Постанова
від 20.09.2022 по справі 711/1331/22
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 711/1331/22Провадження № 22-ц/821/1227/22категорія: 304070000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи:

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське+»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСББ «Дніпровське+» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСББ «Дніпровське+» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 ; утримання та експлуатацію будинку здійснює позивач.

Як зазначено, відповідач отримує житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, - послуги прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, купівлю електричної енергії тощо, поточний ремонт спільного майна будинку. Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, відповідно до ст. 11 ЦК.

Рішенням загальних зборів ОСББ, протоколом №2 від 13.11.2019р. затверджено: внески на фонд капітального ремонту будинку №13 у розмірі 3грн. 57коп. з кв.м загальної площі квартири чи приміщення на місяць; тариф на управління будинком №13 у розмірі 5грн. 69коп. з кв.м загальної площі квартири чи приміщення на місяць. Дане рішення, розмір внесків та дольової участі є діючими, правомірними, не скасованими.

Відповідачем претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку №13 та прибудинкової території не оформлено.

За період з листопада 2019р. по березень 2022р. відповідач плату за житлово-комунальні послуги не здійснює, чим спричиняє майнову шкоду позивачу та перешкоджає належному виконанню позивачем передбачених зобов`язань по збереженню житлового фонду, утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно нарахувань по ОСББ «Дніпровське+» станом на 01.03.2022р. заборгованість відповідача за утримання будинку та прибудинкової території становить 8139грн. 41коп.

Відповідно до розрахунків за спожиту електроенергію, утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до ст. 625 ЦК нараховано 3% річних - 236грн. 88коп., інфляційні - 715грн. 34коп.

Наведено розрахунок понесених позивачем судових витрат: судовий збір - 2481грн., витрати на правничу допомогу адвоката - 5200грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість 8139грн. 41коп., 3% річних - 236грн. 88коп., інфляційні - 715грн. 34коп., а всього - 9091грн. 63коп., а також просить стягнути судовий збір 2481грн. та витрати на правничу допомогу - 5200грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код дані відсутні) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське+» (м. Черкаси, вул. Надпільна, 530, код ЄДРПОУ 43298708) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8139грн. 41коп., 3% річних - 236грн. 88коп., інфляційні - 715грн. 34коп., судовий збір - 2481грн. 00коп., а також витрати на правничу допомогу адвоката - 5200грн. 00коп., всього - 16772грн. 63коп.

Рішення суду мотивоване тим, що оцінивши докази, надані позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСББ «Дніпровське+» підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем житлово-комунальних послуг, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем, а тому до стягнення з відповідача ОСОБА_2 підлягає заборгованість розмірі 8139грн. 41коп., інфляційні нарахування в сумі 715грн. 34коп. та три відсотки річних в сумі 236грн. 88коп. Доводи, на які посилається відповідач у відзиві та в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та переконливими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність рішення суду 1 інстанції фактичним обставинам справи та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в жовтні місяці 2019 року в її будинку було створено ОССБ «Дніпровське+». Стверджує, що ОСББ «Дніпровське+» протягом усього часу існування житлово-комунальних послуг не надавало відповідачу, жодного доказу надання вищевказаних послуг матеріали справи не містять, а надана позивачем до позовної заяви оборотна відомість не встановлює факту надання позивачем зазначених послуг та не породжує жодних правових наслідків, що не було взято до уваги судом 1 інстанції. Вказує, що жодного Договору з ОСББ «Дніпровське+» вона не укладала. Як з`ясувалось, 15.05.2019 рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №550 ТОВ «Сантехбудконструкція» визначено переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Черкаси. 20.05.2019 між ТОВ «Сантехбудконструкція» та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , від імені яких діяв виконком Черкаської міської ради, було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №129 . Вказаний договір набирає чинності з дня його підписання та був укладений строком на один рік. В процесі оптимізації виробничих процесів, шляхом виділу з ТОВ «Сантехбудконструкція» було створено ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця №7», яке є правонаступником в частині надання послуг з управління багатоквартирним будинком №13 . З цього приводу вона зверталась до ОСББ.

Вказує. що твердження з приводу відсутності претензій та звернень до позивача з боку відповідача є необґрунтованими, адже неодноразово звернення і претензії з її боку, в тому числі і письмові, на адресу позивача були.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

12 серпня 2022 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСББ «Дніпровське+» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом 1 інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2022р., ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.05.2014р., що підтверджено і відповідачем.

ОСББ «Дніпровське+» (код ЄДРПОУ 43298708, 21.10.2019р.) здійснює комплексне обслуговування об`єктів, зокрема утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Рішенням, яке занесене у протокол №2 установчих зборів співвласників ОСББ «Дніпровське+» (щодо будинку №13) від 13.11.2019р. затверджено: внески на фонд капітального ремонту будинку №13 у розмірі 3грн. 57коп. з кв.м загальної площі квартири чи приміщення на місяць; тариф на управління будинком №13 у розмірі 5грн. 69коп. з кв.м загальної площі квартири чи приміщення на місяць. Крім того, вирішено, що першочерговими ремонтами є: встановлення погодинного регулювання подачі теплоносія з заміною запірної арматури та утеплення внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання; капітальний ремонт дверей та вікон в місцях загального користування; капітальний ремонт даху з утепленням. Дане рішення, розмір внесків та дольової участі є діючими і доказів про його скасування немає.

Згідно нарахувань оборотної відомості по ОСББ «Дніпровське+» станом на 01.03.2022р. заборгованість відповідача за утримання будинку та прибудинкової території становить 8139грн. 41коп. за період часу з листопада 2019р. по лютий 2022р.

Відповідачем не спростовано розмір заборгованості, не надано інших розрахунків, не доведено порушення позивачем процедури нарахування тарифів за житлово-комунальні послуги і не доведено факту сплати заборгованості за вказаний період, в т.ч. іншим підприємствам. Крім того, з наданого розрахунку вбачається, що відповідачем у червні 2020р. було сплачено 500грн., що свідчить про наявність правовідносин між ОСББ «Дніпровське+» та відповідачем, які виникли у сфері житлово-комунальних послуг і фактичне визнання позову.

Крім того, позивачем, відповідно до положень ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні - 715грн. 34коп. та 3% річних - 236грн. 88коп. Слід зазначити, що відповідачем також не спростовано наданий позивачем розрахунок.

При цьому, як на думку суду, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, який, як зазначалось, не спростований відповідачем.

Відповідачем надано разом із відзивом інформацію про юридичну особу ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця №7» (код ЄДРПОУ 43081507, 27.06.2019р.). Між тим, доказів того, що дане підприємство здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а також наявність правовідносин між цим підприємством та ОСОБА_2 щодо житлово-комунальних послуг, до суду надано не було.

Також, як на думку суду, не підтверджує доводи відповідача про те, що вона сплачує відповідні комунальні послуги до іншого підприємства, і наданий до відзиву договір №129 від 20.05.2019р. з додатком №4, укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» в особі директора Бортника Ю.З. з однієї сторони та виконкому Черкаської міської ради в особі заступника міського голови Бордунос Л.І. - з іншої. Крім того, відповідачем надана копія такого договору, яка не є належно посвідчена, відповідно до ст. 95 ЦПК України і не відоме джерело його походження. Отже, суд вважає, що належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх заперечень проти позову, відповідачем надано не було.

Доказів того, що відповідач відмовилась від надання їй позивачем послуг, чи про звернення до останнього із претензіями щодо кількості та якості наданих послуг, відповідачем до суду надано не було. Отже, в даному випадку, суд вважає, що між сторонами фактично виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Позивачем надано вірний розрахунок інфляційних втрат в сумі 715 грн. 34 коп. за період з грудня 2019 року по січень 2022 та трьох процентів річних в сумі 236грн. 88коп. за період з грудня 2019р. по лютий 2022р. у зв`язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що в даному випадку не може бути нараховано інфляційні та проценти річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану в Україні, оскільки постанова КМУ №206 від 05.03.2022р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» застосовується з 24.02.2022р., а заборгованість відповідачу нарахована за період до введення в Україні воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлено договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Цей Закон, зокрема регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні (ст. 2 Закону).

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч.ч.1, 2, 4 ст. 4 Закону).

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, - питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд тощо (ст. 10 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону, співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону).

Відповідно до ст. 20 Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 23 Закону, утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч.1 ст. 2 цього Закону).

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.1 ч.1 ст. 5 Закону в редакції до 01.05.2021р., тобто до набрання чинності ЗУ від 03.12.2020р.).

Як передбачено п.1 ч.1 ст. 5 цього Закону (в редакції ЗУ від 03.12.2020р., яка чинна з 01.05.2021р.), до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо {Абзац третій пункту 1 частини першої статті 5 в частині положення щодо знаходження, за даними Державного земельного кадастру, прибудинкової території у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, вводиться в дію з 1 січня 2023 року згідно із Законом № 1060-IX від 03.12.2020}; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний , зокрема укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (ст.9 Закону).

Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку визначені у статті 14 цього Закону.

Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. №572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний серед іншого: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правовідносини із власниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові по справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Вказана правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц, 18 грудня 2019 року у справі №522/2625/16-ц, 25 березня 2020 року у справі № 211/3347/18, 18 травня 2019 року у справі №176/456/17, постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 07.07.2020 року.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2022р., ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.05.2014р., що підтверджено і відповідачем.