Ухвала

від 11.05.2023 по справі 527/587/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/587/22 Номер провадження 22-ц/814/2890/23Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

11 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Карпушина Г.Л., судді Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича на додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року у справі за позовною заявою представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2022 року позов представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ЗОВ» 50 000 грн грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ЗОВ» витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року клопотання представника позивача адвоката Близнюка І.В. про залучення доказів понесених витрат на правову (правничу) допомогу та ухвалення додаткового рішення - задоволено.

Відмовлено у розподілі витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000 грн. між сторонами.

З додатковим рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року не погодивсяпредставник Приватного підприємства «ЗОВ» - адвокат Близнюк Ігор Володимирович та подав на нього апеляційну скаргу, після закінчення строків, встановлених ст. 354 ЦПК України.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ПП «ЗОВ» - адвоката Близнюка І.В. залишено без руху, зважаючи на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягали додатковому обґрунтуванню. Надано апелянту строк на усунення вказаних недоліків, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

04.05.2023 року на виконання вимог ухвали апелянтом подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарженнясудового рішення.

В обґрунтування клопотання зазначає, що направлення копії оскаржуваного судового рішення 06.10.2022 року на електронну адресу представника ПП «ЗОВ» - адвоката Близнюка І.В. ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належним врученням копії судового рішення. Вказує, що оскаржуване судове рішення постановлено без участі скаржника. Адвокатом Близнюком І.В. не подавалися заяви (клопотання) про надсилання копій судових рішень на електронну пошту, також оскаржуване рішення не надсилалося з доменним іменем «mail.gov.ua», як того вимагає Закон, відтак у даному випадку підтвердженням належного вручення оскаржуваного судового рішення Скаржнику, або його представнику може бути лише відмітка на поштовому повідомленні, або розписка про отримання копії судового рішення. Однак, ні відмітки на поштовому повідомленні, ні розписки матеріали справи не містять, що свідчить про те, що оскаржуване рішення Скаржнику не вручалося. Тому вважає, що надіслання судом копії цього рішення на адресу електронної пошти Близнюка І.В. не є належним способом вручення копії судового рішення, та не відповідає змісту положення ст. 272 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає, що вказані адвокатом Близнюком І.В. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Матеріали цивільної справи містять довідку про відправку та доставку копії судового рішення на електронну адресу представника Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка І.В. ІНФОРМАЦІЯ_1 - 06.10.2022 10:23:29 (а.с.16, т.2)

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

У той же час апеляційний суд бере до уваги, що представник ПП «ЗОВ» - адвокат Близнюк І.В використовував вказану вище електронну адресу, зокрема вказував її як при подачі позовної заяви, так і при подачі інших заяв та клопотань по справі.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20 січня 2023 року в справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) «якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22)».

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що представник ПП «ЗОВ» - адвокат Близнюк І.В. надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Таким чином, доставлення 06 жовтня 2022 року (а.с.16, т.2) копії додаткового рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року на електронну представника ПП «ЗОВ» - адвоката Близнюка І.В. є днем вручення судового рішення.

А відтак, строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року для представника ПП «ЗОВ» - адвоката Близнюка І.В. розпочався 07 жовтня 2022 року та закінчився 05 листопада 2022 року.

Проте, апеляційну скаргу представник ПП «ЗОВ» - адвокат Близнюк І.В. надіслав засобами поштового зв`язку лише 30 січня 2023 року, тобто з пропуском тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, вказані представником ПП «ЗОВ» - адвокатом Близнюком І.В. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме, те що копію оскаржуваного судового рішення він не отримував, та про його існування він дізнався з ЄДРСР 30.01.2023 року, за встановлених апеляційним судом вище обставин, апеляційним судом визнані неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14.10.2003 у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.

Відповідно до ч.4 ст.357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником у встановлений судом строк додатково не обгрунтовано причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд приходить до висновку що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича на додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 185, 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича на додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року у справі за позовною заявою представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - адвоката Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Г.Л. Карпушин

Судді: С.А. Гальонкін

О.Ю. Кузнєцова