Постанова
від 17.10.2007 по справі 1/459
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/459

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 жовтня 2007 р.                                                                                   № 1/459  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого  судді      Кравчука Г.А.

суддів :Швеця В.О.Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачане з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуКолективного підприємства "Софія"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р.

у справі№1/459 господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Русь"

доКолективного підприємства "Софія"

простягнення 2 132,18 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Русь" звернулося з позовом (з урахуванням уточнень) до Колективного підприємства (надалі КП) "Софія"  про стягнення 1 946,76 грн. основного боргу та 174,70 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставив відповідачу товар, за який останній не розрахувався, в результаті чого утворилася заборгованість у вказаному розмірі; за несвоєчасне проведення розрахунків договором передбачено стягнення з боржника пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2007 року (суддя Азарова З.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року (судді: Шевкова Т.А., Діброва Г.І., Стойка О.В.) позов задоволений, з КП "Софія" на  користь ТОВ "Русь" стягнуто 1 946,76 грн. основного боргу, 174,70 грн. пені та відповідні судові витрати.

Доповідач: Шаргало В.І.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, КП "Софія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти  встановлення в рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду  обставин у даній справі, правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2004 року між ТОВ "Русь" (Постачальник) та КП "Софія" (Покупець) укладений договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався відповідно з накладними, що є невід"ємною частиною цього договору передати у власність покупцеві товар, за який останній повинен розрахуватися протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару. В разі несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує постачальнику пеню  в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. На виконання своїх зобов'язань за договором ТОВ "Русь"  відпустило КП "Софія" товар на суму 1 946,76 грн., що підтверджується накладною №04857 від 18.11.2004 року, за який останнє не розрахувалося, що призвело до утворення заборгованості у вказаному розмірі і яка підтверджується  актом взаємної звірки розрахунків за період з 01.11.2004 р. по 18.08.2005р. Наявність вказаної заборгованості відповідач заперечив, пославшись на те, що він розрахувався за поставлений товар і  підтверджує це касовими чеками позивача на вказану суму. Дослідивши надані КП "Софія" копії чеків, суди попередніх інстанцій відхилили ці докази, оскільки в цих чеках значиться товар, який відповідач за накладною №04857 від 18.11.2004 року не отримував, крім того, за названими чеками з ТОВ "Русь" розраховувались інші клієнти, а не відповідач.

Згідно із статтями 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння зміна умов договору не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 встановлено, що правовим наслідком порушення зобов'язання, зокрема, є сплата неустойки ( штрафу , пені).

Аналогічні норми містить  і стаття 230 Господарського кодексу України.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо наявності заборгованості та умов договору стосовно сплати пені, господарські суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ТОВ "Русь".

В силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тому посилання касаційної скарги КП "Софія"  про  те, що суди взяли до уваги одні докази та відхилили інші, не можуть бути підставою для висновку про незаконність чи необґрунтованість  прийнятих у справі рішень, оскільки оцінка доказів у справі не входить до повноважень касаційної інстанції.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування  прийнятих у справі рішень

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства "Софія" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р. у справі №1/459  залишити без змін.

 

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Швець В.О.

Суддя

Шаргало В.І.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення17.10.2007
Оприлюднено30.10.2007
Номер документу1064080
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —1/459

Судовий наказ від 13.03.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Рішення від 25.02.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 04.02.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 24.12.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 30.11.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 22.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Постанова від 17.01.2008

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Губіна І.В.

Рішення від 30.10.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Ухвала від 25.10.2007

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кордюк Г.Т.

Постанова від 17.10.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Шаргало В.Ш.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні