Рішення

від 13.09.2022 по справі 527/587/22

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/587/22

провадження 2/527/299/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурбиги Ю.С.,

представника відповідача Грущенка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/587/22 за позовом представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачки грошові кошти в розмірі 83371,30 грн, з яких 50000 грн. грошові кошти здобуті без достатньої правової підстави, 15640,76 грн. проценти за користування грошовими коштами, набутими без достатньої правової підстави, 4623,29 грн.- 3% річних., інфляційні втрати 13107, 25 грн. Свої позовні вимоги представник позивач обгрунтував тим, що 04.02.2019 року між ОСОБА_1 та ПП «ЗОВ» було укладено договір б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (еміфтевзіс) та підписано акт приймання передачі земельної ділянки. Користування земельною ділянкою за вказаним договором є відплатним. Розмір плати складає 20000 грн. ПП «ЗОВ» було в повному обсязі сплачено ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20000 грн., відповідно до накладної від 04.03.2019, крім того ПП «ЗОВ» додатково сплатило ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30000 грн, відповідно до накладної від 04.03.2019. Однак рішенням державного реєстратора на нерухоме майно № 47353214 від 14.06.2019 ПП «ЗОВ» було відмовлено у державній реєстрації іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 5320687500:00:001:0107 через наявність в Державному реєстрі із 29.03.2019 запису про державну реєстрацію іншого речового права за іншим суб`єктом ФОП ОСОБА_3 , який був внесений на підставі на підставі договору оренди землі б/н від 28.03.2019, що укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Рішенням Глобинськго районного суду від 22.06.2021 у задоволенні позову представника ПП «ЗОВ» Близнюка І.В. до ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_3 за участю третьої особи державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І., про визнання договору недійсним та скасування запису відмовлено, яке було залишено без змін Постановою апеляційного суду від 14.09.2022. Постановою Верховного суду від 19.01.2022 касаційну скаргу ПП «ЗОВ» залишено без задоволення, всі попередні рішення залишено без змін. Враховуючи, що відповідачка набула майно грошові кошти, безпідставно, 21.03.2022 на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів протягом 7 днів, оскільки станом на кінець квітня 2022 вимога залишена не задоволеною, тому представник позивача звернувся до суду. Просив суд стягнути з відповідачки кошти в розмірі 50000 грн. грошові кошти здобуті без достатньої правової підстави,на підставі ст.1212 ЦК України та на підставі ст.536 та 1048 ЦК України відсотки за користування в сумі - 15640,76 грн., також інфляційні втрати в сумі 15640,76 грн. та 3% річних в сумі 4623,29 грн. за період з 29.03.2019 року по 27.04.2022 року.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання та надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримують та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, повідомлена про судове засідання належним чином причини неявки суду невідомі.

Представником відповідачки до справи долучений відзив, відповідно до якого він прохав поновити йому строк на подання відзиву, вказуючи на поважність причин пропуску, крім того вказував, що відповідачко позов визнає частково, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «ЗОВ» 50000 грн. грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, в інші частині позову відмовити за безпідставністю.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримував поданий відзив, просив позов задовольнити частково, вказуючи що відповідач визнає позов в сумі 50000 грн., а в іншій частині позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Між сторонами був укладений договір № б\н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04.03.2019 року, підписаний власником земельної ділянки ОСОБА_1 та землекористувачем ПП «ЗОВ» Замикулою І.В. (а.с.12-16).

Відповідно до умов п.п.1.1-1.2.6, 1.3 вищевказаного Договору , предметом договору є право користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , площею 4,39 га, кадастровий номер 5320687500:00:001:0107. Власник вказаної земельної ділянки передає землекористувачу право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб для використання за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір № б\н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04.03.2019 року не зареєстрований у передбаченому законом порядку.

На виконання умов вказаного договору ПП «ЗОВ» сплатило ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 50000 грн, що підтверджується копіями накладних б/н від 04.03.2019 року ( а.с. 17-20)

Представник позивача звертався до Глобинського районного суду Полтавської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , з залученням третьої особи державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни, про визнання договору недійсним та скасування запису. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 апеляційну скаргу ПП «ЗОВ» залишено без задоволення рішення Глобинського районного суду Полтавської області без змін.

Постановою Верховного суду від 19.сіня 2022 року касаційну скаргу ПП «ЗОВ» залишено без задоволення, рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року без змін.( а.с. 21-25)

У відповідності до положень ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21.03.2022 року позивачем було направлено відповідачу претензію щодо сплати набутих без достатньої правової підстави грошових коштів. Претензія залишена без відповіді.

Враховуючи вище викладене сторони між собою не оспорюють отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50000 грн., які відповідно до вказаних судових рішень стали грошовими коштами отриманими без належних правових підстав.

Відповідно до ст.1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином;2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави - це таке правовідношення, в силу якого одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положеньчастини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому (постанова Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-122 цс14).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Заматеріалами справи доведеним є факт передачі коштів позивачем відповідачу в сумі 50 000 грн.; договір б/н від 04.03.2019 року як правову підставу для отримання вказаних коштів згідно рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2021 року, постанови Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, постанови Верховного Суду від 19 січня 2022 року визнано неукладеним, тобто в даному випадку відпала підстава, на якій воно було набуте.

З огляду на викладене, суд, оцінивши докази у сукупності, робить висновок про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 50 000,00 грн. є обґрунтованими, законними та такими, які належить задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сум відсотків закористування всумі -15640,76 грн.,також інфляційнівтрат в сумі15640,76грн.та 3%річних всумі 4623,29грн.за періодз 29.03.2019року по27.04.2022року, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для її задоволення. Наведений представником позивача розрахунок заборгованості, ґрунтується на припущеннях щодо розміру відсотків за користування, а також відповідно і розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, що суперечить ч. 6ст. 81 ЦПК України, оскільки гроші передавались відповідачу на правовій підставі, яка згодом відпала згідно судових рішень вказаних вище.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 89,141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позов представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь Приватного підприємства «ЗОВ» (адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Пустовійтове, код ЄДРПОУ 32699722) 50000 грн грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь Приватного підприємства «ЗОВ» (адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Пустовійтове, код ЄДРПОУ 32699722) витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Приватне підприємство «ЗОВ» (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Пустовійтове, код ЄДРПОУ 32699722);

Представник позивача - Близнюк Ігор Володимирович (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Халаменюка, 5);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 );

Представник відповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2022 року.

Суддя А. В. Павлійчук