Ухвала

від 29.09.2022 по справі 902/19/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2022 року

м. Київ

Справа № 902/19/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі

за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області

до: 1) Фермерського господарства "Маяк", 2) Могилів-Подільської районної ради Вінницької області, 3) ОСОБА_1

про визнання державного акта недійсним та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (повний текст складено 06.09.2022) і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі № 902/19/22, подана 22.09.2022 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звертаючись із касаційною скаргою, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 19, 22, 23, 51 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у подібних правовідносинах. Разом з тим, скаржник не зазначає конкретної норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не наводить обставин, до яких ця норма повинна застосовуватись. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження.

Крім того, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обґрунтовуючи це недослідженням доказів у справі.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.

У касаційній скарзі заступника керівника Рівненської обласної прокуратури викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Разом з тим, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте касаційна скарга заступника керівника Рівненської обласної прокуратури оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Могилів-Подільська окружна прокуратура подала у січні 2022 року, її предметом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, є 2 вимоги про:

- визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 24.02.1997 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Могилів-Подільської ради народних депутатів Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.08.1996 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 19;

- зобов`язання Фермерського господарства "Маяк" (вул. Молодіжна, буд. 92, с. Бандишівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24054) повернути Бабчинецькій сільській раді Могилів-Подільського району, Вінницької області (вул. Незалежності, буд. 13, с. Бабчинці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24132) земельну ділянку загальною площею 24,6384 га з кадастровим номером 052680600:01:001:0254.

У касаційній скарзі заступник керівника Рівненської обласної прокуратури зазначає, що прокурор звернувся з позовною заявою до суду у 2022 році, тому розмір судового збору за вимогу немайнового характеру становить 2 270 грн, а за вимогу майнового характеру - 12 947,79 грн. Таким чином заступник керівника Рівненської обласної прокуратури зазначає, що за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у сумі 30 435,58 грн.

Однак заступник керівника Рівненської обласної прокуратури доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав.

Щодо сплати судового збору заступником керівника Рівненської обласної прокуратури за подання касаційної скарги у цій справі слід зазначити таке.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі № 902/19/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що позов подано у 2022 році, що підтверджується процесуальними документами господарських судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема, в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 05.01.2022 зазначено, що позов подано 04.01.2022, тому ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 2, 481,00 грн, а не 2 270,00 грн як зазначено скаржником у касаційній скарзі.

Крім того, заступником керівника Рівненської обласної прокуратури у касаційній скарзі зазначено, що розмір судового збору за майнову вимогу у цій справі становить 12 947,79 грн. Однак матеріали касаційної скарги не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 902/19/22 у Верховного Суду відсутні, що позбавляє можливості встановити вартість спірної земельної ділянки.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Рівненської обласної прокуратури необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, в якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази вартості спірної земельної ділянки та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі (із урахуванням змісту цієї ухвали) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі № 902/19/22 залишити без руху до 24.10.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай