Рішення

від 23.09.2022 по справі 569/3733/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3733/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі

В судовому засіданні приймали участь:

представник позивача - адвокат Спічек Г.В.;

представник відповідача - адвокат Поляк І.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2021 року частково задоволений його позов до ПрАТ «Рівнеазот», скасовано наказ голови правління ПрАТ «Рівнеазот» №2537-ВК від 12 листопада 2020 року про звільнення його з роботи, поновлено його на роботі стропальником цеху аміачної селітри Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» з 14 листопада 2020 року, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2020 року по день ухвалення рішення судом в сумі 330 098 грн. 85 коп., стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. 30 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про добровільне виконання рішення суду в частині, допущеній до негайного виконання. На заяву ОСОБА_1 він отримав відповідь, що оскільки повний текст рішення відповідачем не отриманий, тому вони не можуть негайно поновити його на роботі. Позивач вимушений був отримати виконавчий лист для примусового виконання рішення суду в частині, допущеній до негайного виконання. 11 лютого 2022 року він отримав рекомендований лист, в якому відповідач писав, що повторно повідомляє його, що наказом від 13 січня 2022 року він поновлений на роботі. Незважаючи на те, що в листі вказано про повторне повідомлення, позивач зазначає, що раніше відповідного листа не отримував, а на його телефонні дзвінки в відділ кадрів відповідали, шо рішення приймає юридичний відділ. 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся у відділ кадрів відповідача, надав трудову книжку, трудову книжку у нього забрали, однак тимчасову перепустку не видали і він не зміг протралити в цех. На прохання позивача допустити його до роботи, видати тимчасову перепустку, надати можливість попасти в цех, начальник департаменту з управління персоналом та соціальних питань ПрАТ «Рівнеазот» Кривенко О.М. заявив, що наказ про поновлення на роботі виданий, але там не написано, що позивач має бути допущеним до роботи, а тому працювати він не буде, стаж йому йти не буде. Таким чином, ОСОБА_1 фактично не допущений до роботи, тобто рішення суду про негайне поновлення його на роботі не виконане, він не має можливості працювати, на його утриманні троє неповнолітніх дітей, його трудові права грубо порушуються.

Для захисту своїх трудових прав 15 лютого 2022 року позивач звернувся в Управління Держпраці у Рівненській області, 15 березня 2022 року він отримав відповідь про те, що рішення суду має виконувати виконавча служба. Також про те, що його не допускають до роботи повідомив в листі голові правління Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» Заблуді М.В., однак відповіді також не отримав. Для захисту своїх прав позивач вимушений звернутися в суд.

Ухвалою суду від 28.03.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

12 травня 2022 року представницею відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що ПрАТ «Рівнеазот» позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, незаконними, такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Ухвалою суду від 30.05.2022 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №569/3733/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №569/12937/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про визнання незаконним відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул.

Ухвалою суду від 13.07.2022 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі та призначено судове засідання у справі.

Також, 13.07.2022 представницею відповідача подано письмові пояснення, в яких вона вказала, що згідно з постановою Рівненського апеляційного суду від 30.06.2022 по справі № 569/12937/21, звільнення ОСОБА_1 визнано законним, відтак - позивач втратив право вимагати здійснення виплат, передбачених статтею 236 КЗпП України, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

В судовому засіданні представниця позивача - адвокат Спічек Г.В. позовні вимоги підтримала, просила його задовольнити.

Представниця відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на аргументи, що зазначені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях від 13.07.2022.

Заслухавши представників сторін в судовому засіданні та дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28.12.2021 у справі №569/12937/21, позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Рівнеазот» було задоволено частково, скасовано наказ голови правління ПрАТ «Рівнеазот» №2537-ВК від 12 листопада 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлено ОСОБА_1 на роботі стропальником цеху аміачної селітри Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» з 14 листопада 2020 року, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2020 року по день ухвалення рішення судом в сумі 330 098 грн. 85 коп., стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн , у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно листа ПрАТ "Рівнеазот" від 09.02.2022 № 279, позивача було повідомлено про те, що його поновлено на роботі згідно з Наказом № 64-ВК від 13.01.2022 про поновлення на роботі.

Відповідно до наказу № 64-ВК від 13.01.2022 про поновлення на роботі ПрАТ "Рівнеазот", ОСОБА_1 поновлено на роботі стропальником цеху аміачної селітри з 14.11.2020.

Згідно заяв ОСОБА_1 від 15.02.2022, які він подав до ПрАТ "Рівнеазот" та до Управління Держпраці в Рівненській області, позивач вказав, що ним було надано підприємству трудову книжку, трудову книжку у нього забрали, однак тимчасову перепустку не видали і він не може протралити в цех, щоб приступити до виконання трудових обов`язків.

Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2022 № 63, ОСОБА_1 мобілізовано з 18.03.2022 до лав Збройних сил України.

Згідно наказу ПрАТ "Рівнеазот" від 29.03.2022 № 545/ВК, ОСОБА_1 збережено середній заробіток з 18.03.2022 за період проходження військової служби під час мобілізації до дня фактичної демобілізації згідно з повідомленням військового комісара Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із збереженням місця роботи, посади та середньої заробітної плати.

Водночас, як стверджується матеріалами справи, постановою Рівненського апеляційного суду від 30.06.2022 у справі №569/12937/22, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2021 року скасовано частково та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, судових витрат. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» судовий збір в розмірі 6313 гривні 48 копійок.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (частина п`ята статті 235 КЗпП України).

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися у подальшому.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ст. 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

З матеріалів справи слідує, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28.12.2021 у справі №569/12937/21, яким позивача було поновлено на роботі, не набрало законної сили та було скасовано судом апеляційної інстанції 30.06.2022, а тому звільнення здійснено на законних підставах.

При цьому, суд вважає, що скасоване рішення суду не може викликати будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його скасуванням, та у будь-якому разі таке скасоване рішення не може породжувати право позивача на стягнення відповідних сум, передбачених положеннями ст. 236 КЗпП України; інше розуміння правовідносин, що склалися між сторонами, та задоволення позову суперечитиме принципам справедливості судового розгляду.

Встановивши, що постановою Рівненського апеляційного суду від 30.06.2022 у справі №569/12937/22 не встановлено порушення трудових прав позивача під час його звільнення, - суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Більш того, у розумінні положень ст.236 КЗпП України є те, що право на передбачені цією статтею виплати існує та зберігається виключно в разі незаконності звільнення працівника. Тобто правовою метою цієї статті є додатковий захист трудових прав працівника, який незаконно звільнений.

Позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на незаконність його звільнення.

Згідно положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтями 12,13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

За приписами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають за їх безпідставністю та недоведеністю.

При цьому інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот", м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 0560782.

Повне судове рішення складене та підписане 27.09.2022.

Суддя Левчук О. В.