Ухвала

від 29.09.2022 по справі 916/2103/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

29.09.2022Справа №916/2103/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой"

прозабезпечення позовуу справі№916/2103/22за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ Транссервіс"просолідарне стягнення 265 142,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ Транссервіс" про солідарне стягнення 265 142,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" вказує, що ним на підставі видаткових накладних №229 від 18.06.2021 на суму 335 717,20 грн. та №230 від 19.06.2021 на суму 182 353,60 грн. було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" товар загальною вартістю 518 070,80 грн., в той час як останнім оплачено вказаний товар частково у розмірі 300 000,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача-1 виник борг у розмірі 218 070,80 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх грошових зобов`язань, позивач вказує про наявність правових підстав для нарахування за період з 20.06.2021 по 08.08.2022 інфляційних втрат у розмірі 38 058,18 грн. та 3% річних у розмірі 9 013,07 грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ Транссервіс" обґрунтовані тим, що відповідач-2 на підставі договору поруки від 19.06.2021 поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" зобов`язань з оплати поставленого за видатковими накладними №229 від 18.06.2021 та №230 від 19.06.2021 товару, а також зі сплати відповідачем-1 інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідачі є солідарними боржниками за даними зобов`язаннями.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой", додані до неї документи та заяву про вжиття заходів забезпечення позову передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

27.09.2022 позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу справи надійшли на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 відкрито провадження у справі №916/2103/22; визнано її малозначною та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Разом із позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд 1) накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" в межах суми позовних вимог - 265 142,05 грн.; 2) накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" в межах суми 265 142,05 грн. Дана заява обґрунтована тим, що відповідач-1 не надав відповіді на претензії позивача, а також наявністю в провадженні Господарського суду міста Києва семи справ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Склад" заборгованості.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №916/307/22.

Крім того, суд відзначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо посилань позивача на ігнорування відповідачем-1 його претензій щодо заборгованості, то суд відзначає, що ненадання відповіді на претензії позивача та сам факт несплати заборгованості не свідчать про наміри відповідача ухилятись у майбутньому від виконання рішення суду.

Також не свідчить про намір відповідача в майбутньому ухилитись від виконання рішення суду, прийнятого на користь позивача, розгляд інших судових справ з вимогами до відповідача. Тим більше, судом не можуть бути вжиті заходи забезпечення позову з метою створення перешкод для виконання рішень суду про стягнення з відповідача коштів на користь інших осіб в межах інших справ.

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" не надано доказів та не викладено фактів, які б вказували на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не наведено документального обґрунтування, яке свідчило б про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення/витребування рухомого/нерухомого майна на користь позивача. Відтак, відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову (накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача-1) і предметом позовних вимог (стягнення коштів).

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №909/86/22.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація позивачем права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на відповідача для спонукання його до здійснення оплати заборгованості до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.

Таким чином, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдорстрой" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (29.09.2022) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

СуддяР.В. Бойко