Постанова

від 22.11.2022 по справі 925/2/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 925/2/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Івашкова Н.Є.,

відповідача - Савоста С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Чевгуза О.В.

від 02.05.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Владимиренко С.В., Зубець Л.П.

від 10.08.2022

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24"

до Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни

про визнання недійсними договорів.

1. Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни про визнання недійсними договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 02.01.2019 № ТОС-02/19 та договору про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 01.03.2019 № ТОС-02/21, укладених між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори укладені з перевищенням головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" повноважень визначених установчими документами та рішенням правління, в результаті зловмисної домовленості з відповідачем та без мети реального надання послуг та виконання робіт, що порушує права та законні інтереси позивача.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

02 січня 2019 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" (надалі - Замовник), в особі голови Коваленка Тараса Яковича, який діє на підставі Статуту, та Фізичною особою-підприємцем Головко Тетяною Анатоліївною (надалі - Виконавець), укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води № ТСО-02/19 (надалі - Договір № ТСО-02/19), предметом якого визначено, що Виконавець на регулярній основі, у визначені Договором № ТСО-02/19 строки надає Замовнику послуги з технічного обслуговування систем централізовано водопостачання і водовідведення, систем постачання гарячої води і централізованого опалення (надалі - Послуги) в місцях загального користування та нежитлових приміщеннях і спорудах багатоквартирних будинків за адресами: місто Черкаси, вул. Пацаєва, 20, місто Черкаси, вул. Пацаєва, 22 та місто Черкаси, вул. Пацаєва, 24, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором № ТСО-02/19 (пункт 1.1 Договору № ТСО-02/19).

Відповідно до пункту 1.2 Договору № ТСО-02/19 технічним обслуговуванням систем централізованого водопостачання і водовідведення за Договором № ТСО-02/19 є: регулювання та гідравлічне випробовування систем водопостачання та каналізації; заміна прокладок у водопровідних кранах; ущільнення згонів; усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків; поновлення сальникових ущільнень; установка обмежувачів - дросельних шайб; закріплення приладів, що розхитались; закріплення трубопроводів; перевірка несправностей каналізаційних витяжок; утеплення зовнішніх водозабірних кранів та колонок; підкарбування розтрубів та ущільнення стиків каналізаційних труб; встановлення у кришці ревізій гумових прокладок; усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі.

Згідно з пунктом 1.3 Договору № ТСО-02/19 технічне обслуговування систем центрального опалення та постачання гарячої води за Договором № ТСО-02/19 є: регулювання та гідравлічне випробовування систем опалення та постачання гарячої води; промивання трубопроводів та приладів; усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі; регулювання триходових кранів; поновлення сальникових ущільнень; укріплення ізоляції трубопроводів; ущільнення згонів; притирання пробкових кранів та змішувачів; укріплення ізоляції трубопроводів з частковим її відновленням; огляд та очищення конденсаційних горщиків, інжекторів, елеваторів, змішувачів, редукційних клапанів, регулювальних кранів та вентилів, засувок, грязьових відстійників, повітрозбірників, компенсаторів регулювальних кранів, вантузів: очищення від накипу: бойлерів, змійовиків, запірної арматури; закріплення приладів і трубопроводів; консервація та розконсервація системи опалення; оглядання та підтягування на трубах контргайок, муфт або їх заміна; заміна прокладок у фланцевих з`єднаннях та усунення течі; перевірка контрольно-вимірювальних приладів; очищення від бруду та іржі розширювального бака; усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних мереж.

Пунктом 3.1 Договору № ТСО-02/19 передбачено, що сторонами визначено і погоджено, що вартість Послуг, вказаних у розділі І Договору № ТСО-02/19, складає 2 340 гривень на місяць, з розрахунку 390 гривень за один під`їзд.

Відповідно до пункту 8.1 Договору № ТСО-02/19 він набирає чинності з моменту його підписання, строком 12 місяців і діє до 31 грудня 2019 року. У разі коли за 30 днів до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про його зміну або його розірвання, цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

01 березня 2019 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" (надалі - Замовник), в особі голови Коваленка Тараса Яковича, який діє на підставі Статуту, та Фізичною особою-підприємцем Головко Тетяною Анатоліївною (надалі - Виконавець), укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води № ТСО-02/21 (надалі - Договір № ТСО-02/21), з предметом аналогічним предмету Договору № ТСО-02/19.

Відповідно до пункту 3.1 Договору № ТСО-02/21 сторонами визначено і погоджено, що вартість Послуг, вказаних у розділі І Договору, складає 3 600 гривень на місяць, з розрахунку 600 гривень за один під`їзд.

Згідно з пунктом 8.1 Договору № ТСО-02/21 він набирає чинності з моменту його підписання, строком на 12 місяців і діє до 31 грудня 2021 року. У разі коли за 30 днів до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про його зміну або його розірвання, цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", затвердженого установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 12.05.2016 та оформленими протоколом № 1 (наділі - Статут), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирних будинків № 20, № 22 , № 24 (далі - будинок), що розташовані за місцезнаходженням: Україна, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Пацаєва, будинки № 20, № 22, № 24, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Статуту визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Статуту виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Згідно з пунктом 14 розділу III Статуту до компетенції правління належить, зокрема, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до абзаців 3, 6 пункту 15 розділу III Статуту рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об`єднання. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування ("за" або "проти"), засвідченого власноручним підписом.

Згідно з пунктом 16 розділу III Статуту правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема, діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління.

Відповідно до протоколу № 3/2018 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" за місцем знаходження м. Черкаси , вул. Пацаєва 20, 22, 24 від 27 грудня 2018 року були присутні 6 із 9 членів правління, та 1 із 3 членів ревізійної комісії, обраних установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" 12.05.2016: ОСОБА_1 , власник АДРЕСА_3 ; ОСОБА_2 , власник АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 , власник АДРЕСА_5 ; ОСОБА_4 , власник АДРЕСА_6 ; ОСОБА_5 , власник АДРЕСА_7 ; ОСОБА_6 , власник АДРЕСА_8 та член ревізійної комісії ОСОБА_7 , власник АДРЕСА_9 .

Порядок денний засідання правління:

1. Результати загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", що відбулися 22.12.2018.

2. Шляхи створення боргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", в результаті господарської діяльності голови правління ОСОБА_8 перед обслуговуючими фірмами і ФОП, за період 2017-2018 року та напрацювання методів їх подолання.

За результатами розгляду питання № 2 порядку денного, прийнято рішення зобов`язати голову правління Коваленка Т.Я. надати документи, що підтверджують борги, а також заборонити голові правління ОСОБА_8 підписувати будь-які договори, чи проводити закупівлю матеріалів без попереднього розгляду документації на такі дії та одобрення їх правлінням, шляхом голосування.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 у справі № 925/2/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, позов задоволено. Визнано недійсними договір про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 02.01.2019 № ТОС-02/19 та договір про надання послуг з технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та систем центрального опалення, постачання гарячої води від 01.03.2019 № ТОС-02/21, які укладені між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" та Фізичною особою-підприємцем Головко Тетяною Анатоліївною. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані наявністю підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, як таких, що укладені без дотримання умов, визначених пунктом 16 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" , тобто з перевищенням повноважень головою правління та за відсутності наступного схвалення цих договорів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, судами першої та апеляційної інстанцій:

- застосовано статті 15 (зокрема частину 1), 16 (зокрема частину 1), 92 (зокрема частину 3), 203 (зокрема частину 1), 215 (зокрема частину 1), 241 (зокрема частини 1, 2) Цивільного кодексу України без урахування практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16. Зокрема, судами не обґрунтовано порушення прав Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" оспорюваними договорами, що є підставою для відмови у задоволенні позову; не враховано, що голова діяв у межах кошторису, затвердженого рішенням загальних зборів; не враховано, що оспорювані договори фактично були схвалені шляхом їх виконання та не направлення повідомлення про дострокове їх припинення; не наведено у рішенні належних та допустимих доказів, обставин, які свідчать про те, що колишній голова правління позивача та відповідач діяли недобросовісно або нерозумно;

- не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 про те, що тлумачення статей 15, 16 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати;

- не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 18.09.2019 у справі № 200/4202/14-ц, від 27.07.2021 у справі № 904/2958/20 та невірно застосовано статті 15 (частину 1), 16 (частину 1) Цивільного кодексу України, оскільки фактичне надання послуг підтверджено актами наданих послуг та кошторисом витрат, затверджених рішенням загальних зборів, а відтак права позивача не порушені;

- не вірно застосовані висновки щодо застосування частини 3 статті 92, частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частин 1, 2 статті 241 Цивільного кодексу України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц, із вказівкою, що аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 923/831/18 та від 11.02.2021 у справі № 922/109/19;

- не враховано висновку щодо застосування статті 241 Цивільного кодексу України, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 08.05.2019 у справі № 904/2156/18, від 13.05.2021 у справі № 903/277/20;

- не вірно застосовано правову позицію щодо застосування частини 3 статті 92, частин 1, 2 статті 241 Цивільного кодексу України, викладену у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17, від 04.03.2021 у справі № 905/1132/20;

- не враховано висновку щодо застосування частин 1, 2 статті 241 Цивільного кодексу України, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 02.04.2019 у справі 904/2178/19, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16, від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18;

- не враховано послідовної та сталої правової позиції щодо застосування статей 92 та 241 Цивільного кодексу України, викладеної у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 18.02.2019 у справі № 924/658/20, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16, від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18, від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 у справі № 905/1132/20;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та підпунктів 1.1.12, 1.1.13 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004 у подібних правовідносинах, що полягає в тому: чи голові правління слід керуватися рішенням загальних зборів, на якому було затверджено кошторис витрат, чи рішенням правління, чи Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004; щодо повноважень голови правління у розрізі статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту, зокрема, щодо того чи має право голова правління укладати правочини, що по сумі не перевищують граничний розмір вказаний у статуті для договорів (перевищення суми яких потребує ухвалення рішення загальних зборів) без колегіального рішення членів правління, чи потрібно рішення правління для надання згоди голові правління на укладення договорів про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, перелік яких входить до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004 та включений до тарифу, що затверджується рішенням загальних зборів з утримання (управління) прибудинковою територією.

22.11.2022 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просив залишити її без задоволення. До відзиву позивачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на касаційну скаргу, яке обґрунтовано тим, що внаслідок повномасштабної агресії рф проти України, постійні обстріли об`єктів критичної інфраструктури і як наслідок регулярні відключення світла, враховуючи відсутність у представника позивача електрогенератора та інших альтернативних джерел електрики та інтернету представник позивача допустив порушення строку подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

За змістом частин 1 та 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

В ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 25.10.2022 у даній справі встановлено позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.11.2022.

Враховуючи, що строк для подання відзиву на касаційну скаргу встановлений в ухвалі Верховного Суду від 25.10.2022 на час звернення позивача з заявою про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на касаційну скаргу сплив, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його задоволення.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 Цивільного кодексу України).

При цьому при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного кодексу України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча би відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Як зазначалось вище, вважаючи, що голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", укладаючи оспорювані договори, діяв з перевищенням повноважень, об`єднання звернулось з даним позовом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.01.2019 між позивачем та відповідачем був укладений Договір № ТСО-02/19, а 01.03.2019 -Договір № ТСО-02/21.

Предмети Договору № ТСО-02/19 та Договору № ТСО-02/21 є ідентичними, а саме, Виконавець на регулярній основі, у визначені договорами строки надає Замовнику послуги з технічного обслуговування систем централізовано водопостачання і водовідведення, систем постачання гарячої води і централізованого опалення (далі - Послуги) в місцях загального користування та нежитлових приміщеннях і спорудах багатоквартирних будинків за адресами: місто Черкаси, вул. Пацаєва, 20, місто Черкаси, вул. Пацаєва, 22 та місто Черкаси, вул. Пацаєва, 24, в обсязі та на умовах, визначених цими договорами.

Від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" Договір № ТСО-02/19 та Договір № ТСО-02/21 підписано головою правління Коваленком Тарасом Яковичем, який діяв на підставі Статуту (про що зазначено в преамбулах вказаних договорів).

Відповідно до частин 16, 17, 19 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на 02.01.2019 та 01.03.2019) для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на 02.01.2019 та 01.03.2019) управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Статуту виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Згідно з пунктом 14 розділу III Статуту до компетенції правління належить, зокрема, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до абзаців 3, 6 пункту 15 розділу III Статуту рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об`єднання. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування ("за" або "проти"), засвідченого власноручним підписом.

Згідно з пунктом 16 розділу III Статуту правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема, діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління.

Рішенням правління від 27.12.2018, оформленого протоколом № 3/2018, було вирішено, зокрема, зобов`язати голову правління Коваленка Т.Я. надати документи, що підтверджують борги, а також заборонити голові правління Коваленку Т.Я. підписувати будь-які договори, чи проводити закупівлю матеріалів без попереднього розгляду документації на такі дії та одобрення їх правлінням, шляхом голосування.

Враховуючи встановлені вище обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про доведеність обставин того, що представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" - голова правління Коваленко Т.Я. уклав оспорювані договори з перевищенням повноважень за відсутності наступного схвалення цих договорів.

Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що Фізична особа - підприємець Головко Тетяна Анатоліївна не знала та не могла знати про обмеження повноважень голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" Коваленка Т.Я., з огляду на таке.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 20.07.2021 у справі №911/1605/20, від 23.11.2021 у справі №911/604/19, наявність посилання у відповідному договорі на здійснення повноважень представником однієї зі сторін на підставі статуту, ознайомлення її контрагентів з обсягом повноважень такої особи відповідно до змісту статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору.

Тобто за наявності у положеннях Статуту, на який міститься посилання в оспорюваних договорах, обмежень щодо повноважень голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", Фізична особа - підприємець Головко Тетяна Анатоліївна при укладенні таких договорів за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, зокрема проявивши звичайну обачність та ознайомившись зі змістом зазначеного Статуту, а також з рішеннями правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24", якими обумовлені обмеження повноважень у Статуті.

Відсутність оприлюднених відповідних рішень правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" на момент укладення оспорюваних договорів не спростовують наведений висновок щодо необхідних проявів розумної поведінки при укладенні оспорюваних договорів за наявності в Статуті норм про обмеження повноважень голови правління, зважаючи на закріплений у статтях 3, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, зокрема вибору контрагента, за якого відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від укладення оспорюваних договорів в разі ненадання головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" Коваленком Т.Я. усіх необхідних відомостей та доказів, які підтверджують його повноваження.

Доводи скаржника про те, що внаслідок підписання головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" Коваленком Т.Я. актів здачі-приймання робіт (надання послуг) відбулось подальше схвалення оспорюваних правочинів, Суд відхиляє, з огляду на те, що такі дії Коваленко Т.Я. також вчиняв з перевищенням повноважень, оскільки, як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 16 розділу III Статуту на виконання своїх повноважень голова правління, зокрема, діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління. Натомість, матеріали справи не містять, і суди попередніх інстанцій, не встановили наявності відповідних рішень правління про надання повноважень голові правління на схвалення оспорюваних правочинів (підписання актів, сплати коштів тощо) та наявності затвердженого загальними зборами співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" кошторису на 2019-2021 роки.

Доводи скаржника стосовно часткової оплати позивачем наданих послуг за оспорюваними договорами, з посиланням на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі № 925/1557/21, та не вжиття будь яких заходів членами правління позивача по припиненню договорів свідчить про їх схвалення позивачем є неспроможними, оскільки: матеріали цієї справи не містять доказів оплати позивачем послуг за оспорюваними договорами; рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі № 925/1557/21 було прийнято через два дні після прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі № 925/2/22 (02.05.2022), тому обставини встановлені у справі № 925/1557/21 не можуть вважатись преюдиційними у даній справі № 925/2/22; факт звернення з позовом у даній справі свідчить про відсутність схвалення оспорюваних правочинів в формі мовчазної згоди.

Суд також відхиляє аргументи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статей 15, 16, 92, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки відповідні постанови є неприйнятними з огляду на те, що такі постанови прийнято Верховним Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідних справах, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

Посилання скаржника на те, що поведінка позивача є непослідовною та суперечливою, оскільки оспорювані договори діяли майже 3 роки, протягом яких позивач мав усі можливості чи то звернутися до суду за захистом прав, чи то скористатись своїм правом на дострокове припинення договорів, чи то довести до відома відповідача про наявні обмеження в голови правління задля неукладення Договору № ТСО-02/21, і така бездіяльність позивача суперечить доктрині "venire contra factum proprium" Суд вважає неспроможними, з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин непослідовної та суперечливої поведінки позивача, навпаки, дії і поведінка позивача свідчать про зворотнє, зокрема, звернення позивача із цим позовом не суперечить його попереднім заявам або поведінці, оскільки, як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, голова правління позивача, укладаючи оспорювані договори, діяв з перевищенням повноважень, тобто без належної згоди позивача (його повноважних органів) на їх укладення, та сам позивач в особі повноважних органів не вчиняв дій, що свідчать про прийняття оспорюваних договорів до виконання. До того ж звернення з позовом до суду про визнання недійсними договорів, протягом визначеного законодавством строку, є правом позивача. У даному випадку саме відповідач повинен був проявити звичайну обачність та ознайомитись зі змістом Статуту, вимагати надання для ознайомлення відповідних рішень правління позивача щодо уповноваження голови правління на укладення оспорюваних правочинів.

Крім того, зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, зокрема, і не встановлення наявності затвердженого загальними зборами співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пацаєва № 20, 22, 24" кошторису витрат на 2019-2021 роки, у Суду відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань зазначених скаржником, оскільки, суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Головко Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 925/2/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

І.Д. Кондратова