Рішення

від 22.09.2022 по справі 127/18239/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/18239/20

Провадження № 2/127/2928/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Обертун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вінницька лісова науково-дослідна станція», Вінницької районної державної адміністрації за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницької міської ради та Державного агентства лісових ресурсів про визнання права на земельну ділянку за набувальною давністю, визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 до ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція», Вінницька районна державна адміністрація за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Вінницька міська рада, Державне агенство лісових ресурсів про визнання права на земельну ділянку за набувальною давністю, визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою,

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, що на даний час перебуває в постійному користуванні у ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція». На час прийняття розпорядження Вінницькою районною державною адміністрацією про передачу в користування земельної ділянки позивач був власником вказаного об`єкту нерухомого майна, тому передача в постійне користування земельної ділянки іншій особі під вказаним об`єктом нерухомості порушує його права та інтереси.

Просив суд визнати за ним право на земельну ділянку площею 0,1000га, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 за набувальною давністю, виключивши її із земельної ділянки, яка знаходиться у володінні державного підприємства «Вінницька лісова науково-дослідна станція» відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серією ЯЯ 018367 від 27.04.2010р., який був виданий ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» за адресою по АДРЕСА_2 площею 5,9769га для ведення лісового господарства.

Визнати недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №554 від 07.04.2008р.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серією ЯЯ №018367 від 27.04.2010р., який був виданий ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» за адресою по АДРЕСА_2 площею 5,9769га для ведення лісового господарства.

Ухвалою суду від 11.02.2021 р., постановленою без видалення до нарадчої кімнати, змінено процесуальний статус Вінницької міської ради з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2021 р., постановленою без видалення до нарадчої кімнати, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» Державне агентство лісових ресурсів.

Під час підготовчого судового засідання ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2021р. призначена судова земельно-технічна експертиза.

04.03.2022р. експертом ТОВ «Подільській центр судових експертиз» складено висновок №616, за яким було надано два варіанти визначення земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкту нерухомого майна, належного позивачу.

Після проведення судової експертизи позивачем була подана заява про зміну предмета позову, в якій він просив суд : визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0500га, на якій розташований об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_1 , припинивши Державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція» інше речове право (право постійного користування) на частину земельної ділянки площею 0,0500га кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, що перебуває в постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серією ЯЯ 018367 від 27.04.2010 р., розташованою по АДРЕСА_2 площею 5,9769га для ведення лісового господарства, на підставі варіанту №2 додатку №2 до висновку №616 складеного 04.03.2022р. експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз»; визнати недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №554 від 07.04.2008р. в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту та видачі державного акту на земельну ділянку, площею 0,0500га, визначеної у варіанті №2 додатку №2 до висновку №616 складеного 04.03.2022р. експертом ТОВ «Подільській центр судових експертиз»; скасувати рішення державного реєстратора від 02.11.2020 р. №54893684 та припинити право постійного користування за державним підприємством «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0500 га , визначену в додатку №2 варіант №2 до висновку судової земельно-технічної експертизи №616, складеного 04.03.2022 р. ТОВ «Подільський центр судових експертиз»; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №018367 від 27.04.2010р., який був виданий державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція», розташованої по вул. Максимовича, 39 в м. Вінниці, площею 5,9769га для ведення лісового господарства.

В судовому засіданні представник позивач та його представник позов підтримали, посилаючись на пояснення, які викладені у позовній заяві та заяві про зміну предмета позову.

Представник відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» до суду не з`явився, подав відзив на позов, в якому зазначив про те, що позов необґрунтований, та посилаючись на об`єднання в позовній заяві позовних вимог, які, на його думку, підлягають розгляду в порядку різного судочинства цивільного та адміністративного, також зазначав про відсутність підстав для набуття прав на земельну ділянку за набувальною давністю, просив позов залишити його без задоволення.

Також представник відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» подав клопотання про розгляд справи та прийняття рішення у справі у відсутність сторони відповідача та його представника та просив в позові відмовити, виходячи із заперечень, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Вінницької районної державної адміністрації подав заяву про розгляд справи без участі цієї особи, свою позицію щодо заявленого позову не повідомив.

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи без їх участі. Заявлений позов підтримують в повному обсязі.

Представник Вінницької міської ради третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представником третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» Державного агентствалісових ресурсів Державногоагентства лісовихресурсів було надано письмове пояснення, в якому просила суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недопустимість об`єднання в одному провадженні позовних вимог, які підлягають розгляду впорядку різногосудочинства цивільного таадміністративного, зокрема про те, що позовна вимога про визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації є публічно-правовим спором і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України справа в цій частині позову належить до підсудності адміністративного суду.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.12.1998р. ОСОБА_4 (батьку позивача) та позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на житло кв. АДРЕСА_4

Наказом Вінницької науково-дослідної станції №24 від 31.12.1998р. було передано в приватну власність 31/100 частку будинковолодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1

КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (далі КП «ВООБТІ» 20.01.1999р. було зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності на 31/100 частку будинковолодіння АДРЕСА_3

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 є садибного типу, що підтверджується технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок, виготовлений КП «ВООБТІ» 31.03.1999р.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.12.1998р., свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.1999р., договорів дарування квартири від 11.04.2002р.

Співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 їхня частка в будинковолодінні складала 19/100, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 їхня частка в будинковолодінні складала 31/100, та Вінницька лісова дослідна станція частка в будинковолодінні складала 50/100.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.09.2006р. в справі №2-3501/06, що набрала законної сили, скасовано частково п. 1 рішення Вінницької обласної ради 2 сесії 23 скликання №18 від 24.07.1998р. в частині території площею 0,0775га, на якій знаходяться приватні будівлі АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 право на земельну ділянку площею 0,0775га, на якій знаходяться приватні будівлі АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.10.2007р. в справі №2-а-2234/07, що набрало законної сили, скасовано частково п. 1 рішення Вінницької обласної ради 2 сесії 23 скликання №18 від 24.07.1998р. в частині території площею 0,1001га, на якій знаходиться приватний будинок АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Якушенецької сільської ради ОСОБА_4 надано в довгострокове користування земельну ділянку під городи площею 0,0600га.

Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 13.02.2008р. №215 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0900га для ведення садівництва.

Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 07.04.2008р. №554 було затверджено технічну документацію, що посвідчує право постійного користування земельними ділянками та видано ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» державний акт на право постійного користування землею для ведення лісового господарства площею 539,7668га, з них 5,9767га за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні дослідної станції, на території Якушинецької сільської ради. за межами населеного пункту.

27.04.2010 р. ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» видано державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ №018367 на площу 5,9767га кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, розташовану по АДРЕСА_2 .

Згідно з рішенням державного реєстратора від 02.11.2020р. №54893684 за ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» зареєстроване інше речове право (право постійного користування) на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, розташовану по АДРЕСА_2 .

Згідно звисновком судовоїземельно-технічноїекспертизи №616від 04.03.2022р.,складеного експертомТОВ «Подільськийцентр судовихекспертиз»,вбачається,що наземельній ділянці,про якуприймалось розпорядження Вінницькоїрайонної державноїадміністрації від07.04.2008р. №554 та виданийдержавний актна правопостійного користуванняземлею серіїЯЯ №018367, знаходитьсямайно, належнепозивачу дляобслуговування якого необхідназемельна ділянка площею 0,0500га.

Постановою Верховної ради України від 13.05.2015р. №401 «Про зміну і встановлення меж м. Вінниці і Вінницького району» земельну ділянку площею 0,1001га по АДРЕСА_2 , на яку претендує ОСОБА_1 було включено в межі міста Вінниці, що підтверджується листом департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради від 31.10.2016р., тому правильним є визначення позивачем третьої особи Вінницької міської ради як органу, який здійснює розпорядження вказаною земельною ділянкою на момент розгляду справи в суді.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, як на нормативно-правове регулювання правовідносин зазначив про набуття права на земельну ділянку за набувальною давністю.

В постанові Великої палати ВС від 15.06.2021 року справа №904/5726/19 провадження № 12-95гс20 Верховний суд дійшов до наступного правового висновку.

6.55. Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

6.56. У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mini factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6.57. Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки інше) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній і резолютивній частинах.

6.58. Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що при розгляді цієї справи застосуванню підлягають інші норми матеріального права, тому посилання позивача та заперечення відповідача щодо відсутності підстав для застосування набувальної давності враховуються судом.

Щодо підсудності позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Вінницької районної державної адміністрації в порядку адміністративного судочинства суд вважає доводи відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» Державного агентствалісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів помилковими з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту розпорядження та державного акту на право постійного користування, виданого ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція», вказане розпорядження стало підставою для видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку. На частину від вказаної земельної ділянки, яка знаходиться під об`єктом нерухомого майна, належного позивачу, та частиною, необхідною для обслуговування вказаного об`єкта, претендує позивач. Отже, між сторонами виник цивільно-правовий спір щодо права на земельну ділянку, тому справа підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року № 826/631/15, від 28.11.2018 року справа №583/1352/15-а.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ст. 30 ЗК України в редакції 1990р., чинного на час переходу до позивач права власності на квартиру у приватному житловому будинку визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Припереході прававласності громадян на жилий будинок і господарськібудівлі таспоруди докількох власників,а також припереході прававласності начастину будинку в разі неможливостіподілу земельної ділянки між власниками без шкоди дляїї раціональноговикористання земельнаділянка переходить у спільнекористування власниківцих об`єктів.

Верховний Суд України та Велика Палата Верховного суду в справах № 204/9373/14-ц постанова від 15.01.2020року, справа №307/3902/14-ц постанова від 20.11.2019 року, справа №461/2328/16-ц постанова від 27.11.2019 року, справа № 910/18560/16 постанова великої палати 04.12.2018 року дійшли наступного правового висновку

Відповідно до частин першої, другоїстатті 120 ЗК Україниу разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також, згідно з частиною першоюстатті 377 ЦК Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, аналіз вказаних норм права свідчить про те, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу «superficies solo cedit» збудоване на землі слідує за нею.

При цьому при застосуванні положеньстатті 120 ЗК Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 ЗК Україниналежить виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.02.2015 року у справі № 6-2цс15).

Отже, передача земельної ділянки в постійне користування ДП «Вінницька лісованауково-досліднастанція» підналежним позивачуоб`єктом нерухомого майна івидача прововстановлюючогодокумента наземельну ділянкуіншій особі,порушує правата інтересипозивача.Однак,оскільки позивачпросить визнатирозпорядження вцілому,а йогоправа порушуються лишев частиніплощі 0,0500га, томупозовна вимогав ційчастині підлягаєчастковому задоволенню.

Щодо визнання за позивачем права на земельну ділянку згідно з варіантом №2 додатку №2 до висновку №616 від 04.03.2022р., складеного експертом ТОВ «Подільській центр судових експертиз», то у першому варіанті експертом також обгрунтована аналогічна площа, однак другий варіант надає можливість влаштування ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» проїзду до іншої частини земельної ділянки, що залишиться в її користування, тому з врахуванням принципу розумності та справедливості вказаний варіант обирається судом.

Щодо вимог позивача про скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі : ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї суб`єктів таких прав.

Положеннями ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобмежень» визначено,що ухваленнясудом рішенняпро скасуваннярішення державногореєстратора продержавну реєстраціюправ,визнання недійснимичи скасуваннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,а такожскасування державноїреєстрації правдопускається виключноз одночаснимвизнанням,зміною чиприпиненням цимрішенням речовихправ,обтяжень речовихправ,зареєстрованих відповіднодо законодавства(занаявності такихправ).

Отже, вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Судові витратипозивача всправі складаютьсяіз :судового збору 10510 грн., за проведення судової земельно-технічної експертизи 10500 грн., за надання правничої допомоги 6700 грн., які підлягають стягненню з відповідача державного підприємства «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на користь позивача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 30 ЗК України в редакції 1990р., ст. ст.120, 125 ЗК у редакції 2001 р., ст. ст. 15, 16, 377 ЦК України, ст. ст. 24, 26 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0500га, на якій розташований об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_1 , припинивши Державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція» інше речове право (право постійного користування) на частину земельної ділянки площею 0,0500га кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, що перебуває в постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серією ЯЯ 018367 від 27.04.2010 р., розташованою по АДРЕСА_2 площею 5,9769га для ведення лісового господарства, на підставі варіанту №2 додатку №2 до висновку №616 складеного 04.03.2022р. експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз».

Визнати недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №554 від 07.04.2008р. в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту та видачі державного акту на земельну ділянку, площею 0,0500га, визначеної у варіанті №2 додатку №2 до висновку №616 складеного 04.03.2022р. експертом ТОВ «Подільській центр судових експертиз».

В задоволенні решти позовних вимог до Вінницької районної державної адміністрації відмовити.

Скасувати рішення державного реєстратора від 02.11.2020 р. №54893684 та припинити право постійного користування за державним підприємством «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:020:0057, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0500 га , визначену в додатку №2 варіант №2 до висновку судової земельно-технічної експертизи №616, складеного 04.03.2022 р. ТОВ «Подільський центр судових експертиз».

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №018367 від 27.04.2010р., який був виданий державному підприємству «Вінницька лісова науково-дослідна станція», розташованої по АДРЕСА_2 , площею 5,9769га для ведення лісового господарства.

Стягнути з державного підприємства «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат : із спати судового збору 10510 грн., за проведення судової земельно-технічної експертизи 10500 грн., за надання правничої допомоги 6700 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28.09.2022 р.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України відомості про учасників справи :

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач Державне підприємство «Вінницька лісова науково-дослідна станція», 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 39, код ЄДРПОУ 00994101;

Відповідач Вінницька районна державна адміністрація, 21016, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17, код ЄДРПОУ 04050975;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницька міська рада, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 03084813;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 37507901.

Суддя