Постанова

від 08.10.2007 по справі 40/573

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/573

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 жовтня 2007 р.                                                                                   № 40/573  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргуУкраїнської кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р.

у справі№40/573 господарського суду м. Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр"

до1)          Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"3)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Діогран"

третя особа:Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція

провизнання права власності на майно,

за участю представників:

позивача: Лісниченко Є.С., Гордієнко В.А., Шатохіна О.І.;

відповідача 1:Головатий В.І.;

відповідача 2:Ригун А.М., Мамченко Л.М.;

відповідача 3:Ярош С.В.;

третьої особи: Янюк Т.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року у справі №40/573 позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Соснівський гранкар'єр” (далі –ЗАТ „Соснівський гранкар'єр”) задоволено повністю, визнано ЗАТ „Соснівський гранкар'єр” власником єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, вул. Залізнична, 63, витребувано із чужого незаконного володіння на користь позивача майно, а саме: гараж на 25 автомашин, підсобні будівлі і споруди, насосна станція, тепловозо-вагонне депо, дві будки із залізничними вагами, котельня, гараж на 6 БелАЗІВ, прохідна, приміщення силової установки, трансформаторна підстанція, блок споруд складського господарства, блок підсобно-допоміжного будинку, зобов'язано Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву „Украгропромбуд” (далі –Корпорація „Украгропромбуд”), товариство з обмеженою відповідальністю „Соснівський гранітний кар'єр” (далі –ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр”), товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Діогран” (далі –ТОВ „НВП „Діогран”) не чинити перешкод позивачеві у реалізації прав власника зазначеного вище майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року у справі №40/573 залишено без змін, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Діогран”, товариства з обмеженою відповідальністю „Соснівський гранітний кар'єр” без задоволення.

Корпорація „Украгропромбуд” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року у справі №40/573 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ЗАТ „Соснівський гранкар'єр” є власником спірного майна, як правонаступник орендно-кооперативного підприємства „Соснівський гранкар'єр”, яке набуло це майно на законних підставах внаслідок будівництва Клесівського щебзаводу.

На підтвердження цього висновку суди вказали на ту обставину, що спірне майно обліковувалося на балансі ОКП „Соснівський гранкар'єр” весь час його існування та було відображене у річному звіті підприємства за 1998 рік у Розділі „основні засоби”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що факт знаходження майна на балансі підприємства не означає належності майна цьому підприємству на праві власності.

Приймаючі оскаржувані рішення, господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належну правову оцінку договору оренди від 21.03.1989 р., укладений між Республіканським кооперативним об'єднанням по агропромисловому будівництву „Украгробуд” та ОКП „Соснівський гранкар'єр” щодо спірного майна.

Крім того, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд, вирішуючи питання про належність спірного майна на праві власності, не дослідили та не встановили джерел, з яких відбувалося фінансування будівництва спірного майна.

Господарські суди попередніх інстанцій також не надали належної правової оцінки тому факту, що будівництво Клесівського щебзаводу відбувалося у 1969-1972 роках, тоді як виробничий кооператив „Соснівський гранкар'єр”, правонаступником якого є ОКП „Соснівський гранкар'єр”, був створений у 1988 році. При цьому, судами не було встановлено, чи має місце правонаступництво в частині спірного майна між організаціями, які будували Клесівський щебзавод, та ОКП „Соснівський гранкар'єр”.

Таким чином, господарські суди при розгляді даної справи неповно встановили фактичні обставини справи та не надали їм належної правової оцінки.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, рішення господарського міста Києва від 11.06.2007 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. підлягають скасуванню, а справа №40/573 відправленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді господарським судам слід врахувати викладене, надати належну правову оцінку договору оренди від 21.03.1989 р. та встановити належність коштів, за які здійснювалося будівництво спірного майна.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву „Украгропромбуд” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 року та рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2007 р. у справі № 40/573 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                                       О. Кот

                      судді                                                                      С. Владимиренко

                                                                                          С. Шевчук