Ухвала

від 26.09.2022 по справі 420/9088/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9088/20

УХВАЛА

26 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі заяву представника Міністерства інфраструктури України про заміну боржника правонаступником,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. по справі №420/9088/20 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ; визнано протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк листа Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ від 17.06.2020р. №273 про надання документа дозвільного характеру - погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів та зобов`язано Міністерство інфраструктури України надати Товариству з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ (код ЄДРПОУ 31786337) погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів, а саме для здійснення будівництва двостороннього пірсу та інших робіт на стику причалів №№10-11 Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Сухолиманська 26-А, кадастровий номер земельної ділянки 51108000000:03:001:0485, згідно проекту Будівництво двостороннього пірсу у складі розширення та експлуатації інженерної та транспортної інфраструктури та виробничих потужностей з перевалки олії, зерна, харчових продуктів переробки олійних та зернових культур за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 26-А (на стику причалів №№10,11 Чорноморської філії ДП АМПУ).

Ухвалою суду від 05.01.2021р. виправлено описку в описовій, мотивувальній і резолютивній частинах рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. по справі №420/9088/20 шляхом зазначення кадастрового номеру земельної ділянки 5110800000:03:001:0485, замість помилково зазначеного 51108000000:03:001:0485.

30.12.2021р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, обґрунтована тим, що виконавче провадження №66483646 закінчено та станом на 30.12.2021р. рішення суду у справі №420/9088/20 не виконане Міністерством інфраструктури України.

Ухвалою суду від 12.01.2022р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення було задоволено; зобов`язано Міністерство інфраструктури України у 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. по справі №420/9088/20.

09.02.2022р. до суду від Міністерства інфраструктури України надійшла заява про заміну боржника правонаступником, а саме на Державну службу морського та річкового транспорту України.

Листом Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022р. повідомлено сторін про те, що заява представника Міністерства інфраструктури України від 09.02.2022р. про заміну боржника правонаступником, буде розглянута після закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства інфраструктури України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року по справі №420/9088/20 та повернення справи до суду першої інстанції.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року по справі №420/9088/20 апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишено без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року - без змін.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви Міністерства інфраструктури України заявник вказав, що жодним актом Уряду не передбачена можливість отримання суб`єктом господарювання документа дозвільного характеру «Погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів» безпосередньо у Мінінфраструктури. Поряд з цим, представник відповідача вказав, що враховуючи зміни, внесені до ст.12 КТМ, повноваження щодо погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів законодавцем передано від Мінінфраструктури до Морської адміністрації та в силу вимог закону належить до виключної компетенції останньої. Представник відповідача, посилаючись на положення ст.52 КАС України вказав, що підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень та просить суд задовольнити заяву і замінити боржника по справі.

01.06.2022р. до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про заміну боржника, згідно яких представник позивача зазначив, що посилання у заяві про заміну боржника на неможливість виконання рішення суду від 30.12.2020р. через відсутність погоджувальної процедури є хибним та штучним, про що зазначалось у самому рішенні судом першої та апеляційної інстанцій. Водночас, з 21.04.2021р. до набрання чинності нової редакції ст.12 Кодексу торговельного мореплавства України, тобто до 01.01.2022р., Міністерство інфраструктури без поважних причин, що встановлено у виконавчому провадженні, не виконало рішення суду від 30.12.2020р. та такими діями спричинило правову невизначеність. Під правонаступництвом розуміється перехід - в установлених правом випадках та у відповідності з правовими приписами - прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому суб`єкту права та відповідно, щоб установити факт правонаступництва, потрібно визначити, які юридичні факти породжують перехід прав та в чому саме виражаються юридичні наслідки. Враховуючи викладене та зазначивши, що станом на дату заяви про заміну боржника правонаступником та на даний час не відбулось змін у повноваженнях ані Міністерства інфраструктури України, ані Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні заяви про заміну боржника.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Вказані правові висновки щодо правонаступництва зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №9901/348/19.

Як вбачається з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. по справі №420/9088/20 боржником у вказаній справі є Міністерство інфраструктури України, яке не перебуває у стані реорганізації та/або ліквідації та яке зобов`язано судом надати Товариству з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ (код ЄДРПОУ 31786337) погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів, а саме для здійснення будівництва двостороннього пірсу та інших робіт на стику причалів №№10-11 Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Сухолиманська 26-А, згідно проекту Будівництво двостороннього пірсу у складі розширення та експлуатації інженерної та транспортної інфраструктури та виробничих потужностей з перевалки олії, зерна, харчових продуктів переробки олійних та зернових культур за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Сухолиманська, 26-А (на стику причалів №№10,11 Чорноморської філії ДП АМПУ).

Згідно п.4 розділу 12 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про внутрішній водний транспорт`від 03 грудня 2020 року № 1054-IX внесено зміни у статті 12 КТМ: частину другу викладено в такій редакції: "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, в межах повноважень, визначених законом, погоджує відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів. Порядок погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також проектів будівництва або виконання інших робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту"; частину третю виключити; у частині четвертій слова "центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту";

Поряд з цим, згідно Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 49 Положення №460 Міністерство інфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань: надає погодження на відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також для будівництва або виконання робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів.

Враховуючи викладене, положення п.49 Положення №460 та те, що саме по собі внесення змін до ст.12 КТМ не свідчить про перехід компетенції щодо погодження на відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, а також для будівництва або виконання робіт в зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів від Міністерства до Державної служби морського та річкового транспорту України та заявником не надано до суду докази переходу/змін повноважень вказаних суб`єктів владних повноважень, суд вважає, заява про заміну боржника є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника Міністерства інфраструктури України про заміну боржника правонаступником є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 52, 295, 379 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Міністерства інфраструктури України про заміну боржника правонаступником відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.

Суддя К.О. Танцюра