Ухвала

від 29.09.2022 по справі 710/926/22

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №710/926/22

Номер провадження 2-з/710/24/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.09.2022 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Симоненко О.В., розглянувши заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Станіслава Вібе про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ

Звенигородська окружна прокуратура в інтересах Лип`янської сільської ради звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Царина 2018» про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

28.09.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява від заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 7125780400:06:001:0350, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на даний час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту, також, заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки.

В обґрунтування заяви зазначено, що Шполянським відділом Смілянської місцевої прокуратури (на цей час Звенигородської окружної прокуратури) під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42019251230000122 від 08.08.2019, № 12020250300000358 від 05.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК № 713506, виданого відповідно до розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22.03.2010 № 142, здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Разом з тим, за даними досудового розслідування вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Шполянською районною державною адміністрацією відповідне розпорядження не приймалось, а право власності на неї зареєстровано на підставі підробленого Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК № 713506. Ураховуючи, що ОСОБА_1 незаконно набув земельну ділянку, Звенигородська окружна прокуратура звернулась до суду із відповідним позовом з метою захисту прав держави в особі Лип`янської сільської ради.

Право оренди на вказана земельну ділянку зареєстроване 06.09.2019 року за ТОВ « Царина»

Зазначає, що Шполянським районним судом Черкаської області 25.07.2022 у справі № 710/20/21 задоволено клопотання адвоката Бабіч Т.Г., подане у кримінальному провадженні № 12020250300000358 від 05.10.2020 за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, та вирішено долю речових доказів, зокрема скасовано арешт, накладений ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.09.2019 у справі № 710/1129/19 на земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Антонівської сільської ради (за межами населеного пункту) Шполянського району Черкаської області, в тому числі скасовано арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350.

Ураховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач у справі на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення повторного її відчуження, зміну її конфігурації (об`єднання) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть утруднити або зробити не можливим його виконання, а саме витребування на користь держави, та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, виникає необхідність у забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 року у справі № 308/8567/20.

Згідно з п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з п.п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до положень ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При встановлені зазначеної відповідності слід врахувати, що суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Судом установлено, що Звенигородська окружна прокуратура подала до суду позов, предметом якого є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровий номер № 7125780400:06:001:0350 та усунення перешкод у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпоряджанняземельною ділянкоюсільськогосподарського призначенняплощею 2га закадастровим номером7125780400:06:001:0350шляхом скасуваннядержавної реєстраціїправа орендиза Товариством з обмеженою відповідальністю «Царина 2018» зодночасним припиненнямречових прав,номер записупро іншеречове право33113369,рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьз індекснимномером 48560471від 06.09.2019 .

Ураховуючи доводи заяви та надані на їх підтвердження документи, суд вважає що між сторонами дійсно виник спір. Обґрунтованість вимог позивача та наявність або відсутність підстав для їх задоволення підлягає встановленню під час судового розгляду.

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( номер інформаційної довідки 311147137 від 29.09.2022) зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н від 06.09.2019 року між ТОВ « Царина 2018» та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право:33113369.

Відповідно цієї ж інформаційної довідки 06.08.2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, на підставі ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 25.07.2022 року було припинено обтяження на земельну ділянку кадастровий номер № 7125780400:06:001:0350 площею 2 га.

У заявіпро забезпеченняпозову позивачвказує,що наявніпідстави вважати,що відповідачпо справіна данийчас маєреальну можливістьвільно розпоряджатисьспірною земельноюділянкою,що усвою чергуобумовлює високувірогідність здійсненняповторного їївідчуження,зміну їїконфігурації (об`єднання)тощо,з метоюзапобігання вчиненнядій,які можутьутруднити абозробити неможливим йоговиконання,а самевитребування накористь держави,та длязабезпечення належногозахисту законнихправ іохоронюваних інтересівдержави,виникає необхідністьу накладенніарешту тазабороні вчинятибудь-якіреєстраційні діїщодо спірноїземельної ділянки.

Ураховуючи встановлені обставини, в межах заяви про забезпечення позову, суд вважає, що накладення заборони здійснення будь яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, буде співмірним із заявленими позовними вимогами та підлягає застосуванню судом з метою забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та здійснення ефективного захисту прав останнього.

При цьому суд, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, вважає, що тимчасове обмеження прав ОСОБА_1 у зазначений вище спосіб є менш обтяжливим, оскільки у разі відмови у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог, ці права будуть відновленими та за бажанням реалізованими, в той час, як невжиття заходів щодо обмеження цих прав значно ускладнить ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та спонукатиме до залучення у спорі інших заінтересованих осіб, породжуючи нові спори щодо відновлення прав. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову не вплине на права орендаря.

За викладених обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0350, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0350, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Черкаському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Симоненко