Постанова

від 15.11.2023 по справі 710/926/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Черкаси

справа № 710/926/22 провадження № 22-ц/821/1655/23 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: Звенигородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Царина 2018»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року у справі за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Царина 2018», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

19 липня 2022 року Звенигородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради звернулась до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ « Царина 2018» з вимогою витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350; усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ «Царина 2018» з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 33113369, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48560471 від 06 вересня 2019 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Шполянським відділом Смілянської місцевої прокуратури (на даний час Звенигородської окружної прокуратури) під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42019251230000122 від 08 серпня 2019 року, № 12020250300000358 від 05 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 березня 2010 року серія ЯК № 713506, виданого ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22 березня 2010 року № 142, здійснено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

За даними досудового розслідування вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Шполянською районною державною адміністрацією відповідне розпорядження не приймалось, а Державний акт на право власності на земельну ділянку від 29 березня 2010 року серія ЯК № 713506 є підробленим.

У ході проведення спеціалістами відділу у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області збору вихідних даних для інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення щодо земель Антонівської сільської ради встановлено, що до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельних ділянках, які підлягали інвентаризації, серед яких є і земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 площею 2,0 га сільськогосподарського призначення.

Вказана земельна ділянка за обліковими даними ГУ ДГК у Черкаській області віднесена до земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Землевпорядна документація на зазначену земельну ділянку не розроблялася та на зберіганні у відділі у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області відсутня.

Також, вищевказана земельна ділянка внесена до ДЗК реєстратором відділу у Шполянському районі ГУ ДГК Черкаський області, заявки на її реєстрацію подано онлайн та одним із документів, на підставі яких внесено відомості до ДЗК, є державний акт на право власності на земельну ділянку.

Згідно з розпорядженням, яке зазначене підставою видачі ОСОБА_1 державного акту, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам.

Позивач також зазначив, що ні Шполянською районною державною адміністрацією, ні Антонівською сільською радою, ні Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області рішення, розпорядження, накази щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району не приймалися.

Також, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020250300000358 встановлено, що ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 до Шполянської районної державної адміністрації не звертався.

Отже, досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що ОСОБА_1 земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства у встановленому законом порядку не передавалась.

Таким чином, внаслідок незаконності вибуття спірної земельної ділянки із володіння власника поза його волею, порушене право комунальної власності, яке підлягає відновленню, шляхом витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Крім того, позивач вважає, що для забезпечення Лип`янській сільській раді реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровими номером 7125780400:06:001:0350 шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Царина 2018» з одночасним припиненням цього права на підставі ст.ст. 21, 152 ЗК України, ст. 16 ЦК України та ст.. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також у позові зазначено, що Лип`янська сільська рада, яка є правонаступником Антонівської сільської ради, не вживала заходів, у тому числі цивільно-правового характеру, щодо захисту законних інтересів держави в частині повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно, хоча прокуратура звертала увагу Лип`янської сільської ради на необхідність вчинення відповідних заходів. Така бездіяльність стала підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 3721 грн. 50 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що за результатами проведеного розслідування встановлено, що земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , у встановленому законодавством порядку не надавалася.

Таким чином, з наведених обставин, підтверджених доказами, встановлено факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки із державної власності - володіння власника поза його волею.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту у даній справі є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь Лип`янської сільської ради.

Суд також дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набув права власності (право володіння, користування та розпорядження) спірною земельною ділянкою, а лише є незаконним її володільцем, а від так не мав права нею розпоряджатись, зокрема укладати угоди щодо такого майна.

З оглядуна наведене,судове рішенняпро витребуванняз чужогонезаконного володінняземельної ділянкиє як підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно так і підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації договору оренди землі та припинення речового права: права оренди ТОВ «Царина 2018».

Таким чином, на переконання суду першої інстанції, вимога про усунення перешкод у здійсненні Лип`янською сільською радою права розпорядження та користування спірною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Царина 2018» з одночасним припиненням речового права не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ «Царина 2018» з одночасним припиненням речових прав, Черкаська обласна прокуратура оскаржила його в цій частині в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі просила скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області в оскаржуваній частині, здійснити розподіл судових витрат, а в решті рішення суду залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скаргамотивована тим,що за правовим висновком ВС у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 915/572/17 реєстрація права оренди не може впливати на права власника вимагати усунення порушення права власності на землю у спосіб пред`явлення негаторного позову. Скасування спірної державної реєстрації права оренди відповідає способу захисту порушеного права згідно приписів ст. 152 ЗК України та ст. 391 ЦК України та буде ефективним. Суд помилково застосував до правовідносин у справі висновки ВС у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 про неможливість поєднання в одній вимозі віндикаційного та негаторного позовів. Так у справі, що розглядав ВС, негаторні та віндикаційні вимоги стосуються одного відповідача та одних і тих самих правовідносин. У той час як у цій справі їх заявлено до різних відповідачів за різними правовідносинами щодо спірної земельної ділянки. Суд не врахував, що за приписами ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про витребування майна з незаконного володіння не є підставою для скасування державної реєстрації права оренди щодо нього. Відмова у задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди на неї нівелюватиме звернення з цим позовом до суду за ефективним судовим захистом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 22 березня 2010 року на підставі розпорядження Шполянської РДА від 22 березня 2010 року № 142, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим № 7125780400:06:001:0350 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту (а.с. 27 Т.1).

02 серпня 2019 року за вих. № 10-23-0.6-5652/2-19 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області направило повідомлення на адреси Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, Управління служби безпеки України в Черкаській області, Прокуратуру Черкаської області, ГУНП в Черкаській області про те, що за інформацією відділу у Шполянському районі Головного управління у ході проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту), що розташовані на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області були виявлені земельні ділянки, реєстрація яких була здійснена з порушенням земельного законодавства. На підставі онлайн заявок, які надійшли через електронний сервіс була здійснена державна реєстрація земельних ділянок, зокрема, з кадастровим № 7125780400:06:001:0350. У пакеті поданих документів були наявні державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які були видані на підставі розпорядження Шполянської РДА від 22 березня 2010 року № 142. Проте, в ході внутрішньої співпраці з Шполянською РДА було встановлено, що на підставі вказаного розпорядження було передано у власність земельні ділянки іншим громадянам та з іншим цільовим призначенням. Крім того, спеціалістами Відділу у Шполянському районі Головного управління було встановлено відсутність записів про реєстрацію вказаних державних актів в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, а також архівні копії державних актів та документації із землеустрою (а.с. 25-26 Т.1).

Відповідно до листа від 29 серпня 2019 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 09 серпня 2019 року, ГУ у Черкаській області надало відомості аналогічні змісту повідомлення від 02 серпня 2019 року за вих. № 10-23-0.6-5652/2-19 (а.с. 37-40 Т.1).

Зі змісту Розпорядження Шполянської РДА від 22 березня 2010 року № 142 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» вбачається, що адміністрацією прийнято рішення зокрема про передачу у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області громадянам згідно з додатком. Відповідно вказаного додатку такими громадянами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Дане розпорядження було направлено на запит Смілянської місцевої прокуратури від 10 грудня 2019 року (а.с. 50-51 Т.1).

Відділ у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області листом від 24 грудня 2019 року № 617/414-19-0.360 (а.с. 88 Т.1) на запит Смілянської місцевої прокуратури, відповідно якого серед іншого запитувалась інформація щодо спірного державного акту, повідомив, що інформація щодо обліку, виготовлення та видачі запитуваних державних актів, архівні примірники державних актів, записи про державну реєстрацію запитуваних державних актів у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на право користування землею, договорів оренди у Відділі відсутні.

Відповідно до відповіді Шполянської РДА Черкаської області від 10 січня 2020 року № 01-39/2867, на запит прокурора від 10 грудня 2019 року № 33/4-906 вих. 19, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим № 7125780400:06:001:0350, заяв (клопотань) від осіб, зазначених у запиті, про надання їм у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району до РДА у 2010 році, чи в інший час не надходило; розпоряджень Шполянська РДА про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та про затвердження такої документації із землеустрою щодо земельних ділянок та осіб, які зазначені в запиті, у 2010 році та у інший час не приймалось (а.с. 90 Т.1).

За змістом Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, наданої Відділом у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на запит прокурора від 20 жовтня 2020 року, зокрема відомостей у розділі 1 «Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб» виданих у 2010 році, запису про реєстрацію державного акту ЯК № 713506, виданому на підставі розпорядження Шполянської РДА від 22 березня 2010 року № 142, ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим № 7125780400:06:001:0350 немає (а.с. 31-36 Т.1).

Відповідно до Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020250300000358 від 05 жовтня 2020 року до ЄРДР внесені відомості № 12020250300000358 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України за фактом того, що невстановлена особа використовуючи завідомо підроблені документи державні акти на право власності на земельні ділянки, подавши їх на реєстрацію державному реєстратору речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності та права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я третіх осіб внаслідок чого земельні ділянки державної власності для ведення особистого селянського господарства незаконно вибули із державної власності та за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом того, що невстановлена особа підробила державні акти на право власності на земельні ділянки та договори оренди землі з метою реєстрації права власності та користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту, внаслідок чого земельні ділянки незаконно вибули з державної власності та право власності на них було зареєстровано за третіми особами та у подальшому земельні ділянки передані в оренду фермерському господарству (а.с. 12-14 Т.1).

За даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів 13 серпня 2020 року у присутності державного реєстратора Шполянської РДА прокурор отримав доступ до оригіналу заяви щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим № 7125780400:06:001:0350 та копії документів про реєстрацію іншого речового права № 33113369 та про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 48560471) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0350 та було вилучено вказані документи (а.с. 70-72 Т.1), серед яких Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого земельна ділянка кадастровий номер № 7125780400:06:001:0350 площею 2 га зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , державна реєстрація здійснена 22 липня 2019 року.

Згідно з відповідями Лип`янської сільської ради від 24 червня 2022 року № 02-22/531, 12 липня 2022 № 02-22/657 на запит Звенигородської окружної прокуратури земельна ділянка з кадастровим № 7125780400:06:001:0350 знаходилась у державній власності за межами населеного пункту, до передачі у власність, та входила до Антонівської сільської ради. Антонівська сільська рада та Лип`янська сільська рада не приймали і не погоджували рішення про надання у приватну власність вказаної земельної ділянки. Сільська рада не володіє інформацією щодо незаконності набуття у власність вказаної земельної ділянки (а.с. 97, 111 Т.1).

Відповідно до рішення сесії Лип`янської сільської ради № 5-1/20 від 20 листопада 2020 року «Про початок реорганізації Антонівської сільської ради, шляхом приєднання до Лип`янської сільської ради» с. Антонівка увійшло до складу Лип`янської сільської територіальної громади і Лип`янська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Антонівської сільської ради (а.с. 98-99 Т.1).

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 311147137 від 29 вересня 2022 року) земельна ділянка кадастровий номер № 7125780400:06:001:0350, площею 2 га на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі держаного акту серія ЯК № 713506, виданого 29 березня 2010 року відділом Держкомзему у Шполянському районі, державна реєстрація здійснена 19 липня 2019 року. Також щодо даної земельної ділянки наявний запис про інше речове право право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, виданого 06 вересня 2019 року з орендарем ТОВ «Царина 2018» та орендодавцем ОСОБА_1 , зареєстроване 06 вересня 2019 року. 06 серпня 2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко І. С., на підставі ухвали Шполянського районного суду Черкаської області було припинено обтяження на земельну ділянку кадастровий номер № 7125780400:06:001:0350 площею 2 га та цього ж дня цим же реєстратором було внесено запис про припинення іншого речового права (право оренди земельної ділянки) на підставі додаткової угоди б/н, виданої 06 серпня 2022 року ТОВ «Царина 2018» та ОСОБА_1 і зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н.

Звенигородська окружна прокуратура листом від 18 липня 2022 року за № 50-1151вих22 повідомила Лип`янську сільську раду про реалізацію представницьких повноважень відповідно до ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах сільської ради (а.с. 116-117 Т.1).

Статтею. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. В силу ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналогічні положення містять норми ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У наведеній справі прокурор обґрунтовано звернувся до суду з позовом з посиланням на те, що власник земельної ділянки неналежно здійснює захист свого права власності, що при апеляційному перегляді під сумнів сторонами не ставиться.

В подальшому, прокурор порушив питання про захист права власності територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки у спосіб пред`явлення негаторних позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ «Царина 2018».

Дане питання має наступну правову регламентацію.

Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Тобто цивільні правовідносини, які мають місце у даній справі, врегульовано, в першу чергу, нормами Конституції України та ЦК України.

Частина 1 ст. 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Стаття 387 ЦК України встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до обставин даної справи, прокурор зазначає про те, що ТОВ «Царина 2018» зареєструвало своє право оренди на спірну земельну ділянку незаконно, адже відповідний договір оренди від імені власника землі підписано не уповноваженою особою, тобто такою, яка на момент укладення договору не мала права розпоряджатися майном, що передається в оренду.

Такі доводи прокурора при апеляційному перегляді справи під сумнів не ставляться та встановлені рішенням суду в даній справі в частині, що не оскаржується.

З аналізу змісту ст. 395 ЦК України (Види речових прав на чуже майно), а також з приписів ст. 4 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що право оренди землі є одним із видів речових прав на чуже майно.

Іншими словами орендар на підставі договору оренди землі має право користуватися земельною ділянкою попри те, що вона належить іншій особі (орендодавцю).

Частиною 1 ст. 397 ЦК України встановлено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

У даному випадку володільцем спірної земельної ділянки є її орендар ТОВ «Царина 2018», адже саме вказане товариство безпосередньо утримує це майно та використовує його корисні властивості - здійснює обробіток земельної ділянки та користується нею в сільськогосподарських цілях.

Стаття 400 ЦК України вказує, що недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

При цьому, якщо навіть буде встановлено факт добросовісності набуття володільцем спірної земельної ділянки, її власник за вимогами ст. 388 ЦК України має право її витребовувати і у такого володільця віндикаційним способом, так як майно вибуло з його володіння поза волею власника внаслідок вчинення правопорушення, а саме з використанням підроблених правовстановлюючих документів, що встановлено і не оспорюється в даній справі.

Відтак, саме визначений ст. ст. 387, 388 та ст. 400 ЦК України спосіб захисту шляхом витребування майна (віндикаційна вимога) буде належним для правовідносин, що склалися між власником та недобросовісним володільцем.

Таким чином висновки суду першої інстанції в даній справі щодо відхилення позовних вимог прокурора про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації права оренди (негаторна вимога) апеляційний суд вважає вірними, адже такі позовні вимоги є неефективним способом захисту прав у правовідносинах, які виникли між сторонами.

За обставин справи прокурор мав пред`являти віндикаційні вимоги про витребування майна з чужого незаконного на користь власника до обох відповідачів у справі, що вбачається з приписів ст. ст. 387, 388 та ст. 400 ЦК України.

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Апеляційний суд звертає увагу прокурора на те, що в основі розмежування віндикаційного і негаторного позовів лежить критерій володіння.

Якщо порушено правомочність володіння, то застосовується віндикаційний позов, якщо володіння збереглося, але створюються перешкоди в користуванні - негаторний. Під володінням мається на увазі фізична належність речі особі, можливість особи фактичного панування над нею. Натомість користування можливість особи отримання з речі її корисних властивостей.

Іншими словами віндикаційний позов застосовується для витребування речі законним власником від її фактичного, але незаконного володільця, а негаторний для усунення порушень права власності, які перешкоджають використанню майна її законним власником, але не позбавляють його володіння цим майном.

Якщо відповідач заволодів спірним майном для власного використання, при цьому законного власника було повністю позбавлено володіння, то застосуванню підлягає віндикаційний позов. Якщо ж відповідач, не маючи наміру заволодівати майном, чинить перешкоди власнику у користуванні ним своїм майном (а інколи перешкоди й у володінні), слід застосовувати негаторний позов.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що «особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і права володіння» (п. 44 постанови Великої Палати від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц вказала, що питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц. Зокрема, у п. 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; у п. 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

У даному випадку згідно приписів ч. 1 ст. 397 ЦК України фактичним володільцем спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення є її орендар ТОВ «Царина 2018», отже для захисту прав власника має застосовуватися саме віндикаційна вимога про витребування майна, що відповідатиме приписам ст. ст. 387, 388 та ст. 400 ЦК України, а не негаторна вимога про усунення перешкод у праві власності, як помилково вказав прокурор.

У аспекті викладеного вище, апеляційний суд відхиляє доводи прокурора в поданій скарзі про те, що за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 915/572/17 реєстрація права оренди не може впливати на права власника вимагати усунення порушення його прав у спосіб пред`явлення негаторного позову, адже в даному випадку права власника захищаються у спосіб пред`явлення вимог про витребування майна у незаконного володільця (ст. ст. 387, 388 та ст. 400 ЦК України) та наявність чи відсутність зареєстрованого права оренди на спосіб захисту не впливає. Крім того, позиція Верховного Суду у наведеній прокурором справі не свідчить про те, що зареєстроване право оренди є перешкодою для застосування саме віндикаційного способу захисту порушеного права.

Доводи прокурора, наведені в апеляційній скарзі про те, що скасування спірної державної реєстрації права оренди відповідає способу захисту порушеного права згідно приписів ст. 152 ЗК України та ст. 391 ЦК України, суд оцінює критично.

Так з системного аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном у разі відсутності порушень його права володіння.

Проте у даній справі саме право володіння щодо спірної земельної ділянки за доводами прокурора було порушено, адже вказаним майном фактично володіє орендар, відтак, має застосовуватися спеціально визначений законодавством спосіб захисту (ст. ст. 387, 388 та ст. 400 ЦК України) - витребування майна.

Доводи прокурора про те, що у цій справі негаторні та віндикаційні вимоги заявлено до різних відповідачів за різними правовідносинами щодо спірної земельної ділянки, а також про те, що за приписами ст. ст. 26, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про витребування майна з незаконного володіння не є підставою для скасування державної реєстрації права оренди щодо нього та про неефективність звернення з цим позовом до суду, у разі відхилення його вимог, не дають правові підстави суду захищати порушене право з неправильним дотриманням вимог матеріальних норм, які, за обставин цієї справи, передбачають саме віндикаційний спосіб захисту шляхом витребування майна на користь власника.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі в оскаржуваній частині рішення суд першої інстанції вирішив невірно, подана прокурором апеляційна скарга не містить.

Одночасно апеляційний суд враховує, що в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції помилково зазначено, що витребування майна на користь власника є підставою для внесення відповідних змін у державний реєстр щодо скасування державної реєстрації договору оренди, оскільки в даному випадку було зареєстроване право оренди, а не договір, на підставі якого воно виникло.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року у цій справі слід змінити в оскаржуваній скаржником частині вимог, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги, в решті своїх висновків рішення суду в оскаржуваній його скаржником частині підлягає до залишення без змін. В решті рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося, відповідно, судом апеляційної інстанції не переглядалося.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу, адже по суті спору рішення суду змін не зазнало.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року у справі за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Царина 2018», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав змінити в оскаржуваній частині, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду.

В решті рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Витрати скаржника по оплаті судового збору за апеляційний перегляд справи залишити за особою, яка подала скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначенихЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко