Постанова

від 09.10.2019 по справі 420/2115/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2115/19 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Дата і місце ухвалення 12.06.2019р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.М.Б. Девелопмент" та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.М.Б. Девелопмент", ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент про:

- визнання протиправною бездіяльності Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка полягає у зволіканні щодо припинення незаконної реконструкції будинку АДРЕСА_1 квартири АДРЕСА_2 );

- визнання протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка полягає у зволіканні звернення з позовною заявою до суду про приведення зазначений будинок (квартиру) у первинний стан, а саме: зобов`язання ТОВ Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ закласти (замурувати) самочинно влаштовані віконні отвори, приведення добудованого четвертого поверху мансардного типу у первинний стан та вчинення інших будівельних дій щодо приведення зазначеного будинку у стан до незаконної реконструкції;

- зобов`язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради припинити незаконну реконструкцію будинку АДРЕСА_1 квартири АДРЕСА_2 );

- зобов`язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернутися до суду з позовом до ТОВ Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ про приведення зазначеного будинку (квартири) у первинний стан, а саме: закласти (замурувати) самочинно збудовані віконні отвори, приведення добудованого четвертого поверху мансардного типу у первинний стан та вчинення інших будівельних дій щодо приведення зазначеного будинку у стан до незаконної реконструкції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка полягає у не зверненні з позовною заявою до суду до ТОВ Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ , про приведення квартири АДРЕСА_2 , у стан до незаконної реконструкції. Зобов`язано Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вирішити питання щодо звернення до суду з позовною заявою до ТОВ Г.М.Б. ДЕВЕЛОПМЕНТ про приведення квартири АДРЕСА_2 у стан до незаконної реконструкції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1536,80 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент зазначило, що ч. 1ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено певний перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про приведення самочинного будівництва у первинний стан. Отже, підставою для вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних права та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою. З огляду на зазначене, апелянт вважає, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наявності однієї із вищенаведених обставин, однак судом не встановлено їх наявності.

Крім того, апелянт вважає, що оцінка наявності та істотності порушень при проведенні будівельних робіт в будинку АДРЕСА_3 є виключним повноваженням Управління ДАБК Одеської міської ради.

Товариство, посилаючись на постанову Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 1640/2594/18, зазначило, що суб`єкта владних повноважень можна зобов`язати вчинити певні дії виключно за доведеності існування сукупності умов: 1. законодавством передбачений юридичний склад, за настання якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний вчинити певні дії; 2. наявність настання такого юридичного складу; 3. не вчинення суб`єктом владних повноважень передбачених законодавством дій. На думку апелянта, суд першої інстанції не встановив дотримання вищезазначених умов у даному спорі, а технічний висновок про стан конструкцій житлового та фактичної зміни технічного стану будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , підготовлений Українським інститутом сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського, спростовує існування юридичного складу, який би зумовлював обов`язок відповідача звертатись з позовом до ТОВ Г.М.Б. Девелопмент .

Також в поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на відсутність у ОСОБА_1 порушеного права чи інтересу, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, товариство просило скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

30.08.2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року та на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року, однак ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Управління ДАБК ОМР на ухвалу суду першої інстанції від 12.06.2019 року.

В поданій апеляційній скарзі апелянт висловив незгоду з розглядом судом даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб та з відмовою суду, за наслідком розгляду клопотання Управління ДАБК ОМР, постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження Так, апелянт посилався на те, що в даному випадку обсяг та характер доказів у справі не був достатнім для прийняття законного та обґрунтованого рішення в рамках розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо права позивача на подання вказаного позову, відповідач зазначив, що передумовою для подачі позову про знесення або перебудову об`єкті є винесення органом державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень вимог містобудівного законодавства. При цьому, перед подачею позову обов`язково слідує перевірка виконання припису. В даному випадку така перевірка не проводилась, а тому і підстави для подачі позову були відсутні.

Апелянт зазначив, що виявлення факту невиконання припису та не усунення товариством з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент порушень вимог містобудівного законодавства, було виявлено Управлінням ДАБК ОМР 27.06.2019 року. За наслідком проведеної перевірки складено акт та протокол від 02.07.2019 року та винесено постанову від 25.07.2019 року про накладення на товариство штрафу в сумі 30 105 грн.

Відповідач зазначив, що строк звернення до суду із відповідним позовом спливає 02.10.2019 року, а тому буди відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні. 09.10.2019 року від сторін по справі, зокрема, від позивача, представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.М.Б. Девелопмент" та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційних скарг, дішла наступного:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_4 і вказаний будинок межує з будинком АДРЕСА_1 , в якому ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" здійснює реконструкцію. Позивач посилався на те, що рішеннями судів, які у передбаченому чинним законодавством порядку набрали законної сили, встановлено незаконність проведення такої реконструкції, однак, незважаючи на зазначене, товариство навіть на теперішній час здійснює влаштування нових віконних отворів, а відповідач не здійснює достатніх заходів щодо припинення незаконного будівництва, зокрема, не звертається до суду з позовом про ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" про приведення самочинної реконструкції в первинний стан.

Позивач посилався на те, що будівельні роботи товариством здійснюються з незаконним втручанням в несучі конструкції будинку АДРЕСА_1 , що загрожує руйнуванням будинку АДРЕСА_5 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що через невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися до цього органу та вимагати вчинення відповідних дій. У даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незвернення з позовною заявою до суду до ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" про приведення квартири АДРЕСА_2 у стан до незаконної реконструкції та зобов`язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернутися до суду з такою позовною заявою.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

В ході розгляду справи встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Г.М.Б. Девелопмент на об`єкті будівництва: Капітальний ремонт квартири АДРЕСА_6 без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 19.10.2016 року.

У зв`язку із виявленням порушень ч.ч. 1, 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що виразилось у самочинній реконструкції об`єкту без розроблення та затвердження належним чином проектної документації; у зазначенні недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083162171343 від 04.08.2016 року; незабезпеченні здійснення авторського нагляду, Управлінням ДАБК було прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2016 року №019/16, №020/16, №022/16. Крім того, за наслідками проведення перевірки винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 року, яким зобов`язано ТОВ Г.М.Б. Девелопмент усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 19.11.2016 року.

В свою чергу, наказом відповідача № 01-13/39ДАБК від 27.10.2016 року, була скасована декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162171343 від 04.08.2016 року.

За наслідками оскарження вказаного наказу, Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 22.11.2017 року у справі №815/5987/16, залишену без змін постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року, про відмову у задоволенні позову ТОВ "Г.М.Ю Девелопмент".

У рішенні зазначено, що замовником ТОВ Г.М.Б. Девелопмент здійснюється перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни загальної та житлової площі у зв`язку із зміною функціонального призначення із нежитлового в житлове, що підпадає під поняття реконструкція , а не капітальний ремонт .

Суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку про правомірність наказу Управління ДАБК Одеської міської ради №01-13/39 ДАБК від 27 жовтня 2016 року Про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083162171343 від 04 серпня 2016 року , з огляду на абз. 7 п. 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, який передбачає, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

В свою чергу, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, по адміністративній справі №815/6047/16, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 року, у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №27 ДАБК від 04.10.2016 року, визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 року, визнання протиправними та скасування постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №019/16 від 31.10.2016 року, №020/16 від 31.10.2016 року, №022/16 від 31.10.2016 року.

Обґрунтовуючи своє звернення з даним позовом ОСОБА_1 посилався на невиконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством що порушує його права та законні інтереси.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції.

Вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

У підтвердження порушеного права позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 , а також фотознімки розташування будинків № 42 та № АДРЕСА_1 (де АДРЕСА_7 ТОВ АДРЕСА_8 Б. Девелопмент" по вул АДРЕСА_1 , згідно з якими ці будинки збудовані впритул один до одного.

При такому розташуванні будинків здійснення незаконної реконструкції частини будинку безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, який є власником квартири у будинку АДРЕСА_5 , оскільки може загрожувати АДРЕСА_9 АДРЕСА_5 .

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до положень статті 41 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України від 17 березня 2011 року № 3166-VI Про центральні органи виконавчої влади (далі - Закон № 3166-VI), статтею 28 якого закріплено право міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

За змістом ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 зазначеної статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В даному випадку постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року та постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №815/5987/16 встановлено, що замовником ТОВ Г.М.Б. Девелопмент здійснено реконструкцію без належним чином затвердженого проекту, що зафіксовано актом перевірки від 19 жовтня 2016 року.

Зазначене свідчить про наявність підстав, передбачених чинним законодавством для звернення органу державної влади до суду з позовом, зокрема, про проведення відповідної перебудови, приведення об`єкта у первинний стан.

В ході розгляду справи, з рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 року по адміністративній справі №815/6047/16, встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було виписано ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 року ТОВ Г.М.Б Девелопмент .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, крім іншого, посилався на те, що позивач наділений правом звернення до суду в тому числі, з позовною заявою про приведення незаконно реконструйованого будинку (квартири) у первинний стан, оскільки припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не виконаний.

Відповідачем не заперечується факт невиконання товариством припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 року ТОВ Г.М.Б Девелопмент . Встановлено, що товариство було зобов`язано повідомити Управлінню ДАБК про усунення порушень і виконання припису до 19.11.2016 року, однак цього не здійснило.

При цьому, факт невиконання припису в ході апеляційного розгляду справи підтверджено актом від 02.07.2019 року № 001237.

Таким чином, для можливості органом державної влади пред`явити позов саме про знесення самочинного будівництва достатній сам факт невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень, протягом встановленого строку. При визначенні судом наявності підстав для звернення з позовом до суду припис про усунення вимог містобудівного законодавств виконаний не був, що підтвердилось в ході розгляду даної адміністративної справи.

Чинним законодавством передбачено, що за умови наявності підстав для звернення до суду з позовом про перебудову об`єкту або знесення самочинного об`єкту будівництва, відповідач повинен був виконати покладений на нього обов`язок та звернутись з відповідною позовною заявою до суду, оскільки такі дії суб`єкта владних повноважень є способом здійснення владних повноважень, і діє він в такому випадку з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право вимагати вчинення відповідних дій суб`єктом владних повноважень, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є належним.

Посилання ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" на відсутність умов, які закон вимагає для звернення органу ДАБК до суду з відповідним позовом про знесення самочинного будівництва або його перебудову, зокрема, щодо істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил, є безпідставними та не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на те, що наявність таких обставин підтверджена рішеннями судів у справах № 8155987/16 та № 815/6047/16.

Слід зазначити, що згідно статті 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується доводів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, викладених Управлінням ДАБК в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне:

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, у задоволенні клопотання позивача про розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача, суд зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності та не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки у даному випадку, розгляд справи у загальному провадженні суттєво сповільнить її вирішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року залишено без задоволення заперечення відповідача про розгляд адміністративної справи №420/2115/19 у спрощеному позовному провадженні та продовження розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

В поданій апеляційній скарзі апелянт наполягав на порушенні судом порядку розгляду справи, оскільки вважає, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів вважає вказані твердження безпідставними, з огляду на те, що згідно ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено ті справи, які не можуть бут розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, суд першої інстанції наділений правом вирішувати питання щодо можливості призначення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що за характером спірних правовідносин вказана адміністративна справа не є складною, а тому могла бути призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням усіх цих обставин судом прийнято рішення про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що не суперечить положенням КАС України.

При цьому, слід ще раз наголосити, що нормами КАС України передбачено перелік справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження і у разі порушення цих вимог, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. В даному випадку справа, що розглядається не підпадає під перелік справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції за вказаними обставинами.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на відсутність, на його думку, достатнього обсягу доказів по справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 77 КАС України).

Згідно ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Статтею 261 КАС України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

В даному випадку відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву на позовну заяву та не виконав свого обов`язку щодо надання доказів разом із відзивом на позовну заяву, що змусило суд першої інстанції здійснювати розгляд справи на підстави наявних доказів.

Що стосується посилання апелянта на те, що зверненню з даним позовом повинно було обов`язково передувати звернення ОСОБА_1 до Управління ДАБК Одеської міської ради колегія суддів також вважає необґрунтованим та зазначає, що позивач має право захищати свої права як в судовому, так і позасудовому порядку. В даному випадку звернення позивача до Управління ДАБК ОМР не є обов`язковою передумовою для звернення його до суду за захистом порушених прав.

Що стосується посилань відповідача на п. 8 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва у місті Одесі, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОМР від 29.03.2018 року № 135, згідно якого в даному випадку з позовом до суду має звертатись відповідна районна адміністрація, колегія суддів зазначає, що на органи державного архітектурно-будівельного контролю обов`язок щодо звернення до суду покладено нормами Закону України Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який має вищу юридичну силу, а тому саме його положення підлягають застосуванню в даному випадку.

Таким чином, за наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що є підставою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, а саме звернутись з відповідним позовом до ТОВ "Г.М.Б. Девелопмент" про приведення квартири АДРЕСА_2 у стан до незаконної реконструкції.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги щодо припинення незаконної реконструкції не підлягають задоволенню, з огляду на те, що припинення незаконної реконструкції не входить до повноважень відповідача, оскільки, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду; усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.М.Б. Девелопмент" та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.Г. Федусик