Постанова

від 14.11.2022 по справі 904/5282/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 року м.Дніпро Справа № 904/5282/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.

від позивача: Пац Є.О., адвокат;

від відповідача-2: Мисів А.А., адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 (колегія суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєвої Н.М., суддів Ярошенко В.І., Ліпинського О.В., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 18.08.2022) у справі №904/5282/18

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка Дніпропетровської області

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Горлівка Донецької області

про стягнення 13 541 800,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 прийнято заявлену ОСОБА_1 відмову від заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами.

Закрито провадження у справі № 904/5282/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України (отримував коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 152 345,25 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду в частині розподілу судових витрат, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій, з посиланням на порушення при її постановленні норм матеріального і процесуального права, вихід суду за межі предмету заяви, просить її в частині стягнення з відповідача-2 ОСОБА_1 , судового збору скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору; в іншій частині ухвалу суду від 16.08.2022 просить залишити без змін.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що cуд першої інстанції на свій власний розсуд, якому не передувало жодне існуюче клопотання будь-якої із сторін, вийшовши за межі предмету заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вирішив питання щодо розподілу судових витрат та повернення судового збору, зокрема стягнув з відповідача-2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 152 345,25 грн.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на ч.4 ст.231 ГПК України, яка врегульовує питання розподілу витрат саме між сторонами, а не між стороною і Державною судової адміністрацією України, в той час, як повернення судового збору здійснюється взагалі за клопотанням сторони, якого у даному випадку не було, як жодною із сторін і не заявлялось клопотання про розподіл судових витрат.

Апелянт вважає, що в даному випадку суд суперечив сам собі, зазначивши в ухвалі, що на даний момент судовий збір не сплачений, тому і не вирішував питання щодо повернення 50% такого збору заявнику, як і не міг вирішувати будь-яких питань щодо стягнення із заявника коштів.

За твердженням апелянта у вирішенні питань, передбачених ст.231 ГПК України, повноваження суду є обмеженими, однак, суд вийшов за межі своїх повноважень і стягнув із заявника судовий збір у дохід державного бюджету.

Наголошує на позиції Європейського суду з прав людини, за якою судовий збір не повинен обмежувати права заявників на доступ до правосуддя.

Стверджує, що заявником були надані суду відповідні докази (виписка відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про сум виплачених доходів та утриманих податків від 26.01.2022), за якими заявник не отримує доходів і не взмозі сплатити судовий збір у заявленій сумі.

При цьому в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу в оскаржуваній частині та видачі наказу й ухвалити у цій частині нове рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що ухвала суду в частині стягнення судового збору є законною і обґрунтованою, оскільки суд, поновивши строк для подачі відповідачу-2 заяви щодо перегляду рішення від 30.09.2019 за нововиявленими обставинами, для чого не було обґрунтованих підстав (на думку позивача), тим самим надав доступ до правосуддя, більш того, відстрочив сплату судового збору за клопотанням заявника. Наголошує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів.

Звертає увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. У зв`язку із цим, вказує, що при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Звертає увагу суду, що звільнення від сплати судового збору є крайньою мірою, коли суд встановить майнову неможливість сплати судового збору ні зараз, ні у майбутньому до ухвалення судового рішення. В інших випадках можливо надати позивачу розстрочку або відстрочку по сплаті судового збору. За наявності документально підтверджених обставин скрутного майнового стану суд може також зменшити розмір сплати судового збору.

Стверджує, що оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 304 690,50грн. до винесення господарським судом рішення, то судом правомірно стягнена половина цієї суми під час закриття провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з посиланням на ст.130 ГПК України, пов`язана з відмовою заявника від такої заяви.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.09.2022 здійснено запит матеріалів справи №904/5282/18 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.09.2022 матеріали справи №904/5282/18 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача-2 залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Через відсутність бюджетного фінансування на статтю видатків щодо відправлення поштової кореспонденції, ухвалу апелянту засобами поштового зв`язку не надіслано, втім, здійснено направлення ухвали на електронну адресу представника відповідача-2 (апелянта) адвоката Мисіва А.А., зазначену в апеляційній скарзі, 21.09.2022.

22.09.2022 представником апелянта адвокатом Мисівим А.А. головуючому судді (доповідачу) Іванову О.Г. заявлено відвід, який визнано необґрунтованим ухвалою суду від 26.09.2022 та передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, 26.09.2022 до комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду внесені особисті дані про представника апелянта та останньому надано доступ до елекронної справи. Відтак, саме з цієї дати апелянт став обізнаним із наявними судовими рішенням у справі.

Згідно протоколу автоматизованого перерозподілу судової справи №904/5282/18 від 27.09.2022 для розгляду заяви про відвід головуючого судді Іванова О.Г. від розгляду справи №904/5282/18 визначено головуючого суддю Орєшкіну Е.В.

Ухвалою суду від 29.09.2022 суддею Орєшкіною Е.В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іванова О.Г. від розгляду даної справи.

04.10.2022 апелянтом на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2022 надано заяву про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну квитанцію №2193-4925-2607-7660 від 03.10.2022 про сплату 2481,00 грн судового збору.

Ухвалою від 06.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-2 на ухвалу господарського суду від 16.08.2022; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 24.10.2022 на 10:30 годину; сторонам наданий строк на подачу відзиву, заяв, клопотань; з урахуванням запровадження воєнного стану в Україні та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби сторін повідомлено про можливість розгляду скарги в режимі відеоконференції, в тому числі за допомогою власних технічних засобів.

18.10.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" адвоката Пац Євгенії Олегівни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 18.10.2022.

24.10.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника апелянта (адвоката Мисіва А.А.) про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю участі представника у судовому засіданні через невідкладні слідчі дії, в яких останній бере участь. Вказане клопотання задоволено у судовому засіданні 24.10.2022 та ухвалою суду розгляд справи відкладений на 31.10.2022.

25.10.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Мисіва Андрія Андрійовича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 25.10.2022.

31.10.2022 згідно даних активної карти повітряних тривог (сайту Офіційна карта повітряних тривог України (ukrainealarm.com)) на території Дніпропетровської області з 06:43 було оголошено повітряну тривогу, яка станом на час проведення судового засідання не завершилася.

Також 31.10.2022 через наведені обставини представником апелянта заявлено відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.

Через наведені обставини ухвалою суду від 31.10.2022 розгляд справи відкладений на 02.11.2022.

02.11.2022 до суду апеляційної інстанції від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів через віялові відключення електроенергії у місті Києві.

Ухвалою суду від 02.11.2022 розгляд справи був відкладений на 14.11.2022.

У додаткових поясненнях, надісланих суду 14.11.2022, апелянт наголосив, що норма ст.8 Закону України «Про судовий збір» не може відноситись виключно до «позивача», з огляду на той факт, що судовий збір справляється не тільки за звернення до суду з позовною заявою, а й за ряд інших дій, за які справляється судовий збір; у цьому вбачає надмірний формалізм та фундаментальне порушення прав людини; ще раз наголошує на тому, що велика сума судового збору може порушувати право на доступ до суду.

В судовому засіданні 14.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У листопаді 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № MRVKLOK26139 від 08.11.2017 у розмірі 13 541 800,44 грн., з яких: 10 947 344,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1 025 455,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 16.11.2017 по 25.10.2018 відповідно до пункту А7 та пункту А8 договору; 1 569 001,32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 26.11.2017 по 08.11.2018 відповідно до пункту 5.1. договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 про стягнення 13 541 800,44 грн. задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 10 947 344,00 грн., прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 025 455,12 грн., пеню у розмірі 1 569 001,32 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку жодною стороною оскаржено не було та набрало законної сили.

29 жовтня 2019 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019, яке набрало законної сили 29.10.2019 видано накази №904/5282/18.

21 червня 2022 року від ОСОБА_1 електронною поштою до господарського суду надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просив:

- поновити строк для подання заяви про перегляд судового рішення за

нововиявленими обставинами;

- переглянути судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 по справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами у господарській справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 про стягнення 13 541 800,44 грн. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 .

Обставини, які заявник вважав нововиявленими та які ним покладені в основу заяви, є прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 01.12.2021 по справі № 910/7967/19 про визнання недійсним договору поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".

Одночасно із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання відповідної заяви, до якого додано дані щодо доходу заявника за 2021 рік.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 304 690,50грн. до винесення господарським судом рішення; заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху; ОСОБА_1 запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме: направити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з додатками на адресу позивача, відповідача-1 та третьої особи, надати до суду докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення) та роз`яснено, що в разі невиконання вимог щодо усунення недоліків заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що з нею звернулася.

04 липня 2022 року від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 07.07.2022 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судове засідання призначено на 16.08.2022; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

АТ КБ "Приватбанк" проти задоволення заяви заперечило та вважає, що обставини, які заявник вважає нововиявленими (недійсність договору поруки), були або могли бути йому відомі ще на дату постановлення оскаржуваного рішення, а тому не є нововиявленими.

07 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7967/19 задовольнив касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, скасував та залишив в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/7967/19. Отже, підстави, на які посилався заявник у своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відсутні.

З посиланням на вищевказані обставини, 25 липня 2022 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява про відмову від заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 по справі №904/5282/18 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 прийнято заявлену ОСОБА_1 відмову від заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами; закрито провадження у справі № 904/5282/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 у справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 152 345,25 грн.

Саме цей процесуальний документ в частині розподілу судових витрат і є предметом апеляційного провадження.

Задовольняючи заяву відповідача-2, суд першої інстанції керувався тим, що заяву про відмову від заяви про перегляд рішення підписано повноважним представником ОСОБА_1 адвокатом Андрієм Мисівим, в межах прав та повноважень, визначених документами на представництво, така заява не порушує чиїх-небуть прав та охоронюваних законом інтересів, виражає вільне волевиявлення сторони заявника, в повній мірі відповідає вимогам закону, а відтак, є формою реалізації процесуальних прав заявника, передбачених ст. ст. 42, 324 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для її задоволення.

При цьому, оскільки про закриття провадження у справі суд не тільки постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету, суд, з огляду на відстрочення ухвалою від 24.06.2022 ОСОБА_1 судового збору до ухвалення рішення у цій справі, та з огляду на прийняття у справі остаточного судового рішення суду першої інстанції, стягнув з останнього 50 % не сплаченого судового збору, з урахуванням норм ст.130 ГПК України.

Оскільки предметом апеляційного оскарження є лише розподіл судових витрат, а саме стягнення з ОСОБА_1 152 345,25 грн. судового збору в дохід державного бюджету, то, відповідно до приписів ч.3 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість ухвали лише в цій частині вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача-2 судового збору в розмірі 152 345,25 грн в дохід державного бюджету, з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частин 1, 3 ст.322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції. До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу;

6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Згідно частин 1, 2 ст. 325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 324 ГПК України визначено право особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відмовитися від такої заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.

Загальні норми щодо закриття провадження у справі передбачені ст.231 ГПК України.

Так, частиною 4 ст. 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, суд розподіляє судові витрати не в силу клопотання будь-якої сторони, а в силу прямої імперативної норми господарського процесуального законодавства, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність в даному випадку клопотання учасників провадження про розподіл судових витрат.

Відтак, оскільки право на відмову від заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передбачено законодавством та судом перевірений обсяг повноважень представника на вчинення відповідної дії, під час прийняття відмови від заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судом підставно, в силу імперативних приписів законодавства, вирішувалось питання щодо судових витрат, зокрема судового збору, сплату якого заявнику було відстрочено до ухвалення рішення у справі. При цьому ухвала про закриття провадження у справі є остаточним судовим рішенням суду першої інстанції, без ухвалення рішення по суті спору у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, пільги, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частина 2 ст. 123 ГПК України також визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, оскільки при зверненні з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судовий збір заявником мав бути сплачений у розмірі 304 690,5грн (203127,00грн х 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (ст.4 Закону України "Про судовий збір")), а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2022 ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору у розмірі 304 690,50грн. до винесення господарським судом рішення, який так і не був сплачений станом на час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції правомірно, у зв`язку з прийняттям судом відмови від заяви про перегляд рішення та закриття провадження за нововиявленими обставинами, стягнув із заявника (відповідача-2 ОСОБА_1 ), в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 152 345,25грн. (304 690,50грн.*50% ).

Щодо доводів апелянта про необхідність звільнення апелянта від сплати судового збору за майновим критерієм, наведеним у ст.8 Закону України «Про судовий збір», то колегія суддів зазначає, що відповідне клопотання заявником суду першої інстанції заявлене не було, натомість, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке і було задоволено господарським судом ухвалою суду від 24.06.2022. При цьому, подання відповідного клопотання про відстрочення/розстрочення, звільнення від сплати судового збору обумовлено у часі саме з подачею такої заяви до суду, за яку передбачено справляння судового збору.

Більш того, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити/розстрочити/зменшити сплату судового збору або звільнити від його сплати.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити/розстрочити/зменшити сплату судового збору або звільнити від його сплати саме позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, але скаржник не є позивачем у справі.

Висновок щодо правомірної відмови у відстроченні сплати судового збору відповідачу за подання апеляційної скарги наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №909/8/18.

Відтак, наведеним вище законом визначений виключний перелік суб`єктів, в тому числі звільнення від сплати судового збору, який розширеному тлумаченню не підлягає, з огляду на що відхиляються доводи апелянта щодо надмірного формалізму у питанні сплати судового збору і можливості розповсюдження цієї норми й на інших заявників.

Слід наголосити, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів зазначає, що обрання методи захисту й інструментів закону відноситься до виключних прав заявників, відтак, апелянт при зверненні до суду першої інстанції не був позбавлений можливості заявити відповідну заяву щодо зменшення судового збору до встановленого законом розміру, з огляду на фінансову спроможність, або звільнення від сплати такого судового збору. В той же час, останній заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке і було задоволено судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі №904/5282/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 у справі №904/5282/18 залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.11.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяМ.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік