Ухвала

від 29.09.2022 по справі 904/5282/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.09.2022 м.Дніпро Справа № 904/5282/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва Андрія Андрійовича про відвід головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 (колегія суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєвої Н.М., суддів Ярошенко В.І., Ліпинського О.В., повний текст складений 18.08.2022) у справі №904/5282/18

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", смт Васильківка, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Горлівка, Донецька область

про стягнення 13 541 800,44 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитом в сумі 10 947 344,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 16.11.2017 по 25.10.2018 відповідно до пункту А7 та пункту А8 договору в сумі 1 025 455,12 грн; пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 26.11.2017 по 08.11.2018 відповідно до пункту 5.1. договору в сумі 1 569 001,32 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі №904/5282/18 позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом у сумі 10 947 344,00 грн, прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 1 025 455,12 грн, пеню в сумі 1 569 001,32 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 101 563,50 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 101 563,50 грн.

29.10.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі №904/5282/18, яке набрало законної сили 29.10.2019, видано накази №904/5282/18.

21.06.2022 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі №904/5282/18 за нововиявленими обставинами, в якій він, зокрема, просив переглянути судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 відмовити.

25.07.2022 від представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва А.А. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відмову від заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами, в якій представник просив закрити провадження за заявою у зв`язку з відмовою заявника від неї.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі № 904/5282/18 прийнято заявлену ОСОБА_1 відмову від заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі №904/5282/18 за нововиявленими обставинами; закрито провадження у справі №904/5282/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 152 345,25 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду в частині розподілу судових витрат, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі № 904/5282/18 в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 152 345,25 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі № 904/5282/18 залишити без змін.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 головуючим суддею Івановим О.Г. витребувано справу №904/5282/18 з Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питаннь, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.09.2022 матеріали справи №904/5282/18 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (головуючий, доповідач Іванов О.Г.) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі №904/5282/18 залишено без руху; апелянту наданий десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги: сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Крім того, з урахуванням рекомендацій Ради суддів, викладених у рішенні Ради суддів України від 05.08.2022 №26 щодо підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення судочинства в умовах скрутного фінансового забезпечення судів, з огляду на відсутність у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" даних щодо наявності у представника відповідача-2 адвоката Мисіва А.А. зареєстрованого електронного кабінету, останнього зобов`язано здійснити таку реєстрацію у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

22.09.2022 представником апелянта адвокатом Мисівим А.А. головуючому судді (доповідачу) Іванову О.Г. заявлено відвід. Подана заява обґрунтована тим, що суд здійснив пряме втручанням в незалежну діяльність адвоката, яке було виражене в незаконному зобов`язанні останнього здійснити реєстрацію електронної адреси в ЄСІТС та зареєструватись в підсистемі "Електронний суд" у складі ЄСІТС та наявності ознак прямої чи побічної заінтересованості в результаті розгляду справи з огляду на той факт, що адвокат має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС з 12.11.2021 з 12:34 год. та цей факт можливо було перевірити, однак суддя фактично таким рішенням створив незаконний обов`язок вчинити дії для адвоката.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі №904/5282/18 колегією суддів у складі головуючого судді Іванова О.Г., суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г. заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва А.А. про відвід головуючого судді Іванова О.Г. від розгляду справи №904/5282/18 визнано необґрунтованою; передано її судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого перерозподілу судової справи №904/5282/18 від 27.09.2022 для розгляду заяви про відвід головуючого судді Іванова О.Г. від розгляду справи №904/5282/18 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого визначено головуючого суддю Орєшкіну Е.В.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про її необґрунтованість.

За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до п. 2 ст. 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Заявник посилається на порушення саме суб`єктивного критерію, яким є, на його думку, втручання головуючого судді Іванова О.Г. в незалежну діяльність адвоката Мисіва А.А.

За приписами п.7 ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України серед обов`язків учасників справи врегульований обов`язок виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.61 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Частиною 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення судочинства в умовах скрутного фінансового забезпечення судів судам, зокрема, рекомендовано:

- вимагати від осіб, перелічених у ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, які мають в обов`язковому порядку зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та цього не зробили - зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом документів в електронній формі;

- виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Закликати усіх учасників судових проваджень:

- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;

- з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки;

- зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

- зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

- використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі;

- при подачі до суду процесуальних документів зазначати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або іншу електронну адресу, через яку суд може здійснювати комунікацію;

- при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами.

З урахуванням наведених рекомендацій Ради суддів України, імперативних вимог процесуального законодавства щодо обов`язкової реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС для певного переліку осіб, зокрема адвокатів, повноважень/обов`язків суду для виконання завдань господарського судочинства, є безпідставними доводи заявника про втручання суду у діяльність адвоката.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно з ч.8 ст.6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому з метою належного відображення у системі наявності зареєстрованого електронного кабінету та надання відповідного доступу до електронної справи відповідному представнику необхідно подати суду заяву про внесення персональних даних про представника, зокрема РНОКПП, та, відповідно, надання доступу до електронної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу представником відповідача-2 адвокатом Мисівим А.А. подано не через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а звичайними засобами електронного зв`язку. При цьому, з моменту подання відповідним представником процесуальних документів у справі, в тому числі до суду першої інстанції, ним жодного разу не зазначались персональні відомості, зокрема РНОКПП, які необхідні для відображення у системі даних щодо наявності електронного кабінету та надання доступу цьому представнику до електронної справи.

Відповідні дані ним подані тільки із заявою про відвід головуючому судді Іванову О.Г. Відтак, не відповідають дійсності доводи заявника про можливість суду самостійно перевірити наявність вже зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" без відповідних персональних даних, поданих самим заявником.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд доходить висновку, що обґрунтованих доводів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Іванова О.Г. заявником у заяві про відвід не наведено, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.

У зв`язку з викладеним у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва Андрія Андрійовича про відвід головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі №904/5282/18 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва Андрія Андрійовича про відвід головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі №904/5282/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна