Постанова

від 23.09.2022 по справі 520/21417/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/162/22

Справа № 520/21417/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-36» до ОСОБА_1 про?стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-36» про списання боргів ЖКГ, відшкодування моральної та майнової шкоди, -

встановила:

У грудні 2018 року ЖБК «Іллічівський-36» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, за період з березень - квітень 2015 року та грудень 2017 року - січень 2018 року, у розмірі 15 431,11 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 систематично не оплачує вартість наданих житлово - комунальних послуг. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 133 524 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року позов ЖБК «Іллічівський-36» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Іллічівський-36» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, за період березень/квітень 2015 року - грудень 2017/січень 2018 року, у розмірі 15 431 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 11 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Іллічівський-36» судові витрати у розмірі 133 524 грн. (сто тридцять три тисячі п`ятсот двадцять чотири ) грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року представника ОСОБА_1 було задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року змінено в частині визначення суми судових витрат, в іншій частині судове рішення залишено без змін.

25 липня 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненко Ю.Я. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги, у якій заявник просив стягнути з ЖБК «Іллічівський-36» на користь ОСОБА_1 витрати з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 гривень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі.

Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині третьої статті 141 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені статтею 137 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених апелянтом витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Ю.Я., разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, надав суду апеляційної інстанції Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №04-01/21 від 04 січня 2021 року, Акт приймання-здачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №04-01/21 від 04 січня 2021 року та квитанції про сплату витрат на правову допомогу.

Зі вказаного Акту приймання-здачі наданих послуг від 11 квітня 2021 року вбачається, що адвокатом було надано клієнту наступні послуги з надання правової допомоги у даній справі у суді апеляційної інстанції:

- зустріч та консультація клієнта, узгодження правової позиції в сумі 1 000 грн.;

- подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Ознайомлення з матеріалами справи у суді в сумі 1 000 грн.;

- підготовка та подання апеляційної скарги в сумі 8 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджений факт надання адвокатом правової допомоги на користь відповідача в суді апеляційної інстанції у вигляді подачі апеляційної скарги, пояснень до апеляційної скарги тощо.

За таких обставин, а також з урахуванням обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, ціни позову, значення справи для сторін, колегія суддів доходить до висновку про необхідність задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та стягнення з ЖБК «Іллічівський-36» на користь ОСОБА_1 підтверджені витрати на правову допомогу, понесені позивачем у суді апеляційної інстанції в сумі 8 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 270 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-36» до ОСОБА_1 про?стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-36» про списання боргів ЖКГ, відшкодування моральної та майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-36» (код за ЄДРПОУ: 20987422) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе