність приписів не є предметом цього позову.

Посилання позивача на видання приписів із порушенням процедури проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо добровільного демонтажа позивачем ТС судом до уваги не приймається, оскільки приписи не є предметом оскарження в цій справі, та взагілі позивачем не оскаржені.

Апелянт із посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 29.04.2020 р. в справі №461/4655/16-а, зазначає, шо у відповідача відсутня компетенція на прийняття рішення про демонтаж ТС без рішення суду, а порушення правил благоустрою не може бути підставою для демонтажу ТС, проте суд визнає такі твердження позивача помилковими.

Відповідно до частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Статтею 38 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Верховним Судом в постанові від 29.04.2020 р. в справі № 461/4655/16-а висловлена наступна правова позиція:

«Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 31 якого їм надається, зокрема, право на здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Частиною 7 статті 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що демонтаж об`єктів самовільного будівництва відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками розгляду відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

Таке правове регулювання вказує на те, що виконавчим органам міських рад надано право здійснювати заходи з перевірки дотримання громадянами вимог містобудівного законодавства, приймати з цього приводу рішення, в яких відображати свої висновки щодо наявності таких порушень та встановлювати механізм усунення цих порушень. Однак рішення вказаних органів про демонтаж самовільно збудованих об`єктів є лише формою контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і виявлення самочинно збудованих об`єктів, не є обов`язковими до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, той факт, що питання знесення самочинного будівництва врегульоване законодавством, зокрема, Цивільним кодексом України, яким такими повноваженнями наділений виключно суд, не виключає можливості прийняття відповідачем спірного рішення, не виконання якого має наслідком звернення до суду з відповідним позовом.».

Тобто, за позицією Верховного Суду та власне відповідно до вимог законодавства самочинне будівництво може бути знесено саме за судовим рішенням.

При цьому за визначенням, наведеним у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, в цьому випадку відповідачем прийнято рішення про демонтаж тимчасових споруд, а не самочинного будівництва, адже тимчасові споруди у будь-якому випадку не є нерухомим майном.

Більш того, позивачем жодними належними доказами не доведено право власності на ці ТС.

Відтак, зазначені доводи позивача є помилковими.

Стосовно посилання позивача на не врахування судом першої інстанції наявності заборони, встановленої ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, суд вказує на таке.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 р. в справі № 200/14168/16-а заборонено на час вирішення спору Дніпропетровській міській раді та Комунальному підприємству «Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами» Дніпропетровської міської ради здійснювати демонтаж тимчасових споруд. Ухвала не містить вказівки щодо її негайного виконання.

Суд звертає увагу, що вказана ухвала не має заборони виконавчому комітету Дніпровської міської ради приймати будь-які рішення, в тому числі, щодо демонтажу тимчасових споруд.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2018 р. у справі №200/14168/16-а, якою роз`яснено, що заборона суду, викладена в ухвалі від 17 серпня 2016 року, яка була оскаржена, але залишена в силі судом апеляційної інстанції, тобто набрала законної сили, щодо заборони Дніпровській міській раді та комунальному підприємству «Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами» на демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування, зокрема, ТОВ фірма «Тіслав», повинна виконуватися Дніпровською міською радою, а також тими юридичними особами, які утворені Дніпровською міською радою.

Ухвала не містить вказівки щодо її негайного виконання.

Суд звертає увагу, що зазначена ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2018 р. у справі №200/14168/16-а не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку. Проте, на час прийняття оскарженого рішення та здійснення демонтажу ТС ухвала не була переглянута в апеляційному порядку.

Таким чином, на час проведення демонтажу тимчасових споруд ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2018 року у справі №200/14168/16-а про роз`яснення рішення не набрала законної сили.

Крім того, ухвала від 13 07.2017 року про роз`яснення ухвали від 17.08.2016 року не містить заборони виконавчому комітету Дніпровської міської ради приймати будь-які рішення, в тому числі, щодо демонтажу тимчасових споруд; не містить зазначення адрес, за якими знаходяться тимчасові споруди, як і не визначає особу та якими документами встановлювати його право власності чи користування на тимчасові споруди, демонтаж яких забороняється.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тіслав» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в справі № 160/239/19 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 р. в справі № 160/239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю фірма «Тіслав» до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19.09.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.09.2022 р.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко