Постанова

від 27.09.2022 по справі 365/229/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року

м. Київ

справа №365/229/21

провадження №22-ц/824/7355/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Скіпщина»

треті особи - Селянське (Фермерське) господарство «Сосновий бор», державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року у складі судді Хижного Р.В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», треті особи: Селянське (Фермерське) господарство «Сосновий бор», державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації договору оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоров О.С. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд усунути позивачу, як власнику, перешкоди у користуванні належними йому земельними ділянками, скасувати державну реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок від 09 квітня 2020 року, укладених між ТОВ «Скіпщина» та позивачем, зобов`язати ТОВ «Скіпщина» повернути позивачу спірні земельні ділянки; стягнути з ТОВ «Скіпщина» на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 3 632 грн, витрати на правничу допомогу - 47 000 грн; за проведення експертизи - 14 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 08 квітня 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за №347, виданим приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В., позивач ОСОБА_1 успадкував від своєї баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , чотири земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 квітня 2020 року, на виконання домовленостей між позивачем та Селянським (фермерським) господарством «Сосновий Бор» (далі - СФГ «Сосновий Бор»), з метою укладення договору оренди землі, позивач отримав від СФГ «Сосновий Бор» в якості завдатку за земельні ділянки 300 000 грн, про що власноручно позивачем було складено розписку про отримання грошей від 08 квітня 2020 року.

09 квітня 2020 року між позивачем та СФГ «Сосновий Бор» було укладено Договір оренди землі, згідно з п. 2 якого в оренду передаються успадковані чотири земельні ділянки. Договір укладено на 49 років. Орендна плата згідно з п. 9 Договору вноситься виключно у розмірі 120 000 грн за весь період оренди, в тому числі податок з доходів фізичних осіб.

Того ж дня позивач отримав від СФГ «Сосновий Бор» 120 000 грн в якості орендної плати за земельні ділянки, про що позивачем було складено розписку від 09 квітня 2020 року в присутності двох свідків.

При отриманні коштів, написанні розписок від 08 квітня 2020 року, 09 квітня 2020 року, договору від 09 квітня 2020 року з СФГ «Сосновий Бор», позивач, з метою підтвердження та ідентифікації своєї особи надав паспорт № НОМЕР_1 , виданий 28 серпня 2018 року, орган видачі 32229, що підтверджується витягом №3229-1987425-2018 та про що зазначалось у реквізитах вищезазначених документів.

Позивач, з метою оформлення прав на спадщину на земельні ділянки, також звертався до СФГ «Сосновий Бор» із письмовим зверненням від 10 лютого 2020 року про надання позики в сумі 15 000 грн, про що 15 лютого 2020 року було укладено письмовий договір позики.

16 квітня 2020 року представник СФГ «Сосновий Бор» звернувся до Державного реєстратора виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко О.В. з пакетом документів щодо реєстрації договору оренди землі, укладеного між позивачем та СФГ «Сосновий Бор». ОСОБА_4 повідомила, що право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0002, 3221981000:03:017:0002, 3221981000:03:021:0014, 3221981000:03:017:0020, що належать на праві приватної власності позивачу, було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (далі - ТОВ «Скіпщина») строком на 10 років на підставі двох договорів оренди від 09 квітня 2020 року, укладених між позивачем та відповідачем ТОВ «Скіпщина».

Позивач стверджує, що не підписував договорів оренди з відповідачем, а тому вони є неукладеними. У реквізитах сторін неукладених договорів зазначені реквізити недійсного паспорту позивача та неправильно зазначено місце реєстрації позивача, паспорт позивача серія НОМЕР_2 , виданий Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 березня 2008 року, було визнано недійсним.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідач 10 квітня 2020 року подав до державного реєстратора Тимченко О.В. заяви № 39268728 та № 39268844, 13 квітня 2020 року - заяви №39274798 та № 39275081 про реєстрацію неукладених договорів, на підставі яких за відповідачем зареєстроване право оренди спірних земельних ділянок.

21 квітня 2020 року позивач звернувся із заявою про вчинення злочину до Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури. Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110170000113 від 25 квітня 2020 року за ч. 3 ст. 358 КК України про те, що посадові особи ТОВ «Скіпщина» скоїли відносно позивача злочин пов`язаний з підробкою документів, а саме договору оренди земельної ділянки.

Позивач вважав, що договори оренди земельних ділянок №б/н від 09 квітня 2020 року між позивачем та відповідачем є неукладеними, оскільки позивач їх не підписував і не передавав свої земельні ділянки в оренду відповідачу, а Державний реєстратор був зобов`язаний перевірити реквізити паспорта позивача з метою ідентифікації учасника правочину - позивача ОСОБА_1 та прийняти рішення про відмову в проведенні державної реєстрації права оренди.

Позивач вказував, що уклав договір оренди земельних ділянок від 09 квітня 2020 року із СФГ «Сосновий Бор» строком на 49 років і отримав від орендаря кошти у вигляді орендної плати за укладеним договором. На сьогоднішній день, незаконно зареєстроване право оренди на земельні ділянки позивача в Єдиному реєстрі речових прав за відповідачем перешкоджає реєстрації договору оренди землі, укладеного 09 квітня 2020 року між позивачем та СФГ «Сосновий Бор». Позивач, у разі неможливості забезпечити користування земельними ділянками СФГ «Сосновий Бор» за договором, буде зобов`язаний відшкодувати збитки СФГ «Сосновий Бор», в тому числі, повернути кошти, що були отримані за договором та розписками, тому позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, 19 квітня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що позивач надав суду в ході розгляду справи судом першої інстанції достатні докази, що відносяться до предмета доказування, для висновку про неукладеність спірних договорів оренди землі.

Вказує, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 27 серпня 2021 року про витребування оригіналів договорів оренди землі для проведення почеркознавчої експертизи, а тому суд мав застосувати положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України та надати оцінку процесуальній поведінці відповідача.

Зазначає, що суд залишив поза увагою доводи позивача, що у реквізитах сторін неукладеного договору №2 зазначені реквізити недійсного паспорту позивача та невірно зазначено місце реєстрації позивача, договори мають суттєві розбіжності щодо нормативно-грошової оцінки землі, позивач не отримував орендної плати від відповідача за оспорюваними договорами.

Зауважує, що суд не надав оцінки поясненням свідків, які заперечували факт укладення договорів оренди з ТОВ «Скіпщина», а саме, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вважає безпідставним висновок суду, що між позивачем та ТОВ «Скіпщина» сформувалися тривалі відносини з приводу оренди землі, які перейшли у спадщину ОСОБА_1 .

Суд не взяв до уваги, що матеріали справи не містять договору оренди землі між позивачем або його спадкодавицею - бабусею ОСОБА_3 .

Уважає, що він, як власник земельної ділянки, вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки, оскільки реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю.

20 червня 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від директора ТОВ «Скіпщина» Очколяса С.Г., в якому останній просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах закону, позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Зокрема зазначає, що та обставина, за якою на момент реєстрації оспорюваних договорів оренди позивачу було видано інший паспорт взамін зіпсованого, не свідчить про невідповідність волевиявлення самого ОСОБА_1 при укладенні договорів оренди.

26 вересня 2022 року представник позивача ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду письмові пояснення, в яких зазначив, що у відповідача наявний інший примірник договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, жодних доказів витребування у відповідача двох екземплярів договорів оренди ні в суд першої, ні апеляційної інстанції останнім надано не було.

26 та 27 вересня 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшли клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що останній з 14 по 28 вересня 2022 року знаходиться на реабілітації після операційного втручання в санаторії Трускавецького району Львівської області, використовувати власні засоби інтернет зв`язку для участі у відеоконференції представник можливості не має.

Разом з тим, вказане клопотання задоволенню не підлягає у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження перебування представника відповідача ОСОБА_7 за межами міста Києва та неможливості прибути у призначене судове засідання з огляду на його належне та завчасне повідомлення.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Представник третьої особи СФГ «Сосновий бор» у судовому засіданні підтримав подану стороною позивача апеляційну скаргу.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що він не підписував спірні договори, а отже що договори є неукладеними. На підставі цих договорів та заяви директора ТОВ «Скіпщина» державним реєстратором проведена державна реєстрація права оренди за ТОВ «Скіпщина», договори оренди з ТОВ «Скіпщина» є чинними.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 3221981000:03:021:0014, 3221981000:03:017:0020, 3221981000:03:021:0002 та 3221981000:03:017:0002, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом № 344, 341, 350 та 347 від 08 квітня 2020 року (т. 1, а.с. 28-31 - копії свідоцтв, т. 2, а.с. 106-147 - копія спадкової справи).

09 квітня 2020 року між ТОВ «Скіпщина» та ОСОБА_1 укладено два договори оренди землі, б/н, строком на 10 років.

За одним договором ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Скіпщина»: земельну ділянку загальною площею 4,4729 га (рілля), кадастровий номер 3221981000:03:021:0014, яка належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 344, виданого 08.04.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2067507732219, та земельну ділянку загальною площею 0,9098 га (сіножаті), кадастровий номер 3221981000:03:017:0020, яка належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 341, виданого 08.04.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2067482032219 (т. 1, а.с. 20-21 - копія договору).

За іншим договором ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Скіпщина»: земельну ділянку загальною площею 4,7149 га (рілля), кадастровий номер 3221981000:03:021:0002, яка належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 347, виданого 08.04.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2067529732219, та земельну ділянку загальною площею 0,9098 га (сіножаті), кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, яка належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 350, виданого 08.04.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2067546032219 (т. 1, а.с. 22-23 - копія договору).

На підставі цих договорів державний реєстратор Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області Тимченко О.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, права оренди ТОВ «Скіпщина» на ці земельні ділянки та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відповідні відомості (т. 1, а.с. 24-27, 154-159 - копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, т. 1, а.с. 108-119 - копії рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та копії договорів оренди землі).

Позивач стверджує, що не підписував договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина», а тому вони є неукладеними. На підтвердження цього надав до суду висновок експерта №1-23/04 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, проведений експертом ТОВ «Український центр судових експертиз» Кривошеїною О.П. Згідно з висновком експерта, підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться в графі «Орендодавець» у електронних фотокопіях договорів оренди від 09 квітня 2020, укладених між ТОВ «Скіпщина» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 49-53 - висновок експерта, т. 1, а.с. 54-62 - ілюстративна таблиця до висновку експерта, т. 1, а.с. 63-64 - копія договору про надання експертних послуг).

Разом з тим, суд першої інстанції визнав вказаний висновок експерта № 1-23/04 від 23 квітня 2021 року не допустимим доказом у справі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону в редакції станом на дату проведення експертизи № 1-23/04 від 23.04.2021).

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності в порядку, передбаченому цим законом (ч. 3 ст. 10 закону «Про судову експертизу»).

Почеркознавча експертиза віднесена чинним законодавством до криміналістичних експертиз. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (розділ І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року з подальшими змінами).

Таким чином, на замовлене заявником експертне почеркознавче дослідження не поширюється вимога щодо необхідності його проведення виключно державними спеціалізованими установами.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №526/2465/16-ц.

Зважаючи на викладене, посилання суду першої інстанції на те, що почеркознавча експертиза, яка відноситься до криміналістичних експертиз, може бути проведена виключно експертами державних спеціалізованих установ є помилковим.

Проте, місцевий суд, вірно встановивши, що за даними реєстру атестованих судових експертів https://rase.minjust.gov.ua/ свідоцтво №475 експерта Кривошеїної О.П. було визнано недійсним відповідно до наказу № 558 о/с від 29 березня 2010 року та інші свідоцтва цього експерта, які підтверджували право на проведення почеркознавчої експертизи, також недійсні (т. 1, а.с. 146 - інформація з реєстру), правильного висновку дійшов, що висновок експерта № 1-23/04 від 23 квітня 2021 року не може бути визнаний судом як допустимий доказ у справі, оскільки експерт не має дійсного свідоцтва на підтвердження кваліфікації для проведення почеркознавчої експертизи.

Окрім того, для проведення судової почеркознавчої експертизи рукописних записів та підписів надаються виключно оригінали документів, однак експертиза, здійснена на замовлення позивача, була проведена на підставі копій договорів оренди, що є неприпустимим про проведення такого виду експертизи.

Позивачем також надана копія висновку експерта від 26 травня 2021 року №СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, проведена судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України К. Фандіковою, яка має відповідну кваліфікацію для проведення почеркознавчої експертизи. Експертиза проводилась на підставі постанови слідчого про призначення почеркознавчої експертизи від 17 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110170000113 від 25 квітня 2020 року. На експертизу надано, зокрема: оригінал договору оренди землі від 09 квітня 2020 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0002 та 3221981000:03:017:0002 на 2 арк. та оригінал договору оренди землі від 09 квітня 2020 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0014 та 3221981000:03:017:0020 на 2 арк.

За результатами проведення експертизи, експерт дійшов висновку, що вирішити запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» в оригіналах цих договорів ОСОБА_1 чи іншою особою - не виявилося можливим у зв`язку з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі та зразках підпису ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 9-18 - копія висновку експерта).

Таким чином судом вірно встановлено, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що в договорах оренди землі від 09 квітня 2020 рокуз ТОВ «Скіпщина» міститься не його підпис.

Відповідно до інформації з сайту Державної міграційної служби паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , реквізити якого зазначені в договорах оренди, укладених з ТОВ «Скіпщина», визнано недійсним (т. 1 а.с. 45 - копія інформації).

З відповіді на адвокатський запит ОСОБА_8 від 21 квітня 2021 року №21/04/21 вбачається, що паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 березня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , визнано недійсним, вилучено та знищено 21 серпня 2018 року у зв`язку з обміном паспорта (т. 1, а.с. 46, 47 - копії адвокатського запиту та відповіді на запит).

Посилання позивача на те, що у договорах з ТОВ «Скіпщина» зазначено реквізити паспорта позивача, який був вилучений у зв`язку із заміною на паспорт нового зразка, безпосередньо не свідчить про те, що ОСОБА_1 не підписував договори оренди з ТОВ «Скіпщина», оскільки з матеріалів справи та показань свідків вбачається, що він сам заздалегідь надав копію паспорта та інших документів для оформлення договорів оренди відповідачу, позивач та відповідач були знайомі та не мали сумніву в ідентичності особи кожного з них, при підписанні договорів оренди з ТОВ «Скіпщина» ОСОБА_1 не повідомив орендодавця про зміну паспорта, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Судом першої інстанції також установлено, що 09 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з СФГ «Сосновий Бор» щодо тих самих земельних ділянок з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0002, 3221981000:03:017:0002, 3221981000:03:021:0014 та 3221981000:03:017:0020. Договір укладено на 49 (років). Орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 120000,00 грн за весь період оренди, в томі числі податок з доходів фізичних осіб (т. 1, а.с. 32-34 - копія договору оренди).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав від СФГ «Сосновий Бор» за договором 420 000 грн. Передача коштів оформлена двома розписками на суму 120 000 грн (орендна плата) та 300 000 грн (як позика).

Згідно з розпискою від 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 , громадянина України, 120 000 грн в якості орендної плати за спірні земельні ділянки після підписання договору оренди землі між ним та СФГ «Сосновий Бор» від 09 квітня 2020 року. Кошти передані в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 36 - копія розписки).

Інша розписка, надана позивачем 08 квітня 2020 року ОСОБА_6 , громадянину України, в тому, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 300 000 грн в якості завдатку за спірні земельні ділянки. При цьому ОСОБА_1 зобов`язався підписати всі необхідні документи, а також здійснити всі необхідні дії для переходу права власності на вказані земельні ділянки до ОСОБА_6 , зокрема укласти договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 на ці земельні ділянки (т. 1, а.с. 35 - копія розписки).

Згідно копій договору позики (безвідсоткової) від 15 лютого 2020 року, звернення ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року та видаткового касового ордеру від 15 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав від СФГ «Сосновий Бор» позику для оплати нотаріальних послуг при переоформленні спадщини на землю (т. 1, а.с. 37, 38, 39).

Позивач, уважаючи, що договори з ТОВ «Скіпщина» від 09 квітня 2020 року є неукладеними та він їх не підписував, 22 квітня 2020 року звернувся до прокурора Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. На підставі цієї заяви 25 квітня 2020 року відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110170000113 (т. 1 а.с. 40, 41, 42).

В силу ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Стаття 24 цього закону містить вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Разом з тим, судом не встановлено підстав для відмови державним реєстратором у реєстрації прав оренди на підставі спірних договорів з ТОВ «Скіпщина».

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що він не підписував оспорювані договори оренди землі від 09 квітня 2020 року, а відповідно, що договори є неукладеними. На підставі цих договорів та заяви директора ТОВ «Скіпщина» державним реєстратором проведена державна реєстрація права оренди за ТОВ «Скіпщина». Наразі договори оренди з ТОВ «Скіпщина» є чинними.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено «27» вересня 2022 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик