ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 420/2115/19
адміністративне провадження № К/9901/32548/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 (головуючий суддя: Балан Я.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (головуючий суддя: Бойко А.В., судді: Єщенко О.В., Федусик А.Г.) у справі №420/2115/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Г.М.Б. Девелопмент», ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради або відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Г.М.Б. Девелопмент» (далі - ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент»), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у зволіканні щодо припинення незаконної реконструкції будинку АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 );
визнати протиправною бездіяльність УДАБК Одеської міської ради, яка полягає у зволіканні звернення з позовною заявою до суду про приведення зазначений будинок (квартиру) у первинний стан, а саме: зобов`язання ТОВ «Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ» закласти (замурувати) самочинно влаштовані віконні отвори, приведення добудованого четвертого поверху мансардного типу у первинний стан та вчинення інших будівельних дій щодо приведення зазначеного будинку у стан до незаконної реконструкції;
зобов`язати відповідача припинити незаконну реконструкцію будинку АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2 );
зобов`язати УДАБК Одеської міської ради звернутися до суду з позовом до ТОВ «Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ» про приведення зазначеного будинку (квартири) у первинний стан, а саме: закласти (замурувати) самочинно збудовані віконні отвори, приведення добудованого четвертого поверху мансардного типу у первинний стан та вчинення інших будівельних дій щодо приведення зазначеного будинку у стан до незаконної реконструкції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність УДАБК Одеської міської ради, яка полягає у не зверненні з позовною заявою до суду до ТОВ «Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ», про приведення квартири АДРЕСА_2 , у стан до незаконної реконструкції;
зобов`язано відповідача вирішити питання щодо звернення до суду з позовною заявою до ТОВ «Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ» про приведення квартири АДРЕСА_2 у стан до незаконної реконструкції.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Із відомостей, зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку), судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 та нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 34,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_4 .
Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в межах компетенції, проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва з реконструкції частини квартири АДРЕСА_5 , під квартиру АДРЕСА_5 та нежитлових приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1 , будівель, які стоять впритул до будинку ОСОБА_3 .
Листом №01-8/779вх від 29.12.2016, УДАБК Одеської міської ради проінформувало ОСОБА_3 , керівника ОСББ «Успенське», про результати проведеної перевірки. Зокрема, перевіркою було встановлено, що замовником (ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент») наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083162171343 від 04.08.2016, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI); самочинно реконструйовано об`єкт, без розроблення та затвердження належним чином проектної документації, що є порушенням частини першої статті 36 Закону №3038-VI; не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, чим порушено статтю 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видано припис про усунення зазначених порушень з терміном на його виконання та винесено постанови по справі про накладення штрафу.
Також у листі повідомлено про те, що декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162171343 від 04.08.2016 скасована на підставі наказу №01-13/39ДАБК від 27.10.2016.
Додатково листом проінформовано про те, що в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються дві справи: №815/5987/16 за позовом ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» до Управління, про визнання противоправним та скасування наказу про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083162171343 від 04.08.2016; №815/6047/16 за позовом ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» до Управління про визнання противоправними та скасування припису і постанов про накладення штрафу.
Проте, як стверджує позивач, ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» продовжує здійснювати реконструкції за адресою: АДРЕСА_1.
Вважаючи, що відповідачем не здійснено достатніх заходів щодо використання прав наданих законом та не здійснено жодних дій щодо усунення порушень вимог закону, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що внаслідок бездіяльності УДАБК Одеської міської ради, продовжується втручання у несучі конструкції будинку, який стоїть впритул до його будинку, що відповідно створює загрозу для його майна, життя та здоров`я. Також позивач зазначив, що втручання у несучі конструкції будинку здійснено без розробки відповідного проекту (конструктивного рішення) та відповідного дозволу.
Позивач наголошує, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів УДАБК Одеської міської ради. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання органу державного архітектурно-будівельного контролю.
TOB «Г.М.Б.ДЕВЕЛОПМЕНТ» подало до суду першої інстанції письмові пояснення у справі, в яких стверджує, що спірними правовідносинами не порушуються законні права та інтереси позивача. Також третя особа зазначила, що за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності товариство притягнуто до юридичної відповідальності, зокрема, застосовано штраф.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Суди констатували, що звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання контролюючого органу.
Водночас реалізація права на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта виникає у органу державного архітектурно-будівельного контролю за умови дотримання ним встановленої законодавцем процедури, зокрема, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта видає припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У разі невиконання такого припису вказаний вище орган наділений повноваженнями звернутися до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об`єкт.
У межах цієї справи судами встановлено, що за результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 19.10.2016, встановлено численні порушення ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За результатами проведеної перевірки та встановлених порушень, УДАБК Одеської міської ради було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016, яким вимагалося від ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 19.11.2016, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За результатами судового оскарження зазначених постанов та припису, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі №815/6047/16, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, у задоволенні позову ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» до УДАБК Одеської міської ради - відмовлено.
Також суди обох інстанцій встановили, що наказом УДАБК Одеської міської ради №01-13/39ДАБК від 27.10.2016, скасована декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162171343 від 04.08.2016. За наслідками оскарження зазначеного наказу, Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 22.11.2017 у справі №815/5987/16, залишену без змін постановою Верховного Суду від 25.04.2018, про відмову у задоволенні позову ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент».
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідачем не заперечується факт невиконання товариством припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016.
У ході апеляційного розгляду справи факт невиконання вимог припису від 19.10.2016 підтверджено під час перевірки (акт від 02.07.2019 №001237).
За таких обставин, суди дійшли висновку, що відповідач повинен був виконати покладений на нього обов`язок і звернутися із відповідною позовною заявою до суду.
Окремо суд апеляційної інстанції констатував, що здійснення ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» незаконної реконструкції частини будинку, який впритул збудований із будинком позивача, безпосередньої зачіпає його права та інтереси, оскільки здійснення таких робіт може загрожувати цілісності будинку № 42 по вул. Успенській у м. Одесі.
Що стосується доводів УДАБК Одеської міської ради про помилковість розгляду судом першої інстанції цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відзначив, що ця справа не належить до категорії справ, розгляд яких має здійснюватися виключно за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України). Беручи до уваги чинники, передбачені частиною третьою статті 257 КАС України, ця права може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, якщо суд дійде такого висновку.
В спростування доводів УДАБК Одеської міської ради про те, що з позовом до суду про знесення самочинного будівництва має звертатися відповідна районна адміністрація (пункт 8 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва у місті Одесі, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОМР від 29.03.2018 №135), апеляційний суд зазначив, що повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення із позовом до суду визначені Законом №3038-VI, що має вищу юридичну силу в порівняні із рішенням виконкому, яким на місцевому рівні встановлено порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає на тому, що контролюючий орган вжив достатніх заходів для припинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, притягнув ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» до відповідальності у вигляді накладення штрафу та видав обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також наказом УДАБК Одеської міської ради №01-13/39ДАБК від 27.10.2016 було скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ОД 083162171343 від 04.08.2016. За таких обставин, скаржник вважає, що з боку УДАБК Одеської міської ради відсутня бездіяльність. Скаржник також зазначив, що передумовою для звернення з позовом до суду із позовною заявою про знесення самочинного будівництва є встановлення факту невиконання суб`єктом містобудування протягом встановленого строку вимог припису. У спірному випадку, факт неусунення ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент» порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено результатами перевірки, оформленої актом від 02.07.2019.
Іншим аргументом скаржника є те, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності та призначив до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Проте суд апеляційної інстанції, ці доводи апеляційної скарги не перевірив, та не надав їм належної правової оцінки.
Також, з посиланням на пункт 8 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва у місті Одесі, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОМР від 29.03.2018 №135, скаржник стверджує, що повноваження на звернення із позовом до суду, у разі виявлення самочинного будівництва, належить відповідній районній адміністрації.
Окрім наведеного вище, скаржник також подав заперечення на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, якою було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УДБАК Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Порядок реалізації повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо знесення самочинного будівництва визначено спеціальним законом.
Частиною першою статті 38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Отже положення частини першої статті 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Так, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
За змістом статті 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.
Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися до цього органу та вимагати вчинення відповідних дій. У разі відмови у задоволенні таких вимог, бездіяльність може бути оскаржено до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 826/4870/14, від 27.10.2021 у справі №420/6835/18.
Вирішуючи цей публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє оскаржену бездіяльність на предмет її відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, а у разі встановлення протиправності такої бездіяльності, з метою ефективного захисту прав або законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб зобов`язує відповідача вчинити дії, які випливають з імперативних правових норм.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.08.2018 у справі №807/62/16 та від 09.12.2019 у справі №826/22842/15.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533).
Згідно з пунктами 1, 2, абзацу 1 пункту 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені пунктом 11 Порядку №553, серед яких, зокрема, передбачено право видавати обов`язкові до виконання приписи.
Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що УДАБК Одеської міської ради була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» на об`єкті будівництва: Капітальний ремонт квартири №3-а без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 19.10.2016.
У зв`язку із виявленими порушеннями частин першої, восьмої статті 36 Закону №3038-VI, що виразилися у самочинній реконструкції об`єкту без розроблення та затвердження належним чином проектної документації; у зазначенні недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083162171343 від 04.08.2016; незабезпеченні здійснення авторського нагляду, Управлінням ДАБК було прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2016 №019/16, №020/16, №022/16.
Також за наслідками проведення перевірки винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016, яким вимагалося від ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» у термін до 19.11.2016 усунути порушення вимог містобудівного законодавства.
Згодом, на підставі наказу УДАБК Одеської міської ради №01-13/39ДАБК від 27.10.2016, було скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162171343 від 04.08.2016.
За наслідками оскарження зазначеного наказу, Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 22.11.2017 у справі №815/5987/16, залишену без змін постановою Верховного Суду від 25.04.2018, про відмову у задоволенні позову ТОВ «Г.М.Ю Девелопмент».
Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився Верховний Суд, встановив, що замовником ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» здійснюється перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни загальної та житлової площі у зв`язку із зміною функціонального призначення із нежитлового в житлове, що підпадає під поняття «реконструкція», а не «капітальний ремонт».
Верховним Судом встановлено, що замовником ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» здійснено реконструкцію без належним чином затвердженого проекту, що відображено в акті перевірки від 19.10.2016.
У постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №№815/5987/16 зазначено, що у декларації замовником вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються та здійснено посилання на пункт 25 наказу Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109, який, серед іншого, передбачає, що не потребує містобудівних умов та обмежень реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації.
У своєму рішенні від 25.04.2018 Верховний Суд констатував, що зміна конструктивної частини будівлі, в тому числі в несучих стінах будівель, а також улаштування вузлів в несучих стінах будівель, несе зміну зовнішньої конфігурації будівлі, що не відноситься до переліку об`єктів, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Також рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі №815/6047/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» до УДАБК Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування: наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №27 ДАБК від 04.10.2016, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 та постанов про накладення штрафу №019/16 від 31.10.2016, №020/16 від 31.10.2016, №022/16 від 31.10.2016.
У межах справи №815/6047/16 судами попередніх інстанцій із посиланням на акт перевірки від 19.10.2016 встановлено, що ТОВ «Г.М.Б. Девелопмент» виконувалися будівельні роботи, а саме: знесені внутрішні стіни квартири 3а та квартири 3б, чим влаштовано одне суцільне приміщення. Також, на об`єкті виконувалися роботи з влаштування нових міжкімнатних перегородок та підсилення зовнішніх стін металевими швелерами, частково надбудовано над зазначеними квартирами стіни з червоної цегли, які між собою з`єднано залізобетонним армопоясом, чим знесено приміщення горища та покрівлю. Висотна відмітка будівлі змінена. Зміна конструктивної частини будівлі, в тому числі в несучих стінах будівель, а також улаштування вузлів в несучих стінах будівель, несе зміну зовнішньої конфігурації будівлі, що не відноситься до об`єктів, наведених у п.25 та п.27 Переліку №109 від 07.07.2011.
Зважаючи на доведеність факту порушення «Г.М.Б. Девелопмент» вимог містобудівного законодавства, суди обох інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість припису про усунення порушень в сфері містобудівної діяльності від 19.10.2016.
Згідно із положеннями статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Згідно із частиною четвертою статті 34 Закону №3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються передбачено, що до таких об`єктів відноситься реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Отже, відсутність обов`язку зазначати інформацію про містобудівні умови та обмеження виникає у замовника у випадку здійснення ним будівельних робіт з реконструкції об`єктів будівництва без зміни їх геометричних розмірів та/або функціонального призначення.
Водночас судовими рішеннями у справі №815/5987/16 встановлено зміну конструктивної частини будівлі (об`єкта перевірки).
Положеннями статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до пункту 7 Порядку №533 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем не заперечується факт невиконання ТОВ «Г.М.Б Девелопмент» припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016. Встановлено, що товариство було зобов`язано повідомити Управлінню ДАБК про усунення порушень і виконання припису до 19.11.2016, однак цього не здійснило.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної УДАБК Одеської міської ради перевірки, оформленої актом від 02.07.2019, встановлено, що під час виїзду на місце 27.06.2019, встановлені перевіркою від 19.10.2016 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Г.М.Б Девелопмент» не усунуті. Замовником будівництва не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016, а саме: не розроблена та не затверджена належним чином проектна документація; не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкта; не забезпечено авторського нагляду.
ТОВ «Г.М.Б Девелопмент» не спростовані висновки перевіряючих щодо невиконання ним вимог припису від 19.10.2016.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності переліку обумовлених частиною першою статті 38 Закону №3038-VI юридичних фактів, які дають право органу державного архітектурно-будівельного контролю на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних із таким знесенням.
Проте, як встановлено судами попередніх станцій, попри існування підстав для вжиття заходів реагування на порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом пред`явлення позову, відповідач об`єктивно необхідних дій для реалізації своїх повноважень не вчинив.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.04.2018 у справі №11 138заі18 та від 30.09.2020 у справі №9901/159/20 висловила позицію, згідно з якою «протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, у який мало бути вчинено дію або прийнято рішення».
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо звернення до суду із відповідною позовною заявою.
Наведені скаржником в касаційні скарзі аргументи щодо помилкового розгляду судом першої інстанції цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження та відсутності у відповідача повноважень на звернення з позовом до суду, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
Стосовно заперечень скаржника на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, то колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що зазначена ухвала була предметом касаційного оскарження, за результатами якого ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою УДАБК Одеської міської ради на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №420/2115/19.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №420/2115/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2022 |
Оприлюднено | 03.10.2022 |
Номер документу | 106515990 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні