Ухвала

від 26.09.2022 по справі 462/3867/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3867/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/731/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 30 липня 2022 року,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

представника власниці майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотанняпрокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на корпоративні права та частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна» (ЄДРПОУ 36676494), які належать громадянці Російської Федерації ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду: 32 810 000 грн., частка 34 %.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна» (ЄДРПОУ 36676494), які належать громадянці Російської Федерації ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду: 32 810 000 грн., частка 34 %.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що що слідчий у клопотанні довів необхідність арешту майна та таке відповідає критеріям, зазначеним вст.98 КПК України.

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 покликається на те, що у слідчого судді не було ані правових ані фактичних підстав для накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_6 . Вважає, що ухвала слідчого судді винесена без перевірки того, чи відноситься ОСОБА_6 до суб`єктів, на майно яких може бути накладений арешт в межах кримінального провадження. Зазначає, що в межах кримінального провадження ОСОБА_6 не повідомлялось про підозру та не вручався обвинувальний акт. Стверджує, що слідчим суддею при прийнятті рішення було порушено процесуальну норму ч.1 ст. 173 КПК України. Звертає увагу на те, що викладені в ухвалі слідчого судді висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 30 липня 2022 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_6 та її представника, а повний текст ухвали був проголошений 02 серпня 2022 року; скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою клопотання прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, виступ представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за можливепоновити строкапеляційного оскарженняухвали слідчогосудді таприходить довисновку, що апеляційнаскарга задоволеннюне підлягає,з наступнихпідстав.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140000000097, за ознаками вчинення кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

29 липня 2022 року слідчим ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області винесено постанову про визнання речових доказів, а саме майна ТОВ «Ембавуд Україна» - внеску засновника даного товариства ОСОБА_6 вартістю 32 810 000 грн.

03 березня 2022 року Верховною Радою України, з урахуваннямУказу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі - Закон), який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об`єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, покликаючись на те, що на теперішній час є ризик ухвалення громадянкою Російської Федерації ОСОБА_6 , як одним із засновників ТОВ «Ембавуд Україна», рішень що сприятимуть виведенню з України кредиторської заборгованості в сумі 5,9 млн доларів США на користь пов`язаної з ТОВ «Ембавуд Україна» діючою компанію в Російській Федерації ТОВ «БЕРТАВУД».

Відповідно до ч.1-3, 10 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені обставини а також те, що вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на зазначене майно.

Відтак, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладаючи арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, виходячи із обставин викладених у клопотанні, а також врахувавши достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання подальшого відчуження та перетворення майна, що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави,враховуючи повномасштабнуагресивну війну,яку РосійськаФедерація розв`язалаі ведепроти України, слідчий суддя дійшов довірного висновку, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Враховуючи вищенаведене, на думку колегії суддів, на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна.

Отже,колегія суддіввважає ухвалуслідчого суддізаконною таобґрунтованою іне знаходитьпідстав длязадоволення апеляційноїскарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 .

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

поновити представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 30 липня 2022 року.

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 -залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіЗалізничного районного судум.Львова від30липня 2022року - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4