Ухвала

від 15.08.2022 по справі 369/2442/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2442/22

Провадження №2/369/3745/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2022 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справі №369/2442/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ» про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування збитків в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів», -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ» про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування збитків в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів».

З метою забезпечення позову позивачем було подано заяву про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ», державному реєстратору Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ользі Володимирівни та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження житловою квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що до суду подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ» про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування збитків в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів».

Позивачу стало відомо, що відповідач вдруге продав одну й ту ж квартиру і двічі отримав кошти за такий продаж.

Також в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову вказує, що йому стало відомо про повернення його квартири АДРЕСА_1 на ТОВ «БІК ДОБРІ СПРАВИ».

Невжиття заходів забезпечення позову зробить можливим продати вищевказану квартиру ще один раз.

На підставі наведеного просив суд заяву задовольнити та забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ» та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ», державному реєстратору Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ользі Володимирівни та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження житловою квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до порушення охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, утруднення виконання рішення суду попередженням потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ» про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування збитків в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів», можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

Як вбачається з інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 306815840 від 08.08.2022 року квартира АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ТОВ «БІК ДОБРІ СПРАВИ».

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачу - ТОВ «БІК ДОБРІ СПРАВИ» та предметом позовних вимог, оскільки, застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачеві, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, є співмірним із заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог,суддя вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1яка належить на праві приватної власності відповідачу - ТОВ «БІК ДОБРІ СПРАВИ».

Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ», державному реєстратору Броварської міської ради Броварського району Київської області Мурашко Ользі Володимирівни та іншим третім особам вчиняти будь-які дії, в тому числі нотаріальні, реєстраційні, відносно відчуження будь-яким третім особам, а також прав передачі, прав користування, розпорядження житловою квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки накладення арешту на майно передбачає заборону відчужувати його, а тому не потребує додаткової заборони вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ», код ЄДРПОУ 40224869.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ПОЗИВАЧ:

ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2.

ВІДПОВІДАЧ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ», адреса реєстрації: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 20, оф.4, РНОКПП 40224869.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3.

Суддя: І.О. Фінагеєва