Постанова

від 22.09.2022 по справі 916/3994/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/3994/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання Соловйова Д. В.

за участю представників учасників справи:

від Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин - адвокат Старий М.М. за ордером.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року, м. Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 01.06.2022 року

у справі №916/3994/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин

до відповідача Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса

про стягнення 1 234 909 грн. 49 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором постачання товару від 14.11.2016 року №1411/16 у розмірі - 1029999 грн. 99 коп., а також пеню за порушення умов проведення розрахунків у розмірі 254 527 грн. 09 коп., а також вирішити питання щодо відшкодування за рахунок відповідача судових витрат по справі.

В подальшому, 11.02.2022 року позивач зменшив свої позовні вимоги, що викладено у відповідній заяві (вх. №3997/22), у якій просив Господарський суд Одеської області суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 009 999 грн. 99 коп. за отриманий товар згідно договору постачання від 14.11.2016 року №1411/16, пеню в розмірі 230 197 грн. 38 грн. за порушення порядку проведення розрахунків за вищевказаним договором.

05.05.2022 року, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог (вх. №7511/22), в якій уточнив розмір нарахованої пені та просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 224 909 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на постачання товару від 14.11.2016 року №1411/16 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлені товари.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 (суддя Щавинська Ю.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин до Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса про стягнення заборгованості за договором поставки задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин суму основного боргу у розмірі 1 008 396 грн. 92 коп., пеню у сум 100 000 грн., судовий збір у сумі 18 498 грн. 11 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем під час розгляду справи доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар на загальну суму 1008396 грн. 92 коп., без урахування поставки за товар на суму 1603 грн. 07 коп., оскільки видаткова накладна від 26.03.2019 року №3744 не містить всіх належних реквізитів відповідача, необхідних для первинних бухгалтерських документів, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, у тому числі і щодо стягнення з відповідача нарахованої постачальником суми пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне підприємство "Олгрі Юг", м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин до Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса про стягнення нарахованої заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що розрахунки суду першої інстанції щодо розмiру заборгованостi мiстять суперечливу iнформацiю, а саме, судом вказано, що у пiдтвердження поставки вiдповiдачу товару у перiод з 18.12.2018 року по 12.05.2021 року позивачем надано суду видатковi накладнi на суму 4 314 842 грн. 16 коп., а також встановлено, що у перiод з 18.12.2018 року по 17.12.2021 року відповідачем було сплачено за поставний товар на користь позивача 3 283 795 грн. 57 коп.

В подальшому, як зазначено скаржником, звертаючись до суду з вiдповiдною позовною заявою, позивач вказав, що сума боргу становить 1 029 999 грн. 99 коп., а після подачі позовної заяви, вiдповiдачем було сплачено частину суми основного боргу у розмiрi 20 000 грн.

Проте, здійснивши власні розрахунки, апелянт вказав, що на його переконання розрахунки слід здійснювати наступним чином: 4 314 842 грн. 16 коп. (сума поставленого товару) - 3 283 795 грн. 57 коп. (сума оплаченого товару) = 1 031 046 грн. 59 коп. (сума заборгованості. Також, відповідач зазначив, що ним було повернуто частину товару на суму 55 981 грн. 05 коп., з огляду на що, сума заборгованості складає: 1 031 046 грн. 59 коп. (сума несплаченого товару) - 55 981 грн. 05 коп. (сума повернутого товару) = 975 065 грн. 54 коп. (сума заборгованості).

Крім того, враховуючи сплачену частину суми основного боргу у розмiрi 20 000 грн. після подачі позивачем позовної заяви, а також факт неврахування видаткової накладної від 26.03.2019 року №3744, скаржник вважає, що сума його заборгованості складає 923 462 грн. 47 коп.

Разом з тим, апелянт наголошує, що суд першої iнстанцiї розглянув справу у засiданнi 25.05.2022 року за вiдсутностi відповідача, при цьому самого відповідача у належний спосіб (про дату, час та місце розгляду справи), визначений процесуальним законодавством, не повідомив, хоча, 19.05.2022 року вiд представника вiдповiдача адвоката Подорожньоrо А.С. до суду було направлено заяву, згiдно якої останнiй повiдомив, що бiльше не здійснює представництво прав та iнтересiв Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса.

Таким чином, як зазначив скаржник, суд першої iнстанцiї розглянув справу за вiдсутностi належним чином повiдомленого вiдповiдача, що є порушенням положень процесуального законодавства.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21.

08.08.2022 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив (вх. №1017/22), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин просило суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Олгрі Юг», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 відмовити у повному обсязі; стягнути з відповідача на свою користь судові витрати в розмірі 10000 грн. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у відзиві позивач зазначив, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають реальним обставинам справи. А саме, наданий скаржником розрахунок заборгованості є помилковим та таким, що не відповідає реальним обставинам у справі, оскільки дійсно сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1009999 грн. 99 коп., а з урахуванням неприйнятної судом видаткової накладної від 26.03.2019 року №3744 - 1008396 грн. 92 коп. Крім того, позивач у відзиві наголошує на тій обставині, що скаржник листом від 16.07.2021 року №1/3 визнав заборгованість станом на 16.07.2021 року в розмірі 1241218 грн. 74 коп., після чого, частина заборгованості у розмірі 231218 грн. 75 коп. була сплачена відповідачем, з огляду на що, сума заборгованості у розмірі 1099999 грн. 99 коп. є вірною.

Відтак, на переконання позивача, судом першої інстанції в судовому рішенні від 25.05.2022 року по справі №916/3994/21 вірно та обґрунтовано визначено розмір основної заборгованості скаржника.

11.08.2022 року судове засідання по справі №916/3994/21 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Ярош А.І. у щорічній відпустці з 09.08.2022 року по 02.09.2022 року у відповідності до Наказу Голови суду від 03.08.2022 року №222-в, про що свідчить наявна у матеріалах довідка секретаря судового засідання Півднно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року розгляд справи №916/3994/21 призначено на 22.09.2022 року.

Представник позивача в судове засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції, з`явився, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував з мотивів, викладених письмово у відзиві. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання представник скаржника не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що також підтверджується наявною у матеріалах справи заявою представника відповідача щодо відкладення на іншу дату розгляду справи від 11.08.2022 року вх. №1017/22/Д3 та роздруківкою з реєстру поштових відправлень рекомендованих листів Південно-західного апеляційного господарського суду.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду апеляційним судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також апеляційним судом враховується висновок Європейського суду з прав людини, у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим та з тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, в тому числі клопотання про участь представника скаржника під час перегляду справи апеляційним судом в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

14.11.2016 року між Приватним підприємством "Олгрі Юг", м. Одеса (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Літинський молочний завод", Вінницька обл., смт. Літин (постачальник) було укладено договір поставки №1411/16, відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати молочну продукцію в асортименті, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, строки поставки яких визначена сторонами у заявках, специфікації, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину.

За умовами п. 1.2. договору, заявки, специфікації підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін у порядку, згідно п.п. 4.1. - 4.4. договору.

Відповідно до п.2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної парті товару визначаються сторонами в заявках, специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.2.3. договору, загальна ціна товару за цим договором складається із суми ціни товару по всім видатковим накладним.

Пунктом 2.4. договору визначено, що на підставі погоджених сторонами заявок, специфікацій, а також на підставі інших документів згідно п.3.3 договору, постачальник формує для покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару.

В рахунку на оплату товару зазнається постачальником, зокрема, асортимент товару, кількість, загальна вартість товару.

Як вбачається з п.3.1. та п.3.2 договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються протягом 21 дня з моменту поставки товару на склад покупця в безготівковому порядку. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Розділом 4 договору встановлені умови оформлення замовлень та умови поставки, відповідно до п. 4.1 якого поставка товару здійснюється згідно замовлень (заявок) покупця, на підставі специфікації постачальника, форма яких встановлено в Додатку №1 до договору, погоджених з постачальником, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом, електронною поштою, шляхом телефонного зв`язку або через уповноважену особу постачальника.

Відповідно до п.5.6. договору право власності на товар та ризики виникають у покупця (у тому числі при поставці залізничним транспортом) в момент передачі товару покупцю (вантажоодержувачу), що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті (п. 6.3. договору)

Відповідно до п.8.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2017 року, а якщо жодна зі сторін не підтвердила письмово припинення дії цього Договору до дати такого припинення, він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах.

03.01.2019 року між сторонами за вказаним вище договором, було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки від 14.11.2016 року №1411/16, в якому було узгоджено про зміну назви з Приватного акціонерного товариства "Літинський молочний завод" та його реквізитів (п/р НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Вінниця) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" (п/ НОМЕР_2 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Вінниця), а також про зміну п. 8.1 договору в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2019 року. У випадку, якщо жодна зі сторін не підтвердила письмово про припинення дії цього Договору до дати такого припинення - він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік та на тих самих умовах.».

На виконання умов укладеного договору постачальником поставлено покупцю товари, що підтверджується наступними наявними у матеріалах справи видатковими накладними: від 18.12.2018 року №16575 на загальну суму 28121 грн. 23 коп., від 18.12.2018 року №16576 на загальну суму 706 грн. 20 коп., від 18.12.2018 року №16636 на загальну суму 133960 грн. 37 коп., від 26.12.2018 року №16929 на загальну суму 67457 грн. 34 коп., від 08.01.2019 року №244 на загальну суму 130610 грн. 12 коп., від 08.01.2019 року №245 на загальну суму 1575 грн. 53 коп., від 15.01.2019 року №514 на загальну суму 78403 грн. 78 коп., від 22.01.2019 року №817 на загальну суму 82720 грн. 48 коп., від 12.02.2019 року №1806 на загальну суму 52857 грн. 53 коп., від 12.02.2019 року №1807 на загальну суму 2071 грн. 28 коп., від 19.02.2019 року №2117 на загальну суму 35397 грн. 34 коп., від 19.02.2019 року №2118 на загальну суму 706 грн. 20 коп., від 27.02.2019 року №2419 на загальну суму 29540 грн. 96 коп., від 05.03.2019 року №2781 на загальну суму 34434 грн. 57 коп., від 13.03.2019 року №3091 на загальну суму 33506 грн. 83 коп., від 19.03.2019 року №3429 на загальну суму 73828 грн. 26 коп., від 26.03.2019 року №3743 на загальну суму 55368 грн. 57 коп., від 26.03.2019 року №3744 на загальну суму 1603 грн. 07 коп., яка не містить реквізитів покупця на підтвердження отримання товару на вказану суму, від 02.04.2019 року №4107 на загальну суму 45278 грн. 88 коп., від 02.04.2019 року №4108 на загальну суму 1031 грн. 05 коп., від 09.04.2019 року №4442 на загальну суму 41906 грн. 74 коп., від 16.04.2019 року №4802 на загальну суму 63872 грн. 72 коп., від 07.08.2019 року №5855 на загальну суму 1611 грн. 55 коп., від 07.05.2019 року №5856 на загальну суму 27405 грн. 26 коп., від 15.05.2019 року №6214 на загальну суму 49152 грн. 28 коп., від 28.05.2019 року №6812 на загальну суму 69010 грн. 59 коп., від 28.05.2019 року №6813 на загальну суму 1594 грн. 60 коп., від 05.06.2019 року №7181 на загальну суму 21225 грн. 47 коп., від 12.06.2019 року №7529 на загальну суму 1579 грн. 06 коп., від 12.06.2019 року №7530 на загальну суму 26044 грн. 41 коп., від 18.06.2019 року №7745 на загальну суму 25935 грн. 94 коп., від 18.06.2019 року №7746 на загальну суму 399 грн. 49 коп., від 25.06.2019 року №8049 на загальну суму 38046 грн. 22 коп., від 09.07.2019 року №8649 на загальну суму 47694 грн. 00 коп., від 09.07.2019 року №8650 на загальну суму 3112 грн. 22 коп., від 16.07.2019 року №8950 на загальну суму 24205 грн. 86 коп., від 23.07.2019 року №9263 на загальну суму 9125 грн. 42 коп., від 30.07.2019 року №9557 на загальну суму 45518 грн. 84 коп., від 08.08.2019 року №9948 на загальну суму 21154 грн. 21 коп., від 13.08.2019 року №10185 на загальну суму 40347 грн. 16 коп., від 20.08.2019 року №10497 на загальну суму 30485 грн. 13 коп., від 27.08.2019 року №10773 на загальну суму 36142 грн. 10 коп., від 03.09.2019 року №11154 на загальну суму 15917 грн. 38 коп., від 17.08.2019 року №11873 на загальну суму 38992 грн. 00 коп., від 25.09.2019 року №12300 на загальну суму 9364 грн. 81 коп., від 02.10.2019 року №12649 на загальну суму 15433 грн. 59 коп., від 02.10.2019 року №12650 на загальну суму 1014 грн. 81 коп., від 09.10.2019 року №12925 на загальну суму 7455 грн. 53 коп., від 16.10.2019 року №13327 на загальну суму 27525 грн. 06 коп., від 16.10.2019 року №13327 на загальну суму 27525 грн. 06 коп., від 16.10.2019 року №13328 на загальну суму 1099 грн. 79 коп., від 22.10.2019 року №13640 на загальну суму 31391 грн. 34 коп., від 22.10.2019 року №13641 на загальну суму 1062 грн. 71 коп., від 02.11.2019 року №14227 на загальну суму 48679 грн. 70 коп., від 12.11.2019 року №14716 на загальну суму 80230 грн. 59 коп., від 26.11.2019 року №15394 на загальну суму 32312 грн. 28 коп., від 10.12.2019 року №16051 на загальну суму 25125 грн. 96 коп., від 17.12.2019 року №16367 на загальну суму 74973 грн. 03 коп., від 28.01.2020 року №989 на загальну суму 65431 грн. 09 коп., від 11.02.2020 року №1649 на загальну суму 65243 грн. 43 коп., від 25.02.2020 року №2303 на загальну суму 47881 грн. 67 коп., від 03.03.2020 року №2652 на загальну суму 15327 грн. 01 коп., від 11.03.2020 року №2910 на загальну суму 31660 грн. 19 коп., від 18.03.2020 року №3177 на загальну суму 39577 грн. 55 коп., від 25.03.2020 року №3383 на загальну суму 23837 грн. 62 коп., від 31.03.2020 року №3582 на загальну суму 20957 грн. 91 коп., від 07.04.2020 року №3810 на загальну суму 33407 грн. 93 коп., від 28.04.2020 року №4560 на загальну суму 18506 грн. 21 коп., від 05.05.2020 року №4843 на загальну суму 11664 грн. 61 коп., від 12.05.2020 року №5097 на загальну суму 5625 грн. 60 коп., від 19.05.2020 року №5372 на загальну суму 9606 грн. 82 коп., від 02.06.2020 року №5924 на загальну суму 37759 грн. 16 коп., від 09.06.2020 року №6192 на загальну суму 9801 грн. 77 коп., від 16.06.2020 року №6426 на загальну суму 24681 грн. 20 коп., від 23.06.2020 року №6679 на загальну суму 45294 грн. 20 коп., від 30.06.2020 року №6931 на загальну суму 38409 грн. 54 коп., від 07.07.2020 року №7175 на загальну суму 16006 грн. 93 коп., від 14.07.2020 року №7449 на загальну суму 13293 грн. 87 коп., від 21.07.2020 року №7716 на загальну суму 11833 грн. 40 коп., від 04.08.2020 року №8232 на загальну суму 30154 грн. 43 коп., від 12.08.2020 року №8505 на загальну суму 33159 грн. 10 коп., від 19.08.2020 року №8778 на загальну суму 34164 грн. 65 коп., від 25.08.2020 року №9065 на загальну суму 33348 грн. 89 коп., від 01.09.2020 року №9358 на загальну суму 28920 грн. 94 коп., від 08.09.2020 року №9690 на загальну суму 44983 грн. 87 коп., від 15.09.2020 року №10019 на загальну суму 29635 грн. 69 коп., від 22.09.2020 року №10367 на загальну суму 35729 грн. 09 коп., від 07.10.2020 року №11062 на загальну суму 42082 грн. 24 коп., від 13.10.2020 року №11365 на загальну суму 58706 грн. 65 коп., від 20.10.2020 року №11678 на загальну суму 18503 грн. 50 коп., від 27.10.2020 року №11993 на загальну суму 8712 грн. 00 коп., від 03.11.2020 року №12330 на загальну суму 35622 грн. 50 коп., від 17.11.2020 року №12994 на загальну суму 48217 грн. 78 коп., від 24.11.2020 року №13333 на загальну суму 65104 грн. 98 коп., від 01.12.2020 року №13658 на загальну суму 30300 грн. 43 коп., від 08.12.2020 року №14008 на загальну суму 18861 грн. 87 коп., від 15.12.2020 року №14326 на загальну суму 51293 грн. 88 коп., від 15.12.2020 року №14326 на загальну суму 51293 грн. 88 коп., від 22.12.2020 року №14645 на загальну суму 72850 грн. 52 коп., від 29.12.2020 року №14942 на загальну суму 69863 грн. 23 коп., від 19.01.2021 року №636 на загальну суму 82333 грн. 63 коп., від 26.01.2021 року №973 на загальну суму 58935 грн. 20 коп., від 02.02.2021 року №1308 на загальну суму 68262 грн. 45 коп., від 09.02.2021 року №1640 на загальну суму 86556 грн. 93 коп., від 16.02.2021 року №1954 на загальну суму 91920 грн. 48 коп., від 22.02.2021 року №2275 на загальну суму 67868 грн. 24 коп., від 02.03.2021 року №2588 на загальну суму 35492 грн. 33 коп., від 09.03.2021 року №2869 на загальну суму 58559 грн. 15 коп., від 16.03.2021 року №3170 на загальну суму 61563 грн. 51 коп., від 23.03.2021 року №3458 на загальну суму 67217 грн. 21 коп., від 06.04.2021 року №3978 на загальну суму 39755 грн. 25 коп., від 13.04.2021 року №4242 на загальну суму 61009 грн. 82 коп., від 20.04.2021 року №4524 на загальну суму 76497 грн. 85 коп., від 26.04.2021 року №4710 на загальну суму 33404 грн. 40 коп., від 05.05.2021 року №4923 на загальну суму 13032 грн. 00 коп., від 12.05.2021 року №5074 на загальну суму 20116 грн. 80 коп., від 18.05.2021 року №5257 на загальну суму 28187 грн. 45 коп., від 25.05.2021 року №5454 на загальну суму 57598 грн. 87 коп.

Таким чином, як вбачається з матеріалів господарської справи, у період з 18.12.2018 року по 25.05.2021 року позивач поставив відповідачеві товар на суму 4 314 842 грн. 16 коп.

У період з 18.12.2018 року по 17.12.2021 року Приватним підприємством "Олгрі Юг", м.Одеса було сплачено за поставлений товар на користь позивача 3 339 776 грн. 62 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод", Вінницька обл., смт. Літин та випискою з карткового рахунку - бухгалтерські виведені дані за період з 18.12.2018 року по 31.12.2021 року.

Також, як встановлено колегією судів апеляційного суду, у період з 18.12.2018 року по 12.11.2021 року відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 55 981 грн. 05 коп.

16.07.2021 року на адресу ПАТ «Літинський молочний завод», Приватне підприємство "Олгрі Юг", м. Одеса направило листа (вих. №1/3), у якому відповідач визнав наявність у нього заборгованості у сумі 1 241 218 грн. 75 коп. станом на 14.07.2021 року.

В подальшому, 15.10.2021 року, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №490 про сплату заборгованості у сумі 1 069 99 грн. 99 коп., яка залишилась без відповіді.

З банківських виписок за періоди з 27.01.2022 року по 27.01.2022 року та з 16.12.2021 року по 16.12.2021 року , наявних у матеріалах справи вбачається, що відповідач також сплатив після подання позову, на рахунок позивача 20000 грн.

Відтак, на переконання позивача, сума основної заборгованості за відповідачем становить 1 009 999 грн. 99 коп.

При цьому, позивачем, за розрахунками пені з відповідача стягується 230197 грн. 38 коп.

Також, як встановлено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, доказів оплати відповідачем у повному обсязі за поставлений товар, або доказів повернення товару на оспорювану суму матеріали справи не містять, як і не містять інших належних та допустимих доказів по справі щодо спірного договору постачання, а саме будь-якого заперечення відповідача щодо розміру нарахованої позивачем заборгованості. Правом на відзив відповідач не скористався.

Крім того, як вбачається з матеріалів господарської справи ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 року у справі №916/3994/21 про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та призначення підготовчого засідання на 28.02.2022 року відповідач отримав 12.03.2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2022 року; ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2022 року у справі №916/3994/21 про відкладення підготовчого засідання на 27.04.2022 року відповідач отримав 08.04.2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.2022 року.

Також у матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги Приватному підприємству «Олгрі Юг», м. Одеса адвокатом Подорожнім Андрієм Сергійовичем від 27.04.2022 року, у відповідності до якого адвокат, на підставі договору про надання правової допомоги від 26.04.2022 року №26/04 надавав правову допомогу відповідачу у Господарському суді Одеської області та був присутній у судовому засіданні 27.04.2022 року під час розгляду справи місцевим господарським судом, про що свідчить наявний у матеріалах справи протокол судового засідання від 27.04.2022 року. Про дату, час та місце наступного судового засідання, а саме: 11.05.2022 року, щодо розгляду справи по суті, представник відповідача був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи судова розписка від 27.04.2022 року.

В подальшому, виконуючи свої професійні обов`язки за договором про надання правової допомоги, адвокатом до суду була скерована заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 28.04.2022 року, яка була задоволена судом першої інстанції.

11.05.2022 року представник відповідача адвокат Подорожній Андрій Сергійович також брав участь у судовому засіданні по розгляду справи, яка переглядається, про що свідчить протокол судового засідання Господарського суду Одеської області від 11.05.2022 року та був повідомлений про дату та час наступного судового засідання, яке було призначено судом на 16.05.2022, про що свідчить наявна у матеріалах судова розписка.

16.05.2022 року до Господарського суду Одеської області від адвоката Подорожного Андрія Сергійовича, електронною поштою з електронним підписом надійшла заява про прохання відкладення розгляду справи з огляду на встановлений в Україні військовий стан.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2022 року у справі №916/3994/21 постановлено про повідомлення Приватного підприємства «Олгрі Юг», м.Одеса про перерву в судовому засіданні до 25.05.2022 року та про направлення вказаної ухвали відповідачу на електронну адресу його представника.

З довідки Господарського суду Одеської області про доставку електронного листа вбачається, що вказана вище ухвала в електронному вигляді була надіслана одержувачу - Подорожньому Андрію Сергійовичу в його електронний кабінет та доставлена 17.05.2022 о 20 год. 53 хв.

В подальшому, 19.05.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області від адвоката Подорожнього А.С. надійшла заява (вх. №1392/22), у якій представник відповідача повідомив суд, що він більше не здійснює захист інтересів Приватного підприємства «Олгрі Юг», м. Одеса.

Будь яких інших письмових доказів стосовно припинення адвокатом повноважень щодо захисту інтересів відповідача (договору про надання правової допомоги, доказів його припинення, розірвання, актів виконаних робіт) матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод", Вінницька обл., смт. Літин нарахованої останнім суми заборгованості та пені за спірним договором поставки молочних продуктів.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Оскільки у даній справі скаржником фактично оскаржується лише сума основної заборгованості за договором поставки та процесуальні питання щодо належного повідомлення учасника справи, правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача пені, як господарської санкції за неналежне виконання договірних відносин, в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів в апеляційному порядку не переглядається.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судами першої та апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем по справі існують тривалі договірні господарські відносини щодо поставки молочних продуктів, що підтверджується договором від 14.11.2016 року №1411/16 відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати молочну продукцію в асортименті, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, строки поставки яких визначена сторонами у заявках, специфікації, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного вище договору, у період з 18.12.2018 року по 25.05.2021 року позивач поставив відповідачеві молочні продукти на суму 4 314 842 грн. 16 коп., за які останнім було сплачено не у повному обсязі та несвоєчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та листом Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса від 16.07.2021 року (вих. №1/3), у якому відповідач визнав наявність у нього заборгованості у сумі 1 241 218 грн. 75 коп. станом на 14.07.2021 року.

Також, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, відповідач протягом розгляду справи місцевим господарським судом жодним чином не заперечував щодо нарахованої позивачем заборгованості за спірним договором та суми пені за несвоєчасне виконання господарських зобов`язань, відзиву, контррозрахунку своєї заборгованості за спірним договором поставки суду першої інстанції не надав, хоча його представник приймав участь у судових засіданнях та мав можливість належним чином захищати права та охоронювані інтереси відповідача у судовому процесі.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем жодним чином не спростовано наявність у останнього заборгованості у розмірі 1008396 грн. 92 коп., при цьому вказана заборгованість підтверджена наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відтак, враховуючи те, що останній невчасно та не у повному обсязі розраховувався за поставлений позивачем товар, що встановлено судом, позивачем правомірно нараховано покупцю суму основної заборгованості у встановленому вище розмірі. Розмір суми нарахованої пені, яку місцевим господарським судом було правомірно зменшено до 100 000 грн. не оспорюється апелянтом в даному випадку.

При цьому посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що сума стягуваної судом заборгованості з відповідача є неправильною, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем у сумі 1 241 218 грн. 75 коп. станом на 14.07.2021 року; не заперечував під час судового розгляду справи щодо наявності у останнього заборгованості у розмірі 1069999 грн. 99 коп., не був позбавлений права на надання заперечень на позовні вимоги, власного контррозрахунку, вказані вище розрахунки суду першої інстанції не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами по справі, а його доводи з цього приводу є лише припущенням, оскільки, якщо вважати, що вартість поставленого товару склала 4314842 грн. 16 коп., то після врахування суми сплаченого товару до 17.12.2021 року (3283795 грн. 57 коп.), вартості повернутого товару (55981 грн. 05 коп.), оплати відповідача, здійснену ним під час розгляду справи (20000 грн.), складається сума заборгованості відповідача перед позивачем саме у розмірі 1009999 грн. 99 коп., яка і стягнута судом.

Таким чином, у зв`язку із тим, що інших належних, допустимих та вірогідних доказів щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар скаржником ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції в установленому процесуальним законом порядку не надано, колегія суддів, перевіривши розрахунки суду першої інстанції та визнавши їх вірними, дійшла висновку про правомірність висновку суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин до Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса про стягнення заборгованості за договором поставки молочних продуктів у зазначеному вище розмірі.

Щодо доводів скаржника про його неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи місцевим господарським судом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 року у справі №916/3994/21 про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та призначення підготовчого засідання на 28.02.2022 року відповідач отримав 12.03.2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2022 року; ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2022 року у справі №916/3994/21 про відкладення підготовчого засідання на 27.04.2022 року відповідач отримав 08.04.2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.2022 року.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про те, що Господарським судом Одеської області розглядалася справа №916/3991/21 за його участю.

З ордеру на надання правничої допомоги Приватному підприємству «Олгрі Юг», м.Одеса вбачається, що адвокатом Подорожнім Андрієм Сергійовичем з 27.04.2022 року було надано, на підставі договору про надання правової допомоги від 26.04.2022 року №26/04 правову допомогу відповідачу у Господарському суді Одеської області.

Останній був присутній у судовому засіданні 27.04.2022 року під час розгляду справи місцевим господарським судом, про що свідчить наявний у матеріалах справи протокол судового засідання від 27.04.2022 року. Про дату, час та місце наступного судового засідання, а саме: 11.05.2022 року щодо розгляду справи по суті, представник відповідача був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи судова розписка від 27.04.2022 року.

В подальшому, виконуючи свої професійні обов`язки за договором про надання правової допомоги, адвокатом до суду була скерована заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 28.04.2022 року, яка була задоволена судом першої інстанції.

11.05.2022 року представник відповідача адвокат Подорожній Андрій Сергійович також брав участь у судовому засіданні з розгляду справи, яка переглядається, про що свідчить протокол судового засідання Господарського суду Одеської області від 11.05.2022 року та був повідомлений про дату та час наступного судового засідання, яке було призначено судом на 16.05.2022, про що свідчить наявна у матеріалах судова розписка.

В подальшому, 16.05.2022 року до Господарського суду Одеської області від адвоката Подорожного Андрія Сергійовича, електронною поштою з електронним підписом надійшла заява про прохання відкладення розгляду справи з огляду на встановлений в Україні військовий стан.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2022 року у справі №916/3994/21 постановлено про повідомлення Приватного підприємства «Олгрі Юг», м. Одеса про перерву в судовому засіданні до 25.05.2022 року та про направлення вказаної ухвали відповідачу на електронну адресу його представника.

З довідки Господарського суду Одеської області про доставку електронного листа вбачається, що вказана вище ухвала в електронному вигляді була надіслана одержувачу - Подорожньому Андрію Сергійовичу в його електронний кабінет та доставлено 17.05.2022 о 20 год. 53 хв.

В подальшому, 19.05.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області від адвоката Подорожнього А.С. надійшла заява (вх. №1392/22), у якій представник відповідача повідомив суд, що він більше не здійснює захист інтересів Приватного підприємства «Олгрі Юг», м. Одеса. На підставі наведеного у вказаній заяві адвоката, відповідач дійшов висновку, що він про дату, час та місце судового розгляду справи не був повідомлений неналежним чином, що, на його думку, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом вимог процесуального закону.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з такими доводами скаржника, вважає їх неприйнятними, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 25.04. 2018 року у справі № 295/5011/15-ц зазначено, що «…судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених процесуальним законодавством, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Таким чином, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка…».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина перша статті 6 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, передбачається, що адвокат надає особі професійну та кваліфіковану правову допомогу.

З урахуванням наведеного, оскільки адвокат Подорожній А.С. діяв від імені, в інтересах та за згодою свого довірителя - Приватного підприємства «Олгрі Юг», м. Одеса, останній вважається належним чином повідомлений про розгляд справи в апеляційному суді.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 року №757/60479/19-ц.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що ст. 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 7 вказаної вище статті визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. (п. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).

За вимогами п. 10 вказаної статті, процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

За нормами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Крім того, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.

Отже, з 05.10.2021 року учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему у відповідній редакції.

Тому надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання позивачем сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Так, ухвала Господарського суду Одеської області від 17.05.2022 року у справі №916/3994/21 була направлена відповідачу в електронний кабінет його представника та отримана останнім 17.05.2022 о 20 год. 53 хв., тобто до того, як 19.05.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області від адвоката Подорожнього А.С. надійшла заява (вх. №1392/22), у якій представник відповідача повідомив суд, що він більше не здійснює захист інтересів Приватного підприємства «Олгрі Юг», м. Одеса.

Відтак, беручи до уваги те, що відомості про припинення повноважень адвоката надійшли до суду після постановлення ухвали про призначення справи до розгляду, а також, ані відповідач, ані його представник не надали до місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції жодного належного та допустимого доказу щодо припинення таких повноважень (доказів припинення договору на надання правничої допомоги, тощо), крім заяви самого представника, вже після того, як останній мав повідомити свого довірителя про дату, час та місце судового розгляду справи, судова колегія вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з цих підстав немає.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду місцевого господарського суду відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі № 916/3994/21, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, позивачем у справі на підтвердження обсягу понесених витрат на правничу допомогу було надано суду:

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.10.2019 року №000588;

- ордер про надання правової допомоги АВ№1042660;

- договір про надання правової допомоги від 01.12.2021 року №01-12, за яким судом апеляційної інстанції встановлено, що його укладено між адвокатом Старим М.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин (клієнт), за умовами якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, зокрема, щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, запитів, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, при цьому, згідно із п. 3.1. договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату, за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору;

- додаткову угоду від 01.08.2022 року №2 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2021 року №01-12, згідно із якою між сторонами погоджено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту в суді апеляційної інстанції у справі №916/3994/21 та визначено, що вартість послуг адвоката складає 10000 грн. (вивчення правової ситуації клієнта та узгодження правової позиції, огляд законодавства, практики вирішення даної категорії справ, підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу - 8000 грн.; участь та представництво клієнта в судових засіданнях - 2000 грн);

- платіжне доручення від 02.08.2022 року №7207, з якого вбачається, що на рахунок Старого М.М. за надання правової допомоги в Південно-західному апеляційному господарському суді позивачем перераховано 10000 грн.;

- Акт від 05.08.2022 року №1 про надану адвокатом позивачу правову допомогу на суму 10000 грн., який підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.

Дослідивши вказані докази судова колегія зазначає, що вказана сума підтверджена належними та допустимими доказами, заявлена сума витрат співмірна зі складністю справи та ціною позову, з огляду на що судова колегія дійшла висновку про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин, заявленого ним у відзиві на апеляційну скаргу та під час судових дебатів у судовому засіданні про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі № 916/3994/21 у вищезазначеному розмірі.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При цьому, будь-яких заперечень щодо заявленої до стягнення суми або її обґрунтованості й розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, від відповідача до Південно-західного апеляційного господарського суду не надійшло, при тому, що вказаний відзив на апеляційну скаргу було направлено на юридичну адресу відповідача, відтак і підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", Вінницька обл., смт. Літин про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі № 916/3994/21 або зменшення розміру цих витрат у колегії Південно-західного апеляційного господарського суду відсутні. Керуючись ст. 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олгрі Юг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2022 року у справі №916/3994/21 - залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Олгрі Юг", 65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.73, офіс 1, код ЄДРПОУ 36553449 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод", 22300, Вінницька обл., смт. Літин, вул. Ринкова, 33, код ЄДРПОУ00424444 судові витрати, пов`язані з отриманням позивачем правової допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 22 вересня 2022 року.

Повний текст постанови складено 23.09.2022 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош