Рішення

від 16.09.2022 по справі 564/2853/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2853/21

16 вересня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю.В.

за участі учасників справи: позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Вітрук Ю.В., представника відповідача Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" - адвоката Таргонія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" про скасування наказу про звільнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" про скасування наказу про звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 01.10.2019 перебував на посаді майстра лісу ДП «Костопільський військовий лісгосп», де і зберігалась його трудова книжка. Наказом Міністерства оборони України №93 від 13.04.2021 припинено юридичну особу ДП «Костопільський військовий лісгосп» шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Волинський військовий лісгосп», який є правонаступником ДП «Костопільський військовий лісгосп». Вказує, що згідно наказу МО України №93 від 13.04.2021 передбачено лише скорочення одного робочого місця - директора ДП «Костопільський військовий лісгосп» та зобов`язано, під час проведення процедури припинення ДП «Костопільський військовий лісгосп», дотриматись вимог КЗпП України та вимог інших законів зі збереженням трудових прав усіх працівників підприємства, діяльність якого припиняється. Головою комісії призначено директора ДП «Волинський військовий лісгосп» Панасюка С. Також вказує, що 20.04.2021 головою комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп», який є тимчасово виконуючий обов`язки директора ДП «Волинський військовий лісгосп», на підставі невідомого наказу №43 від 20.04.2021, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки останній не є керівником і власником ДП «Костопільський військовий лісгосп», видав на адресу позивача попередження з 21.06.2021 на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України. Зазначає, що за станом здоров`я з 22.06.2021 по 23.10.2021 позивач перебував на лікарняному листі, у зв`язку з чим 24.10.2021 він прибув на своє робоче місце щоб приступити до роботи, проте його не було допущено до виконання своїх посадових обов`язків з причин, що його до цього часу було звільнено, хоча доказів звільнення йому надано не було та запропоновано чекати їх поштою. Також вказує, що не мав доказів свого звільнення, але мав відомості про це з непідтверджених джерел, а тому вже 18.10.2021 звернувся до суду з метою захисту своїх прав. 15.11.2021 позивач повторно з`явився до відповідача із своїм адвокатом, де йому під розписку було вручено трудову книжку, копію наказу про звільнення та зарплатну картку. З отриманих документів позивачу стало відомо, що на підставі наказу №113-к від 15.09.2021 позивача звільнено за прогули без визначення часу самих прогулів 15.09.2021. вказує, що з тексту наказу вбачається, що останній видано на підставі рапорту помічника лісничого про відсутність позивача на роботі від 16.08.2021 та від 07.09.2021, наказу про створення комісії проведення службового розслідування від 16.08.2021 та від 07.09.2021, актів проведення службового розслідування від 16.08.2021 та наказу про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули №59 від 15.09.2021. Позивач також вказує, що рапортом помічника лісничого від 16.08.2021 повідомлено голову комісії про відсутність позивача на роботі з 23.06.2021 та про те, що йому відомо про тимчасове звільнення позивача від роботи за лікарняним листом, але лікарняний листок помічнику лісничого не надано і на роботу позивач не виходить, після чого створена комісія для проведення службового розслідування складає акт про те, що комісії відомо про перебування позивача на лікарняному з 18.06.2021, але позивач лікарняних нікому не передав. При цьому вказує, що акт містить розбіжності у встановленій даті невиходу на роботу, а саме з 18.06.2021, тоді як позивач не був на роботі з 23.06.2021 і пояснень таких розбіжностей акт не містить. Також вказує, що згідно лікарняного листка АДШ №669963 позивач 16.08.2021 перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не міг спілкуватись із комісією. Зазначає, що з наданих документів позивач дізнався про те, що 07.09.2021 помічник лісничого знову повідомив відповідача про те, що позивача не виходить на роботу покликаючись на лікарняні листки без зазначення дати невиходу і вказує у рапорті, що йому відомо про закінчення у позивача лікарняного 28.08.2021 і що останній домовився зустрітись з позивачем не роботі 30.08.2021, але позивач начебто не прийшов. 07.09.2021 комісія знову прийшла до позивача, коли його не було вдома та склала акт по дату факту та про те, що позивач говорить неправду щодо наявності лікарняних листків з 18.06.2021. Позивач також вказує, що лікарняний АДШ №669963 від 16.08.2021 свідчить, що позивач перебував на лікарняному по 27.08.2021 включно, а лікарняний АЛД №675065 від 30.08.2021 свідчить, що позивач перебував на лікарняному до 10.09.2021 і наведені позивачем лікарняні листки доводять підстави його відсутності на роботі та безпідставність звинувачень відповідача. Зазначає, що якби відповідач вчиняв свою діяльність неупереджено, то позивач надав би йому пояснення та оригінали лікарняних листків, які на даний час відповідач відмовляється отримувати та оплачувати. Вказує, що відповідач неправомірно двічі його звільнив в період перебування на лікарняному з порушенням порядку застосування стягнення.

Просить скасувати накази про звільнення позивача №59 від 15.09.2021 та №113-к від 15.09.2021 та зобов`язати відповідача оплатити час вимушеного прогулу, зобов`язати відповідача внести зміни у трудову книжку позивача, компенсувати понесені судові витрати за рахунок відповідача.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 26.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачем - Державним підприємством «Костопільський військовий лісгосп», подано відзив на позов.

Відзив мотивований тим, що п.4 наказу Міністерства оборони України №93 від 13.04.2021 для проведення реорганізації Державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп», призначено комісію на чолі із тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Волинський військовий лісгосп» Панасюка С.М., а відтак останній виконував обов`язки директора ДП «Костопільський військовий лісгосп».

Вказує, що позивач безпідставно покликається на перебування його на лікарняному листі з 22.06.2021 по 23.10.2021, оскільки останній надав лікарняні листки лише на період з 16.08.2021 по 10.09.2021.

Також вказує, що комісія у складі представників відповідача 18.10.2021 намагалась вручити позивачу трудову книжку за його місцем проживання, проте останній відмовився, мотивуючи тим, що приїде по неї в контору лісгоспу зі своїм представником, про що було складено відповідний акт.

Вважає позов безпідставним та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, а також додатково пояснив, що він дійсно перебував на лікарняному і відповідач не мав права його звільняти в період його тимчасової непрацездатності. Також пояснив, що до нього ніхто не звертався за отриманням пояснень щодо його відсутності, а про наявність у нього листків непрацездатності він повідомляв помічника лісничого, який мав повідомити керівництво підприємства. Пояснив, що свідомо не надавав лікарняні листки відповідачу, оскільки вважає, що останній діяв по відношенню до нього неправомірно та упереджено і якби останній так не вчиняв, то він би надав і пояснення і лікарняні листки. На даний час відповідач відмовляється отримувати від нього лікарняні листки та оплачувати їх. Просить позов задоволити.

Представник позивача - адвокат Вітрук Ю.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що директор ДП «Волинський військовий лісгосп» Панасюк С. не є уповноваженою особою на видачу наказу про звільнення позивача, відповідачем порушено процедуру звільнення, не відібрано пояснень у позивача про причину його відсутності та звільнено у період тимчасової непрацездатності позивача, що є порушення. Просить позов задоволити.

Представник відповідача - адвокат Таргоній В.О., в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що звільнення позивача відбулось уповноваженою особою, з дотриманням вимог діючого законодавства, з метою отримання пояснень комісія по проведенню службового розслідування приїжджала до позивача, але останній був відсутній на місці, листків непрацездатності за період з 18.06.2021 по дату звільнення не надав, а тому факт відсутності позивача було зафіксовано рапортами та актами та застосовано до останнього дисциплінарне у вигляді звільнення. Вказує, що доводи позивача нічим не підтверджені та просить відмовити у задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що працював разом із позивачем і що останній двічі писав рапорти на ім`я голови комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп» по факту відсутності ОСОБА_1 на роботі і що ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомляв йому, що на лікарняному, але про надання останнім лікарняних листків на підприємство йому нічого не відомо. Коли він просив ОСОБА_1 прийти 30.08.2021 і принести такі листки в контору лісництва, то останній погодився, але не прийшов у домовлену дату і листків не надав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що працював разом із позивачем та був членом комісії по службовому розслідуванню факту відсутності ОСОБА_1 на роботі у серпні 2021 року, акт складався комісією і він його підписував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що працювала разом з позивачем і що позивач дійсно станом на 23.06.2021 вже був відсутній на робочому місці та не надав листків непрацездатності, що підприємство робило запити в лікувальні заклади по даному факту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що працював із позивачем і що останній відмовлявся надавати листки непрацездатності на підприємство для підтвердження причини своєї відсутності на роботі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що працював разом із позивачем і був членом комісії по розслідуванню факту відсутності позивач на роботі, що акт складався комісією і підписувався всіма її членами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює водієм і що був у складі комісії, яка розслідувала факт відсутності ОСОБА_1 на роботі, що акт підписували всі члени комісії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що був призначений головою комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп», а тому був наділений відповідним повноваженнями видавати накази про створення комісії та звільнення позивача і ніколи упереджено до позивача не ставився.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, показання свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Так, ОСОБА_1 , з 01.10.2019 був прийнятий майстром лісу в ДП «Костопільський військовий лісгосп» в порядку переведення з Костопільського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», що підтверджується записом №15 у трудовій книжці позивача.

20.04.2021 ДП «Костопільський військовий лісгосп» складено попередження майстру лісу ДП «Костопільський військовий лісгосп» Мельничуку Віктору про те, що у зв`язку з проведення організаційних заходів при реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп» шляхом приєднання до ДП «Волинський військовий лісгосп» на підставі наказу №43 від 20.04.2021, відповідно до ст.49-2 КЗпП України, попереджено позивача про майбутнє вивільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗПП України 21.06.2021.

13.07.2021 ДП «Костопільський військовий лісгосп» складено повідомлення №209 майстру лісу ОСОБА_1 , яким останнього запрошено прибути в контору ДП «Костопільський військовий лісгосп» для вирішення питання щодо скорочення чисельності та штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, які відбулись на підставі наказу Міністерства оборони України від 13 квітня 2021 року №93.

10.08.2021 листом №220 ДП «Костопільський військовий лісгосп» повідомляє адвоката Сокаль В. про те, що з 18.06.2021 ОСОБА_1 відсутній на роботі з нез`ясованих причин.

16.08.2021 помічником лісничого Грушівського лісництва Матвейчуком А.П. складено рапорт на ім`я голови комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп», яким останній повідомляє, що майстер лісу ОСОБА_1 не з`являється на роботу з 23.06.2021, так як з його слів він знаходиться на лікарняному.

16.08.2021 головою комісії з реорганізації видано по ДП «Костопільський військовий лісгосп» наказ №5 про проведення службового розслідування по факту неявки на роботу майстра лісу Грушівського лісництва ОСОБА_1 та створення комісії для проведення службового розслідування у відповідному складі.

Також 16.08.2021 складено акт проведення службового розслідування, яким встановлено зі слів ОСОБА_1 , що він з 18.06.2021 знаходиться на лікарняному, але жодного листа непрацездатності чи довідку про тимчасову непрацездатність він не надав в бухгалтерію щоб підтвердити його відсутність на роботі.

19.08.2021 ДП «Костопільський військовий лісгосп» складено лист №222 майстру лісу ДП «Костопільський військовий лісгосп» ОСОБА_1 у якому вказувалось, що з 18 червня по даний час останній відсутній на роботі з нез`ясованих причин (листки непрацездатності або заяви на будь-які відпустки - не надані). Листом запрошено ОСОБА_1 терміново прибути в контору лісгоспу та надати підтверджуючі документи або пояснення щодо його відсутності на роботі.

06.09.2021 відбулось засідання профспілкового комітету ДП «Костопільський військовий лісгосп», на якому вирішено надати дозвіл на звільнення майстра лісу Грушівського лісництва ОСОБА_1 за прогули згідно п.4 ст.40 КЗпП України (у зв`язку із прогулами без поважних причин) з наданням йому гарантій та компенсацій при звільненні, передбачених чинним законодавством.

Вказана обставина підтверджується протоколом №4 від 06.09.2021.

07.09.2021 помічником лісничого Грушівського лісництва Матвейчуком А.П. складено рапорт на ім`я голови комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп», яким останній повідомляє, що майстер лісу ОСОБА_1 не з`являється на роботу, вказуючи, що перебуває на лікарняному, а на неодноразові прохання надати лікарняні листи вказує, що приніс лікарняні в контору ще 28.08.2021, але там нікого не було, за домовленістю принести листки 30.08.2021 останній у вказаний день у контору не з`явився, на дзвінки не відповідає.

Також 07.09.2021 головою комісії з реорганізації видано по ДП «Костопільський військовий лісгосп» наказ №58 про проведення службового розслідування по факту неявки на роботу майстра лісу Грушівського лісництва ОСОБА_1 та створення комісії для проведення службового розслідування у відповідному складі.

07.09.2021 складено акт проведення службового розслідування, яким встановлено, що з 18.06.2021 ОСОБА_1 відсутній на роботі із нез`ясованих причин (листки непрацездатності, заяви на будь-які відпустки відсутні). У акті також зазначено, що 07.09.2021 комісією здійснено виїзд до ОСОБА_1 за його місцем проживання для відвідування та встановлення причини відсутності на роботі. За адресою проживання ОСОБА_1 не виявлено, присутня дочка відмовилась надавати пояснення, у телефонній розмові ОСОБА_1 пообіцяв в черговий раз ближчим часом надати підтверджуючі документи про свою відсутність на роботі (листки про тимчасову непрацездатність), які з 18.06.2021 не були надані, відмовився повідомити медичний заклад у якому проходить лікування. Комісія дійшла висновку про неправдивість тверджень ОСОБА_1 та безпідставність відсутності на роботі.

Наказом по ДП «Костопільський військовий лісгосп» №59 від 15.09.2021, наказано: робочі дні неявки майстра лісу Грушівського лісництва ОСОБА_1 з 18 червня визнати днями прогулу; згідно п.2 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули п.4 ст.40 КЗпП України (у зв`язку із прогулом без поважних причин); датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_1 вважати 14.09.2021. Підстави видачі наказу: рапорт помічника лісничого Майструка А.П. про відсутність на роботі майстра лісу ОСОБА_1 від 16.08.2021 та 07.09.2021; наказ про створення комісії для проведення службового розслідування від 16.08.2021 та від 07.09.2021; акт проведення службового розслідування від 16.08.2021 та від 07.09.2021; протокол засідання профспілкового комітету від 06.09.2021 №4.

Наказом ДП «Костопільський військовий лісгосп» №113-к від 15.09.2021 звільнено ОСОБА_1 , майстра лісу Грушівського лісництва, 15.09.2021 за прогули без поважних причин, пункт 2 статті 40 КЗпП України. Підстави: рапорт помічника лісничого Майструка А.П. про відсутність на роботі майстра лісу ОСОБА_1 від 16.08.2021 та 07.09.2021; наказ про створення комісії для проведення службового розслідування від 16.08.2021 та від 07.09.2021; акт проведення службового розслідування від 16.08.2021 та від 07.09.2021; протокол засідання профспілкового комітету від 06.09.2021 №4; наказ про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули ОСОБА_1 №59 від 15.09.2021.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У свою чергу, відповідно до ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При цьому, відповідно до п.24 Постанови Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 про практику розгляду судами трудових спорів, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Так судом встановлено, що з 18.06.2021 позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі - у ДП «Костопільський військовий лісгосп», про що помічник майстра лісу 16.08.2022 рапортом повідомив голову комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп».

Аналогічний рапорт про відсутність ОСОБА_1 на роботі складено помічником лісничого 07.09.2021.

Зі змісту вказаних рапортів вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє помічнику майстра лісу про те, що він перебуває на лікарняному, проте лікарняних листків не надав і домовленість надати їх копії 30.08.2021 не виконав, на роботу не з`явився і листки непрацездатності не надав.

При цьому судом встановлено, що факт відсутності ОСОБА_1 на роботі зафіксовано також комісією з проведення службового розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 на роботі від 16.08.2021 та від 07.09.2021.

Зокрема з акту від 07.09.2021 вбачається, що в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомляє, що найближчим часом надасть листки непрацездатності, але відмовився повідомити про медичний заклад, де лікується.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення процедури застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки ст.149 КЗпП України передбачено обов`язок перед застосуванням стягнення зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень і такий обов`язок відповідач виконав, що вбачається зокрема, з акту проведення службового розслідування від 07.09.2021, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 пообіцяв надати листки непрацездатності, які станом на 07.09.2021 так і не були надані та відмовився повідомити про медичний заклад, у якому останній проходить лікування.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що складені 16.08.2021 та 07.09.2021 акти службового розслідування є сфабриковані, оскільки на підтвердження вказаних доводів позивачем не надано жодного доказу і судом таких доказів теж не здобуто, а самі доводи спростовують свідки, які були допитані в судовому засіданні та підтвердили факт їх складання та підписання членами комісії.

При цьому суд враховує, що діючим КЗпП України не визначено конкретної форми фіксації факту відсутності працівника на робочому місці.

Щодо наданих позивачем копій листків непрацездатності серії АДШ №669963 про перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з 16.08.2021 по 27.08.2021 та серії АЛД №675065 про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 30.08.2021 по 10.09.2021, то суд враховує, що оригінали вказаних листків непрацездатності позивач відповідачу не надав, що зокрема підтверджують допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Оригінали вказаних листків непрацездатності суд також не надано.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач відмовився отримувати від нього листки непрацездатності, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів позивач не надав.

Суд також враховує, що позивач не був позбавлений можливості, у випадку реальної відмови відповідача отримати листки непрацездатності, направити їх відповідачу засобами поштового зв`язку.

Щодо наданої позивачем довідки Комунального некомерційного підприємства «Гощанська багатопрофільна лікарня» від 11.05.2022 №412/01-11 про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 13.09.2021 по 23.09.2021 суд вважає її неналежним доказом порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача, оскільки доказом тимчасової втрати працівником працездатності є листок непрацездатності, який є підставою для відповідних нарахувань та виплат такому працівнику.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У свою чергу, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а вислу вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так позивачем не надано належних доказів на підтвердження доводів позивача, а саме щодо неправомірності дій відповідача по оформленню результатів дій останнього по службовому розслідуванню факту відсутності позивача на роботі та наступного його звільнення.

Доводи сторони позивача зводились до оцінки дій відповідача, а надані стороною позивача до позову докази надали суду змогу дійти висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

Крім того суд враховує, що спосіб захисту має бути ефективним.

Зокрема, із прийняттям 23 лютого 2006 року Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди почали активно застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так в українському перекладі ст.13 Конвенції гарантує «право на ефективний засіб юридичного захисту». В англійському варіанті йдеться про «ефективний засіб» (effective remedy), натомість у німецькому - про «подання ефективної скарги» (wirksame Beschwerde zu erheben). Тому саме позивач має формулювати вимоги таким чином, щоб захист його права був ефективним.

В чинній редакції ЦПК України, а саме в ст.2 Кодексу вказано, що завданням цивільного судочинства є розгляд справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту права, свободи чи інтересу, суд може визначити спосіб захисту, який не суперечить закону.

Проте, відповідна вимога має бути заявлена в позові.

При цьому суд також враховує, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

«Один спір - один процес» - це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки.

Суд також враховує, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.16 ЦПК України і одним з них є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Разом з тим, позивачем, поряд із заявленою вимогою про скасування наказів про звільнення №59 від 15.09.2021 та №113-к від 15.09.2021, а також про зобов`язання відповідача оплатити час вимушеного прогулу та внести зміни у трудову книжку позивача, не заявлено позовної вимоги про поновлення позивача на роботі, що на переконання суду, разом із ненаданням належних доказів на підтвердження заявлених вимог, свідчить про неефективність обраного способу захисту.

Зокрема суд враховує, що позивач протягом часу розгляду справи не виявив бажання надавати додаткові докази або клопотати про їх витребування, у разі їх наявності та неможливості подання, позовних вимог не уточнював та на збільшував, а відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим і до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" про скасування наказу про звільнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач:

Державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп» (місце знаходження: м.Костопіль Рівненської області, вул.Рівненська 70), код ЄДРПОУ 43251937.

Повне рішення складено

21 вересня 2022 року

СуддяЛ. А. Грипіч