Ухвала

від 19.09.2023 по справі 369/2442/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року місто Київ

Справа № 369/2442/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11612/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Желепи О. В.

суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Антіпова Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року (ухвалене у складі судді Фінагеєвої І. О.)

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бік Добрі справи»</a>, третя особа: ОСОБА_4 , про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування збитків (в порядку Закону України «Про захист прав споживачів»)

ВСТАНОВИВ

У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , в якому просив:

- розірвати Попередній договір від 14 листопада 2018 року, зареєстровано в реєстрі за №775 та посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І.Л., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ: 40224869 та ОСОБА_3

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a>, код ЄДРПОУ: 40224869 на користь ОСОБА_3 спричинені не виконанням Попереднього договору від 14 листопада 2018 року, що зареєстровано в реєстрі за №775 та посвідчено приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним 1.Л., збитки у сумі 2 379 836,50 гривень, що складаються із сплачених ОСОБА_3 авансових коштів в сумі 875 413,00 гривень, а також реальних збитків в сумі 1 504 423,50 гривень.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a>, код ЄДРПОУ: 40224869 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 260 615,25 гривень, що складається з 3% річних в розмірі 29 068,51 гривень, інфляційних витрат в розмірі 100 234,79 гривні та 15% від загальної вартості нерухомого майна в розмірі 131 311,95 гривні.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a>, код ЄДРПОУ: 40224869 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 гривень.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a>, код ЄДРПОУ: 40224869 на користь ОСОБА_3 , судові витрати (витрати на правову допомогу) в розмірі 19502,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року заяву позивача про забезпечення позову частково задоволено та ухвалено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ»</a>, код ЄДРПОУ 40224869. В іншій частині заяви відмовлено.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року позов задоволено частково.

Розірвано Попередній договір від 14 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №775 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І.Л., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи» та ОСОБА_3 .

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a> на користь ОСОБА_3 , грошові кошти в розмірі - 875 413(вісімсотсімдесят п`ятьтисяч чотиристатринадцять)грн 00 к., що сплачені на виконання умов Попереднього договору від 14 листопада 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №775, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І.Л. та суму в розмірі 260 576 (двісті шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн 14 к.,що складається з 3% річних у розмірі 29 068 (двадцять дев`ять тисяч шістдесят вісім) грн 51 к., інфляційних витрат у розмірі 100 195 (сто тисяч сто дев`яносто п`ять) грн 68 к. та 15 % від загальної вартості нерухомого майна у розмірі 131 311 (сто тридцять одна тисяча триста одинадцять) грн 95 к.

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a> на користь ОСОБА_3 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 к.

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a> на користь ОСОБА_3 , витрати на правову допомогу в розмірі 12 400 (дванадцять тисяч чотириста) грн 00 к.

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи»</a> на користь держави судовий збір у розмірі 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн 00 к.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року, щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК ДОБРІ СПРАВИ»</a>, , продовжитимуть діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Не погоджуючись з таким заочним рішенням, представник особи, яка не брала участі у справі Антіпов Є. В. в інтересах ОСОБА_2 16 червня 2023 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року в частині продовження заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року, ухвалити в частині щодо заходів забезпечення позову нове рішення про скасування арешту, накладеного ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 05 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 , як покупцем, та ТОВ «БІК ДОБРІ СПРАВИ», як продавцем, укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 ої області. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І. Л., та зареєстровано в реєстрі за № 268.

05 жовтня 2022 року здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на майно.

13 квітня 2023 року ОСОБА_2 стало відомо про здійснення державної реєстрації обтяження на квартиру АДРЕСА_1 ої області, яка належить йому на праві власності. Згідно відомостей із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт було накладено 06 жовтня 2022 року, на наступний день після реєстрації за нам права власності на майно, на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року.

Разом з цим текст ухвали не оприлюднено в ЄДРСР із посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».

На момент придбання квартири в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та ЄДРСР були відсутні жодні відомості про її арешт або про будь-які інші обтяження чи спори щодо неї.

ОСОБА_2 з метою захисту своїх прав звертався із заявою про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, однак судом було відмовлено в задоволені такого клопотання. Крім того, відмовивши ОСОБА_2 в ознайомлені з матеріалами справи, суд позбавив його можливості бути обізнаним про стадію судового розгляду на момент подання заяви про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи та бути обізнаним про обставини пропущення процесуального строку на подання такої заяви.

Також ОСОБА_2 29 квітня 2023 року подавав до суду першої інстанції клопотання про скасування арешту квартири, та надавав суду докази належності йому на праві власності цього майна, проте суд в оскаржуваному рішенні при вирішені питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову, не дослідив наявні докази та не навів жодного мотиву їх відхилення, а подане клопотання не розглянув.

Вказує, що право власності скаржника на арештовану квартиру ніким не оспорюється, а накладене судовим рішенням обтяження порушує конституційні та конвенційні права ОСОБА_2 , свободи та інтереси щодо вільного володіння, розпорядження і користування своєю особистою власністю.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що на момент винесення оскаржуваного заочного рішення та обов`язкового вирішення, при його ухваленні, питання чи наявні підстави для скасування застосованих заходів забезпечення позову, право власності на арештовану квартиру перейшло до ОСОБА_5 , який не є стороною справи, тому змінилися первинні обставини та правові підстави існування обтяжень.

Звертає увагу суду, що оскаржуване заочне рішення про часткове задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню за рахунок належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 , який не є відповідачем у справі, а тому застосований вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на це майно на момент ухвалення заочного рішення був неспівмірним із заявленими вимогами та неналежним засобом для усунення ризику невиконання рішення суду.

В порушення процесуальних норм ст.ст.158, 264 ЦПК України, всупереч правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, встановлених ст.ст. 149, 150 ЦПК України, не застосувавши до спірних правовідносин матеріальні норми ст..ст. 204, 316, 321, 328 ЦК України, суд необґрунтовано та незаконно не скасував при ухваленні оскаржуваного заочного рішення арешт, накладений в якості заходу забезпечення позову на квартиру ОСОБА_2 .

Вказує, що неможливо в інший спосіб захистити порушені оскаржуваним заочним рішенням майнові права, свободи та інтереси власника майна - ОСОБА_2 .

Для справ за позовами про звільнення майна з-під арешту характерно те, що сторони в матеріальному плані перебувають у стані спору про право. Проте, в даному випадку спору про право власності на арештовану квартиру між потенціальними сторонами провадження не існує, тому позов про звільнення майна з-під арешту не може бути пред`явлений ані до боржника ТОВ «БІК Добрі справи», ані до ОСОБА_3 , в інтересах якого застосовано захід забезпечення позову, адже він фактично реалізований (постанова про накладення арешту виконана) після настання обставин набуття ОСОБА_2 права власності на цю квартиру за вчиненим правочином, мета запобігання яким і була підставою застосування обтяження нерухомого майна.

Отже, порушення майнових прав ОСОБА_6 спричинено не матеріально-правовими відносинами із сторонами цієї справи, а процесуальними право відносинами із судом першої інстанції, тому у разі подання окремого позову про звільнення майна з-під арешту відповідачі будуть неналежними, що призведе до відмови у його задоволенні та спричинить правову невизначеність щодо майнових прав скаржника.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антіпова Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року, в частині продовження заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Антіпов Є. В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року в частині продовження заходів забезпечення позову.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені судом завчасно та належним чином.

Від представника позивача адвоката Цибульської О. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з її перебуванням в іншому судовому засіданні, яке призначено в Дзержинському районному суді м. Кривий Ріг, де вона є представником позивача.

Разом з тим, адвокат була повідомлена про розгляд справи в Київському апеляційному суді завчасно, майже за місяць до судового засідання, клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції не подала, тому відповідно од ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вимоги, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з наступних підстав.

За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункт 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, наведеною нормою передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов. Тобто, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому ст. 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17).

У разі встановлення судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , на яку було накладено арешт в рамках даної справи і який продовжено в оскаржуваному рішенні. Вказував, що участі у справі не приймав, оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у його залучені до участі у справі, у зв`язку з чим вважав, що оскаржуваним рішенням суду вирішене питання про його права та інтереси.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи скаржника, з огляду на наступне.

Заочним рішенням вирішено спір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення коштів сплачених за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення моральної шкоди.

Питання щодо дії заходів забезпечення позову вирішується судом відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Арешт на квартиру накладено ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року, право власності на майно перейшло та зареєстровано за ОСОБА_2 05 жовтня 2022 року, тобто вже після постановлення ухвали судом.

Зазначення в рішенні суду абзацу, щодо терміну дії заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчить про те, що суд ухвалив рішення щодо прав та обов`язків ОСОБА_2 .

Заочним рішенням, на яке подано апеляційну скаргу не вирішувалось питання про скасування заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 . Учасники справи не звертались до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, з наведеного слідує, що рішенням в оскаржуваній частині не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

Посилання ОСОБА_2 на те, що в нього відсутній інший шлях, окрім оскарження заочного рішення для захисту його порушених прав є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 про те, що рішення в оскаржуваній частиністосується його прав та законних інтересів.

Як вказувалося вище, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, у зв`язку відсутністю порушеного права чи інтересу скаржника оскаржуваною ухвалою, то й відсутні підстави для аналізу доводів апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 362, 374, 383, 384, 389 ЦПК України

УХВАЛИВ

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антіпова Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2023 року.

Головуючий суддя О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська