Рішення

від 26.09.2022 по справі 340/3165/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3165/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбат", с. Новоолександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область,28533

до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Г.Родимцева,102, м. Кропивнивницький,25004

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбат" звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить:

- поновити ТОВ "Трансбат" процесуальний строк на оскарження постанови;

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №311189 від 10.11.2021 в розмірі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.07.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 26.09.2022 замінено первісного відповідача - на його правонаступника Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.40-47).

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

30.08.2021 р., на автодорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв», 265 км. +570 м. співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївської області зупинено транспортний засіб марки «MAN TGA18.440» державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп марки «CMT W-25-50» державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебує в користуванні позивача.

Вказаний т/з здійснював автоперевезення вантажу «пшениця» на підставі ТТН №2 від 27.08.2021 року.

Під час зважування вищезазначеного транспортного засобу фактичне навантаження на одиночну вісь - 11250 кг, при нормативно допустимих - 11000 кг.

За результатами проведеного вагового контролю, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт № 0061554 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.08.2021 року.

Під час перевірки, як вбачається з акту, виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 11250 кг при нормативно допустимому 24000 кг, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР України, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" частина 1 абзац 14 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

На підставі акту відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративного-господарського штрафу №311189 від 10.11.2021 року за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", якою на ТОВ "Трансбат" накладено штраф у сумі 8500 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні вантажів без відповідного дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно абз. 14 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-III), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 статті 60 Закону № 2344-IIІ, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Із аналізу правової конструкції частини 1статті 60 Закону №2344-IIІ, слідує, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

За приписами ч. 2ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ(далі - Закон №3353 - ХІІ), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Дозвіл відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів понад 10%, але не більше 20% відсутній.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

Оскільки частиною 1статті 60 Закону №2344-III не було встановлено відповідальності за перевезення подільного вантажу з перевищення вагових або габаритних параметрів без дозволу, законодавець виправив таку ситуацію, внісши відповідні зміни.

Так, новою редакцією абзацу 15 частини 1статті 60 Закону №2344-III, яка почала діяти з 01.10.2021, законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу, на перевезення якого раніше дозвіл не вимагався.

У цій справі сторони не заперечують обставин, що позивач перевозив вантаж (пшениця), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Резюмуючи викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

Водночас, варто відзначити, що за перевищення габаритно-вагових параметрів подільного вантажу, перевізник повинен нести відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку №879.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 р. №814/1460/16.

Так, у цьому рішенні, суд касаційної інстанції відзначив, у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Відтак, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За таких умов, відсутня потреба у з`ясуванні обґрунтованості інших доводів позивача, наведених у позовній заяві, оскільки, на підставі встановлених обставин справи та викладених правових норм, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже позивачем перевозився саме подільний вантаж.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311189 від 10.11.2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбат"- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №311189 від 10.11.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбат" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко