Ухвала

від 21.09.2022 по справі 522/126/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/126/22

Провадження № 2-з/522/289/22

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

22вересня 2022року суддя Приморського районного суду м. Одеси Суворова О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Боднар Максима Олександровича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі , та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі, згідно якого просить визнати особистою приватною власністю майно, що було придбано під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначеної позовної заяви позивач посилається на той факт, що зазначене майно було придбано під час перебування у шлюбі з відповідачкою, однак за його особисті кошти.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року накладено арешт на нерухоме майно за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 адвоката Колеснікової Ю.С. про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі.

Ухвалою суду від 19.01.2022 року замінено захід забезпечення позову.

25.01.2022 року на адресу суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 20.07.2022 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Підготовче засідання по справі призначено на «15» вересня 2022 року.

30.08.2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Боднар М.О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхомнакладення арешту на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- квартиру (реєстраційний номер 769500351101), загальною площею 61,3 кв.м, житловою 17,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- квартиру (реєстраційний номер 275281151101) , загальною площею 214,2 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 адвокат Боднар М.О. зазначає, щозазначений арешт необхідний для об`єктивного розгляду справи, оскільки зазначені об`єкти є предметом розгляду справи , в даних квартирах мешкає лише ОСОБА_2 та його матір, до них не допускаються а ні діти, а ні ОСОБА_1 і таким чином, для об`єктивного розгляду, а також з метою усунення ризиків вчинення ОСОБА_2 дій по відчуженню двох квартир ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ), які придбавалися під час шлюбу та є спільним майном подружжя, просить накласти на них арешт .

Відповідно до наданої представником ОСОБА_1 ад. ОСОБА_4 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.09.2022 року, квартира загальною площею 61,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , квартира загальною площею 214,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 також належить ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення єобов`язковим до виконанняна всій території України.

Таким чином,порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконаннярішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.

За змістом ч. 1,2ст. 149 ЦПК Україниєдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1,3ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, та враховуючи доводи заявника, що ОСОБА_2 під час розгляду справи може бути відчужено спірне майно, суд вважає, що існує загроза того, що спірне майно може бути відчужене третім особам, що в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони реєстраторам вчиняти дії, оскільки саме такий вид забезпечення позову є співмірним, відповідає змісту заявлених позовних вимог, та установлено підстави, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження вищевказаного майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що в свою чергу призведе до неможливості захисту законних інтересів сторін.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 року у справі №922/4587/13.

Встановлено, що предметом позову є право власності на об`єкти вищевказаного перерахованого нерухомого майна.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

З урахуванням встановлених обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Боднар Максима Олександровича про забезпечення позову по справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 5, 149,151153,260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Боднар Максима Олександровича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно:

- квартиру (реєстраційний номер 769500351101) , загальною площею 61,3 кв.м, житловою площею 17,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- квартиру (реєстраційний номер 275281151101), загальною площею 214,2 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Роз`яснити, що ухвала суду про забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ухвала прозабезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4ст. 157 ЦПК Україниособи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя О.В.Суворова