Ухвала

від 17.05.2023 по справі 160/239/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2023 року

м. Київ

справа №160/239/19

адміністративне провадження №К/990/15314/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради про часткове визнання протиправним та нечинним рішення №636 від 05 липня 2018 року, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» від 05 липня 2018 року в частині пунктів 2, 18, 22, 24, 28, 37, 38, 41, 43, 44 Переліку тимчасових споруд, викладеного у Додатку до Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05 липня 2018 року;

- визнати дії Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасових споруд позивача незаконними;

- протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу повернути на місце розташування за адресою м. Дніпро, вул. Бердянська, 1 тимчасову споруду з жовтого профнастилу з коричневим піддашком, розміром 3x5 метрів, з захисними жалюзі коричневого кольору, або відшкодувати вартість вказаної тимчасової споруди у розмірі 44 375,66 грн;

- протягом двох тижнів з моменту вступу рішення у законну силу зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради відшкодувати солідарно вартість незаконно демонтованих тимчасових споруд позивача в сумі:

- тимчасові споруди №1, №3 загальною площею 22,1 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Малиновського, буд. 34а - 71 584,00 грн (звіт про оцінку майна №Н01-1107/18);

- тимчасові споруди №1, №2, №3 загальною площею 42,9 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1 - 138 957,00 грн (звіт про оцінку майна №Н02-1107/18);

- тимчасові споруди №4, №5 загальною площею 27,4 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1 - 88 751,00 грн (звіт про оцінку майна №Н03-1107/18);

- тимчасові споруди загальною площею 15 кв м., що були розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект імені Газети «Правда», 2- 117 037,00 грн (звіт про оцінку майна №РDК161013 004);

- тимчасова споруда загальною площею 8,5 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Бердянська, 1а - 134 227,00 грн (звіт про оцінку майна №РDК 161018-001);

- тимчасова споруда загальною площею 10 кв м., що була розташована за адресою: м. Дніпро, проспект Миру, 17 - 52 432,00 грн (Договір купівлі-продажу торгівельного кіоску від 12 серпня 2012 року).

Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Як вбачається з відомостей автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) 28 квітня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/239/19, у якій він просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Крім того скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень. В обґрунтування якого вказано, що первинну касаційну скаргу ним подано у строки визначені процесуальним Законом, проте ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Копію цієї ухвали скаржник не отримував, у зв`язку із чим таку ухвалу не виконано з поважної причини.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Втім, зазначені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про ненаправлення йому судових рішень, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, згідно ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2022 року у цій справі, копії ухвали суду від 03 листопада 2022 року направлені на зазначені у касаційній скарзі обидві адреси скаржника, повернулись на адресу Верховного Суду без вручення із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (дати проставлення календарних штемпелів на відмітках - 10 листопада 2022 року та 24 листопада 2022 року).

При цьому, копію ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2022 року про повернення касаційної скарги направлено судом 08 грудня 2022 року та відправлення №0102937225633 повернулись на адресу Верховного Суду без вручення із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказані судові рішення оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте скаржник не цікавився рухом його справи в суді касаційної інстанції.

Із повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 25 квітня 2023 року (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 329 КАС України.

Доводи скаржника про листування з АТ «Укрпошта» щодо причин не вручення ухвал Верховного Суду від 06 грудня 2022 року та від 03 листопада 2022 року не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Відтак, Верховний Суд критично оцінює доводи скаржника про те, що строк на касаційне оскарження рішень пропущено з поважних причин.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

За викладених обставин, скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції, в якій необхідно вказати інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строків на касаційне оскарження із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/239/19.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тіслав" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/239/19 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко