Ухвала

від 11.09.2022 по справі 331/1442/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.09.2022 Справа № 331/1442/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 331/1442/22 Слідчий суддя Скользнєва Н.Г.

Провадж. №11-сс/807/478/22 Доповідач 2 інст. Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Рассуждая В.Я., Гончара О.С.,

при секретарі Матвійчук Г.А.,

за участю:

прокурора Нестеренка С.О.,

захисника-адвоката Полуляха С.Ю.,

розглянула 12 вересня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пісецької І.М. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, керівника та співвласника ТОВ «Росія» (код ЄДРПОУ 31774248) та керівника СВК «Росія» (код ЄДРПОУ 00849286), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Великобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області 8 скликання від політичної партії «За майбутнє», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівпровадження, слідчий 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області Семекліт Є.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22022080000000054 від 11.03.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , погодженим з заступником керівника Запорізької обласної прокуратури Черний П.А.

В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що органом досудового розслідування встановлено, що згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на територЇЇ України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гаранти безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами с окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф Володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарант безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організацїї Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, віл 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зсрф на територію України з метою її незаконною збройного захоплення та подальшої військової окупації.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України віл 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку ДІЇ воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який діє по теперішній час.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройним напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі с. Велика Білозерка Василівського району Запорізької області, яке було захоплено 26.02.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 03 травня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 06.05.2022 року № 85), Беликобілозерська сільська територіальна громада Василівського району Запорізької області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасової окупації, оточенні (блокуванні).

Так встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Великобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області 8 скликання від політичної партії «За майбутнє», а також директором і співвласником ТОВ «Росія» код ЄДРПОУ 31774248 та СВК «Росія» код ЄДРПОУ 00849286 перебуваючи на території с. Велика Білозерка, Василівського району, Запорізької області, яка з 26.02.2022 по теперішній час знаходиться під окупацією зс рф, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у період часу, але не пізніше 26.02.2022 (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) добровільно прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників зс рф, шляхом надання допомоги збройним формуванням держави-агресора - російській федерації у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а саме, маючи вільний доступ до виробничих потужностей СВК «Росія», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 26.02.2022 по 27.02.2022 забезпечив військовослужбовців та військову техніку зс рф, які знаходились на території с. Велика Білозерка Василівською району Запорізької області паливно-мастильними матеріалами та продуктами харчування.

У подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи здійснювати свою протиправну діяльність, направлену на надання допомоги збройним формуванням держави-агресора російської федерації, підтримуючи незаконні дії щодо окупації частини території Запорізької області і зокрема с. Велика Білозерка, Василівського району, починаючи 22.03.2022 добровільно прийняв пропозицію від невстановленої під час досудового розслідування особи, із числа представників зс рф, позивний «Скала» шляхом надання допомоги збройним формуванням держави-агресора - російській федерації у веденні бойових дії проти ЗС України та інших військових формувань, а саме надав особі, з позивним « ОСОБА_2 » для використання в цілях окупаційної влади власний автомобіль марки Nissan «Pathfinder» та забезпечив безперебійне постачання військовослужбовцям і військовій техніки зс рф необхідні паливно-мастильні матеріали і продукти харчування.

Окрім цього, ОСОБА_1 28.03.2022, продовжуючи здійснювати свою протиправну діяльність, направлену на надання допомоги збройним формуванням держави-агресора російської федерації у ведені бойових дії проти ЗС України та інших військових формувань, добровільно звернувся до представників зс рф, позивний «Скала» з пропозицією надати йому допомогу у доукомплектуванні контрольно-пропускних пунктів (далі КПП) на території Василівського району Запорізької області, шляхом надання фортифікаційних споруд, на що останній погодився.

Далі задопомогою добровільнонаданих ОСОБА_1 фортифікаційних споруд,військовослужбовцями зсрф уселищі Гюнівка,Василівського району,Запорізької областіна перехрестівулиць Поштовата Радянська(точкаGooglemaps47.247657734.5518343,471451.6N34°33'06.6"Е)було доукомплектованодорожній укріпленийКПП,який наразівикористовується збройнимформуванням держави-агресораросійської федераціїдля здійсненняконтролю заперевезенням людей,перевірки івиявленню проукраїнськіналаштованих громадянУкраїни,а такожу подальшомубуде використанийдля веденнябойових дійпроти ЗбройнихСил Українита інших військових формувань.

03.06.2022, враховуючи ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, ухвалою слідчою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.07.2022 20 год. 30 хв. включно.

На сьогоднішній день у даному кримінальному провадженні існує необхідність в проведенні низки слідчих (розшуковик) та процесуальних дій з метою отримання додаткових доказів, однак строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 31.07.2022 року, у зв`язку з чим, у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2022 року задоволено клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області Семекліт Є.В. про продовження строку тримання під вартою.

Продовжено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, строк тримання під вартою до 29.09.2022 року.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою,слідчий суддязазначив обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, та послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі підозрюваний, не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, зазначає, що вказане рішення слідчого судді є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

В обґрунтування доводів зазначає, що працівники СБУ сфальсифікували кримінальне провадження, підозра є необґрунтованою, а він не вчиняв будь-якого кримінального правопорушення. За період його тримання під вартою орган досудового розслідування не провів жодної слідчої дії.

Звертає увагу суду на погіршення його стану здоров`я, нещодавно він переніс операцію на серці, а в умовах слідчого ізолятору отримати нормальне лікування неможливо.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язану з ізоляцією від суспільства.

В апеляційній скарзі захисник, не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, зазначає, що вказане рішення слідчого судді є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

В обґрунтування доводів зазначає, що матеріали не містять достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Ризик переховування від слідства та суду не існує, оскільки слідчим суддею в ухвалі не наведені докази, а тому і не має законних підстав вважати, що підозрюваний раніше переховувався чи буде переховуватись від слідчого чи суду. Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя помилково обґрунтовує особистим припущенням, що ОСОБА_1 за можливості вільного пересування територією держави, може здійснювати дії, спрямовані на проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Ні прокурор в судовому засіданні, ні слідчий суддя в ухвалі не навели жодних належних доказів про наявність ризиків і про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.

Вважає, що даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваного необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід. ОСОБА_1 не судимий, має позитивну характеристику, учасник бойових дій. Своєї вини не визнає, але не визнання підозрюваним вини не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він має міцні соціальні зв`язки у місті Запоріжжя. З 2014 року він фактично проживає разом з дружиною у її власній квартирі у АДРЕСА_2 . Підозрюваний є особою похилого віку, яка страждає на низку системних хронічних захворювань. Також останній написав заяву-прохання, що його стан здоров`я наразі погіршився, він погано почувається, прохав про додаткове обстеження його здоров`я, але на сьогодні його прохання залишається без відповіді.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із застосуванням електронних засобів контролю.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник підтримала апеляційні скарги з наведених у них підстав та наполягала на їх задоволенні.

Прокурор висловив заперечення доводам та вимогам апеляційних скарг.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя з`ясував, що ОСОБА_1 висунуто обґрунтовану підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та, з урахуванням особи підозрюваного, прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, слідчим суддею пов`язана із доданими до клопотання слідчого матеріалами провадження, зокрема слідчий суддя послався на протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , результати проведення негласних (слідчих) розшукових дій, та інші матеріали, надані слідчим разом з клопотанням.

При цьому судова колегія зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, і питань щодо вірності кваліфікації, що є задачею судового розгляду.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На даному етапі слідчий суддя цілком слушно оцінив надані органом досудового розслідування докази щодо висунутої ОСОБА_1 підозри, як на підтвердження її обґрунтованості.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що факти, які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Судова колегія вважає доцільним врахувати і практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, є частиною національного законодавства України.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року зазначив, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення».

Отже, доводи апеляційних скарг щодо відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості висунутої ОСОБА_1 підозри судова колегія відхиляє через достатність на даному, початковому етапі розслідування даних для відповідного висновку.

Згідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути подовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з матеріалами провадження, слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022080000000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, відомості про яке 11.03.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

01.06.2022 року о 20.30 год. ОСОБА_1 був затриманий на підставі ст.208 КПК України.

02.06.2022 року в рамках кримінального провадження №22022080000000054 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 03.06.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 липня 2022 року без визначення суми застави.

Як вбачається з матеріалів провадження, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя при винесенні процесуального рішення ухвали про продовження строку досудового розслідування від 26.07.2022 року.

Зміст оскаржуваного рішення підтверджує, що слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного та, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження, об`єму висунутої підозри, необхідності виконання ряду слідчих і процесуальних дій, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у межах продовженого строку досудового розслідування, встановивши строк дії ухвали до 02.10.2022 року.

Зазначений слідчим суддею кінцевий строк дії продовженого запобіжного заходу відповідає продовженому строку досудового розслідування, що виходить із дослідженої відповідної ухвали слідчого судді від 26.07.2022 року.

Судова колегія приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги серйозність висунутої підозри за вчинення особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану та беззаперечний факт його переміщення територією України, а також дані про особу підозрюваного, який зареєстрований на тимчасово окупованій території Запорізької області, де має соціальні зв`язки, у тому числі з представниками збройних формувань РФ, а в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні, ризик втечі лише збільшується.

Наведені обставини дають можливість припускати, що підозрюваний ОСОБА_1 в очікуванні покарання дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_1 , за можливості вільно пересуватись територією держави, може здійснювати дії, спрямовані на проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявлені ризики неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися є виправданим подальше тримання ОСОБА_1 під вартою.

Продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням ступеня тяжкості висунутої останньому підозри та встановлених ризиків є на даному етапі адекватним превентивним заходом.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність заявлених ризиків є неспроможними, існування цих ризиків перевірялось слідчим суддею і, хоча на теперішній час ризики дещо зменшились, але не перестали існувати до тієї межі, яка викликає необхідність пом`якшення обраного запобіжного заходу. А тому, доводи апеляційних скарг підозрюваного та його захисника про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Не можуть бути визначальною підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв`язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, які характеризують особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Посилання в апеляційних скаргах на наявність тяжкого захворювання у підозрюваного, як на підставу неможливості перебування під вартою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів, які б підтвердили, що підозрюваний через наявність хвороб не може триматися під вартою, апеляційному суду не було надано.

Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарги підозрюваного та його захисника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пісецької І.М. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного судум.Запоріжжя від26липня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до 29 вересня 2022 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і:

М.С. Тютюник В.Я. Рассуждай О.С. Гончар