Ухвала

від 29.09.2022 по справі 632/829/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 632/829/22 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/619/22 Суддя-доповідач ОСОБА_2

Категорія: ст.ст.170-175 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, з участю представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валках справу за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 серпня 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 серпня 2022 року задоволено клопотання слідчого ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні начальником Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221120000193 від 11.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Накладено арешт на майно, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області відносно 11 складометрів попиляної деревини порід «Клен», «Дуб», «В`язь» та «Ясен», які не є тимчасово вилученим майном та які розташовані з 11.08.2022 року в дошкільному навчальному закладі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Киселівського старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Киселі, вул. Перемоги, 23А.

Встановлено строк арешту майна до 13 жовтня 2022 року включно, після чого в разі відсутності інших процесуальних документів з боку слідчого судді надісланих у визначеному законом порядку, визначити, що Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області в особі своїх виконавчих органів має право на власний розсуд використовувати вказане майно за першої потреби, зокрема, шляхом безоплатного надання для обігріву приміщень соціально незахищеним верствам населення або внутрішньо переміщеним особам, які зареєстровані та перебувають на території обслуговування вказаного органу місцевого самоврядування, без жодних обмежень.

Не погодившисьз вказанимрішенням суду, ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від29серпня 2022року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вказана ухвала слідчого судді постановлена при неповному з`ясуванні обставин справи та порушенням вимог КПК України. ОСОБА_6 зазначив, що оскільки майно не вилучалося в рамках кримінального провадження, то вказане майно не може бути речовим доказом в кримінальному провадженні. Крім цього, як вказує апелянт, поза увагою слідчого судді залишилося те, що в даному кримінальному провадженні, жодній особі не повідомлено про підозру, а тому вказана деревина має статус майна, яке не належить третій особі, а тому з клопотанням про арешт майна повинен був звернутися прокурор, а не слідчий, з огляду на положення частин 1, 2 статті 64-2 КПК України.

Вислухавши доповідь судді, представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що слідчимСВ ВП№ 1Лозівського РВПГУНП вХарківській області ОСОБА_8 погодженого прокурором у кримінальному провадженні начальником Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221120000193 від 11.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

16.08.2022 р. слідчий СВВП №1Лозівського РВПГУНП вХарківській області ОСОБА_8 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про накладенням арешту на тимчасове вилучене майно.

22.08.2022 р. слідчий на виконання ухвали слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна повторно звернувся до слідчого судді щодо обґрунтованості відповідного клопотання в частині визначення фактичного власника майна, в якому просив накласти арешт на вилучені предмети, а саме 11 складометрів попиляної деревини породи «Ясен», «Клен», «Дуб» та «В`язь» шляхом заборони користуватися та розпоряджатися ними, а також передати вищевказані вилучені предмети до Киселівського старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області через те, що камера зберігання речових доказів ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП у Харківській області не має відповідних умов для зберігання громіздких предметів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що не зважаючи на пояснення Олексіївського сільського голови ОСОБА_9 , надані по даній справі, зазначена земельна ділянка, де здійснювалася порубка дерев, належить, по-перше, до сільськогосподарських земельних ділянок, а не до земель лісового фонду, та розпорядником вказаної земельної ділянки є саме орган місцевого самоврядування, де вона розташована: Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області. Кадастровий номер відносно саме лісозахисної смуги відсутній, сама земельна ділянка як об`єкт речового права не сформована. Попиляна 11.08.2022 року деревина була вилучена протоколом огляду місця події від 16.08.2022 року, та в той же день визнана речовим доказом по справі для проведення в подальшому відповідних експертних досліджень. Необхідність арешту слідчий за погодженням з прокурором поясним тим фактом, що попиляна деревина може бути вкрадена, а її арешт забезпечить схоронність майна для подальших процесуальних дій з ним по даному кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчогосудді Первомайськогоміськрайонного судуХарківської областівід 29серпня 2022 року задоволено вказане клопотання слідчого ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні начальником Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221120000193 від 11.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Накладено арешт на майно, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області відносно 11 складометрів попиляної деревини порід «Клен», «Дуб», «В`язь» та «Ясен», які не є тимчасово вилученим майном та які розташовані з 11.08.2022 року в дошкільному навчальному закладі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Киселівського старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Киселі, вул. Перемоги, 23А.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що слідчим доведено, що в даній справі видалення деревини у лісозахисній смузі відбувалося без відповідного дозволу, що вказує на те, що така вирубка була незаконною, акту про визнання статусу, меж та стану спірної лісозахисної смуги не складалося. Таким чином, до його складання саме орган місцевого самоврядування Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області є користувачем вказаної земельної ділянки та відповідає перед державною за її збереження та належне утримання.

Таким чином, саме у користувача майна, яким є Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області, знаходиться станом на час розгляду вказаного питання деревина, яка є об`єктом кримінального правопорушення, тобто фактична вказана деревина у користувача не вилучалася, а є у вигляді прорубленої деревини саме у Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області, яка є вільною у користуванні вказаним майном, оскільки в природі не передбачено можливості повернення деревини у первинний стан після її попилу чи порубки.

Щодо арешту вказаного майна слідчий суддя, вийшов зі встановленого факту незаконної порубки деревини 11.08.2022 року, вважав за необхідне такий арешт накласти, оскільки це необхідно для визначення розміру шкоди, завданої державі в особі органу місцевого самоврядування. Без накладення арешту вказане майно могло бути використано як органом місцевого самоврядування, так і з кримінальних мотивів, іншими фізичними та юридичними особами, що унеможливлюють подальше розслідування кримінального провадження за ст.246 КК України стосовно порубки деревини, яка відбулася 11.08.2022 року.

При визначення строку для арешту майна слідчий суддя вийшов з того, що слідчий здійснить усі заплановані ним заходи вчасно, оскільки деревина, яка зберігається під відкритим небом має схильність до пошкодження, а тому встановлює строк арешту майна до 13 жовтня 2022 року, що є достатнім для проведення відповідних слідчих дій, про які вказав слідчий у своєму клопотанні.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучене, під час огляду місця події обладнання підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту буде можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Судова колегія враховує, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому може бути повернуто згідно положень ст.174 КПК України.

Посилання апелянта на відсутність підстав для арешту майна, невмотивованість ухвали слідчого судді, відсутність відношення деревини до даного кримінального провадження не свідчить про необгрунтованість ухвали слідчого судді. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилання на відсутність повідомлення будь-кому про підозру у даному кримінальному провадженні і відсутність підстав у зв`язку з цим на арешт майна, не свідчить про незаконність судового рішення. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна, з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту, поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Колегія суддів вважає поспішним рішення суду першої інстанції в тому, що в резолютивній частині вищевказаного рішення суд визначив конкретний строк по закінченню якого Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області вправі розпорядитися зазначеною деревиною, що не входило в компетенцію суду на даній стадії розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, ухвала слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.08.2022 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 у кримінальному провадженні частковому задоволенню.

Керуючись ч.6 ст.376, ч.6 ст.9, ст7, ст.ст.170-175, ст.ст.392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.08.2022 року про арешт майна по справі № 1202222110000193 від 11.08.2022 року, - скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Клопотання слідчого, погоджене прокурором у даному провадженні, про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області відносно 11 складометрів попиляної деревини порід «Клен», «Дуб», «В`язь» та «Ясен» та передати на відповідальне зберігання адміністрації дошкільного навчального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Киселівського старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4