Постанова

від 28.09.2022 по справі 484/3818/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

28.09.22

22-ц/812/786/22

Справа №484/3818/20 Головуючий суду першої інстанції Літвіненко Т. Я.

Провадження №22-ц/812/786/22 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Колосовського С. Ю., Самчишиної Н. В.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

за участі представника відповідача Шалару О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 червня 2022 року, ухвалене об 11 год 00 хв під головуванням судді Літвіненко Т. Я. у приміщенні суду у м. Первомайськ Миколаївської області, повний текст якого складено того ж дня, за позовом приватного підприємства«Агро-Віта.Юг»до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року приватне підприємство«Агро-Віта.Юг» (далі ПП «Агро-Віта.Юг»)подало вказаний позов до ОСОБА_1 , який обґрунтовувало наступним.

19 листопада 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ПП «Агро-Віта.Юг» на посаду водія, ознайомлено з посадовою інструкцією та укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Того ж дня, ОСОБА_1 було відправлено у службове відрядження для перевезення вантажу, а саме кукурудзи з току до філії ТОВ СП «НІБУЛОН», для чого йому було надано транспортний засіб N3 SCANIA R420 LA, 2005 р.в., д.н.з НОМЕР_1 , № кузова/рами НОМЕР_2 та причеп 04СМТW25-50, 2005 р.в., д.н.з НОМЕР_3 , № кузова/рами НОМЕР_4 .

20листопада 2019року ОСОБА_1 ,перебуваючи увідрядженні зметою перевезеннякукурудзи дофілії ТОВ СП «НІБУЛОН» у м.Вознесенськ Миколаївської області, повідомив ПП «Агро-Віта.Юг» про те, що вищезазначений транспортний засіб вийшов з ладу.

Позивач вказував, що проведений представниками ТОВ «Авточек-Сервіс» огляд транспортного засобу N3 SCANIA R420 LA виявив технічні несправності, які були викликані порушенням його експлуатації з боку водія.

Відповідач не намагався вказані несправності відремонтувати. Натомість, перестав відвідувати роботу, у зв`язку з чим 30 листопада 2019 року його було звільнено.

ПП «Агро-Віта.Юг» зазначало, що ремонт вищезазначеного транспортного засобу підприємству обійшовся у 18 932,11 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, а також те, що відповідач на момент виконання своїх посадових обов`язків був матеріально відповідальною особою, позивач просив стягнути завдану майнову шкоду в сумі 18 932,11 грн з ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2021 року позов ПП «Агро-Віта.Юг» було задоволено у повному обсязі.

Проте, ухвалою цього суду від 02 грудня 2021 року вказане рішення було скасоване, а справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Повторним заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 червня 2022 року позов ПП «Агро-Віта.Юг» задоволено.

З ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто майнову шкоду в сумі 18 932,11 грн, а також судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами доведено факт завдання ОСОБА_1 майнової шкоди позивачу, яку він як матеріально відповідальна особа має відшкодувати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що займана ним посада відповідно до положень трудового законодавства не відноситься до переліку посад, які виконуються працівниками, з якими підприємством можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність; транспортний засіб, наданий йому для роботи, він на зберігання не отримував. З огляду на зазначені обставини ОСОБА_1 вказував на відсутність підстав для задоволення позову ПП «Агро-Віта.Юг».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 130КЗпП України працівникинесуть матеріальнувідповідальність зашкоду,заподіяну підприємству,установі,організації внаслідокпорушення покладенихна нихтрудових обов`язків.При покладенніматеріальної відповідальностіправа ізаконні інтересипрацівників гарантуютьсяшляхом встановленнявідповідальності тількиза прямудійсну шкоду,лише вмежах іпорядку,передбачених законодавством,і заумови,коли такашкода заподіянапідприємству,установі,організації виннимипротиправними діями(бездіяльністю)працівника.Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

У статті 131КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до статті 132КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Стаття 134КЗпП України передбачає випадки, за наявності яких, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Зокрема пункт 1 цієї статті зазначає, що таким випадком є, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно зі статтею 135-1КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначає, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з статтею 135-1КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24, посада водія не належить до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1КЗпП може бути укладено такий договір.

З матеріалівсправи вбачається,що 25січня 2019року ОСОБА_3 передав воренду ПП«Агро-Віта.Юг»на строкз 25січня по 25грудня 2019року транспортнийзасіб N3SCANIAR420LA,2005р.в., д.н.з НОМЕР_1 ,№ кузова/рами НОМЕР_2 та причеп 04СМТW25-50 НОМЕР_5 ,2005р.в., д.н.з НОМЕР_3 , № кузова/рами НОМЕР_4 (а.с.11-13).

Наказом ПП «Агро-Віта.Юг» від 19 листопада 2019 року №18 ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви прийнято на роботу на посаду водія категорії «C, E» та ознайомлено з посадовою інструкцією водія.

Того ж дня, між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність як працівника, що займає посаду водія вантажного автотранспорту.

Згідно з даними подорожніх листів 19 та 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 на вищевказаному транспортному засобі здійснював перевезення вантажу до м.Вознесенська Миколаївської області. Механіком підприємства виїзд було дозволено.

21 листопада 2019 року комісією ПП «Агро-Віта.Юг» було складено акт про те, що водій ОСОБА_1 о 10 год 00 хв залишив робоче місце без будь-яких пояснень.

Згідно з актом обстеження автотранспортного засобу, складеного ТОВ «Авточек-Сервіс», автотранспортний засіб N3 SCANIA R420 LA, 2005 р.в., номерний знак НОМЕР_1 , №кузову НОМЕР_2 не підлягає подальшій експлуатації та потребує поточного ремонту, оскільки було виявлено технічні несправності, причиною яких є некваліфіковані дії водія автомобіля, а саме: відсутність можливості запуску автомобіля, залиття повітряного фільтру невідомою рідиною, що могло спричинити вихід з ладу двигуна (гідроудар), виведені з ладу АКБ внаслідок неправильної експлуатації електросистеми автомобіля (тривале використання стартера).

27 листопада 2019 ПП «Агро-Віта.Юг» надіслало ОСОБА_1 лист з вимогою з`явитися для надання пояснень стосовно його відсутності на роботі 22, 25, 26, 27 листопада 2019 року. Також відповідача було попереджено про можливе звільнення за прогули та вжиття заходів щодо відшкодування завданих підприємству збитків.

Наказом ПП «Агро-Віта.Юг» №21 від 30 листопада 2019 року ОСОБА_1 з зазначеної дати звільнено з посади водія вантажного автотранспорту на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

З довідок позивача випливає, що відповідач пропрацював на підприємстві 3 робочі дні (17 годин) з 19 по 21 листопада 2019 року. Йому була нарахована заробітна плата у сумі 1866,40 грн.

Відповідно до договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 03.01.2020, укладеного між ТОВ «Авточек-Сервіс» та ПП «Агро-Віта.Юг», 16 січня 2020 року товариством було проведено ремонт вищевказаного транспортного засобу, про що складено акт виконаних робіт №1. Загальна вартість ремонту склала 18 932,11 грн.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно достатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову ПП «Агро-Віта.Юг» у повному обсязі є помилковим.

Оскільки відповідач не належить до категорії працівників, з якими згідно зі ст.135-1 КЗпП України може бути укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, то відсутні підстави для притягнення його до повної матеріальної відповідальності. Проте, відповідач має відповідати у межах середнього місячного заробітку. У даному випадку такою сумою є 1866,40 грн, бо відповідач фактично відпрацював 3 робочі дні.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду підлягає зміні у бік зменшення суми відшкодування та судового збору, бо позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки рішення суду змінене, а апеляційна скарга задоволена частково, то відповідно до ст.141 ЦПК України позивач повинен відшкодувати відповідачу судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2837,70 грн.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 червня 2022 року змінити, зменшивши суму шкоди до 1866,40 грн та судовий збір до 210,20 грн.

Стягнути зприватного підприємства«Агро-Віта.Юг»на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2837,70 грн.

Постанова набираєзаконноїсилиздняїїприйняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді С. Ю. Колосовський

Н. В. Самчишина

Повний текстпостанови складено28 вересня 2022 року.