Окрема думка

від 06.02.2023 по справі 340/3165/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

судді Третього апеляційного адміністративного суду Шальєвої В.А. в справі № 340/3165/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбат» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

06 лютого 2023 року Справа № 340/3165/22

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбат» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, визнано протиправною та скасовано постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №311189 від 10 листопада 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року апеляційна скарга відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті задоволена, скасоване рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року в справі № 340/3165/22, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Трансбат» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311189 від 10 листопада 2021 року відмовлено.

В ході апеляційного перегляду справи судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Трансбат», зокрема, є вантажний автомобільний транспорт.

Позивач на підставі договору оренди від 11 вересня 2020 року використовує у господарській діяльності транспортний засіб автомобіль спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , та спеціалізований напівпричеп - спеціалізований Н/ПР контейнеровоз - Е марки СМТ, номерний знак НОМЕР_2 .

Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 30 серпня 2021 року в ході рейдової перевірки на ділянці 265 км +570 м автомобільної дороги Н-11 проведено зважування транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки СМТ, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .

Під час зважування транспортного засобу встановлено, що фактичне навантаження на одиночну вісь складає 11 250 кг при нормативно допустимих 11 000 кг, що підтверджено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30 серпня 2021 року № 00800.

Долученим відповідачем до матеріалів справи талоном зважування підтверджено зазначені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю вагові характеристики транспортного засобу.

Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 30 серпня 2021 року складено акт № 0061554 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, відповідно до якого встановлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь, а саме 11 250 кг при нормативно допустимій 11 000 кг.

Актом від 30 серпня 2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення позивачем статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №2 від 27 серпня 2021 року позивачем здійснювалось перевезення подільного вантажу (пшениці).

Постановою Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 10 листопада 2021 року № 311189 з ТОВ «Трансбат» стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 8 500 грн.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки у спірному випадку перевищення нормативно допустимої ваги складає від 5% до 10%, то з урахуванням частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення такого вантажу може здійснюватися лише за наявності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами.

Вважаю, що у цій справі Третій апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків про обґрунтованість постанови відповідача, тому апеляційна скарга відповідача мала бути залишена без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-ІІІ) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567), згідно з пунктами 2, 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Як вказано вище, в цьому випадку під час проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, вважаю, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Вантажем, який перевозився водієм позивача, є пшениця, тобто вантаж є подільним, адже може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ в редакції, чинній на час вчинення правопорушення (30 серпня 2021 року), за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, законодавством не передбачена, то на особу не міг бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу, у період до 01 жовтня 2021 року.

Звертаю увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03 червня 2021 року № 1534-IX, який набрав чинності 01 жовтня 2021 року, абзац 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ викладено в наступній редакції: «перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто, до 01 жовтня 2021 року законодавцем не була передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм при перевезення подільного вантажу без відповідного дозволу, а така відповідальність введена саме з 01 жовтня 2021 року.

Враховуючи, що перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових не передбачена, а законодавець на час виникнення спірних правовідносин не встановлював відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу, вважаю, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ, що обумовлює протиправність оскарженої постанови.

За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність накладення на ТОВ «Трансбат» адміністративно-господарського штрафу.

Відтак, апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області мала бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Отже, я не погоджуюся із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, якою скасоване рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, про що і зазначаю в цій окремій думці як суддя у справі.

Суддя В.А. Шальєва