УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 260/2455/21
адміністративне провадження № К/990/24106/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна геолого-розвідувальна компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статей 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя-доповідач дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно із частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратури» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону № 1679-VII).
Питання представництва прокурором інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави було неодноразово предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16 сформулювала правову позицію щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, яка зводиться до того, що у такому випадку «<…> прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача».
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даною касаційною скаргою, скаржник зазначає здійснення компетентним органом неналежного захисту інтересів держави. На переконання скаржника, Державна служба геології та надр України своєю непослідовною поведінкою щодо розгляду заяви надрокористувача про внесення змін до спеціального дозволу спричинила передумови судового спору у даній справі та фактично допустила бездіяльність щодо захисту інтересів держави з відповідних питань. На стадії апеляційного розгляду справи відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оспорюваного позивачем наказу, зокрема відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, що фактично позбавило орган державної влади можливості захисту власних інтересів в суді.
Проте, суд зауважує, що такі доводи скаржника є припущеннями, оскільки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Державна служба геології та надр України реалізувала своє право на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та звернулася з касаційної скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України відкрито.
Відтак, зазначене спростовує доводи прокурора про бездіяльність компетентного органу щодо захисту інтересів держави.
Таким чином, прокурор не підтвердив наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, у зв`язку з чим не може користуватися процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому Заступнику та Заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим Заступникам та Заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, Заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Проте, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник - заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна - Невідома Оксана, подала касаційну скаргу по справі №260/2455/21, в якій не брала участі у розгляді справи судами попередніх інстанцій.
Скаржником не надано Суду доказів, з яких би вбачалось, що заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури є прокурором, який брав участь у розгляді справи або з яких би випливало, що він є прокурором вищого рівня щодо прокурора, який подавав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, а отже, він не наділений повноваженнями на підписання та подання цієї касаційної скарги.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням Закону України «Про прокуратуру», Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури подана особою, яка не підтвердила свої повноваження на захист інтересів держави, підлягає поверненню.
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна геолого-розвідувальна компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, - повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2022 |
Оприлюднено | 22.09.2022 |
Номер документу | 106366427 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні