Ухвала

від 28.09.2022 по справі 925/2/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/2/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Чевгуза О. В.

від 02.05.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С. А., Владимиренко С. В., Зубець Л. П.

від 10.08.2022

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24"

до Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Головко Тетяни Анатоліївни про визнання недійсними:

- договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 02.01.2019 № ТОС-02/19 та

- договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 01.03.2019 № ТОС-02/21.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 у справі № 925/2/22 позов задоволено повністю.

Постановою від 10.08.2022 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 у справі № 925/2/22.

08 вересня 2022 року Фізична особа - підприємець Головко Тетяна Анатоліївна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 925/2/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зі змісту касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни вбачається, що підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 925/2/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, скаржниця зазначила, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та підпунктів 1.1.12, 1.1.13 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004 у подібних правовідносинах.

Разом із цим, в обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Фізична особа - підприємець Головко Тетяна Анатоліївна послалася на те, що судами невірно застосовані статті 16, 92, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", перелічила постанови Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, Верховного Суду України, зауваживши, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували цю судову практику. Проте скаржниця не вказала стосовно саме якої/яких норми/норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом викладені висновки у цих постановах, та які не були враховані судами попередніх інстанцій.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2022 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява, подана до Господарського суду Черкаської області у даній справі, складається із двох немайнових вимог:

- визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 02.01.2019 № ТОС-02/19 та

- визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 01.03.2019 № ТОС-02/21.

З огляду на таке, судовий збір за подання позову до Господарського суду Черкаської області підлягав сплаті у сумі 4 962,00 грн (2 481,00 грн * 2).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 925/2/22 судовий збір підлягав оплаті у сумі 9 924,00 грн, а саме 4 962,00 грн * 200%, де 4 962,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни додано платіжне доручення № 575 від 08.09.2022 про сплату судового збору в сумі 4 962,00 грн. Отже судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом:

- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу (уточнити яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суди першої та апеляційної інстанцій, в якій саме постанові Верховного Суду викладений висновок щодо застосування саме цієї норми/норм права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень);

- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 925/2/22 у сумі 4 962,00 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі разом із вже сплаченими 4 962,00 грн, загальна сума складала 9 924,00 грн).

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 925/2/22 залишити без руху.

2. Надати Фізичній особі - підприємцю Головко Тетяні Анатоліївні строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Головко Тетяні Анатоліївні, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко